Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 07.05

Конспект уроку

з  географії

9  – Б клас

07. 05. 2020 р.

Тема. Паливно – енергетична промисловість України. Джерела та шляхи надходження паливних ресурсів в Україну.

Вивчення нового матеріалу.

       Паливна промисловість є однією з найважливіших галузей промислового виробництва. Вона охоплює всі процеси видобутку і переробки кам'яного і бурого вугілля, горючого газу, нафти, торфу.

Для порівняння різних видів палива його переводять в умовне, теплота згорання 1 кг якого дає 7 тис. кілокалорій (ккал) (приблизно таку калорійність має 1 кг донецького вугілля). Тепловий ефект 1 кг умовного палива прийнято за 1. Якщо, наприклад, перевести в умовне паливо буре вугілля, теплотворна здатність 1 кг якого дорівнює 3,5 тис. ккал, його тепловий ефект становитиме 0,5. Ураховується, що під час згоряння на електростанціях 1 кг умовного палива виробляється 2 кВт•год електроенергії.

За останні десятиріччя структура видобутку палива в Україні істотно змінилася. Якщо в довоєнні роки основне місце в ній (понад 95%) займало вугілля, то вже в 70-х роках його частка знизилась до 60% і значно зросла частка видобутку газу (до 30%). У наступні роки ці зміни поглиблювалися. У 1997 р. на вугілля припадало близько 2/3 загального обсягу видобутку палива. Видобуток торфу та заготівля дров були незначними.

Вугільна промисловість включає видобуток кам'яного і бурого вугілля. Місцями видобутку кам'яного вугілля є Донецький і Львівсько-Волинський басейни.

Кам'яне вугілля видобувають в Донбасі (Донецькій та Луганській областях). У повоєнні роки його видобуток організовано також у Західному Донбасі (Дніпропетровська область), де частково здійснюється нове шахтне будівництво. Донбас — основний кам'яновугільний басейн країни. Тут нині щороку видобувають близько 70 млн тонн вугілля, головним чином енергетичного.

У західній частині України — на півночі Львівської та південному заході Волинської областей — у повоєнні роки створено другий в Україні Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн. Вугілля басейну використовують на електростанціях. У місцях вуглевидобутку виросли нові міста і селища міського типу. Видобуток вугілля в басейні незначний — 3,5 млн тонн. Запаси вугілля тут обмежені, тому найближчими роками передбачається закриття частини шахт. Але нині басейн відіграє дуже важливу роль — забезпечує вугіллям далеко розташовані від Донбасу західні райони України.

Буре вугілля видобувають переважно в Кіровоградській і Черкаській областях у межах Дніпровського буровугільного басейну. Це вугілля досить вологе і зольне, низькокалорійне. Його використовують у близько розташованих районах, оскільки перевезення на значні відстані нераціональне. Незначну кількість бурого вугілля видобувають також у Житомирській області.

Різкий спад видобутку основного виду палива України — кам'яного вугілля — призводить до ускладнення економічних і соціальних проблем, зокрема в Донбасі та Львівсько-Волинському басейні, а зниження рентабельності вуглевидобутку посилює ці проблеми. У майбутньому цей процес загострюватиметься. Через закриття неефективних шахт Донбасу передбачається вивільнити понад 100 тис. робітників. Розширення вуглевидобутку тут можливе за рахунок спорудження нових глибоких шахт, а наявні вугільні ресурси для цього достатні. Причин кризи у вугільній промисловості багато. Це — застаріле обладнання, виробка потужніших пластів, що залягають близько від поверхні, брак коштів у країні для реконструкції шахт тощо.

Тим часом не можна не звернути увагу на те, що великий (можливо вирішальний) вплив на зниження вуглевидобутку і погіршення соціально-політичної ситуації в Донбасі мала економічна політика, що проводилася в радянський час щодо розвитку вугільної галузі. Головною базою вуглевидобутку у 80-ті роки Москва зробила сибірський Кузбас. Капіталовкладення у вуглевидобуток нашої держави різко скорочувалися, що негативно позначилось на розвитку Донбасу.

Отже, українська держава одержала у спадок застарілу і технологічно відсталу матеріально-технічну базу і запущену соціальну сферу в Донбасі.

Нафтова промисловість спеціалізується на нафтовидобутку і нафтопереробці. Ці галузі виникли в Передкарпатті на початку другої половини XIX ст. в трьох місцях — у Бориславі, біля Надвірної (поблизу Івано-Франківська), і в районі Коломиї. Наприкінці XIX — на початку XX ст. Передкарпаття стало відомим у світі центром видобутку рідкого палива.

Найбільше нафти у Передкарпатті було видобуто в 1909 р. — 2 млн тонн, що становило 5% світового видобутку. Тепер нафтовидобуток тут різко скоротився. Новим центром видобутку нафти стало м. Долина на Івано-Франківщині.

У повоєнні роки нафтовидобуток був освоєний у районі Дніпровсько-Донецької западини. Тут розробляються Охтирське і Качанівське родовища — на Сумщині, Гнідинцівське, Прилуцьке та ін. — на Чернігівщині, Сагайдацьке, Радченківське — на Полтавщині.

Нафтопереробна промисловість є великою галуззю виробництва. В Україні працює шість нафтопереробних заводів: Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеський, Дрогобицький і Надвірнянський. Найпотужнішими (60 млн т) є Кременчуцький і Лисичанський заводи.

Потужність нафтопереробних заводів України дає змогу щорічно переробляти в 15 разів більше нафти, ніж її добувається в країні. Підприємства галузі переробляють в останні роки близько 12-13 млн тонн рідкого палива, що надходить переважно з Росії.

Газова промисловість України зародилася в Передкарпатті у 20-ті роки XX ст. До 50-х років це був основний район видобутку природного горючого газу в тодішньому СРСР. З цього району було прокладено газопроводи до Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Риги, Мінська і багатьох інших міст. Обсяги газовидобутку були дуже великими. Ресурси газу швидко вичерпувалися. Видобуток здійснювався у Дашаві, Більче-Волиці, Угерську, Опарах, Калуші та на інших родовищах, які нині вже майже вичерпані. Тут видобувають лише 1,5 млрд м куб газу.

У 60-х роках газова промисловість почала швидко розвиватися в Дніпровсько-Донецькій западині на базі Шебелинського, Єфремівського, Хрестищенського та інших родовищ. Тут зосереджується основний газовидобуток України (16 млрд м куб). Нестача власного газу компенсується за рахунок його доставки з Російської Федерації та Туркменістану. Останнім часом обсяги видобутку газу почали зростати. Новим районом газовидобутку став Кримський півострів та прилеглі до нього акваторії.

Торф'яна промисловість розвинута у північній частині України, в районах зосередження основних запасів торфу (Чернігівська, Рівненська, Львівська, Житомирська, Волинська області). Торфу на паливо видобувається небагато, переважно для місцевих потреб.

ЗАВДАННЯ І ЗАПИТАННЯ.

  1. Опрацювати конспект ( уважно прочитайте, вивчіть).

  2. Що таке паливно – енергетична промисловість ( ПЕП )?

  3. Значення паливно – енергетичної промисловості в Україні .

  4. Що входить до складу ПЕП?

  5. На контурній карті позначте найбільші райони розвитку паливноенергетичної промисловості України. Вивчіть та запам’ятайте їх назви.

Тема: Національні костюми різних народів світу

В людському суспільстві одяг виник як засіб захисту тіла від зовнішніх дій навколишнього середовища. Несприятливі явища природи викликали у людині прагнення чимось захистити себе, вберегти своє тіло від них

Наш світ населяє величезна кількість народів, у яких є свої традиційні костюми. Про багатьох з них ми знаємо, про інших же, наприклад, племенах, ніколи не чули. Але, саме по їх поряд можна визначити, до якого народу відносяться ті чи інші люди.

Ось взяти, наприклад, Грузію - там традиційним костюмом є чоха, в Китаї - ципао. За костюму можна багато чого довідатися про людину, його відношення до релігії, фінансовий стан і статус.

Особливості народних костюмів

Всі народні костюми світу мають свої особливості. Наприклад, грузинський національний костюм сформувався в Тбілісі, столиці. Головною особливістю грузинського народу є вміння одягатися вишукано. Незважаючи на положення в суспільстві, нація дотримувалася єдиного стилю, тому неважливо, з знатного роду дівчина або це дочка звичайного ремісника - костюм повинен був бути елегантним і підкреслювати граціозність.

Перегляньте фото прикладів костюмів різних країн світу.

http://myplanet.com.ua/?p=14557  Національні костюми різних країн світу.

Домашнє завдання створіть фото колаж із фото костюмів які вам найбільше сподобались. Адреса пошти 1qaz2wsx3edc4r@ukr.net 

 

07.05.20 р.

Зарубіжна література

Тема. «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби.

 

М.Лермонтов «Герой нашого часу». Аналіз (записати в зошит)

«Герой нашого часу» — уславлений роман російського письменника Лермонтова Михайла. Вперше вийшов друком 1840 року. У романі описані

30-ті рр. XIX ст.

Жанр - психологічний роман.

Жанрова специфіка роману – морально-психологічний роман, соціально-психологічний роман.

Провідна тема – доля покоління Лермонтова під час реакції (час правління Миколи І), після розгрому декабристів.

Основна дія роману розгортається на Кавказі.

Проблематика. Герой і час, людина і епоха, людина і доля, смисл буття, людина і суспільство, добро і зло, життя і смерть, свобода внутрішня і соціальна, кохання і зрада, правда і фальш.

Композиція. Роман складається з 2 частин і 5 глав, кожна з яких має більш-менш завершений сюжет, але всі разом вони розв’язують єдину проблему — розкриття історії людської душі.

Головні герої. Григорій Олександрович Печорін, штабс-капітан Максим Максимович, Бела, Азамат, Казбич, Ундіна, юнкер Грушницький, лікар Вернер, княжна Мері, Віра, офіцер Вулич.

 

Домашнє завдання

Читати роман «Герой нашого часу», ст. 126-136

Посилання на підручник: https://pidruchnyk.com.ua/uploads/book/9_klas_zarubizhna_literatura_kovbasenko_2017.pdf

Тема: Політична роздробленість Німеччини. Посилення Пруссії. Національна політика в Австрійській імперії

 

Мета: Показувати на карті держави, в яких відбулися революції; називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848–1849 рр.; характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст., революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів», визначати причини передумови та наслідки «Весни народів», формування національно-визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848-1849 рр.; висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві; давати характеристику визначним особистостям періоду; називати основні дати і терміни; корегувати звуковимову та збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія», атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни: консерватизм, лібералізм, соціалізм, «революція», «Весна народів», «конституція», «демократія».

Основні дати:
 • 25 лютого 1848 р. – проголошення республіки у Франції;
 • січень–лютий 1848 р. – початок революції в Італії;
 • 3 березня 1848 р. – початок революції в Німеччині;
 • 13–15 березня 1848 р. – народне повстання у Відні;
 • 14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні;
 • березень 1848 – серпень 1849 р. — Угорська революція;
 • 23–26 червня 1848 р. – повстання робітників у Парижі;
 • листопад 1848 р. – конституція другої республіки у Франції;
 • 5 грудня 1848 р. – конституція Пруссії;
 • 7 березня 1849 р. – розпуск парламенту в Австрії;
 • 22 серпня 1849 р. – завершення італійської революції;
 • 2 грудня 1851 р. – державний переворот Луї Бонапарта;
 • 1852–1870 рр. – друга імперія у Франції.
 • 1791 р. – повстання рабів на Гаїті;
 • 1810 – 1824 рр. – визвольний рух у Мексиці;
 • 1811 – 1826 рр. – визвольний рух в іспанських та португальських колоніях.

I. Організаційний момент

- Привітання з учнями

- Мовна хвилинка

II. Мотивація навчальної діяльносі

Робота в парах

• Охарактеризуйте двома-трьома реченнями політичне / економічне становище країн Європи в першій половині XIX ст.

III. Перевірка домашнього завдання

Робота з картою

• Покажіть на карті території Європи, охоплені в 1830-1840-ті роки революційними подіями. Чому так відбувалось?

Метод «Мозковий штурм»

• Визначте значення Французької революції.

Орієнтовна відповідь

1. Повалення монархії та встановлення республіки.

2. Вплив на розвиток усіх країн світу, особливо Європи.

3. Революційні події призвели до встановлення якобінської диктатури та поширення терору; термідоріанський переворот привів до влади велику буржуазію, це було завершальним актом революції.

4. Ліквідація феодальних порядків.

5. Перехід до буржуазного суспільства.

IV. Вивчення нового матеріалу

1848-1849 рр. у низці країн Західної та Центральної Європи спалахнули нові революції. Вони охопили Францію, Австрію, німецькі та італійські держави. Народи Європи повстали проти самовладдя, встановленого ще 1815 р. Віденським конгресом. Не випадково ці події ввійшли в історію як «Весна народів».

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю.

Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи

 

Італія

Франція

Німеччина

Австрія

Угорщина

Причини та завдання революції

 

 

 

 

 

Особливості революції

 

 

 

 

 

Основні події

 

 

 

 

 

Наслідки

 

 

 

 

 

Робота з поняттям

• «Весна народів», «Весна націй» або «Народна Весна» — це демократичні революції, що прокотилися країнами Європи 1848 року, але були придушені протягом року.

Особливості революції в Італії

Частина території Італії входила до складу Австрійської імперії, Римська область перебувала під світською владою Папи Римського, а Неаполітанським королівством правили Бурбони.

Революція розпочалася в січні 1848 р. з повстання в Палермо на о. Сицилія. Війська Неаполітанського королівства не змогли придушити повстання, і король Фердинанд II був змушений увести Конституцію. Звістка про перемогу на Сицилії поширилася країною і спричинила заворушення в Центральній та Південній Італії. Протягом лютого-березня 1848 р. практично в усіх італійських державах були введені конституції та сформовані ліберальні уряди.

Під впливом революційних подій король Сардинії (П’ємонту) Карл Альберт оголосив війну Австрійській імперії. До його військ приєдналися загони з багатьох італійських міст та держав, проте об’єднана італійська армія зазнала поразки. Австрійська армія окупувала Північну Італію. У березні 1849 р. П’ємонт удруге оголосив війну Австрії, але знову її програв. Король Карл Альберт зрікся престолу.

У листопаді 1848 р. спалахнуло народне повстання в Римі. Папа Римський Пій IX втік із міста. У місті були проведені вибори до Установчих зборів, які вже в січні 1849 р. прийняли рішення про позбавлення світської влади Папи Римського, проголошення республіки, націоналізацію майна католицької церкви та знищення привілеїв духівництва, скасування інквізиції. Також були запроваджені прогресивні податки. У липні 1849 р. Установчі збори в Римі затвердили Конституцію Римської республіки.

У липні 1849 р. на заклик Папи Римського війська Франції, Австрії, Іспанії та Неаполітанського королівства придушили революцію в Римі. Невдовзі вся Італія знову опинилася під владою монархів. Останньою в серпні 1849 р. капітулювала Венеція. Італійська революція зазнала поразки.

Революція 1848-1849 рр. у Франції

1847 р. Францію, як і інші країни Європи, охопила економічна криза. Це призвело до скорочення виробництва, зростання безробіття, падіння товарообороту. Масово закривалися промислові підприємства, банки, ремісничі майстерні. Тисячі людей залишилися без роботи, повсюдно спалахували голодні бунти.

22 лютого 1848 р. парижани провели демонстрацію, яка завершилася сутичками з поліцією. Наступного дня, 23 лютого, король відправив уряд у відставку, проте ввечері війська відкрили вогонь по демонстрантах. У відповідь Париж «укрився» 1500 барикадами. Національна гвардія та військові частини почали переходити на бік повстанців.

Робота з історичною датою

• 24 лютого 1848 р. — французький король Луї Філіп зрікся престолу і втік до Великої Британії під тиском повстанців, що оточили резиденцію короля в палаці Тюїльрі.

25 лютого 1848 р. зі складу радикальних республіканців був створений Тимчасовий уряд, який проголосив Францію республікою. Розпочався період Другої республіки.

Робота зі схемою

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись іншими інформаційними ресурсами, складіть схему «Реформи Тимчасового уряду у Франції».

Орієнтовний вигляд схеми

 

. Новобраний парламент вже в червні 1848 року практично відмінив революційні перетворення у Франції: закрив Революційні клуби та заарештував їхніх членів. Тривалість робочого дня знову збільшили до 12-14 годин. Робітники національних майстерень звільнялись або мали вступити на службу до армії чи відправитися на роботи до провінцій.

4 листопада 1848 р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої республіки, яка проголошувала Францію республікою. Виборче право отримували чоловіки від 21 року, а обиратися депутатами могли тільки від 25 років. Законодавча влада надавалася Національним зборам. Виконавчу владу очолював президент, який обирався на чотири роки та керував діяльністю міністрів. Також проголошувалися демократичні свободи, передбачалася допомога безробітним.

2 грудня 1851 р. відбувся державний переворот. Луї Наполеон Бонапарт розпустив Законодавчі збори, запровадив надзвичайний стан, повернув загальне виборче право.

У січні 1852 р. була прийнята нова Конституція Франції, відповідно до якої президент обирався на десять років і мав усю повноту влади. Зберігалося й загальне виборче право для чоловіків від 21 року.

У грудні 1852 р. була проголошена імперія. Імператором став Луї Наполеон Бонапарт — Наполеон III.

Революційні події в Німеччині

Економіка 38 держав була занепаді. Всі сили — і ліберальна опозиція, і радикальні кола — виступали за створення єдиної німецької держави. Революційні події у Франції підштовхнули до дій опозиціонерів Німеччини. Уже наприкінці лютого та в березні 1848 р. розпочалися демонстрації в Бадені, Вюртемберзі та інших державах північно-західної та західної Німеччини, які привели до початку поміркованих реформ.

У травні 1848 р. в Берліні зібралися Установчі збори, які почали роботу над конституцією Пруссії та проголосували за створення Національних зборів Пруссії.

Паралельно у Франкфурті-на-Майні 18 травня 1848 р. почав працювати перший загальнонімецький парламент. Більшість депутатів представляли ліберальну буржуазію. Парламент прийняв рішення про скасування мит, почав роботу над конституцією.

У березні 1849 р. була прийнята загальнонімецька Конституція, яка проголошувала створення Німецької імперії у вигляді федерації тогочасних держав, запроваджувала права та свободи. Більшість німецьких держав прийняли цю Конституцію, але великі країни відмовилися від неї. Прусський король Фрідріх Вільгельм IV відмовився прийняти імперську корону й також відхилив Конституцію об’єднаної Німеччини. У Німеччині розпочалися повстання на підтримку Конституції, але до осені всі вони були придушені.

У червні 1849 р. вюртемберзький король силою розігнав Франкфуртський парламент. Революція завершилася поразкою.

Розгортання революції в Австрії та Угорщині

Робота з підручником

• Використовуючи текст підручника та / або інші інформаційні ресурси, підготуйте повідомлення про особливості революції 1848-1849 років в Австрії та Угорщині.

V. Підсумок уроку

Робота з таблицею

• Завершити оформлення таблиці «Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи».

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф 8.1

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/986-vsesvitnya-istoriya-9-klas-sorochinska.html