Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 09.04

Фізика  і хімія  в  побуті  10  доп  клас 09.04

Тема. Луги. Їдкий калій. Їдкий натр. Їдкий кальцій.

Що таке луги?

Луги – це складні, добре розчинні у воді речовини, до складу яких входять лужні метали та гідроксильні групи. Луги є твердими речовинами білого кольору. Вони дуже гігроскопічні та відмінно розчиняються у воді. Під час взаємодії лугів з водою відбувається бурхливе виділення теплоти. Луги спричиняють руйнівний вплив на скло, порцеляну, вовну, шовк та шкіру. Під час роботи з лугами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту, а також дотримуватися загальних правил з техніки безпеки. Зберігати луги варто у спеціальних пластмасових упаковках. 

Найбільше значення серед лугів мають їдкий калій КОН і їдкий натрій NaOH.

Їдкий калій (КОН) — сильний луг, їдкий, мильний на дотик. Використовується для виготовлення електролітів лужних акумуляторів, виробництва рідкого мила та ін.

Твердий калій — біла кристалічна речовина, яка має велику гігроскопічність, легко розчинна у воді і спирті. Діє руйнівним чином на тваринні і рослинні тканини, роз'їдає скло і порцеляну особливо при нагріванні, негорюча, вибухонебезпечна.

Їдкий натрій (NaOH) — сильний луг, який одержується хімічним способом або електролізом водного розчину кухонної солі (електрохімічний метод). Виготовляється рідкий і твердий, технічний і реактивний, першого та другого сортів.

Твердий NaOH — біла непрозора, досить гігроскопічна маса або луска.

Використовується у виробництві штучних волокон, корда, як обмивочний знежирюючий засіб та ін.

Рідкі луги перевозять і зберігають в залізничних цистернах, контейнерах, сталевих або поліетиленових бочках, тверді — в барабанах із чорної покрівельної сталі або в поліетиленових мішках, які вкладені в 3-4-шарні паперові мішки або в металеві барабани.

Гідрокси́д ка́льцію Са(ОН)2гашене вапно — біла дрібнокристалічна речовина. Готують змішуванням негашеного вапна з водою (гідратоване водою вапно негашене). {displaystyle {ce {Ca(OH)_2 ->[{t}] CaO + H_2O}}}У воді розчиняється важко: при 20 °C лише 0,165 г, а при 100 °C — 0,077 г на 100 г води. Насичений розчин гідроксиду кальцію називають вапняною водою, а суспензію Са(ОН)2 у воді  — вапняним молоком.

Гашене вапно використовують в будівництві. Гашене вапно змішують з 3—4 частинами піску і додають таку кількість води, щоб утворилася кашоподібна маса. Цю масу називають вапняним розчином і вживають для зв'язування цегли при будуванні цегляних стін і як штукатурку. До вапняного розчину, що йде для зв'язування цегли і зовнішньої штукатурки, інколи додають цемент, а до внутрішньої штукатурки — гіпс.

ЗАПИТАННЯ:

1.Назвіть  речовини,  знаючи  їх  формули: 

  • КОН

  • Са(ОН)2 

  • NaOH

2. Опишіть  зовнішній  вигляд  та  застосування  в  побуті Са(ОН)2 

 

10доп. , українська література                                  Дата 09.04.2020

Тема. П. Загребельний «Роксолана» (уривки). Зміст, тема, основна думка.

Основний зміст уроку

Історія написання роману “Роксолана” Загребельного

Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого-східознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини.

Загребельний особисто був у Туреччині, де жила Роксолана, та відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася його героїня. Прообразом Роксолани стала українська дівчина Настя Лісовська.

Вона народилася у 1506 році у родині священика Гаврили Лісовського у Рогатині невеличкому містечку на Західній Україні. У XVI ст., воно було часткою Речі Посполитої, яка в той час потерпала від спустошувальних набігів кримських татар. Влітку 1552 року юна донька священика потрапила у полон до татар. Згідно із легендою Настя втратила свою свободу якраз напередодні свого весілля.

Павло Загребельний повернув із легенди в історичний часопростір полонянку Роксолану, яка досягла вершини султанші, в деякій мірі трансформувала безправне становище жінки, традиційне для мусульманського світу.

Рік написання – 1980

Жанр – історичний роман

У цьому творі розповідається про життя української конкубіни турецького султана Сулеймана І Роксолани.

Тема твору: зображення історичних подій XVI ст., відтворення образу Роксолани.

Ідея:  утвердження думки автора про те, що міцна вдача, велика сила волі, цілеспрямованість та щира любов до рідного краю здатні вивищити людину над безоднею безправ’я та зневаги; гімн чистому і світлому коханню; засудження насильства, жорстокості, власності.

“Роксолана” головні герої:

Роксолана – головна героїня роману

Сулейман І

Махідевран – перша дружина Сулеймана Великого

Мустафа – перший син падишаха та Махідевран 

Ібрагім наглядач султанових покоїв, який і купує Роксолану на невільничому ринку

Гульфем одаліска, суперниця Роксолани

Діти Роксолани та Султана:

дочка Мірімах,

сини Мехмед, Абдулла, Селім, Баязид, Джихангір

Проблематика твору “Роксолана”:

– любов і ненависть;

– керівник та народ;

– підступність і зрада;

– воля та поневолення;

– єдність людини з рідним краєм;

– влив релігії на людину;

– мораль і бездуховність;

– жага до збагачення.

У центрі уваги автора – гострі душевні конфлікти й суперечності, гострі психологічні проблеми. Важливі злободенні соціально-економічні питання розв’язуються ним шляхом зображення складного психологічного життя героїні, її почуттів, настроїв, роздумів.

Домашнє завдання

Читати уривки із «Роксолани»

https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3293

Аналізувати ідейно – художній зміст твору