Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

четвер 30.04

Тема. Музичні форми, тричастинна форма

Перегляньте урок та виконайте завдання.

https://www.youtube.com/watch?v=wPVDSD5Ks2Q 

 

Микола Віталійович народився 10 (22) березня 1842 в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (нині Глобинський район) в родині дворянина, полковника. Домашнім навчанням Миколи займалися мати і відомий поет А. А. Фет. Мати вчила сина французької мови, вишуканим манерам і танцям. У 1855 почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали. Вирощую відрами у себе вдома, а потім беру і продаю! Закінчивши гімназію, вступив на природничий факультет Харківського університету. Але в 1860 через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола перевівся до Київського університету, який закінчив з відзнакою, а 1865 р. Лисенко належав до «Київської Громади», працював у кількох гуртках, пов’язаних з етнографічною діяльністю, викладанням у недільних школах, заснував і провадив студентський хор, організовував концерти. У 1865–1867 – працював у Таращі на посаді мирового посередника. Згодом Лисенко вирішує отримати вищу музичну освіту. У вересні 1867 року вступив до Лейпцизької консерваторії, що вважалася однією з кращих в Європі. Вчився у кращих педагогів, відвідував оперний театр, картинні галереї. 28 грудня 1867 у Празі відбувся надзвичайно успішний концерт Лисенка, де він виконав багато українських пісень у власних фортепіанних аранжуваннях. Лисенко писав твори у різних жанрах: оперному, хоровому, вокальному, інструментальному, а обробці української народної пісні надавав величезного значення. Започаткувавши свідомий національний напрям в українській музиці, Микола Лисенко ще за життя заслужив собі епітет «батько української музики». Помер 6 листопада 1912 у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mikola-lisenko-korotka-biografiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Літературне читання

Тема. Урок позакласного читання “Прийди весно, з радістю!”

Підготувати оповідання, вірш, казку на дану тему на вибір.

 

Українська мова

Тема. Змінювання дієслів за часами.

Пропоную відео подивитися за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=bEShQd4o75w

 

 

 

Математика.

Тема. Ділення з остачею. Порівняння числових виразів. Задачі на дві дії, що містять порівняння чисел.

Математичний диктант.

10·7+0

13+7+20

49·2·0

5·10:5

800:100+1

7·10-81:9

Завдання 1046.

Усне розв'язування задачі.

Завдання 1047

Це задача на конкретний зміст дії ділення на вміщення, тому учні відразу можуть записати її розв’язання так: 20 : 6. Але знайти значення цієї частки вони не можуть, тому що не існує такого числа, яке при множенні на 6 дає 20. Виникає проблемна ситуація. Учитель пропонує її розв’язати засобом практичних дій.

— Скільки потрібно взяти олівців, щоб покласти в першу склянку? (6) Візьміть 6 олівців і покладіть їх у першу склянку.

— Чи всі олівці ми розклали? (Ні, не всі.)

— Візьміть ще стільки олівців, щоб покласти у другу склянку. Скільки потрібно взяти олівців? (6) Беремо 6 олівців і кладемо у другу склянку.

— Чи всі олівці ми розклали? (Ні, не всі.)

— Візьміть ще стільки олівців, щоб покласти у третю склянку. Скільки потрібно взяти олівців? (6) Беремо 6 олівців і кладемо у третю склянку.

— Чи всі олівці ми розклали? (Ні, залишилося 2 олівці.) Чи можна їх покласти у четверту склянку? (Ні, тому що треба розкладати по 6 олівців у кожну склянку, а тут лише 2.)

— Скільки ми отримали склянок з олівцями? (Три склянки по 6 олівців у кожній.)

— Скільки олівців залишилося? (Залишилося 2 олівці.)

— Розв’язання цієї задачі можна записати так: 20 : 6 = 3 (ост. 2) — ми виконали ділення з остачею, тут: 20 — ділене, 6 — дільник, 3 — частка, 2 — остача. Цей запис читають так: 20 поділити по 6, у частці буде 3 і в остачі 2.

3. Виконання ділення з остачею, спираючись на практичні дії

Завдання 1048

Завдання 1050

— Виконайте ділення з остачею у другому рядку, користуючись відповіддю з першого рядка.

30 : 5 = 6                          42 : 6 = 7                        56 : 7 = 8                                                             72 : 9 = 8

33 : 5 = 6 (ост. 3)              47 : 6 = 7 (ост. 5)              62 : 7 = 8 (ост. 6)

79 : 9 = 8 (ост. 7)

Колективна робота над задачею (с. 159, завдання 1051)

— Скільки окремих квадратів можна скласти з 11 однакових паличок? Щоб дізнатися, скільки окремих квадратів можна скласти з 11 однакових паличок, треба 11 поділити на кількість сторін квадрата, тобто на 4.

11 : 4 =?

8 : 4 = 2

11 – 8 = 3, тому 11 : 4 = 2 (ост. 3)

— Скільки квадратів можна скласти? (Два квадрати, і ще залишиться 3 палички.)

Самостійна робота над задачею (с. 159, завдання 1052)

— Скільки окремих трикутників можна скласти з 11 однакових паличок?

11 : 3 = 3 (ост. 2)

9 : 3 = 3

11 – 9 = 2

(Три окремі трикутники можна скласти з 11 паличок, і ще 2 палички залишаться.)

VІІ . Домашнє завдання

С. 159, завдання 1053; 1055.