Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

9a                                                 АНГЛІЙСЬКА МОВА

Тема: Жанри фільмів.

https://www.youtube.com/watch?v=l3TpwnGCUBo

https://www.youtube.com/watch?v=nHbsxYkHDeM

  • action films.

  • comedies.

  • romantic films.

  • rom-coms.

  • adventure films.

  • musicals.

  • dramas.

  • period films or historical dramas (films set in another historical time)

  • real life films

  • war films

  • horror films

  • science fiction

Завдання: Перекласти нові слова, вивчити жести з 1 відео, написати свої враження про коротвометражний фільм too much noise” 2посилання.

Виконане Д.З. відправляйте на: Naik0n347@gmail.com або +380971864759(viber, whatsapp, telegram)

Фізика

 

Узагальнення і систематизація знань з теми «Електричний струм»

 

Д/з Опрацювати презентацію:

https://drive.google.com/file/d/1SL54KzLPyliTICVv49EWsyPjNTScBvU-/view?usp=sharing

9 - А, зар.л-ра                                                   Дата 14.05.2020

Тема.  Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (17591805). Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості». Пафос твору, який став гімном Євросоюзу.

 

Основний зміст уроку

Головні біографічні дані з життя та творчості Йоганна Крістофа Фрідріха Шиллера

https://dovidka.biz.ua/fridrih-shiller-biografiya-skorocheno/

 

Історія створення оди «До радості». 

У Карловій академії викладав філософію талановитий педагог і вчений Абель, який став згодом другом Шиллера. На майбутнього поета лекції Абеля справили надзвичайне враження. Спираючись на вчення німецького філософа й ученого Лейбниця, викладач прагнув прищепити своїм вихованцям оптимістичне світосприймання, вселити любов до ближнього, наставляв їх на шлях пізнання навколишнього світу. Лекції Абеля не минули для Шиллера марно. Найбільш відчутним є вплив його філософської концепції в одному з найвідоміших творів поета, оді «До радості», в основу якого покладено властивий Шиллеру принциповий оптимізм, віру в людину, переконаність у тому, що люди можуть і повинні зріднитися одне з одним.

Ода «До радості» була написана  у 1785 році для дрезденської масонської ложі (масони — це члени духовно-етичних організацій «вільних каменярів») як гімн свободи і єдності  усіх людей. У 1793 році поет знову звернувся до твору, замінивши ключове слово «свобода» на «радість».  Тепер вірш, який раніше називався «До свободи», став називатися «До радості». Ці зміни поет пояснив бажанням відмежуватися від політики.

Попри майбутню популярність вірша, сам Шиллер негативно відзивався про нього, відмічаючи те, що ода «далека від реальності», що ідеали, оспівані в ній, недосяжні. Проте ода швидко розійшлася Німеччиною, стала справжнім народним віршем, який студенти декламували на вечірках, а дівчата переписували у свої альбоми.

 

Словникова робота

Юдоль - місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки.

Свічадо - підвісний свічник для багатьох свічок.

Хоругва — релігійне знамено, яке літургійно використовується в Православній Церкві та Греко-католицькій Церкві під час церковних святкувань та богослужінь.

Канібал  1. Людожер. 2. Переносно – жорстока людина.

Тризна - це поклоніння язичницьким богам, присвячене виключно поминанню померлих.

Виразне читання оди.

Прочитати текст оди «До радості» за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3209

 

Дослідження ідейного змісту  та особливостей твору.

Особливості жанру.

Ода – це урочиста пісня на честь якоїсь важливої події чи визначної особи. Що оспівує Шиллер у своїй оді? (почуття радості). 

Чим ода Шиллера відрізняється від од його попередників?

Пафос - сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням. (Академічний тлумачний словник української мови)

 

"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.

Рік написання — 1785.

Тема — заклик в пісні людям об»єднатися.

 Ідея — возвеличення єдності усіх людей.

Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.

Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.

Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?

Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!

Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро;  Судить бог, як ми самі.

Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.

Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!

 

Домашнє завдання: знати біографію Шиллера, вивчити оду «До радості» напам’ять.

(Завдання  надсилати на ел.пошту galjysik@nbox.ru чи  у Viber – групу класу, чи у messenger)

 

9 – А, укр.л-ра                                                   Дата 14.05.2020

Тема. Григорій Квітка-Основ’яненко - батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. 

 

Основний зміст уроку

Григорій Квітка-Основ’яненко

Народився майбутній письменник у поміщицькій родині 28 листопада 1778 р. у с. Основа  під Харковом , тут провів усе своє життя. Родина Квіток була дуже набожною і хлопчикові з перших років життя наполегливо вселяли віру у всемогутнього Бога.

             Зовсім маленьким Григорій осліп, а через чотири роки  сталося диво : під час молитви  у церкві до нього повернувся зір.

                 Вчився хлопчик у монастирській школі, де велика увага приділялася релігійному вихованню. Чудово грав на флейті , фортепіано , захоплювався народними піснями, любив слухати кобзарів, сам пробував складати музичні твори , наприклад , пісню «Грицю, Грицю, до роботи». У родині Квіток глибоко шанували рідну мову, історію, фольклор, мистецтво, багато читали, влаштовували вистави самодіяльного театру, активним учасником яких був Григорій Квітка (Основ ̓ яненко – псевдонім , взятий за місцем проживання). У родині Квіток часто бував Г. Сковорода, а відомо, що  він відвідував тільки однодумців. Може, тому Г.Ф. Квітка-Основ ̓яненко знав напам ̓ять вірші та афоризми Г. Сковороди, любив слухати легенди, повір ̓я та розповіді про героїчні подвиги  запорізького козацтва .

Г.Ф . Квітка-Основ ̓яненко – творчо обдарована особистість, обіймав високі посади : військовий офіцер , предводитель дворян Харківського повіту, член ради  Міністерства внутрішніх справ, повітовий совісний суддя , надвірний радник у Харківській  палаті карного суду – і разом з тим  вів широку громадську діяльність : був директором Харківського театру ,  одним із засновників  Інституту шляхетних дівчат – першого в Україні жіночого навчального закладу в ХІХ ст., співвидавцем першого в Україні журналу «Український вестник» і «Харківський Демокрит», один з ініціаторів створення університету та публічної бібліотеки у Харкові , видання альманахів «Утренняя звезла», «Молодик»,  членом «Товариства науки при Харківському університеті». Вражає й письменницька діяльність.

Спочатку Квітка писав російською мовою, проте в роки миколаївського гніту, коли реакційними колами заперечувалася сама можливість створення української літератури, почав писати українською, виступаючи оборонцем рідної мови й літератури не тільки від чужих недругів , а й від своїх «невір». Написати повість українською мовою Г.Ф. Квітку-Основ ̓ -яненка спонукав цікавий факт з біографії, про що він пише в листі до П.Плетньова: «Була у мене суперечка з письменником  про малоросійське наріччя. Я його просив написати щось серйозне , чуйне. Він мені доказував , що ця мова незручна і зовсім не здатна на це. Знаючи її можливості, я написав «Марусю» і доказав , що від малоросійської мови можна розчулитися».

Він виріс у дворянській родині, був предводителем дворянства, суддею Харківського совісного суду, надвірним радником.  Сам Микола І нагородив  Квітку-Основ ̓ яненка  діамантовим перснем «за отличную усердную службу».  Але на державній службі письменник не зрусифікувався, хоч писав і російською, проте уславився  перш за все як український письменник.

Епічні твори  Квітки-Основ ̓ яненка поділяються на дві групи :

- бурлескно-сатиричні реалістичні оповіданняСалдацький патрет» (1883), «Мертвецький Великдень» (1834) , «От тобі й скарб»(1837) , «Пархімове снідання» (1841) , «Купований розум» (1842) ,  повість «Контонська відьма» (1837)).

- сентиментально-реалістичні повісті ( «Маруся» (1834) , «Добре роби, добре й буде» (1837) , «Козир-дівка» (1838) , «Щира любов» (1839) , «Божі діти» (1840), «Сердешна Оксана» ( 1841) , «Перекотиполе» (1843).

Основна тема прози – народне буття в його яскравості , багатоманітних виявах , етичні цінності.

 

Домашнє завдання:                      

  1. Вивчити біографію Григорія Квітки – Основяненка

  2. Заповнити анкету письменника

Анкета письменника:

Справжнє ім ̓ я

Псевдонім –  

Дата народження

Місце народження

Рід діяльності

Роки творчості

Жанри творів – 

Назви творів

Дата смерті

Місце смерті

 

 

(Завдання  надсилати на ел.пошту galjysik@nbox.ru чи  у Viber – групу класу, чи у messenger)