Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 19.03

10 доп, українська література                                Дата 19.03.2020

Тема. П. Загребельний. Про життя і творчість. «Дума про невмирущого» (скорочено). Читання уривків.

 

Основний зміст уроку

 

Перегляд документального фільму про Павла Загребельного

https://www.youtube.com/watch?v=PgHvk3blel4

 

Читання «Дума про невмирущого»

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4333

 

Питання до твору

- Хто з героїв повісті схожий на автора?

- Як Андрій Коваленко потратив на фронт?

- Які риси характеру Андрія Коваленка проявились під час бою?

- Про що думав поранений хлопець? Як це його характеризує?

- Як командування відзначило подвиг Андрія?

( Його було нагороджено орденом  Червоного прапора)

- Розкажіть, за яких обставин Андрій Коваленко потрапив у

полон?

- Коли Андрій Коваленко зробив першу спробу втекти з полону? Чи вдалою вона була?

- Звідки ж Андрій Коваленко все те знав?

- Чому хлопець прийняв виклик офіцера?

- Куди Андрій дів винагороду - 20 пачок цигарок?

- Як це його характеризує?

- Чому саме після цього випадку його запросив до себе Микола?

- Які наслідки для Андрія мала бесіда зі сліпим полковником

Мартиненком?

Розкажіть про подальше Андрієве життя в полоні? Які риси

вдачі хлопця проявилися тут?

- З ким познайомився Андрій в табірному лазареті?

- Яким був останній вчинок Андрія? Чи можна це назвати

подвигом?

- Чому твір названо „Дума про невмирущого”?

- Які епізоди твору можуть бути проілюстровані цими

репродукціями?

- Що хотів сказати художник своїми творами?

- Що спільного в картинах М Савицького та „Думі про

невмирущого “ П. Загребельного?

 

Підсумки уроку

Ми з вами перегорнули сторінки повісті П. Загребельного про тих, хто виборов для нас свободу, незалежність, хто своїм життям довів: людина повинна залишатися людиною за будь - яких обставин; що ніяка сила в світі не може знищити добро, людяність, справедливість.

 

Домашнє завдання

  1. Розповідати про життя та творчість Павла Загребельного

  2. Читати й аналізувати ідейно – художній зміст «Думи про невмирущого»

 

 

Фізика і  хімія  в  побуті  10доп  клас 19.03.

Тема. Сировина для виготовлення миючих засобів. Властивості, використання.

Оскільки сьогодні на піку популярності саме синтетичні миючі засоби, вважаємо за необхідне поговорити про них, а точніше, про їх складові, більш детально. Як вже було сказано вище, основа СМЗ – це поверхнево-активні речовини, які змочують, емульгують, пептизують і сприяють утворенню піни. А всі разом ці функції є запорукою миючого впливу. Кожна із застосовуваних ПАР виглядає як тверда кристалічна речовина, що піддається розчиненню у воді. Їх загальний обсяг у миючому засобі перебуває в діапазоні 10-40 %. Іоногенні ПАР розпадаються при розчиненні у воді на іони, неіоногенні не Особливою популярністю у наш час при виготовленні промислових, фармакологічних і косметичних миючих засобів користується така поверхнево-активна речовина, як натрій лаурилсульфат. Це білий порошок, який можна зустріти в складі різної побутової хімії, зокрема, шампунів і зубних паст. Широта його використання обумовлена доступністю ефективним утворенням піни та очищенням. Крім того, нові розробки передбачають можливість використання амфотерних ПАР. Вони мають чудові перспективи, але сьогодні застосовуються ще досить рідко, оскільки зумовлюють дороговизну СМЗ.

Другий за важливістю компонент – розчинник, яким найчастіше виступає вода. Також для цього можуть використовуватися полігліколі, для створення яких застосовують етиленгліколь. Найчастіше цю речовину можна побачити в складі абразивних суспензій та паст.

Також можуть бути задіяні:

віддушки (усувають неприємні запахи, забезпечують свіжість, привносять аромат квітів, цитрусів тощо);

– ензими, або ферменти (прибирають жирові й білкові забруднення).

– антистатики (знімають статичну електрику, що особливо доцільно для тих засобів, які призначені для миття синтетики);

– абразиви (видаляють бруд механічним шляхом і полірують поверхню);

– компоненти для модифікації рівня pH або забезпечення стабільності інших показників;

– кислоти (видаляють іржу);

– луги (видаляють органічні сполуки);

пом’якшувачі води, що протистоять твердості;

– речовини, які утримують забруднення у завислому стані;

– добавки проти спінювання;

– матеріали, що регулюють в’язкість (для її збільшення або зменшення);

окислювачі (хлорної і кисневої природи), які відбілюють, дезінфікують і руйнують органічні речовини;

– добавки естетичного характеру (підсинювальні, пом’якшувальні, підкрохмалювальні, ті, що додають аромату і т.д.), серед яких особливе місце відведене барвникам, наприклад, ультрамарину та індиго. Вони надають певного відтінку, не впливаючи хімічно на тканину;

– сповільнювачі корозійних проявів, які запобігають іржавінню оброблюваних поверхонь;

– елементи, покликані мінімізувати згубний вплив на шкіру;

– консерванти, що подовжують термін придатності засобів шляхом запобігання передчасному псуванню інших компонентів мийних композицій. Яскравий приклад – формалін (37% водний розчин безбарвного з різким запахом газу формальдегіду);

– дезінфектанти (добавки від грибків, з бактерицидним або бактеріостатичним ефектом). Серед примітних: фенол – безбарвна кристалічна маса зі специфічним запахом, дієвий антисептик.

Мабуть, ніхто не стане сперечатися, що детергенти – надважливий багатофункціональний продукт хімічної промисловості. А досягати такої широти впливу дозволяють різноманітні компоненти для виробництва миючих засобів. Вони обумовлюють очисні здатності, дозволяють видаляти плями з різних матеріалів, повертаючи їм початковий зовнішній вигляд. Ними очищують текстиль, техніку, поверхні, транспортні засоби тощо. Але якби не добавки, функціональність і результат не могли б потішити настільки, наскільки задовольняють запити  поживача суміші з їх застосуванням. Тож переоцінити роль пом’якшувачів, окислювачів, антистатиків, консервантів, дезінфектантів та інших елементів СМЗ складно.