Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

Конспект уроку

з географії

6 – Б  клас

12. 03. 2020 р.

ТЕМА.       Води суходолу. Річки. Найдовші, найбільші річки світу.

 

Вивчення  нового  матеріалу.

  1. Води суходолу.

           Води суходолу включають поверхневі та підземні води. Поверхневі води становлять незначну частку гідросфери Землі – приблизно 0,02 %. Проте ці води найбільш активно використовуються людиною.

 

Картинки по запросу "Води суходолу. Річки. Найдовші, найбільші річки світу."

 

  1. Річки.

 

Що таке річка?

 

  Картинки по запросу "Річка це"            Картинки по запросу "Річка це"

 

Схема річкової долини.Картинки по запросу "Річка це"

 

Картинки по запросу "схема річкової системи"

  1. Найдовші  річки світу.

 

  Картинки по запросу "3. Найдовші, найбільші річки світу."        Картинки по запросу "Найдовші річки світу."

 

 

Запитання.

  1. Води суходолу включають .....
  2. До поверхневих вод відносять...
  3. До підземних вод відносять...
  4. Що таке річка?
  5. Гирло – це...
  6. Назвіть найдовші ріки світу, України.

 

Зарубіжна література, 12.03.20р.

Тема: Контрольна робота з тем «Людські стосунки», «Поетичне бачення світу»

Завдання для перевірки знань учнів:

  1. Як вчинив із золотом безіменний герой оповідання  Дж. Лондона «Любов до життя»?
  2. Визначте проблематику твору  Дж. Лондона «Любов до життя».
  3. Порівняйте образи героїв оповідань А. Чехова «Хамелеон» та «Товстий і тонкий». Знайдіть спільні та відмінні риси.
  4. Вкажіть особливості розкриття теми долі на сторінках повісті В. Короленка «Сліпий музикант».
  5. Визначте роль теми мистецтва в повісті В. Короленка «Сліпий музикант».

 

Українська мова, 12.03.20р.

Тема:Букви е, и, і в суфіксах  –ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн (я), -ення (-я), -н (я), -инн (я), -ив (о), -ев (о).

Пояснення навчального матеріалу:

Коментар учителя.

 Ненаголошеніголосні в суфіксах-ечок, -ечк(а), -ичок, -ичк(а), -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о) вимовляютьсяневиразно, як [е], наближений до [и]; [е], наближений до [і]; [и], наближений до [е].

Для правильного написанняцихсуфіксів ми користуємося такими правилами:

Суфікси-ичк(а), -ичокуживаються в іменниках, утворенихвідслівізсуфіксом -ц-: паличка — палиця, синичка — синиця, і надаютьзменшено-пестливогозначення. В іншихіменникахуживаютьсясуфікси-ечк (-єчк(а), -єчок): діжечка, лінієчка.

Ненаголошенийсуфікс-енн(я) (-єнн(я)) пишеться в іменниках, щоозначаютьопредмеченідії: озброєння, примирення.

В іменниках, якіозначаютьматеріалабо продукт праці, пишеться-ив(о): добриво, паливо.

Увага!Суфікс-ев(о) пишеться в іменникові марево.

а) -інн(я) вживається під наголосом в іменниках, утво¬рених від дієслів, наприклад: ходіння, терпіння, шару¬діння;

б)  -енн(я) пишемо, коли наголос падає на корінь: напру-ження, вторгнення, завершення.

в)   В іменниках збірного значення пишемо суфікс -инн(я): ластовиння, гороховиння.

Винятки: волосіння, коріння, каміння, насіння.

Вправи на закріплення:

  1. Продовжити текст, використовуючи іменники з різними суфіксами

марево, травичка, сонечко, забарвлення

  1. Від поданих слів утворіть іменники із суфіксами -инн(я) або -інн(я).

Буряк, горох, біб, картопля, лопух, шарудіти, насінина, носити.

 

  1. Списати, уставляючипропущенісуфікси. Виділитиїх. Довести правильністьвиконаннязавдання.

Ім..я, живл..я, вид..я, виникн..я, вибач..я, добр..во, нож..к, боч..а, лож..а, вод..а, кукурудз..я, нас..я, вар..я, мороз..о, кол..о, гайвор..я, кор..я, печ..о, кур..о, мел..о, зайч..я, гус..я, пташ..я.

 

Скласти 3—4 речення, використовуючиподанііменники. Визначитиїхсинтаксичну роль.

 

  1. До поданих дієслівдібратиспільнокореневііменникиізсуфіксами-енн-, -інн-.

Доводити, варити, уявляти, порушувати, горіти, створювати, будити, примушувати, садити, сидіти.

 

  1. Від поданих іменників утворіть нові іменники за допомогою суфіксів -ечок-, -ечк-, -ичок-.

Племінник, розумниця, стрічка, стежка, вікно, трава, Оля, Галя, Марія, яйце, мішок, копійка, масло, метла.

 

  1. Спишіть, уставляючи пропущені букви, свій вибір обґрунтуйте.

Гарбуз..ння, соняшнич..ння, кияш..ння (кукурудз..ння), волос..н-ня, сол..ння, гол..ння, цвіт..ння, волод..ння.

  1. Від поданих дієслів утворіть іменники середнього роду.

Зразок: бурити — буріння.

Говорити, ворожити, падати, варити, шелестіти, шамотіти, молити, тремтіти, мигтіти, гонити, тяжіти, голити, верзти, хропіти.

  1. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

Гірчичн..чок, бубл..чок, ґудз..чок, вогн..чок, кра..чок, мізинч..чок, нос..чок, пиріж..чок, розумн..чка.

 

  1. Від поданих слів утворіть іменники з пестливо-здрібнілим значенням.

Вареник, горщок, кутик, смичок, кошик, ліжко, хлопчик, подушка, полковник, молодиця, рукавиця, мурашник, край.

 

Домашнє завдання:

Скласти словниковий диктант із 10—12 слів із суфіксами -ечок, -ечк(а), -ичок, -ичк(а), -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).

Тема. Корінь: будова та соновні функції кореня.

Лабораторне дослідження будови кореня.

 

  1. Що таке корінь?

Корінь – це підземний вегетативний орган рослини. Він росте верхівкою вниз унаслідок впливу сили тяжіння Землі.

  1. Які функції кореня?

Корінь дає можливість рослині пристосовуватися до життя на суходолі; закріплює та утримує її в грунті.

Важлива функція кореня – вбирання води з розчиненими в ній мінеральними речовинами і транспортування її до надземної частини рослини, тобто забезпечення мінерального живлення рослини.

 

  1. Яка зовнішня будова кореня?

Корінь складається з різних за особливостями будови ділянок. Це зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисна та провідна.

 

Зони кореня:

1 – кореневий чохлик; 2 – зона поділу; 3 – зона розтягування; 4 – всисна зона;

5 – провідна

Кореневий чохлик вкриває верхівку кореня й поліпшує просування його в грунт.

Він складається з кількох шарів живих клітин. Під час просування кореня в глиб грунту внаслідок тертя зовнішні клітини кореневого чохлика руйнуються. Нові клітини постійно утворюються за рахунок твірної тканини.

Чохлик – чутлива зона кореня. Саме він сприймає силу земного тяжіння, визначає напрямок росту кореня та орієнтацію в просторі.

Під кореневим чохликом розташована зона поділу завдовжки 2-3 мм.

Складається ця зона з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і забезпечують утворення нових клітин.

Над зоною поділу – зона розтягування. У ній клітини ростуть. Вони видовжуються, просуваючи зону поділу з кореневим чохликом у глиб грунту. Довжина цієї ділянки кореня не перевищує зона кількох міліметрів.

Всисна зона, або зона кореневих волосків, розташована над зоною розтягування. Це ділянка кореня завдовжки 5-20 мм, щільно вкрита кореневими волосками. Завдяки цим волоскам поверхня кореня в сотні разів перевищує загальну площу надземної частини й забезпечує поглинання води та поживних речовин з грунту.

Кореневі волоски вбирають із грунтового розчину воду й мінеральні солі.

Вони постійно відновлюються.

! Цікаво знати, що запобігти пошкодженню кореневих волосків під час пересаджування можна, якщо рослину викопувати разом із грунтом, у якому вона зростала до цього.

Більшу частину кореня становить провідна зона. У своїй верхній частині вона межує з основою стебла. Провідна зона – найтовща ділянка кореня. Тут корінь галузиться. Провідна зона не має кореневих волосків. Вона лише забезпечує рух поглинутих у всисній зоні води й мінеральних речовин до надземної частини рослини, а органічних речовин, навпаки, від стебла до кореня.

 

 Всисна зона кореня:

1 – схема будови кореневого волоска;

2 – мікрофотографія всисної зони кореня

  1. Яка внутрішня будова кореня?

Покривна тканина кореня складається з одного шару клітин шкірки з тоненькими стінками. Саме ці клітини й утворюють кореневі волоски.

Глибше, під шкіркою, розміщена кора кореня. Вона складається з багатьох шарів клітин основної тканини. По цій тканині розчини поживних речовин рухаються від кореневих волосків до провідних тканин, розташованих у центральній частині кореня.

Центральну частину кореня утворює центральний циліндр. У багаторічних рослин він може бути оточений шаром клітин бічної твірної тканини. Завдяки поділу цих клітин корінь потовщується.

У центральному циліндрі формується провідна система рослини, до складу якої входять судини і ситоподібні трубки. По судинах відбувається висхідний рух води з розчиненими мінеральними речовинами, тобто від кореня до надземної частини рослин. А по ситоподібних трубках органічні речовини транспортуються від зелених надземних частин до кореня – це низхідний рух. У центральному циліндрі також розташовані механічна та основна запасаюча тканини.

Ознайомитися з мікроскопічною будовою кореня вам допоможе лабораторне дослідження.

Внутрішня будова кореня:

1 – центральний циліндр; 2 – кора; 3 – судини; 4 – шкірка; 5 – ситоподібні трубки; 6 – кореневі волоски; 7 – основна тканина

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВА КОРЕНЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ФУНКЦІЯМИ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: корені редису або проростка пшениці, постійні мікропрепарати “Корінь пшениці”, мікроскопи, лупи, предметні та накривні скельця, забарвлена чорнилом вода, таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте молодий корінь рослини за допомогою лупи. Знайдіть кореневий чохлик, зони поділу, розтягування, всисну з кореневими волосками та провідну.

2. Покладіть молодий корінь на предметне скло в краплину води, забарвлену чорнилом. Роздивіться цей мікропрепарат під мікроскопом (або постійний мікропрепарат “Корінь пшениці”).

3. Знайдіть верхівку кореня з кореневим чохликом, зону поділу, розтягування, всисну з кореневими волосками, провідну.

Ми вже згадували, що важливою функцією кореня є забезпечення мінерального живлення рослини.

У чому полягає мінеральне живлення рослин? Це процес поглинання та засвоєння рослинами розчину поживних речовин, потрібних для їхньої життєдіяльності. Мінеральне живлення, як і фотосинтез та дихання, – основа життя рослинного організму.

 

                           

Завдання уроку.

 1. З'ясувати особливості зовнішньої будови кореня.

2. Визначити, з яких ділянок складається корінь.

3. Яку будову мають ці ділянки і яку функцію вони виконують?