Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

Алгебра

Опрацювати матеріал за 02.04:

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1xuacEtziMqDlwodh9JWFdZ5ezeWQA7rH?usp=sharing

 

Фізика

Розв’язування задач

 

Д/з Опрацювати тему за 02.04 (Розв’язування задач)

Матеріал доступний за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1dwEZnLWorMNUEP__nQZNNaBLli6VWO6o?usp=sharing

 

Виконати задачу: При рафінуванні міді до електродів підведена напруга 250 В. Опір електроліту складає 2,5 Ом. Яка маса міді виділилася на катоді за 10 годин? Електрохімічний еквівалент міді 0,33 мг/Кл.

 

9а                                                 АНГЛІЙСЬКА МОВА

Тема: На уроці англійської мови.

https://www.youtube.com/watch?v=P3tBJESDamE

Виконати завдання: Вивчити слова та жести з відео

https://catchenglish.ru/topiki/legkoj-slozhnosti/at-the-english-lesson.html (read and translate)

https://pidruchnyk.com.ua/979-9klas-nesvit-2017.html

Виконане Д.З. відправляйте на: Naik0n347@gmail.com

 

9 – А, зарубіжна література                                 Дата 02.04.2020

Тема. УПЧ. Протиставлення зовнішньої краси внутрішньому моральному каліцтву в оповіданні Івана Буніна «Красуня».  

 

Основний зміст уроку

Усесвітньовідомим класиком російської літератури XX ст. є Іван Бунін, талановитий поет і письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. У своїх творах різних жанрів (вірші, оповідання, повісті, романи) він торкався тем краси природи, життя і занепаду російського села, кохання, смерті. Бунін був справжнім майстром невеликого оповідання. У тексті мінімального обсягу він представляв читачеві яскраві образи героїв, ставив і розкривав вічні проблеми людського буття. Одним із таких шедеврів-мініатюр є оповідання «Красуня», яке ми проаналізуємо.

Прочитання твору за посиланням

https://litnet.com/uk/reader/bunn-krasunya-b107097

- Бесіда

1. Яке враження справив на вас твір? Які почуття викликали його герої?

2. Від чиєї особи ведеться оповідь у творі? (Від особи автора.)

3. Чи можна назвати сюжет оповідання незвичайним? Чи зустрічався вам схожий сюжет в інших творах? Дайте розгорнуту відповідь. (Сюжет оповідання складає звичайна життєва ситуація: чоловік, у якого залишилися діти від першого шлюбу, одружується вдруге, а жінка негативно ставиться до пасинків чи падчерок. Цей сюжет поширений у народних та літературних казках («Попелюшка», «Пані Метелиця», пушкінська «Казка про мертву царівну та про сімох богатирів» ).)

4. Яку тему розкрив Бунін за допомогою цієї типової ситуації, які проблеми поставив в оповіданні? (Оповідання піднімає загальну для збірки «Темні алеї» тему любові, точніше, відсутності любові. У творі максимально загострені моральні проблеми: стосунків батьків і дітей, зради близької людини, невідповідності зовнішньої краси внутрішньому моральному каліцтву.)

5. За допомогою яких засобів художньої виразності Бунін створює образи чиновника та його жінки-красуні?

6. Чому, на вашу думку, Бунін скупо використовує засоби художньої виразності, описуючи героїв? Чому герої не мають імен?

7. Схарактеризуйте образ красуні. На що вказує згадка автора про те, що красуня «спокійно» зненавиділа хлопчика без причини?

8. Як характеризує батька малюка те, що він удавав, ніби сина не існує?

9. Як автор ставиться до дорослих героїв, а як — до малюка? За якими ознаками можна визначити ставлення автора? (Про дорослих героїв автор пише сухо, їхній опис нагадує офіційну характеристику з поліцейського звіту чи іншого документа. Коли йдеться про хлопчика, автор використовує зовсім інший стиль, уживає слова зі зменшувально-пестливими суфіксами. Це свідчить про осудливе ставлення автора до дорослих героїв і співчутливе — до маленького.)

10. Яким за характером зображено хлопчика?

11. Як ви гадаєте, чи зміниться характер малюка внаслідок жорстокого ставлення батьків? Яка доля очікує на нього?

12. У центрі оповіді перебуває хлопчик. Саме йому присвячена більша частина тексту. Але оповідання має назву «Красуня». Як ви вважаєте, чому?

13. Яка ідея оповідання?

Ідея твору — осуд байдужості. Красуня «спокійно зненавиділа» пасинка, але ненависть не може бути спокійною. Використання цього оксюморона (тобто стилістичного прийому поєднання слів із протилежним значенням) підкреслює саме байдужіть, відсутність любові до дитини. Маленького хлопчика не помічають, і він майже припиняє існувати. Усього в п’‎яти невеличких абзацах Бунін змалював, як байдужість здатна вбити людину, причому не лише ту, яку не помічають, а й того, хто виявляє цю байдужість, бо він припиняє бути справжньою людиною.

14. Зробіть висновок: що для Буніна є справжньою красою?

 

Домашнє завдання

Скласти план до оповідання, переказувати згідно плану.

 

9 – А, українська література                    Дата 02.04.20202

Тема. Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. «Всякому місту — звичай і права», «De libertate» (із «Саду Божественних пісень») 

 

Основний зміст уроку

Перегляд  відеофільму «Обличчя української історії. Григорій Сковорода» https://youtu.be/S2EBBaC3Ulw

 

На межі двох періодів історії українського письменства - давнього й нового - височить постать Григорія Савича Сковороди. Те, що залишив він нам у спадок,- це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.

Від покоління до покоління, із уст в уста, із книжки в книжку передаються оповіді про Григорія Сковороду. В ньому завжди вражала й вражає подиву гідна цільність натури й принциповість. 

 

Опрацювання творів письменника

«Всякому місту — звичай і права» (Із збірки «Сад божественних пісень»)

Читаємо за посиланням поезію

https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%92%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%83_%E2%80%94_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0

 

У вірші «Всякому місту — звичай і права» письменник виступає проти соціальної несправедливості, бюрократичної системи, яка існує і принижує людську гідність.

Поезія відбиває історію тогочасного суспільства. Образом Петра автор розкриває психологію новонародженого лакузи, який морально вироджується. Він, замість того, щоб боротися за волю, свідомо спрямовує свою діяльність «для чинів».

Саме кріпосницький устрій зруйнував усталену мораль. На той час певна категорія людей плазувала та обтирала кутки панські, щоб мати «тепле місце». Це створило психологію селянина: виробило такі негативні риси характеру, як прислужництво, холуйство, безпринципність, самозбереження ціною життя інших.

Твір є гострою сатирою на верхівку суспільства того часу: купців, чиновників, поміщиків, які задовольняли свої примхи: Той безперервно стягає поля,

Не оминув поет і юриста, який закони повертав так, як було вигідно йому: він збагачувався на хабарях.

«De libertate» («Про свободу») 1757

Читаємо за посиланням поезію

https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/skovoroda-grigorij/505-grigorij-skovoroda-de-libertate

Жанр: громадянська лірика.
 Тема: вияв громадянської мужшості поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
 Ідея: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
 Основна думка: свобода найвище благо суспільства та багатство людини; тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».
 Ідейний зміст твору.
 Поезія починається спокійним філософським міркуванням про те, що являє собою воля, яка її цінність.

Дуже показовим є прославлення в цьому вірші Богдана Хмельницького як «батька вольності», як вірного сина українського народу.

Таким чином, найбільшою радістю, яка повинна належати людині, є її свобода. Подібний лозунг за часів поступового наступу кріпосництва був дуже своєчасним і завбачливим. У протиставленні золота і свободи, на думку Г. Сковороди, перемагає свобода. І уособленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є Б. Хмельницький, якого і славить митець у цій поезії.

 

Домашнє завдання.

  1. Читати й аналізувати  ідейно – художній зміст творів «Всякому місту — звичай і права», «De libertate»

  2. Вивчити напам’ять «Всякому місту — звичай і права»