Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 23.04

23.04                                   6-Б клас                                 Математика

Тема. Контрольна робота

  1. Виконай множення:       54 • (-4);      -6,7 (-3,2);      -6,04 5,4.

  2. Спрости вираз:  7,6 х (-4) у.

  3. Обчисли, використовуючи розподільну властивість множення:

15 18 – 8 15;           

1,96 54 – 2,96 54.

4.Зведи подібні доданки:

3у – у;

4х – х +6х;

-5х + 3у +7х – 9у.

5.Виконай ділення:    -24 : 6;        27 : (-0,3);         -8,95 : 2,5.

6.Знайди значення виразу -14 : х – 3,2, якщо х = 0,2; -7.

 

Конспект уроку

з  географії

6 – Б  клас

23. 04. 2020 р.

ПРИРОДНІ  КОМПЛЕКСИ.

Тема. Природні комплекси ( ландшафти). Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі.

Вивчення нового матеріалу.

  1. Що таке природний комплекс?

Рослини й тварини, які населяють будь-яку ділянку суходолу або водойми, мають спільні та відмінні вимоги до умов існування, тобто залежать від неживої природи — гірських порід, повітря, води. Нежива природа, у свою чергу, змінюється під впливом діяльності організмів. Отже, у природі все взаємопов'язано, і жодну її частину або компонент не можна розглядати окремо від інших.

Природні комплекси (ПК) (ландшафт) — це поєднання взаємопов'язаних компонентів природи (гірських порід. вод, повітря, грунтів, організмів) на певній ділянці земної поверхні.

При зміні одного компонента природного комплексу змінюється весь природний комплекс. Наприклад, при знищенні комарів, яких уважають шкідливими комахами, зменшиться кількість риби, що живиться їх личинками; стануть біднішими ґрунти, які не будуть збагачуватися рештками комарів; загинуть рослини, а потім і тварини, зміниться клімат території. У природі немає «шкідливих» і «корисних» організмів: кожний із них є необхідним компонентом природного комплексу. Назва природного комплексу відображає пануючий тип рослинності: ліс, степ, лука тощо. Літосфера, атмосфера, гідросфера та біосфера — компоненти географічної оболонки. Вони формуються й розвиваються під впливом і за участю складових частин інших оболонок. Так, складові частини літосфери зазнають руйнувань під впливом повітря, води, живих організмів. Атмосфера насичується вологістю гідросфери, запилюється дрібними часточками літосфери, підтримує існування всього живого на Землі. Живі організми в процесі життєдіяльності використовують ресурси літосфери, атмосфери й гідросфери.

  1. Географічна оболонка — це цілісна оболонка Землі, що охоплює нижню частину атмосфери, верхню частину літосфери, усю гідросферу й біосферу. Вона не має чітко визначених меж, оскільки взаємодія різних компонентів у різних частинах нашої планети неоднакова. Саме в межах географічної оболонки зародилось і розвинулося життя на Землі, найактивніше змінюється її зовнішній вигляд. Потужність географічної оболонки від її нижньої межі (у надрах літосфери) до верхньої (в атмосфері) не перевищує 55 км. Загальні закономірності розвитку географічної оболонки: цілісність. кругообіг речовин та енергії, ритмічність і зональність. Цілісність. Основними частинами географічної оболонки є природні компоненти: гірські породи, форми рельєфу, поверхневі й підземні води, повітряні маси, рослинність і тваринний світ. Цілісність географічної оболонки — це взаємозв'язок і взаємозалежність її компонентів. Навіть найменші зміни в одному з компонентів природного комплексу неминуче зумовлюють цілу низку змін в інших компонентах.

 

У географічній оболонці відбувається кругообіг речовин та енергії. Як вам уже відомо, завдяки кругообігу води в природі волога переноситься на великі відстані, зволожується ґрунт, змінюється мінеральний склад водойм, вивітрюються й утворюються гірські породи та мінерали.

Рушієм кругообігу речовин є сонячна енергія. Завдяки засвоєнню енергії Сонця та вуглекислого газу й азоту рослинами підтримується газова рівновага атмосферного повітря. У процесі фотосинтезу вони виділяють кисень, який використовують для дихання тварини, видихаючи при цьому вуглекислий газ. Тварини споживають рослинну їжу, до складу якої входять речовини, які є продуктами спільної роботи Сонця, води, мінеральних речовин літосфери та рослин. Надалі рештки тваринних організмів, розкладаючись, повертають атмосфері та літосфері елементи, які входили до їх складу, і самі формують нові мінерали й гірські породи. Так. наприклад, крейда формується з мільярдів решток панцирів мікроскопічних організмів.

Учені вважають, що поклади більшості горючих корисних копалин — це продукти життєдіяльності давніх живих організмів, а отже, спалюючи їх, людина використовує «законсервовану» в давні часи енергію Сонця й повертає в атмосферу вуглекислий газ.

Ритмічність і зональність. Ритмічністю називається періодична повторюваність певних процесів у часі й просторі, що спостерігається б усіх оболонках Землі.

Зміна дня та ночі, пір року відбувається внаслідок добового й річного обертання нашої планети. Гірські породи та мінерали на поверхні Землі зазнають періодичного нагрівання й охолодження, що спричиняє вивітрювання. Регулярно змінюється напрямок бризів і мусонів. В океанах і морях спостерігаються періодичні припливи та відпливи, на водоймах суходолу — сезонні повені й зниження рівня води. Дуже чітко простежуються ритми в рослин і тварин, які прямо залежать від пори року та часу доби. Восени в помірних і приполярних широтах рослини заздалегідь готуються до зими. Дерева й чагарники скидають листя та виробляють у своїх організмах певні речовини, щоб уберегтися від холоду; багаторічні трав’яні рослини відкладають поживні речовини в бульбах і кореневищах, щоб навесні з новою силою розквітнути й розпочати наступний період життя. Протягом доби можна спостерігати періодичне розкривання й закривання квіток і навіть їх повертання в напрямку до сонця. Тварини теж пристосовуються до сезонних ритмів. Одні напередодні зими засинають на довгі місяці, інші змінюють хутряний покрив на тепліший та інакше забарвлений, птахи відлітають у теплі краї.

Такі ритми відбувалися протягом багатьох мільйонів років. Дослідження вчених свідчать, що з давніх-давен на Землі спостерігалися періодичні похолодання та потепління клімату, підняття й опускання рівня Світового океану, зміна магнітного поля Землі тощо.

Планетарною географічною закономірністю є широтна зональність — зміна природних комплексів від екватора до полюсів. Найбільші зональні комплекси географічної оболонки — географічні пояси, у межах яких розміщені природні зони.

ЗАПИТАННЯ.

1. Опрацюйте конспект ( уважно прочитайте, вивчіть).

1. Що таке природний комплекс?

2. Наведіть приклад того, як у результаті зміни одного компонента змінюється весь природний комплекс.

3. Що називають географічною оболонкою? Які оболонки Землі її утворюють?

4. Наведіть приклади взаємозв'язків оболонок Землі.

5. Що таке цілісність географічної оболонки?

6. Розкажіть про кругообіг речовин та енергії в географічній оболонці.

7. Наведіть приклади ритмічних явищу географічній оболонці.

 

Конспект уроку

з біології

6-Б клас

23.04. 2020 рік

Тема. Вегетативне розмноження рослин.

Лабораторне дослідження  будови цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду.

Вегетативне розмноження - це тип нестатевого розмноження, при якому із вегетативних органів  материнського організму (або їх видозмін ) утворюються нові особин.

Вегетативне розмноження – це розмноження  частиною материнського організму, при якому можна одержати точну копію материнського організму.

Вегетативне розмноження

                          

                              Природне                                          Штучне 

          (без втручання людини)                     (за допомогою людського втручання)

  •   Вусиками (суниця);                         1. Розмноження живцями (кімнатні                                                                

  • Кореневищем (пирій, малина);          рослини, садові кущі);

  • Цибулиною (тюльпан);                     2. Розмноження щепленням.

  • Бульбою (жоржина, картопля);

  • Кореневими паростками

(фруктові дерева).

 

     Вегетативне розмноження рослин — типова властивість рослин, яка відрізняє їх від тварин. Вегетативним розмноженням називається відтворення рослин із їх вегетативних частин, тобто з кусочків талому, пагона чи кореня. Вегетативне розмноження буває природне та штучне.

    Регенерація – це відновлення цілого організму з його частини завдяки поділу клітин.

     При вегетативному розмноженні властивості материнської рослини передаються новим індивідуумам, новим організмам без помітних змін, якщо умови їх розвитку були однаковими з умовами розвитку материнської рослини. Тому в сільськогосподарській практиці для закріплення ознак гарного сорту широко використовується вегетативне розмноження.

    Нестатеве розмноження

     Для рослин характерне розмноження за допомогою вегетативних органів, їх частин чи видозмін. Окремо виділяють розмноження живцями і щеплення як способи вегетативного розмноження, які мають найбільше практичне значення.

     Розмноження за допомогою вегетативних органів широко використовують у рослинництві. Цибулинами і бульбами розмножуються овочеві культури і декоративні рослини (картопля, жоржина); надземними повзучими пагонами ("вусами") — суниці та полуниці; гілками — відсадками, що вкорінюються, — аґрус та ін.; кореневими паростками — ряд дерев і кущів. У садівництві широко застосовують укорінення живців і щеплення рослин.

    Розмноження живцями. Живець — це відрізана від материнської рослини ділянка пагона, кореня, листка.

    Розмноження живцями — один із найпоширеніших типів вегетативного розмноження. Живці бувають стебловими, листковими і кореневими. Стебловими живцями розмножують кімнатні та садові дерев'янисті (фікус, пеларгонія, смородина) та трав'янисті (традесканція, колеус, хризантеми, жоржини) рослини. Сенполію, або узумбарську фіалку, та бегонію королівську розмножують листковими живцями.  Бріофілум (його ще називають іноді каланхое) розмножують бруньками, що утворюються з країв листка. Хрін розмножують кореневими живцями. При розмноженні пагоновими живцями (листковими чи стебловими) у рослин відновлюються корені, а кореневими — пагони.

    Розмноження щепленням. Щеплення — це зростання зрізаних бруньок або стеблових живців однієї рослини (що розмножується) з іншою (вкоріненою). В цьому разі рослину, що щеплюють, називають прищепою, а рослину, на яку щеплюють,— підщепою.

     Найкраще прищепа і підщепа зростаються тоді, коли вони належать до одного виду або до близьких видів одного роду; якщо ж вони належать до різних родів, зростання утруднюється.

    Вегетативне розмноження рослин має великий науковий і практичний інтерес і часто застосовується в рослинництві та лісівництві.

     Кожна форма розмноження має свої переваги і недоліки. Так, для нестатевого розмноження не потрібно шукати партнера іншої статі. Вегетативне розмноження дає змогу швидко отримати велику кількість однакових рослин. При статевому розмноженні утворюються організми, які мають ознаки батька і матері, тобто одночасно і відрізняються від обох. Поява нових ознак дає змогу організму пристосуватись до певних умов зовнішнього середовища краще за батьківські форми

     Переваги вегетативного розмноження: : рослини починають цвісти в більш ранньому віці в порівнянні з рослинами, вирощуваними з насіння (амарілліси відповідно на третій і п'ятий рік); всі вегетативно розмножені рослини більш низькі по висоті.

     Недоліки вегетативного розмноження: рослини менш довговічні, більш схильні до захворювань.

     • Нестатеве розмноження обмежує спадкову інформацію новоутворених організмів, але виникають необмежені можливості кількісного збільшення особин.

 

 

 

 

 

 

Лабораторне дослідження  будови цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду

1. Розглянь зовнішню будову бульби. Знайди на ній вічка — бруньки. Зверни

увагу на розташування бруньок на бульбі. Порівняй бульбу з пагоном,

встанови відповідність частин пагона і його видозмін на бульбі. Познач на

малюнку частини бульби та пагона.

Чому бульба – це видозміна пагона? ____________________________

______________________________________________________________

2. Розріж бульбу навпіл. Розглянь її внутрішню будову. Порівняй її з

внутрішньою будовою стебла. Познач основні частини: луб, кору, деревину,

серцевину.

 

3. Розріж цибулину вздовж. Знайди додаткові корені цибулини,сухі

(покривні) і м'ясисті луски — соковиті листки та вкорочене стебло — денце;

у пазухах соковитих лусок знайди пазушні бруньки. Познач на малюнку

частини цибулини.

1 - ____________________

2 - ____________________

3 - ____________________

4 - ____________________

Цибулина – це видозміна кореня чи пагона? Поясни ____________________

__________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

4. Розглянь кореневище. Знайди луски — видозмінені листки, вузли,

міжвузля, бруньку, додаткові корені. Познач на малюнку основні частини

кореневища.

Кореневище – це видозміна кореня чи пагона? Чому? __________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

5. Розглянь коренеплід моркви. Знайди стрижневий, бічні корені, черешки

листків. Познач основні частини коренеплоду.

6. Чому на городах пирій дуже важко знищити просапуванням?____________

______________________________________________________________________

Висновок

Для чого необхідні видозміни органів рослинам? ________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Видозміни пагона – це _________________________________________________

Видозміни кореня – це_________________________________________________
 

Українська мова, 23.04.20р.

Тема. Тренувальні вправи написання прикметників із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-.

Вправи на закріплення вивченого матеріалу:

  1. Від поданих слів утворіть прикметники.

Ткач, ботаніка, графіка, козак, анатомія, фонетика, Рига, Запоріжжя, чех, латиш, студент, пан, солдат, брат, чумак, батрак, Одеса, Париж, Прилуки, Острог, чуваш, лаборант.

 

  1. Запишіть речення. Поясніть, від яких слів утворені виділені прикметники.

Зразок. Турецьке (турок) зілля хиже і безнебе. (Л. Костенко)

 

Таке п’янке повітря, як воля запорозьких козаків. (М. Федунець) Не засліпиш сріблом-злотом козацького ока. (П. Куліш) Чумак черкаський, каневський, брацлавський іде по сіль степами до лиману. (П. Куліш) Кролевецькі, глухівські, путивльські хай шумлять нескорені ліси. (М. Гурець) В Паризькій окрузі живуть мої друзі. (П. Воронько) Повростали половецькі зорі у мою густу слов’янську кров. (Є. Гуцало) Поліська діброво, почуй моє слово! (О. Ковальчук) Стежки сирітські половіють житом. (А. Малишко)

 

  1. Від поданих прикметників утворити іменники, визначити у них суфікси, закінчення. Із 5-ма прикметниками скласти речення.

Туристський, активістський, модерністський, декадентський, студентський, президентський, журналістський.

 

Домашнє завдання:

 

Виписати усі можливі райони Тернопільської області, позначивши у них суфікси. Вказати у якому районі проживаєш ти та придумати із назвою твого населеного пункту речення.