Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 19.03

Алгебра 9-А:

 

 

клас, зарубіжна література                                Дата 19.03.2020

Тема: Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ.

 

Основний зміст уроку

1) Розповідь про життєвий і творчий шлях М. Аромштам

Марина Семенівна Аромштам - відомий журналіст, талановитий педагог, автор популярних книг по вихованню дітей. Народилася в Москві 20 березня 1960 року. Як і всі її однолітки, ходила до школи, після закінчення якої  вступила на відділення початкових класів педагогічного факультету Московського державного педагогічного інституту.

Закінчивши інститут у 1981 році, отримує диплом вчителя початкових класів. Упродовж 19 років  працює вчителем початкових класів. Під її керівництвом розвивається експериментальний клас. У 1997 році стає фіналістом Московського конкурсу «Учитель року». Видавати твори і друкуватися Марина Семенівна почала з 1996 року.

З 2000 по 2007 рік очолювала інноваційні проекти дошкільних установ та закладів для дітей-сиріт.

З 2000 року Марина Аромштам є головним редактором газети «Дошкільна освіта», отримала нагрудний знак «Почесний працівник загальної освіти». Статті Аромштам з проблем педагогічної реальності друкуються в багатьох газетах і журналах. У 2004 році їй присвоєно звання «Кандидат педагогічних наук».

У 2007 році в журналі «Кукумбер» були опубліковані перші художні твори Аромштам – оповідання з циклу «Волохата дитина».

2) Про книгу «Коли відпочивають янголи»

Повість письменниці та педагога Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи» удостоєна високих літературних відзнак. У Росії, на батьківщині автора, книжка здобула Велику премію Національної дитячої літературної премії «Заповітна мрія», до того ж, перше місце їй присудило саме дитяче журі. А в Європі вона увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань «Білих ворон–2011».

2011 року “Коли відпочивають янголи” вийшли друком в українському перекладі Івана Андрусяка.

У сюжеті книги іде розповідь від імені дівчинки Аліни, котра навчається у початкових класах та від імені учительки Маргарити Семенівни, яку скорочено називають Марсем, згадується про її щоденник. До того ж, остання признається, що не любить дітей, але їм віддає всю себе, вміє їх заохотити до навчання та вкласти у них правильні думки. Може, у неї це просто дар, чи їй допомагають ангели, про яких вона розповідає? Вона не є ідеальним педагогом, в своїй роботі навіть відкидає деякі «вічні» педагогічні цінності…

Ця повість відображає душу маленького школяра, у якого зовсім вже не дитячі міркування, а також важку працю вчителя. Крім цього, у книзі йдеться про роль батька та дідуся у житті дитини, та описуються різні нелегкі життєві ситуації.

3) Перегляд буктрейлеру на книгу

https://www.youtube.com/watch?v=kWIFXIMGmyo

4) Робота з текстом

– Чому батька Аліни немає поряд? (Її батько математик, живе і працює у Франції).

– Як дівчинка ставиться до відсутності батька, що вона відчуває, про що мріє?

– Хто замінив Аліні батька?

– Хоча Алінина бабуся померла, вона активно впливає на те, що відбувається в їхній сім’ї. Яким чином їй це вдається?

– Знайдіть у тексті рядки, в яких сказано, що, на думку Аліниної бабусі, є найціннішим в людині?

– Які стосунки склалися між дівчинкою та Тетяною Володимирівною? Дайте відповідь, використовуючи цитатний матеріал.

– За яких обставин вони познайомилися і яке справили на вас враження?

- Як відбулося перше знайомство Аліни та дідуся із Марсем?

- Як відзначили перемогу дітей над злим Дрегоном?

- Що ви дізналися про дитинство Марсем?

Домашнє завдання

  1. Вивчити біографію Марина Аромштам

  2. Дочитати повість до кінця, переказувати.

  3. Відповідати на запитання до твору.

 

 

9а, українська література                        Дата 19.03.2020

Тема. Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка) та «Історію русів».

 

Основний зміст уроку

1.Про добу козаччини

М. Драгоманов підкреслював, що літописи Київської Русі є прямими родоначальниками тих хронік-мемуарів, які було створено за козацьких часів. Водночас козацько-старшинські літописи, які широко розповідають про визвольну боротьбу українського народу 1648–1654 рр.,— це явище унікальне, багато в чому відмінне (і за змістом, і за формою) від літописців київських, тобто староукраїнських.

2. Загальна характеристика козацьких літописів

Проза давньої української літератури представлена творами історіографічного характеру, зокрема козацькими літописами ХVІІ–ХVІІІ ст. Писалися вони освіченими людьми, вихідцями зі старшинської верхівки. Історичні відомості в козацьких літописах викладені в різних жанрових формах: публіцистичних нарисів, переказів та художніх оповідань, розміщених у хронологічному порядку без зазначених дат або стислих повідомлень за роками.

3. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи

3.1. «Літопис Самовидця».

Ідейний зміст твору. 

У центрі розповіді — події війни та післявоєнної доби. Автор описує козацькі бунти (полк І. Золотаренка), вбивство гетьмана Брюховецького, події Переяславської ради; правильну політику, впроваджувану Хмельницьким (союз з кримським ханом проти поляків); зраду викупленого Хмельницьким з неволі І. Виговського і благородного Д. Многогрішного, що відмовився від гетьманства «як стара дівка від хорошого жениха». З жалем розповідає Самовидець про міжусобні чвари старшини козацької після смерті Б. Хмельницького, марні намагання якось вийти з протекторату Росії.

Композиція.

Літопис загалом охоплює події 1648–1702 рр. Цей твір чітко структурований — має дві частини: перша — поєднані в єдине найважливіші епізоди Визвольної війни, друга — з 1677 р. містить записи про найважливіші події за роками.

3.2. «Літопис Григорія Граб’янки».

Відомості про автора твору.

Г. Грабянка походить з козацького роду, вчився у Києво-Могилянській академії. Спочатку був гадяцьким сотником, пізніше — полковником.

Історична довідка щодо написання твору.

Цей літопис присвячений воєнним діям, що відбувалися у 1648–1654 рр. Уперше він був надрукований у Києві 1854 р. Відомо, що Г. Грабянка — людина книжна, добре обізнана з літописами польськими й українськими. Головним завданням твору автор вважає докладне висвітлення подій Визвольної війни, зберегти для нащадків опис героїчних справ українського козацтва. 

У творі наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських універсалів, грамот, договорів.

3.3. «Історія русів».

Тема: розповідь про історичний розвиток України від давнини до другої половини ХVІІІ ст., зображення центральної події твору — національно-визвольної війни 1648–1654 рр.

Ідея: засудження польської шляхти, що чинила постійні утиски, нещадно грабувала український народ; колонізаторської політики російського самодержавства, сваволі царських чиновників, посилення кріпацтва.

Основна думка: історія південно-східних слов’ян починається від часів Яфета (сина біблійного Ноя), родоначальника цих племен, а Київська Русь — першодержава тільки українського народу.

 

Домашнє завдання

Підготувати доповіді про життєвий і творчий шлях І. Величковського і С.Климовського, повторити схему ідейно-художнього аналізу поетичного твору

 

Тема: Му School.

 (My name is Santi. I am eight years old. I live in America and go to school there. School starts at seven o’clock in the morning, but I go to school at half past six. Why? Well, I want to get a desk near the teacher’s table.

        There are fifty two pupils form. The pupils play in the playground before classes. Some of them wear their school uniform: a white blouse or a shirt and a blue skirt or trousers. Before lessons they sing one or two songs.

       The pupils usually have 5 lessons a day. We study English, Maths, Geography, Physical Training, History, Music, Arts and Computer.

     After lessons I play football and then go home. When Icome home I have dinner. Then I watch cartoons on TV and do my homework.

   And I want to know about your school and your school life.

  • Is your school big?

  • When do your lessons begin?

  • What subjects do you have?

  • How many pupils are there in your form?

  • Do you like to go to school?

Now, I must go. Write to me, please. Good-bye.