Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер2 23.04

Українська мова, 23.04.20р.

Тема. Контрольна робота з теми «Прислівник».

Питання для контролю:

Початковий рівень: (0,5б)

1. Правильно назвати морфологічні ознаки прислівника.

2. Визначіть речення, у якому вжито прислівник у формі вищого ступеня порівняння:

а) Моє помешкання затишніше.

б) Це дерево вище за інші.

в) Діти, співайте голосніше.

г) Тобі я пропоную простіше завдання.

3. У якому рядку від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння:

а) рішуче, щойно, тихо, вдруге;

б) гарно, красиво, далеко, близько;

в) лукаво, мало, щодня, спересердя;

г) глибоко, вголос, часто, по-перше.

4. У якому рядку всі прислівники пишуться з -нн-:

а) гума..о, актив..о, безуми..о, організова..о, со..о;

б) відмі..о, стара..о, несказа..о, свяще..о, щоде..о;

в) нерівня..о, негада..о, самовідда..о, нездола..о, дореч..о;

г) невгамов..о, впевне..о, відда..о, шале..о, радіс..о.

5. У якому рядку всі прислівники з НЕ завжди пишуться разом:

а) не/вигідно, не/вдало, не/розумно, не/давно;

б) не/стямно, не/порушно, не/самовито, не/втямки;

в) не/впинно, не/рухливо, не/даремно, не/потрібно;

                    г) не/лагідно, не/красиво, не/культурно, не/добре. 

6. Всі прислівники в рядку пишуться через дефіс

А. По/своєму, по/перше, на/весні, на/жаль

Б. Будь/де, давно/давно, на/бік, у/перше

В. По/братерськи, хтозна/де, будь/як, часто/густо

        Г. По/білоруськи, ні/коли, аби/де, де/сь.

7. Всі прислівники в рядку пишуться разом

А. В/п’яте, зпід/лоба, з/верху, до/смаку

Б. На/завжди, до/купи, у/слід, в/одно/час

В. На/пам’ять, з/малку, за/любки, що/року

      Г. В/низ, на/зло, врешті/решт, у/брід.

8. Всі прислівники в рядку пишуться окремо

А. Що/ранку, до/останку, до/щенту, в/волю.

Б. По/доброму, один/в/один, врешті/решт, на/зло.

В. Раз/по/разу, на/мить, на/сміх, на/щастя.

Г. На/виліт, за/любки, на/світанку, на/ура.

Середній рівень: (1б)

        9. Зробити морфологічний розбір прислівника.

Зорі яскравіше засяяли вгорі.

10. Встановіть відповідність між частинами мови та прикладами.

Частини мови

Приклади

А Дієприкметник

1 Тривожиться земля, чи буде її зорано, чи заколосяться на ній жита

Б Дієприслівник

2 Минає літо, шелестить пожовкла стежка

В Прислівник

3 Вигріваючись на сонці, привільно і владно розтягнувся Дніпро широкою долиною

Г Прикметник

4 Це деревце було вище і стрункіше за інші

 

5 Чим вище занесешся, тим нижче впадеш

Достатній рівень: (1б)

11. Встановіть відповідність між фразеологізмами та їх значенням.

Фразеологізми

Значення фразеологізмів

А    Баба надвоє ворожила

1   Критично оцінити

Б    Глянути збоку

2   Радісно

В    Пальцем нікуди ткнути

3   Невідомо, чи здійсниться щось, чи ні

Г    Легко на душі

4   Нічого не видно

 

5   Дуже тісно 

12. Встановіть відповідність між різними формами ступенів порівняння прислівників та прикладами цих форм.

Форми ступенів порівняння

Приклади

А    Проста форма вищого ступня

1   Більш швидко

Б    Складена форма вищого ступня

2   Занадто високо

В    Проста форма найвищого ступня

3   Найменш холодно

Г    Складена форма вищого ступня

4   Виразніше

 

5   Щонайліпше 

Високий рівень: (4б) 

13. Прочитайте текст, виконайте завдання до нього.

(А) Минали дні, а дощів не було. (Б) І раптом у другій половині дня наступило нарешті омріяне, довгождане. (В) Все почалося просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари. (Г) Залитий сонцем степ одразу принишк, затаїв подих, мовби чекаючи, що з цього вийде. (Д) Стало тихо. (Е) А ріжечок тим часом уперто вигонився вгору, розростався вшир, поступово перетворюючись у хмару. (Ж) А вона поступово переросла в  темно-синій гірський хребет, що не забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

1. У яких двох реченнях використано прислівники, що означають ознаку іншої ознаки?

2. У якому реченні прислівник виконує функцію присудка?

3. У якому реченні допущено помилку у написанні прислівника?

4. У яких двох реченнях не використано прислівники?

7 – Б клас        Всесвітня історія

Тема. Китай за часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами

І. Вивчення нового матеріалу 

Від III ст. до н.е. і до кінця VI ст. китайська цивілізація пережила велику кризу. Наслідком цієї кризи стало остаточне утвердження імперії як форми організації китайського суспільства.

618—907 рр. до влади прийшла династія Тан. Її перші правителі Лі Юань і Лі Шимінь проводили доволі розсудливу політику, яка забезпечила розквіт Китаю. Нові правителі провели перерозподіл землі. Наполегливою працею мільйонів селян спустошені землі перетворилися на родючі ниви, які приносили великі врожаї, а продумана податкова система забезпечила державі значні прибутки.

Династія Тан проводила активну завойовницьку політику. Китай тривалий час воював проти тюрків-кочівників і розгромив їх на початку VII ст. Це дозволило імперії остаточно утвердити свій контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.

Помітні зрушення відбувалися у господарстві та повсякденному житті. Поширилося вирощування і споживання рису та чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайців. Почалося виготовлення цукру з цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни.

Від середини VIII ст. влада династії Тан почала слабшати. З усіх боків на Китай насувалися войовничі сусіди. Постійні війни невпинно погіршували становище народу. По всій країні спалахували селянські повстання, які в 874 р. вилилися в одну з найбільших селянських війн. Повсталі виступали проти тягаря податків, несправедливості й жадоби чиновників. Селянське військо під проводом Хуан Чао оволоділо столицею. Імператорський двір утік.

На всі державні посади Хуан Чао призначив наближених до себе повстанців. Згодом вони почали поводитися ще гірше, ніж колишні імператорські чиновники. їхні дії викликали різке невдоволення. Це допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася до влади. Але удар, якого вона зазнала від селянської війни, став смертельним.

За таких умов північ Китаю захопили племена чжурчженів. Вони утворили державу Цзінь — Золоту (1115—1234 рр.). На півдні, куди вимушено переїхав китайський імператор, утвердилася династія Південна Сун (1117—1279 рр.). На підвладній їй території розміщувалися головні центри вирощування рису, чаю, виробництво шовку, виготовлення порцеляни. У державі Сун було винайдено папір, порох, книгодрукування, що відіграло величезну роль в історії людства. Саме тут уперше в історії випустили паперові гроші — асигнації. Важливі винаходи було здійснено у військовій справі. Імперія Сун мала на озброєнні могутні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.Однак військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі. Вона продовжувала розпадатися, поки не стала здобиччю монголів.

У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію — Юань (засновником династії був онук Чингісхана Хубілай).

Панування монголів мало для Китаю як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, монгольське панування супроводжувалося значними людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації, а з іншого,— завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай тісніше влився у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 291 параграф

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/774-vsesvtnya-storya-pometun-malyenko-7-klas.html