Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

11 кл Історія України.

Тема. Конституція УРСР 1937 року: основні положення та їх практичне втілення

Необхідність розроблення нової Конституції радянської України була зумовлена прийняттям 5 грудня 1936 р. Конституції СРСР. Із цією метою в липні 1936 р. Президія ВУЦВК створила конституційну комісію, що розробила проект конституції та передала його на розгляд 14-го надзвичайного Всеукраїнського з’їзду рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Останній розпочав свою роботу 25 січня 1937 р., а вже 30 січня було затверджено проект нової Конституції УРСР, що майже повністю відтворила союзну Конституцію, її принципи, копіювала основні положення.

У першому розділі Основного Закону республіка проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян, закріплювалися політичні (ради депутатів трудящих) і економічні (соціалістична система господарства та соціалістична власність) основи УРСР. На конституційному рівні фіксувалася перемога диктатури пролетаріату, торжество гасла „Вся влада радам!”, панування принципів: „Хто не працює, той не їсть” і „Від кожного – за здібностями, кожному – за працею”.

Другий розділ Конституції декларував добровільне об’єднання УРСР з іншими радянськими республіками у СРСР, республіканський суверенітет, недоторканість кордонів і право виходу з Союзу. Встановлювався принцип подвійного громадянства, адміністративний поділ України на 7 областей (Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Одеську, Харківську і Чернігівську) та МАРСР. Декларації про суверенні права республіки різко обмежувались як обов’язковістю законів СРСР на території УРСР, так і викладеними у ст. 19 повноваженнями найвищих органів влади і органів державного управління УРСР в особі Верховної Ради  УРСР, її  Президії, РНК і комісаріатів УРСР, порядок створення, функціонування і компетенція яких закріплювались у наступних розділах. Єдиний законодавчий і найвищий орган державної влади в Україні – ВР УРСР – обиралася на 4 роки (1 депутат від 100 тис. населення). Чергові сесії ВР скликалися двічі на рік, позачергові – за рішенням Президії чи на вимогу не менше третини депутатів. Закони ухвалювалися простою більшістю й оприлюднювалися за підписом голови та секретаря Президії. РНК як уряд УРСР і найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади республіки утворювалася ВР, була відповідальна перед нею і підзвітна їй та Президії ВР. Склад РНК поділявся на  (зокрема Народний Комісаріат Внутрішніх Справ – НКВС) і республіканські комісаріати.

 

Робота над документом         

 

 

РОЗДІЛ Х

ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН

 

Стаття 117. Громадяни УРСР мають право на працю, тобто право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у відповідності з її кількістю і якістю.

 

     Стаття 118. Громадяни УРСР мають право на відпочинок.

 

Стаття 119. Громадяни УРСР мають право на матеріальне забезпечення в старості, а також—в разі хвороби і втрати працездатності.

 

Стаття 120. Громадяни УРСР мають право на освіту.

 

Стаття 121. Жінці в УРСР надаються рівні права з чоловіком у всіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя.

 

Стаття 122. Рівноправність громадян УРСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом.

 

Стаття 123. З метою забезпечення за громадянами свободи совісті церкву в УРСР відокремлено від держави і школу від церкви. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди визнається за всіма громадянами.

 

Стаття 124. У відповідності з інтересами трудящих і з метою зміцнення соціалістичного ладу громадянам УРСР гарантується законом:

 

а) свобода слова,

б) свобода друку,

в) свобода зборів і мітингів,

г) свобода вуличних походів і демонстрацій.

Ці права громадян забезпечуються наданням трудящим і їх організаціям друкарень, запасів паперу, громадських будинків, вулиць, засобів зв'язку і інших матеріальних умов, необхідних для їх здійснення.

 

 

Стаття 126. Громадянам УРСР забезпечується недоторканість особи. Ніхто не може бути заарештований інакше, як за постановою суду або з санкції прокурора.

 

Стаття 127. Недоторканість житла громадян і тайна листування охороняются законом.

 

Стаття 128. УРСР надає право притулку іноземним громадянам, що переслідуються за оборону інтересів трудящих, або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу.

 

Стаття 129. Кожний громадянин УРСР зобов'язаний додержувати Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки, виконувати закони, додержувати дисципліни праці, чесно ставитися до громадського обов'язку, поважати правила соціалістичного співжиття.

 

Стаття 130. Кожний громадянин УРСР зобов'язаний берегти і зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, як священну і недоторкану основу радянського ладу, як джерело багатства і могутності батьківщини, як джерело заможного і культурного життя всіх трудящих.

 

Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, є ворогами народу.

 

Стаття 131. Загальний військовий обов'язок є законом.

 

 

Домашнє завдання

1. Прочитати параграф 26 Масові репресії. Сталінська конституція

Історія України 10 кл. (О. В. Гісем, О. О. Мартинюк)

2. Дати відповіді на запитання

1. Визначте, які права та обов’язки мали громадяни УРСР?

2. Які права людини, на вашу думку, порушувались?

3. Які особи визнавались ворогами народу за Конституцією?

4 Яка форма правління проголошувалась Конституцією?

5. Чому, на вашу думку, встановлювався принцип подвійного громадянства?

6. Чи обмежувались права республіки? Як саме?

7. Назвіть органи влади в УРСР?

8. Який адміністративний поділ України був закріплений Конституцією?

 

Українська мова, 12.03.20р.       11-А кл.

Тема: Іменники, що мають лише форму однини або множини.

Підручник(ст..184)

Що ми повинні знати про форми числа українських іменників, щоб не порушувати мовної норми:

1. Переважна більшість іменників має форми однини і множини (стіл — столи, зошит — зошити, ліс — ліси).

2. Частина іменників має форму тільки однини (Київ, географія, мілітаризм, хліборобство, будування, баранина, аспірин, клей). Сюди належать і збірні іменники (молодь, малеча, волосся, гілля).

3. Значна кількість іменників виступає тільки у формі множини (Карпати, Чернівці, мемуари, вибори, ресурси, джунґлі, висівки, вершки).

 

4. Запам’ятаймо, що в українській та російській мовах є іменники-відповідники, що відрізняються формами числа:

Двері (мн.), широкі двері

Меблі (мн.) — м’які меблі

Похорон (одн.) — Був на похороні брата.

Волосся (одн.) — довге волосся

Чорнило (одн.) — червоне чорнило

Годинник (одн. і мн.), гарний годинник, гарні годинники.

Отже, українською мовою правильно гарні м’які меблі (а не гарна м’яка мебель), густе волосся (а не густі волоси).

Вправи на закріплення вивченого матеріалу:

 

З’ясуйте за словником (зокрема електронним) їхнє значення та число.

Лабети, лінощі, маргінеси, походеньки, городки, Сухоти, хрестини, розглядини, ліки, перса, пожитки, пачоси, патьоки, корчі, ворота, тельбухи, одляски, обценьки, нутрощі, шати, пахощі, запросини, лахи, відвідини, святки, парфуми, ночви, памороки, солодощі.

Домашнє завдання:

Вправа 364 та особливості вживання іменників лише у множині або у однині.

 

Зарубіжна література, 12.03.20р.

Тема:Шарль Бодлер «Відповідності». Протиставлення дійсності та ідеалу, пошуки "сучасної краси", "видобування краси зі зла" в поезії Шарля Бодлера.

Виразне читання вірша ш. Бодлера «Відповідності»

Природа - храм живий, де зронюють колони

Бентежні стогони і неясні слова.

Там символів ліси густі, немов трава,

Крізь них людина йде і в них людина тоне.

 

Всі барви й кольори, всі аромати й тони

Зливаються в могуть єдиного єства.

Їх зрівноважують співмірність і права,

Взаємного зв'язку невидимі закони.

 

Є свіжі запахи, немов дітей тіла,

Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,

Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,

 

Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,

Що опановують усі безмежні речі;

В них - захват розуму, в них відчуттям - хвала.

Обмін враженнями, евристична бесіда

  • Як розкривається у цій поезії ідея «відповідностей»?  
  • Розкрийте зміст метафори «ліси символів».  
  • У яких рядках змальована картина всеохопливої гармонії?  
  • Як передаються у творі взаємини людини й природи?  
  • У якій формі написаний вірш?

Ідейно-художній аналіз вірша «Відповідності»

Основна думка: життя багатогранне і непізнане.

Вірш «Відповідності», імовірно, було написано в 1855 році; у всіх виданнях збірки «Квіти зла» він є четвертим у циклі. У центрі вірша тема таємничих відповідностей видимої природи і невидимих сутностей. Людина живе у храмі природи. І, оскільки природа — це храм, то її барви й кольори, усі аромати й тони — лише різні коди однієї мови, якими вона себе проявляє. У вірші багато зорових і чуттєвих образів. Автор передає звуки і запахи.

Читач «відчуває» запах парфумів, «дух амбри, ладану, «бачить» зелені луки, ліси, безкраї поля. Кожен має знайти свої «відповідності» і пізнати сенс буття. У ньому йдеться про те, що чуттєві речі є символами прихованої реальності, і тому можуть існувати відповідності між її вираженням у запахах, кольорах і звуках.

У поезії багато таємничого, інтуїтивного, підсвідомого. Поет закликає читачів долучитися до загадкової і непізнаної таємниці буття, відчути цілісність та єдність усього сущого. Кожен читач по-своєму може трактувати символи поезії, адже вони завжди багатозначні.

Поезія Шарля Бодлера відноситься до перехідного етапу між романтизмом і модернізмом. Також у його творах знаходять витоки символізму. Яскравий приклад цього – італійський сонет «Відповідності».

Сонет «Відповідності» - з циклу «Сплін та ідеал» зі збірки «Квіти Зла». Бодлер хоче в вірші осмислити стосунки природи і людини. Цього осмислення поет досягає через вдалі символи: «Природа – храм живий». Вже з перших рядків видно, що поет возвеличує природу, захоплюється дивом буття. Так як жанр цього вірша – італійський сонет, то це визначає його структуру.Спочатку поет стверджує, що «Природа – храм живий». Ця думка розкривається, коли барви, аромати з’єднуються і настає гармонія.І весь цей настрій навіювання, сугестії Бодлер досягає влучним каталогом епітетів: «є в світі запахи … ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі, розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола». А кажучи про стосунки людини і природи, поет використав гарну метафору: «ми в ньому (храмі) ходимо, й не раз вдається чути підмурків та колон неясні голоси». Ліричний герой у цьому піднесеному, оптимістичному вірші – деміург, який відкриває таємні закони буття, він здатний пережити духовну хворобу.

У вірші відповідності яскраво виражені риси модернізму. Поет передає нам настрій сугестії, чогось містичного, миттєвого. Крім того, у вірші домінує ірраціональність. Цей вірш відноситься до філософської лірики.

Отже, сонет «Відповідності» - один з прикладів модернізму.

Слова вчителя: Дослідник творчості ГастонБашляр застерігав від сприйняття сонета «Відповідності» як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший. «У двох єдностях — темної ночі та ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі і ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі». Про це ж писав і сам Бодлер: «…весь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну».

Навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття «темного змісту речей» — «широкого і чорного небуття».

  • Ти, напевно, малюєш у своїй уяві квіти як прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості.

Звичайно, свої„Квіти“ Ш.Бодлер також ототожнював із чимось прекрасним, адже, пригадай, поет ставив перед собою завдання „видобувати красу зі Зла“.

Спробуємо здійснити аналіз програмових творів Ш.Бодлера.

Красу можна відшукати і в потворному. Естетизація потворного характерна для творчості Бодлера, який розуміє призначення поезії як засобу вирощування квітів (Прекрасного) зі зла. Митець проголошує, що його не бентежить, звідки приходить ця краса, яка вона,- можливо, навіть жорстока, злочинна, бридка. Він пробачає красі все.

Отже, у центрі уваги поета – одвічні теми боротьби добра і зла, прекрасного і потворного, високого і низького, духовного і плотського, морального та аморального.