Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

Хімія 8 клас 14.05.

Лабораторний дослід №3: ознайомлення з властивостями речовин з різними типами кристалічних ґраток.

Мета: дослідити фізичні властивості речовин з різними типами кристалічних ґраток.

Обладнання та реактиви: кристалічний натрій хлорид (кухонна сіль), пісок (силіцій(IV) оксид), колба з дистильованою водою.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте речовини, визначте тип кристалічної ґратки і хімічного зв'язку
 2. Охарактеризуйте фізичні властивості цих речовин.
 3. Дані впишіть у таблицю. Вробіть висновок щодо залежності фізичних властивостей речовин від структури їхніх кристалічних ґраток.

Фор-

мули

речо-

вин

Тип крис-

талічної

ґратки

Тип
 зв'язку

t
 плав-

лення

t
 кипін-

ня 
 

Твер-

дість

Крих-

кість

Елек-

тропро-

відність

Розчин-

ність у

воді

NaCI

 

 

 

 

 

 

 

 

Н2О

 

 

 

 

 

 

 

 

SiО2 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок: 

 

Конспект уроку

з біології

8-А клас

14.05. 2020 рік

Тема. Система кровообігу.

    Пригадаймо, що в усіх тварин, які мають кровоносну систему, рух крові відбувається безперервно. Зупинка крові навіть на кілька хвилин є смертельно небезпечною. У людини, як і в інших ссавців, кров рухається спеціальними трубочками — судинами, а забезпечує цей рух особливий насос — серце. Воно характеризується надзвичайною потужністю та працездатністю. Розміром із кулак, серце ані на хвилину не припиняє своєї роботи, 24 години на добу воно прокачує кров організмом. А ми зазвичай навіть не помічаємо цієї титанічної роботи й не звертаємо уваги на цей важливий орган.

До кровоносної системи належать:

  • Кровоносні судини: артерії, вени, капіляри.

  • Серце.

     Кровоносна система – це сукупність органів і тканин, що забезпечують транспорт речовин замкненою системою судин.

    Система органів і тканин, що здійснюють рух крові, називається серцево-судинною системою. Щоб з’ясувати її складові, нам треба ще раз чітко відповісти на запитання? Що циркулює по даній системі? (кров). Конкретно по чому вона рухається? (по судинах). Який орган її качає? (серце).

Отже, до складу серцево-судинної системи входять:

кров – рідка сполучна тканина;

кровоносні судини – трубки, по яких рухається кров (артерії, вени, капіляри);

серце – орган, що качає кров.

Які ж функції серцево-судинної системи?

здійснює транспорт крові до всіх органів і систем (А які функції виконує кров?);

підтримує гомеостаз (Що це за стан?);

забезпечує життєдіяльність організму (припинення роботи серцево-судинної системи, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму).

Що ж таке кровообіг?

Кровообіг – це безперервний рух крові замкненою кровоносною системою за рахунок рушійної сили серця..

У кого вперше з’явилася замкнена кровоносна система?

Що таке кровообіг?

Що належить до кровоносної системи?

8 – А клас         Всесвітня історія

Тема. Московська держава. Смутний час

І. Вивчення нового матеріалу

Після смерті Івана IV влада в Московській державі перейшла до його сина Федора (1584— 1598).  1598 р. цар Федір помер, не залишивши спадкоємців. Земський собор проголосив царем Бориса Годунова (1598—1605), який не мав жодних прав на престол. Новий цар незабаром зіткнувся з несподіваними труднощами. У 1601 р. почався страшний голод, що тривав три роки.

Смутний час (1605—1613 рр.).

Народ, підбурюваний боярами — противниками Годунова, у всіх негараздах звинувачував нового царя. Від часів Івана Грозного особа царя була непогрішимою, тому в містах і селах говорили, що цар Борис не царського роду — «несправжній», тому Бог прогнівався на Московську землю й наслав на неї нещастя. Урятувати Святу Русь може лише законний цар. Цими чутками вирішили скористатися внутрішні й зовнішні вороги Годунова.

У володіннях магнатів Речі Посполитої з’явився чернець Григорій Отреп’єв, який оголосив себе «дивом урятованим» сином Івана IV царевичем Дмитрієм. Польський король і католицька церква підтримали заяву Отреп’єва. Він увійшов в історію під ім’ям Лжедмитрія I. Зібравши військо, у 1604 р. Лжедмитрій І пішов на Москву. Так почалася Смута в Московському царстві.

У роки Смути на московському престолі змінилося два царі, а під стінами Москви з’явився інший самозванець. Два роки влада була змушена боротися проти повстання під проводом Івана Болотникова. Урешті-решт владу в державі захопили бояри, які звернулися по допомогу до польського короля та таємно домовилися з поляками проголосити московським царем польського королевича Владислава. Налякані розмахом народного руху, бояри сподівалися на підтримку польських військ і впустили армію Речі Посполитої до Москви. У той час шведи захопили Новгород, а поляки взяли Смоленськ, улаштувавши в місті жорстоку різанину. Здавалося, Московська держава доживає останні дні й буде зруйнована внутрішньою смутою і нападами сусідніх держав.

Проте народ відмовився миритися із загибеллю власної держави. Позбавлені центральної влади, жителі сіл і міст — бояри, дворяни, городяни й селяни — об’єдналися в народне ополчення. Перше ополчення не мало великого успіху. Друге ополчення, яке очолювали нижньогородський староста Кузьма Мінін і князь Дмитрій Пожарський, у 1612 р. звільнило Москву від польських загарбників.

Населення Московського царства виступало не проти іноземців, а проти загрози покатоличення країни. От як про причини створення народного ополчення йшлося в тогочасному документі: «...нижньогородці, приревнувавши православну християнську віру і не бажаючи бачити православної віри в латинстві, почали думати, як би допомогти Московській державі».

Подолання Смути в Московській державі лягло на плечі простого народу, який зміг зберегти незалежність своєї країни.

 

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 21

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/833-vsesvitnya-istoriya-8-klas-sorochynska.html