Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 09.04

Астрономія

Наша галактика

 

Д/з Опрацювати параграф 25, дати відповіді на тестові запитання після параграфа 1-5 .

Підручник доступний за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1Ik49y3Agv-GukUj5OY-

wBbjZPbatLNhq?usp=sharing

 

13 – А, зарубіжна література                                Дата 09.04.2020

Тема. УПЧ Сучасна кримсько – татарська проза . Таїр Халілов «До останнього подиху»

Основний зміст уроку

Ознайомлення із біографією Халілова Таїра Бекіровича

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%A2%D0%B0%D1%97%D1%80_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Літ-ра кримських татар зародилася у 13–15 ст. у рамках заг. для тюрк. народів древ. літ-ри. Із прийняттям ними ісламу виникла палацова поезія (відома також як літ-ра дивана, тобто світська), орієнтов. на традиції араб. і перс. літ-р. Вона вирізнялася пишномовністю, числен. ремінісценціями з Корану, дидактичністю; її авторами були хани та аристократи (формування завершилося в ранній період розвитку Крим. ханства).

На відміну від сучасної української літератури, яка розвивається в контексті спільноєвропейських естетичних пошуків, в сучасній кримськотатарській прозі годі шукати ознак постмодернізму чи авангарду. Це проза, що базується на інших естетичних цінностях, що тяжіють більше до суфізму та етичних настанов Корану. Але є в збірнику «Самотній пілігрим» два автори, в естетиці яких відчувається вплив європейської традиції. Це Таїр Халілов і Гульнара Усеїнова.

Ознайомлення із твором «До останнього подиху»

https://www.ukrlib.com.ua/styslo-zl/printit.php?tid=8586

Таїр Халілов у своїй творчості досліджує пограничні стани людського існування, що робить його письмо близьким до філософії екзистенціалізму. У повісті Халілова «До останнього подиху» художньо відтворено останній день життя старого чоловіка, прикутого до ліжка. І поки він повзе до дверей, щоб відчинити тому, хто дзвонить у його квартиру, втрачає свідомість і знову приходить до тями, перед ним у пам’яті прокручується все його життя: дитинство на березі моря, перше кохання, війна, депортація, життя в Узбекистані, зрада приятеля, радянська каторга, звільнення, робота в геологічній експедиції, випадкова зустріч із жінкою, яку полюбив у юності, одруження, народження сина, смерть дружини, старість.

Є в повісті Талілова і діалог дитинної суті людини з дорослою, тобто, те, що Ерік Берн, визначаючи структуру особистості, називав Я-Дитина і Я-Дорослий. Є і болісне з’ясування вигаданої радянською ідеологією і накинутої всьому народу кримських татар національної вини, що закінчилося в 1944 році їхньою депортацією з Криму і організованим заселенням у їхні будинки людей із російської глибинки.

Сила повісті полягає, зокрема, в її узагальненому символізмі. Упродовж оповіді чимдалі ясніше просвічує думка: таку відверто-цинічну несправедливість радянський тоталітаризм учинив щодо 200-тисячного кримськотатарського народу. До речі, ім’я головного героя повісті автор майже не згадує (згадаймо такий самий прийом у «Подорожньому...» Генріха Белля), тим самим наче розширяючи символіку твору: це могло трапитися з будь-ким. І ще один прикметний факт: батька Таїра Халілова звали Бекиром...

Письменник майстерно використовує художні засоби. Так, стрижневою метафорою, яка явно і/або приховано супроводжує зображення сил зла, є образ змії. Старий пригадує той жах, який він ще дитиною пережив, коли в нього на очах змія пожерла ластів’ят у гнізді. Здавалося б, випадковий епізод, коли безпомічні й ще голі пташенята прийняли за матір гадюку, котра підповзала їх проковтнути, переростає в узагальнений символ розправи тоталітарного режиму над усім кримськотатарським народом 1944 р.: «Вони проковтнули вас!..». Ту саму метафору автор використав, зображуючи радянську катівню. Він майстерно зблизив характеристику садиста-слідчого з огидним образом плазуна-вбивці: «...Особливо старався старший слідчий на прізвисько Гюрза (таку назву має велетенська й дуже отруйна гадюка. - Авт.), з надзвичайно довгою шиєю і маленькою голівкою. Його живі зелені очиці впивалися у свою жертву...».

Домашнє завдання

  1. Прочитати повість Таїра Халілова «До останнього подиху» та аналізувати її ідейно – художній зміст

13 – А, українська мова                               Дата 09.04.2020

Тема. Структурування ораторської промови. Мовне оформлення висловлювання

 

Основний зміст уроку

Пригадайте

• Яку роль у промові відіграє вступна частина та завершення?

• Яке мовлення вважається змістовним, точним, логічним, доречним?

Вступна частина

Структура усного виступу містить у собі вступ, основну частину, завершення.

Мета вступу полягає в тому, щоб стисло пояснити завдання промови, чітко й зрозуміло сформулювати суть теми і вказати часткові питання, на яких промовець збирається зупинитися. Вступ не повинен бути занадто серйозним, надто сухим, надто довгим. Перші фрази повинні бути максимально простими і миттєво доходити до свідомості будь-якого слухача.

Типові помилки промовців під час підготовки вступу:

•  роблять вступ або довгим, або нудним, або те й інше разом;

•  не вміють докладно пояснити, про що йтиметься, внаслідок;

 чого слухачі орієнтуються зовсім не на те, про що йтиметься;

•  інколи промовець починає з досить цікавого випадку, який не має ніякого відношення до суті справи.

Основна частина

Основна частина промови - це найбільш навантажена й об'ємна частина виступу. Адже тут ітиметься про ту ідею, яку в розгорнутому вигляді потрібно донести до слухачів, надихнути їх на прийняття якогось рішення.

 В основній частині промови дають юридичні, економічні, політичні ті інші наукові визначення, наводять порівняння, статистичні дані, роблять посилання на авторитети.

Завершення виступу

Важливою композиційною частиною будь-якого виступу є завершення. Переконливе і яскраве запам'ятовується слухачами. залишає добре враження про промову. Навпаки, невдале завершення іноді губить непогану промову. Завершення виступу складається, як правило, з двох частин: а) узагальнення основних думок; б) підбиття підсумків, наголошення на поставленій меті, заклик до виконання певних дій.

 

Завдання 1. Прочитайте текст, визначте його проблематику. Що, на вашу думку с найголовнішим у коханні? Об які підводні камені найчастіше розбиваються по чуття?

МУЖНІСТЬ КОХАННЯ

Якось, виступаючи перед молодіжною аудиторією, відома українська поетеса Тамара Коломієць одержала записку. У ній запитувалося: що є найголовнішим у коханні. Ніжність? Вірність? Довготривалість?

- Мужність, - відповіла поетеса.

І в наш час любов нерідко вимагає мужності. Молода людина одержує серйозну травму під час спортивних змагань, в автокатастрофі, лежить прикута до ліжка. Чи вистачить у її друга, обраного на все життя, сили волі, витримки, характеру, щоб не впасти у відчай, не піддатися душевній слабкості, а залишитися поруч у тяжких випробуваннях? На жаль, не завжди. Нерідко буває, що тільки-но обставини змінюють омріяний напередодні весілля ідеал подружнього життя, де все уявлялося радісним і щасливим, - і подальше спільне життя здається вже неможливим.

Інколи трапляється, що молодятам доводиться виявляти справжню мужність, відстоюючи своє право на любов, на створення власного сімейного вогнища.

Ось один з листів до журналу: «Ми познайомилися із Сашком, коли він щойно повернувся з армії. Я закінчувала будівельне училище. Він прийшов і сказав: “Ти - доля. Ходімо зі мною”. Ми розуміли одне одного з півслова. Та його батьки вважали, що ми не пара, і, щоб урятувати сина від помилки, відмовляли його «При перших же труднощах, - пророкували вони, - ви розбіжитеся”. Сашко залишив інститут, влаштувався на роботу, де йому надали житло. На порозі була зима. Треба було купити йому пальто, черевики. Я теж доношувала шкільні сукні, перешивала все сама. Важко було, звичайно, та ми не скаржилися, були щасливі від того, що разом, викроювали гроші на театр, концерти. Потім у нас народився син. Коли на дворічний ювілей нашого весілля зібралися всі рідні, Сашкова мати зізналася, що недооцінювала наших почуттів. А мені хочеться сказати велике спасибі Сашковим батькам, передусім за труднощі, які загартували нашу любов».

 Беручи шлюб, ми беремо на себе і певні моральні зобов'язання турбуватись одне про одного, поважати одне одного, зігрівати дім теплом свого серця, своєї душі. Егоїзм, самолюбство, нехтування інтересами близької людини - ось ті підводні камені, об які найчастіше розбиваються почуття (За Т. Журбицькою).

 

Завдання 2. Проаналізуйте текст з погляду культури мовлення та форм мовленнєвого впливу.

Завдання 3.  Чи згодні ви з твердженням, висловленим у виділеному реченні? Які аргументи добирає авторка для доведення своєї думки?

 

Висновки

 1. Для успішного виступу в аудиторії важливо підготувати добрий вступ та добре завершення і зробити так, щоб вони були пов'язані одне з одним.

2. Під час виступу потрібно використовувати якомога більше конкретних прикладів; наводити в разі потреби висловлювання авторитетних осіб; задавати питання, щоб підкреслити перехід від однієї думки до іншої.

 

 

Домашнє завдання

 

Уявіть, що вам потрібно виступити з промовою на шкільному телебаченні. Оберіть одну із запропонованих нижче тем. Намагайтеся, щоб ваш вступ був оригінальним, зацікавив потенційних слухачів, налаштував на позитивний лад, У завершенні потрібно підсумувати сказане, намітити питання подальших зустрічей, посилити враження від виступу. Зверніть увагу, що вступ і завершення мають бути взаємопов'язаними.

 

1. Сім чудес України.

2. Мови живуть і вмирають.

3. Умій себе загартувати.

4. Графіті - сучасний настінний живопис.

(Виконане завдання надсилати на  ел. пошту   Ivannashengera@gmail.com  )

 

13-А клас

Основи здоровя

Основні засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях

  • Порядок обробки шкіри ,одягу,взуття. 

  • Пакет перев язувальний індивідуальний та порядок його використання

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду. Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в приміщенні. Ввімкніть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення. З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років 1/4 таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному закладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна використати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.

         Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким  підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д. В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу. Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

           Підготовка та використання предметів одягу та взуття.

Звичайний одяг (плащі, пальта, штани, капюшони, рукавиці), оброблений мильно-олійною емульсією, захищає шкіру людини від радіоактивного пилу, парів та аерозолів отруйних речовин і біологічних засобів. Обробка полягає в тому, що одяг просочують нагрітою мильно-олійною емульсією (300 г господарчого мила, 0,5 л рослинної олії на 2 л води) і висушують на повітрі.

Для захисту ніг використовують гумові чоботи, валянки з калошами, взуття зі шкіри та шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці.

Засоби індивідуального захисту шкіри призначаються для захисту особового складу аварійно-рятувальних формувань від проникнення небезпечних речових до організму людини через шкіру; для захисту шкіряних покривів, обмундирування та спорядження від зараження отруйними, радіаційними та біологічними речовинами, а також для короткочасного захисту від запалювальних речовин.

          Засоби індивідуального захисту шкіри поділяють на спеціальні та найпростіші.  

Спеціальними засобами захисту оснащується переважно особовий склад формувань для проведення аварійно-рятувальних робіт на зараженій місцевості, проведення радіаційної та хімічної розвідки.

Як найпростіші засоби захисту шкіри використовують виробничий одяг — куртки та брюки, комбінезони, халати з капюшонами із цупкої, вогнетривкої або прогумованої тканини, грубого сукна.

Вони не лише захищають від попадання радіоактивних і бактеріальних речовин на шкіру, але й здатні деякий час не пропускати крапельно-рідинні небезпечні хімічні речовини.

До спеціальних засобів захисту шкіри відносять:

захисні комплекти,

спеціальний захисний одяг,

загальновійськовий комплексний захисний костюм.

           Засоби захисту шкіри за типом захисної дії поділяються на ізолювальні (плащі й костюми), матеріал яких є газо- і вологонепроникним, і фільтрувальні, що являють собою костюми зі звичайного матеріалу, який насичується спеціальним хімічним складом для нейтралізації або сорбції парів небезпечних хімічних речовин.

 

        Пакет перев’язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках. Він складається:

·        Бинт;

·        Дві ватно-марлеві подушечки;

·        Шпилька;

·        Чохол.

Індивідуальний перев'язувальний пакет (ІПП) - засіб надання першої медичної допомоги при пораненнях і опіках. У бойовій обстановці ІПП є на спорядженні кожного бійця. У воєнний і мирний час запас ІПП потрібно мати в санітарних сумках, на постах та пунктах медичної допомоги. Вміст ІПП стерильно, складається з бинта (10 см X 5 см) і двох ватно-марлевих компресів-подушечок розміром 18 X 16 див. Одна з них наглухо пришита до бинту біля вільного кінця його, Іншу можна пересувати вздовж бинта (рис.). Все це компактно складене і загорнуте в пергаментний папір, в складку якої зовні вкладена безпечна шпилька. Згорток укладений у зовнішню оболонку з прогумованої тканини, герметичну і непромокальну, стійко зберігає стерильність вмісту. На оболонці надрукована коротка інструкція і дата виготовлення ІПП.
 Спосіб застосування: розірвати оболонку по надрізу кромки, отримати паперовий згорток, вийняти шпильку, розгорнути папір. Взяти лівою рукою вільний кінець бинта, правою - його скатку і розвести руки так, щоб подушечки розвернулися і розправилися. Стосуватися подушечок тільки з боку, зазначеної кольоровою ниткою, накласти їх іншою стороною на рану (або опік) одну на іншу (в два шари) або поруч (в один шар), якщо рана велика. При наскрізної рани один отвір закрити нерухомої подушечкою, інше - рухомий, перемістивши її по бинту; прибинтувати подушечки, закріпити
бинт шпилькою. ІПП з пошкодженої зовнішньою оболонкою для накладання асептичної пов'язки непридатний.        

В разі потреби пакет відкривають, виймають бинт з двома стерильними подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Подишички накладають на рану і прибинтовують, кінець закріплюють шпилькою. Чохол, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладання герметичних пов’язок.