Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

Конспект уроку

з біології

6-А клас

02.04.2020 рік

Тема. Пагін і його будова. Видозміни пагона.

Лабораторне дослідження будови пагона.

  1. Що таке пагін?

     Пагін – орган, який утворюється з верхівкової меристеми і розчленується на ранньому етапі морфогенезу на спеціалізовані частини – стебло, листки, бруньки.

  1. Яка основна функція пагона?

Основна функція його - фотосинтез. Частини пагона можуть бути органами розмноження, накопичення запасних продуктів, води.

  1. Яка будова пагона?

    Перший (головний) пагін розвивається із бруньки зародка. На пагоні виділяються вузли і міжвузля. Вузол – це місце прикріплення листків до стебла. Міжвузля – відстань між сусідніми вузлами.

    Міжвузля можуть бути довгими, і тоді пагін називається видовженим (ростовим); скорочений пагін має короткі міжвузля.

    Кут між листком і стеблом називається листковою пазухою. У пазусі листка розташовуються бруньки і пагони.

    Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями. Вона складається із короткої зачаткової осі (стебла) з конусом наростання на верхівці і тісно розташованих на осі різновікових листкових зачатків. Конус наростання стебла більшості рослин складається з зовнішньої частини, яка називається тунікою, та внутрішньої – корпусу. З туніки та корпусу утворюються складові частини пагона, з багатошарової туніки – епідерма, частково первинна кора стебла та зачатки листків, а з корпусу – первинна кора і центральний циліндр стебла.

  1. Які є видозміни пагона?

Видозміни пагонів. Крім основної функції, про яку вже згадувалось, пагони виконують ряд додаткових функцій, які пов’язані з їхньою видозміною (метаморфозом) та виникли в процесі пристосувальної еволюції. Це вусики – довгі тонкі пагони з редукованими листками. Вусиками рослини прикріплюються до різних предметів (виноград, огірок та інші рослини з лазячими або з повзучими стеблами).

Колючки – вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання тваринами (глід, дика яблуня). Вусики і колючки – це надземні видозміни стебла. Вони розташовані в пазухах листків або на листковому вузлі навпроти листка, що свідчить про стеблове походження їх.

Філокладії – плоскі листоподібні пагони, розташовані у пазухах редукованих листків. На них у пазухах редукованих лускоподібних листків утворюються квітки (мускус, філанту, аспарагус).

 

Крім надземних видозмін, рослин є й підземні: кореневище, бульба, цибулина.

Кореневище – це видозмінений пагін з невеликими лускатими листками буруватого кольору і бруньками.

Бульбами – називають потовщені, здуті, м’ясисті видозміни пагонів. Вони бувають наземними (кольрабі) або підземними (картопля). Листки в бульбах редуковані, в їх пазухах містяться бруньки, які називаються вічками.

Цибулина складається з укороченого стебла (денця), на якому є численні тісно зближені листки і додаткові корені. На верхівці денця знаходиться брунька. У багатьох рослин (цибуля, тюльпан) з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної пазушної бруньки формується нова цибулина.

 

Лабораторне  дослідження.

Завдання 1. Ознайомитися з будовою пагона.

Схематично намалюйте будову пагона. На малюнку позначте вісь пагона, вузли, міжвузля, листки, бруньки.

Завдання 2. Ознайомитися з різноманітністю пагонів і стебел.

З’ясуйте, які з рослин мають дерев’янисті, а які трав’янисті стебла. Знайдіть рослини з видовженими й укороченими пагонами. Знайдіть рослини із прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими або чіпкими стеблами. Вкажіть їхню назву й охарактеризуйте стебло.

Завдання 3. Ознайомитися з надземними видозмінами пагона, навчитися їх розрізняти.

Розгляньте зразки суниць, винограду, глоду та живі кактуси. З’ясуйте в кожному конкретному випадку: видозмінився увесь пагін чи тільки якась окрема його частина.

Запишіть результати дослідження.

Завдання 4. Ознайомитися з підземними видозмінами пагона, навчитися їх розрізняти.

Розгляньте будову кореневища. Порівняйте кореневище з коренем. Знайдіть відмінності в їхній будові. Результати дослідження запишіть.

Розгляньте зовнішню будову бульби і цибулини, знайдіть у них верхівку та основу (пам’ятайте: верхівка у бульбі розташована з протилежного боку від місця з’єднання її з рослиною: на верхівці бульби також є бруньки). Розріжте цибулину уздовж. Відокремте сухі та м’ясисті луски — видозмінені листки. Знайдіть бруньки, які потрібно шукати в пазухах листків біля основи денця (стебла).

Знайдіть на бульбі стебло, листки і бруньки. Намалюйте схематично будову кореневища, бульби і цибулини. Позначте цифрами і підпишіть складові частини видозмінених пагонів. 

Зробіть висновки за результатами роботи.

Конспект уроку

з  географії

6  – А  клас

02. 04. 2020 р.

Льодовики. Особливості утворення. Багаторічна мерзлота.

Вивчення нового матеріалу.

 Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою?

• Яка вода важча: рідка чи тверда?

  1. Що таке льодовики? Як утворюється льодовик?

Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні. На відміну від річкової криги він утворюється не з води, а зі снігу. Льодовики виникають там, де протягом року випадає більше снігу, ніж устигає розтанути. Такі умови бувають лише за мінусових середньорічних температур, тобто в полярних районах земної кулі та в горах на великій висоті.

Межу в горах, вище якої сніг протягом року не встигає розтанути, називають сніговою лінією (мал.1) Вище сніго­вої лінії нагромаджений сніг поступово ущільнюється і стає льодом. Висота снігової лінії в горах зменшується від еква­тора до полюсів, тому що в цьому ж напрямку знижується температура повітря. Так, у горах поблизу екватора (напри­клад, нагорі Кіліманджаро в Африці) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) — на висоті 3000 м. У полярних широтах, де температура повітря постійно низька, снігова лінія опускається до рівня моря.

Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий покрив відбиває сонячне проміння назад у космос. У таких місцях немає грунту, відсутня рослинність, рідко оселяються тварини і птахи. Розрізняють льодовики гірські й покривні.

Частина гідросфери нашої пере буває планети у твердому стані. Сніг і лід покрива­ють великі простори суходолу. Якби всі льоди розтанули, то рівень Світового океану піднявся б на 64 м! Тоді затопило би величезні ділянки суходолу з тисячами населених пунктів.

Під дією своєї величезної маси льодовики здатні рухатися — текти.  Їх  рух, на відміну від течії річки, помітити складно. Швидкість дуже повільна — кілька метрів на добу. Гірські льодовики спускаються вниз по долинах у вигляді довгих язиків, що нагадують крижані річки. На їх шляху можуть бути льодові притоки і льодопади. Під час руху льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гірські породи. На земній поверхні він виорює глибокі борозни та згладжує виступи. Коли льодовик повзе, в нього вмерзають уламки порід (глина, пісок, валуни), і цей мегатранспорт переміщує їх з гір у долини. Він рухається і забирає із собою каміння, очищаючи поверхню. Нижче снігової лінії край льодовика тане. Тала вода витікає з-під нього струмками, які живлять річки. А принесе ні льодовиком рамки порід у цьо­му місці нагромаджуються. їх називають мореною

  1. БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА.     У тих районах земної кулі, де постійно холодно (температури нижчі від 0°), гірські породи перебувають у промерзлому стані. Вони ніби зцементовані замерзлою в них водою і містять підземний лід. Улітку відтає тільки поверхневий шар. Це дає можливість рости на ньому рослинам, зокрема й лісам. Проте шари, які лежать нижче 4 м, не відтають ніколи. Товщі мерзлих порід, можуть сягати від де кількох метрів до 1500 м. Мерзлоту називають багаторічною, або навіть вічною, тому що мерзлий стан фунту й порід зберігається сотні тисяч років.

Багаторічна мерзлота охоплює близько 25 % площі всього суходолу планети. У Північній півкулі вона поширена у всій заполярній області та районах на південь від полярною кола приблизно до 50° пн. ш. Багаторічна мерзлота ускладнює зведення житлових будинків, промислових споруд, залізничних шляхів та ін.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

*      Льодовик — це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження та ущільнення снігу вище снігової лінії.

 *     Снігова лінія — це межа, вище якої снігу накопичується більше, ніж устигає розтанути протягом року.

*      Льодовики бувають гірські й покривні.

*       Багаторічна мерзлота — це верхній шар земної кори, що має мінусові темпе­ратури ґрунтів і гірських порід і містить підземний лід.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що таке льодовик? Як він утворюється?

2. У чому виявляються особливості утворення льодовиків у горах?

3. За яких умов утворюється багаторічна мерзлота?

4. Поміркуйте, чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах. Що і як повинно змінитися для цього в природі?

 

6 – А клас Всесвітня історія

Тема. Соціальний устрій та організація влади. Права та обов’язки громадянина

І. Вивчення нового матеріалу

Належність до римського громадянства означала для того, хто його мав, не лише можливість користування правами, а й одночасне обтяження публічними обов'язками. Втім, ці обтяження діяли протягом певного періоду часу і до того ж навіть у цей час могли бути скасовані чи пом'якшені за наявності певних умов. Публічна правоздатність, за загальним правилом, наставала з 17 років. А після досягнення віку 60 років громадянин міг бути звільнений від особистих повинностей. Звільняло від загальних публічних повинностей також виконання обов'язків магістрата і сакральних функцій на деяких жрецьких посадах.

Римський громадянин мав такі права у галузі публічних правовідносин:

1) право участі у зборах, зібраннях та організаціях;

2) право участі у голосуванні на зборах державного значення відповідно до свого майнового цензу;

3) право оскарження рішень магістратів (посадових осіб) до народних зборів — або безпосередньо, або через трибунат;

4) право обіймати посади магістратів, виконувати військові, адміністративні, судові та інші функції відповідно до вимог закону та традицій, що склалися у галузі забезпечення публічного правопорядку.

Публічні обов'язки римського громадянина передбачали:

1) обов'язок підлягати майновому цензу, тобто подавати відомості для обчислення майна і прибутків;

2) обов'язок мілітарної служби (крім тих громадян, що були звільнені від цього обов'язку);

3) обов'язок сплати мита при вчиненні певних юридичних дій, а також обов'язок внесення спеціального податку, що стягувався у разі виникнення надзвичайних державних потреб;

4) обов'язок володіння (посідання) землями підкорених народів та раціонального їх використання;

5) обов'язок реалізовувати право зібрань, додержуючись встановлених публічними нормами правил (проводити їх у визначених місцях, тільки у певні дні, протягом світлої частини доби тощо).

Крім того, наявність статусу римського громадянства, що було передумовою публічно-правової правосуб'єктності, водночас слугувала умовою виникнення та існування сукупності суб'єктивних прав у галузі приватних відносин: права укладення законного римського шлюбу, права здійснювати батьківську владу в родині, права бути учасником торгового обігу, право подавати законні позови.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 42 параграф (підручник Всесвітня історія. Історія України (Бандровський) 6 клас).

Посилання на електрону версію підручника:

https://pidruchnyk.com.ua/1458-istoriya-6-klas-bandrovskiy-2019.html

2. Дати визначення поняттям: магістрат; трибунат.