Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

02.04 Геометрія 11_А.jpg

11 клас Історія України

Тема. Українські землі  складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя

І. Вивчення нового матеріалу

За офіційною статистикою, у 1920 р. на території Румунії проживало майже 790 тис. українців (або 4,7 % усього населення). Основними місцями їхнього розселення були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії, а також Мармарощина (Південна частина Закарпаття).

Румунія від самого початку взяла курс на повну асиміляцію українців, позбавивши їх можливості національного розвитку. Натомість економічна політика була більш гнучкою. На неї найбільший вплив мала політика інтеграції та уніфікації всіх земель, що опинились у складі Румунії, та загальна економічна відсталість країни. Новоприєднані землі в переважній більшості були більш розвиненими, ніж Старе королівство, тому перші кроки румунського уряду виглядали як пограбування цих областей. Із них вивозилися обладнання заводів і фабрик, цінні речі. Так, до центральних районів Румунії вивезли обладнання Аккерманських трамвайних майстерень та прядильної фабрики, Ізмаїльського та Ренійського портів, окремих підприємств Буковини. Були фактично розірвані традиційні економічні зв’язки, підприємства новоприєднаних земель утратили традиційні ринки збуту. Уже в перші роки окупації майже третину працездатного населення становили безробітні.

Але закріпивши ці землі за собою, румунський уряд став приділяти увагу економічному розвитку. Буковина через відносно вищий культурний розвиток, наявність кваліфікованих кадрів і значних природних ресурсів стала привабливим регіоном для іноземного капіталу та державних інвестицій. Це дало поштовх до розвитку харчової, легкої, деревообробної, хімічної промисловості. Хоча цього не можна сказати про Бессарабію.

Однак економічна криза, що охопила Румунію ще в 1928 р., негативно позначилася на економічному розвитку. Унаслідок її руйнівної дії кількість підприємств у Північній Буковині до 1935 р. скоротилася наполовину, а в Аккерманському та Ізмаїльському повітах — більше ніж на чверть. Робітники, що зберегли роботу, одержували зарплату в половинному розмірі.

Уряд проводив промислову аграрну політику, яка будувалася відповідно до конкретних соціально-економічних умов різних українських земель. У Бессарабії закон про аграрну реформу набрав чинності від 1920 р., на Буковині — від 1921 р.

Реформа в Бессарабії враховувала інтереси поміщиків, у яких у 1918 р. відібрали землю. Окупанти не наважилися відразу після анексії покінчити з наслідками аграрних перетворень, що відбулися під впливом революційних подій у Російській імперії. Замість цього вони встановили високі аренду й викупні платежі, щоб селянам було невигідно користуватися поміщицькою землею. На початку «реформи» орендна плата за 1 га була встановлена в розмірі 1160 лей, незабаром вона зросла до 2 тис. лей, що спричинило хвилю розорень

На Буковині, де аграрні перетворення в 1918 р. не відбулися, селянам належало тільки 47 % сільськогосподарських угідь. Рештою володіли поміщики, церква, держава. Тут запровадженим аграрним законодавством передбачалося, що у власності кожного поміщика могло залишатися по 100 га орної землі. Надлишок землі йшов у фонд аграрної реформи.    

Світова економічна криза мала тяжкі наслідки для розвитку сільського господарства Румунії. Тут вона затягнулася до кінця 1930-х рр. Посівні площі основних сільськогосподарських культур скоротилися; селянські господарства розорювалися. Так, у Бессарабії всі господарства були закладені в банківських установах.

Подібні процеси були характерними й для Північної Буковини. У квітні 1932 р., виступаючи на засіданні румунського парламенту, міністр сільського господарства Міхалакі був змушений визнати, що «сільське населення Буковини перебуває під загрозою голодної смерті». Не випадково серед селян ширилося прислів’я: «Були ліберали — подушки забрали, прийшли цараністи — нема чого їсти».

ІІ. Домашнє завдання

1. Опарювати параграф 29,30;  посилання на підручник:

https://portfel.info/load/10_klas/istorija_ukrajini/gisem_2018_rik/143-1-0-25937

 

Українська мова, 02.04.20р.

Тема. Тренувальні вправи на закріплення паралельних закінчень іменників чоловічого роду давального відмінка.

Теоретичний матеріал 

на ст..197 (підручник 10_ukrmova_g_2018 Підручник.pdf).

ПЕРЕВАГУ ЗАКІНЧЕННЯМ -ОВІ, -ЕВІ!

Українська мова знає два закінчення давального відмінка однини іменників чоловічого роду другої відміни — -ові, -еві (-єві) і -у (-ю): батькові, Тарасові і брату, фотографу. Закінчення -ові, -еві переважає в південно-західній частині України, -у (-ю) — у північно-східній.

Відмінок

Закінчення

Приклади

Давальний

відмінок

однини

а) закінчення -ові, -еві, -єві мають іменники чол. роду твердої, м’якої і мішаної груп;

б) ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю): будинку, відмінку, директору й т. д.

Будинкові — будинку, ректорові — ректору, журавлеві — журавлю, добродієві — добродію

в) паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники с. р. із суфіксом -к-, що означають малі істоти

дитяткові — дитятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.

Увага! Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру

 

Вправи на закріплення вивченого матеріалу:

1) Запишіть слова у формі давального відмінка однини.

1) Директор, Київ, ягнятко, вчитель, ліжко, лід, кінь, село, роздоріжжя, немовлятко, гурток, держак, поверх, батько.

2) Дитятко, син, робітник, Львів, рів, мішок, літак, шлях, слові, велетень, борошно, скляр, ягнятко, острів, плече.

З виділеними словами складіть речення.

 

2) Запишіть подані словосполучення у давальному відмінку однини.

Зразок: тренер Федір Михайлович — тренерові Федору Михайловичу; тренеру Федорові Михайловичу;

брат Ігор — брату Ігореві, або братові Ігорю.

Учитель Дмитро Григорович — ...

Добродій Іванюк — ...

Брат Роман — ...

Учень Петренко — ...

Поет Іван Франко — ...

Висновок. Якщо у мовленні збігаються два іменники чоловічого роду — назв істот у давальному та місцевому відмінках однини, їх слід уживати з різними закінченнями.

Домашнє завдання:

Спишіть, ставлячи іменники, подані в дужках, у давальному відмінку однини.

Дбалому (хом’як) зима не страшна.

Просо вітру боїться, а (дощ) кланяється.

Гарна дівчина, як калина (луг).

По (одяг) зустрічають, по (розум) проводжають.

 

Зарубіжна література, 02.04.20р

Тема. Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики.  

Прочитати статтю підручника, ст..188-190 (10-klas-zarubizhna-literatura-kadobjanska-2018);

Завдання: 

  1. виписати визначення «сугестія», «імпресіонізм», «символізм» (можна скористатися словником або Інтернетом);

  2. написати аналіз вірша Поля Верлена «Осіння пісня»;

  3. надіслати фото д/з на електронну скриньку вчителя.