Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

10доп.українська література                                                Дата 12.03.2020

ТЕМА. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. «ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА»

 

Основний зміст уроку

 

Василь Андрійович Симоненко (08.01.1935 — 13.12.1963)

Псевдоніми — В. Щербань, С. Василенко, Симон.

Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 року в селянській сім’ї у Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було трудним, голодним, зростав Василь без батька, який залишив сім’ю.

Писати хлопець почав ще у шкільні роки, це були вірші для шкільної стіннівки. У 1952 році В. Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету. У роки навчання Василь  продовжує писати, але з друком своїх творів не поспішає. По закінченню університету  поет працює в газеті «Черкаська правда», потім - у «Молоді Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети». Як журналіст він сміливо втручався у різні сфери життя, різко критикував вияви бюрократизму, неуваги до трудівників, теплим словом відгукувався про добрих людей.

Перша книжка поезій В. Симоненка «Тиша і грім» побачила світ у 1962 році, другу книгу «Зелене тяжіння» опубліковано в 1964 році, вже після смерті поета, яка сталася 13 грудня 1963 року. Навіки зупинилося його молоде серце, що переболіло усіма людськими болями і кривдами.

 

 - Згадайте, будь  ласка, хто такий ліричний герой?

Ліричний герой — умовна дійова особа, внутрішній світ якої (думки, почуття, переживання) відображуються у ліриці. У переважній більшості ліричні вірші від першої особи - Я, а тому часто говорять, що автор - це і є ліричний герой (ліричне «я»).  Але це не завжди так,  розповідаючи про себе, автор водночас розповідає про свій час, настрої і переживання свого покоління, тобто додає вимисел, найтиповіше, найістотніше з навколишнього середовища).

         Сьогодні  ми з вами помандруємо у чудовий світ поезії Василя Симоненка - світ дитинства, лебедів, любові, вірності. 

Вірш «Лебеді материнства»

 

 Мріють крилами з туману

лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

 

Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка

в неї за плечима.

 

Ой біжи, біжи, досадо,

не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

 

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

 

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

 

Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,

Лоскотали марево золотим сузір'ям.

 

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

 

У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

 

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.

 

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

 

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

 

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

 

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

 

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 

- На початку вірша перед маленьким героєм постає захоплюючий і чарівний світ казки, який бентежить і манить його. Потім мати каже синові напутнє слово, адже колись він вирушить у життєву дорогу і буде змушений робити важкий вибір. У вірші багато народнопоетичних порівнянь і епітетів: білява хата; лебеді, як мрії; тихі зорі; диво-наречені. За формою це, власне, колискова пісня.

- Що головне в поезії? Побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України).

- Який мотив вірша? (Материнська тривога за долю її сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові, яку охороняють, «мавки чорноброві», та водночас постають і суворі реалії,— від них прагне вберегти дитину материнське серце. Та «приспані тривоги», «чуже поле» — неминучі, і протистояти їм може тільки людина з твердим переконанням, з органічним чуттям родової пам’яті, з великою волею бути самою собою).

Так, материнська тривога і любов. У який час ми не житимемо, мати для нас найрідніша, найдорожча людина.

- Які почуття викликало у вас це виконання? айсвятіші  почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов,— важко).

 - Назвіть символічні образи поезії.

  1. Матицентральний в духовному Космосі українців,  починаючи з трипільської доби. У народному уявленні мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною. Тому зрада їй вважалася непростим гріхом, а втрата — катастрофою.
  2.  Лебеді — зажди асоціювалися з вірністю, тому не випадково В.Симоненко звертається до них, пов’язуючи їх з материнством.
  3. Національна символіка постає надійним оберегом українців, хоч би де вони опинилися, навіть якщо на чужину закинула їх недоля:

                             І якщо впадеш ти на чужому полі,
                           Прийдуть з України верби і тополі…

  1. Тополя (у народних легендах)  - це перевтілена дівчина (про це йдеться і в поемі  Т. Шевченка «Тополя»)
  2. Верба - це дерево життя.

Підсумок уроку

Без любові до Вітчизни немає справжньої людини. Любити Україну, жити для неї — це означає любити її людей, працювати на їх благо. Дбати про те, щоб передати їм світ, землю, кращими, як були до нас, щоб озера, ріки були чистими й повноводними, степи, гаї — буйними, зеленими, повітря — чистим. Такий наш гуманістичний обов’язок. Наші духовно багаті предки споконвіку думали про нас, а ми повинні думати про нащадків, як це ведеться з прадавніх літ у нашого народу. Берегти оту високу духовність, внутрішню красу доброту й самозреченість, характерну для українського народу.

  Домашнє завдання

Підготувати ідейно-художній аналіз поезії  В. Симоненка «Лееді материнства».

 

 

 

 

 

Фізика і хімія в побуті

Тема.  Миючі  засоби. Синтетичні  миючі  засоби,  склад,  класифікація.

  1. Що таке  миючі засоби?

Миючі засоби — це сполуки, основною складовою яких є миючі речовини. До них відносять мило й синтетичні мийні засоби (СМЗ). Вони є товарами першої необхідності для особистого застосування й відіграють значну роль у різних галузях промисловості.

.

 

  1. Склад  миючих  засобів.

До складу СМЗ, крім синтетичних мийних речовин, входять лужні й нейтральні солі, відбілюючі й дезінфікуючі речовини, піноутворювачі та піногасники, ароматизовані речовини.

  1. Класифікація  миючих  засобів.

Класифікація

  • порошкоподібні
  • рідкі
  • пасти

 

 

 

 

  • Виконай  завдання:  вибери речовини, що  належать  до  миючих  засобів.

Шампунь,  мило,  пральний  порошок, ручка,  зошит,  засіб  для  миття посуду,  стіл,  шафа,  штани, гель для  душу.

  • Поділи  миючі  засоби  на  групи,  відповідно  до  класифікації:  зубна  паста,  шампунь,  порошок  для  прання,  гель для  душу,  засіб  для  миття  вікон.