Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Четвер

Хімія  8 клас  16.04.20

Електронні формули молекул.

Зв’язок у молекулі водню зображують двома способами: Н : Н або Н - Н. Перший запис називають електронною формулою молекули; у ньому кожний електрон позначають крапкою. Другий запис — графічна формула; рискою позначають спільну електронну пару.

Утворення молекули водню із атомів можна зобразити за допомогою такої схеми: Н• + •Н →Н : Н.

Електронна і графічна формули молекули хлороводню, а також схема утворення молекули з атомів такі:

Н : СІ   або  Н-С1

Н• + •СІ → Н : СІ

Формулу молекули з позначенням спільної електронної пари називають спрощеною електронною формулою. Якщо вказати всі зовнішні електрони кожного атома, то отримаємо повну електронну формулу. Відповідна схема утворення молекули хлороводню має такий вигляд: 

 

Приклади  електронних  формул: 

 

Завдання.

Запишіть спрощені й повні електронні формули, а також графічні формули молекул F2, РН3 і S02.

8 – А клас         Всесвітня історія

Тема. Польська держава. Фільварково-панщинна система

І. Вивчення нового матеріалу

У XVI - першій половині XVII ст. Польське королівство було однією з провідних країн Цоптрально-Східної Європи. Значну частину його території займали ліси. На продукцію лісового промислу - деревину, поташ, золу — існував постійний попит на Заході, де її використовували для потреб кораблебудування та текстильного виробництва. Тому ще з попередніх століть у Польщі активно вирубували ліси, а на вивільнених землях влаштовували фільварки - панське господарство, засноване на праці залежних селян. Фільварки виникали також на викуплених або відібраних у селян землях і на освоєних пустищах. 

Словник

Фільварок — у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у XIV-XIX століттях панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. За панщини у фільварках використовувалася праця кріпаків, пізніше — наймана.

У XVI ст. фільварково-панщинне господарство досягло свого розквіту. Це було викликано зростанням попиту на зерно як у Польщі, так і в Західній Європі. Селянське господарство не могло задовольнити його повністю. Шляхта (дворянство) почала активно розгортати своє господарство, збільшуючи насамперед вирощування жита: адже в умовах стрімкого зростання цін на хліб це приносило їй чималі прибутки. Наприкінці XVI ст. Польща щороку постачала на Захід по 200 тис. тонн зерна. Його везли переважно в Амстердам, найбільший на той час європейський хлібний порт, а звідти - в глиб Голландії і далі - до Франції, Англії та інших країн. 

Зростання фільваркового господарства базувалося на широкому впровадженні панщини. Якщо на початку XVI ст. польські закони ще дозволяли вихід із кріпацтва, то в середині століття звільнення селян стало неможливим. Панщина зросла до 3—4 днів на тиждень. Зневірені селяни тікали від своїх хазяїв, але ті мали право безстроково розшукувати і повертати втікачів, а також карати їх на свій розсуд.
 Продовжували розвиватися міста. У другій половині XVI ст. у них проживало до чверті польського населення. Серед городян переважали організовані в цехи ремісники, які забезпечували в основному внутрішній ринок. Важливу роль у міському житті відігравало купецтво. Польські зерно, віск, льон, коноплі, смола й ліс мали широкий попит на Заході. Через територію Польщі простягались європейські торгові шляхи, що забезпечувало процвітання крупних портів на балтійському узбережжі, насамперед Гданська.

Конкуренцію купецтву становили магнати, шляхта й духовенство. Вони знаходилися в особливо вигідному становищі, бо за королівським привілеєм звільнялися від сплати мита, на вивіз продуктів власного господарства. Це гарантувало високі прибутки та підштовхувало до ділової активності. Найбільшу заповзятливість виявляли магнати. У гонитві за грошима вони не обмежувалися плодами власного господарства, а скуповували продукцію у дрібних хазяїв і потім перепродували великими партіями. Приваблювала торгівля й дрібну шляхту, яка не мала селян-кріпаків і становила майже половину дворянського стану. Такі шляхтичі самі обробляли свою землю, а щоб відрізнятись від селян, завжди, навіть працюючи в полі, носили шаблю. 

У багатьох містах поруч з поляками проживали німці. В окремих районах (Помор'ї, Сілезії) вони переважали та тримали під своїм контролем міську владу. Помітну роль у торгівлі Польського королівства відігравали переселенці — вірмени и шотландці. Проте особливо широку участь брали в ній євреї, які після вигнання із Західної Європи розселилися на польських землях. Майже в кожному місті існували єврейські громади. Завдяки королівській підтримці євреї мали самоврядування і вільно сповідували іудаїзм, сплачуючи натомість податки на користь держави. У XVI ст. виник навіть центральний орган польського єврейства -ваад.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 201,2,3.

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/833-vsesvitnya-istoriya-8-klas-sorochynska.html