Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Науково-методична рада Центру

 

 

 

 

 

Науково-методичне забезпечення діяльності

 навчального закладу

 

12.1 Робота з підвищення  професійного рівня працівників

 

Удосконалення методичної майстерності –

це передусім самоосвіта,

особисті ваші зусилля,

спрямовані на підвищення власної культури праці

і в першу чергу культури мислення.

В.Сухомлинський

У сучасних літературних джерелах науково-методична робота розглядається як цілісна, заснована на досягненнях педагогічної науки і передового досвіду та на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємопов'язаних заходів, дій, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного вчителя і вихователя, на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу навчально-реабілітаційного центру в цілому та на удосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіти, виховання та розвитку школярів. Методична робота у навчальном закладі— один із напрямків роботи щодо підвищення фахового рівня педагогів, якості навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами.

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

- «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».

Закон України «Про освіту»

- « Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників,

їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти»

Національна доктрина розвитку освіти

Для забезпечення систематичності, постійності удосконалення професійної майстерності проводиться у кожному Центрі  методична робота. Її організація, завдання і форми відповідають сучасним вимогам педагогічної науки, є на рівні передової педагогічної практики і узгоджуються із завданнями, які постають перед закладом.

Завдання науково-методичної роботи у Центрі:

- вивчення педагогами державних та нормативних документів про загальну і спеціальну освіту в Україні, інструктивно-ме­тодичних документів органів освіти;

- ознайомлення із теоретичними і практичними досягненнями загальної педагогіки і психології;

- надання педагогам інформації про результати наукових до­сліджень і передового педагогічного досвіду в галузі навчання і виховання дітей, що потребують корекції розвитку;

- вивчення вчителями і вихователями чинних вдосконалених навчальних планів і програм, підручників і посібників, що поглиблюють зміст методичної роботи;

- ознайомлення із новими педагогічними технологіями загаль­ної та спеціальної освіти;

- ознайомлення із застосуванням варіативних методів навчаль- но-корекційної і корекційно-виховної роботи;

Зміст методичної роботи

1.Надання дієвої допомоги педагогам в удосконаленні їх професійної підготовки відповідно до фахового рівня.

2. Залучення педагогів до пошуково-дослідної роботи;

3. Проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду.

Вимоги до реалізації навчально-методичної роботи:

- відповідність системи науково-методичної роботи сучасному соціал ьному замовленню суспільства і держави;

- науковість методичної роботи;

- системність науково-методичної роботи;

- комплексний характер науково-методичної роботи;

- систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість;

- творчий характер науково-методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів;

- конкретність науково-методичної роботи, врахування особливостей Центру, вчителя, диференційований підхід до педагогів;

- спрямованість науково-методичної роботи на виділення головного, суттєвого в підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів;

- єдність теорії та практики при загальній практичній спрямованості науково-методичної роботи;

- оперативність, мобільність, гнучкість науково-методичної роботи;

- колективний характер науково-методичної роботи за розумного співвідношення масових, групових і індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових і добровільних форм і видів методичної роботи та самоосвіти педагогів;

- створення сприятливих умов для ефективної науково- методичної роботи, творчих пошуків педагогів.

12.2. Функції та структура методичної роботи з педагогічними кадрами у 2017-2018 н.р.

Якість навчально-виховного процесу Центру, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

Методична робота – це робота, яка сприяє поліпшенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школах, спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

Функції методичної роботи в Центрі:

а) функція планування – важливий підготовчий етап методичної роботи, яка полягає у визначенні системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих результатів;

б) організаційна функція проявляється в діяльності, пов’язаній з удосконаленням структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;

в) діагностична функція – вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;

г) прогностична функція вимагає визначення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому;

д) моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень навчально- виховної роботи в школі, у формуванні та впровадженні моделей передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;

е) відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;

є) корегуючи функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов’язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;

ж) пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;

з) контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні і підтримці стабільного зворотнього зв’язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам.

Форми методичної роботи в Центрі

Методичну роботу  проводять в індивідуальній і колективній формах.

Індивідуальна форма

Ця форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).

Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчально- виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.

Колективні форми

1. Відкриті уроки — одна з колективних форм методичної роботи, їх мета — підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою.

2. Взаємовідвідування вчителями уроків — має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.

3. Предметні методичні об'єднання вчителів або предметні комісії — центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Вони створюються у великих школах, де один предмет викладають кілька вчителів. Існують також методичні об'єднання вчителів початкових класів та об'єднання класних керівників і вихователів. Методичні об'єднання можуть заслуховувати й обговорювати доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нову фахову літературу, організовувати взаємовідвідування уроків, проведення і обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання.

План роботи методичного об'єднання складають на навчальний рік. На першому організаційному засіданні обирають голову і секретаря терміном на один рік, обговорюють проект плану роботи і доповнюють його, обмінюються досвідом з питань підготовки до нового навчального року. Бажано, щоб на кожному з чотирьох засідань методичного об'єднання було проведено відкриті уроки різних типів із складних тем програми досвідченими учителями. Одну із запланованих для обговорення доповідей варто присвятити темі відкритого уроку.

4. У системі шкільних і міжшкільних предметних методичних об'єднань можуть створюватися творчі (проблемні) групи у складі 8—10 добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.).

5. Методичні кабінети — створюють у великих основних і середніх школах для надання вчителям і вихователям методичної допомоги. Вони знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. В методичних кабінетах збирають кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні розробки класних годин, розробки складних тем навчальних програм, зразки художньої й технічної творчості учнів, саморобні прилади, матеріали з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих педагогів та ін.

6. Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є залучення їх до розробки актуальної для педагогіки і школи проблеми. Наукову проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розробки можна було залучити всіх педагогів школи.

7. Семінар-практикум — продуктивна форма методичної роботи. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару- практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.

8. Педагогічні читання — сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.

9. Учителі школи впродовж певного періоду працюють над окремими темами проблеми і на шкільних педагогічних читаннях доповідають про результати свого дослідження. Районні педагогічні читання організовують на базі кращих доповідей, відібраних на шкільних педагогічних читаннях.

10. Науково-практична конференція (районна, обласна чи республіканська) — ефективна форма методичної роботи. З темою конференції педагогічну громадськість ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи у кращих школах.

11. Діяльність шкіл передового досвіду — спрямована на вивчення та поширення передового педагогічного досвіду. Такі школи безпосередньо демонструють зразки навчально-виховної роботи відвідувачам, організовують розповіді керівників або кращих учителів про систему своєї роботи, забезпечують відвідування та обговорення уроків або виховних заходів зі слухачами, оформляють спеціальні буклети з описом передового досвіду та ін.

12. Практичні заняття — відвідування уроків керівників шкіл, аналіз цих уроків з метою вивчення їх системи роботи, відвідування уроків молодих учителів директором школи, взаємовідвідування уроків учителями, консультації керівників школи, ознайомлення з творчою лабораторією керівника школи.

13. До форм теоретичних занять у школі передового досвіду відносять спільне вивчення програм, підручників, методичних посібників, психолого-педагогічних вимог до уроків, дидактичних принципів і шляхів їх реалізації; систематичне інформування слухачів школи про новини науково-методичної і психолого- педагогічної літератури; вивчення актуальних питань педагогіки і методики навчання та ін.

14. Опорні школи — важлива ланка методичної роботи. Вони мають належну навчально-матеріальну базу, творчий педагогічний колектив і відповідні результати в навчально-виховній роботі. На базі опорної школи проводять індивідуальні та групові консультації, стажування, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо.

15. Експериментальний педагогічний майданчик. Відповідно до «Положення про експериментальний педагогічний майданчик» (1993) такі майданчики створюють для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Ініціатором створення може бути будь-яка особа чи заклад освіти.

16. Творчі звіти вчителів — використовують перед атестацією педагогічних працівників. Звітуючи на педагогічній раді, вчитель ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших учителів з технологією власного досвіду.

 

Організація роботи методичних об'єднань

 

Розвиток професійної компетентності – це розвиток творчої індивідуальності, формування сприйняття до педагогічних інновацій, здатності адаптуватися до мінливого педагогічного середовища. Від професіонального рівня педагога  залежить соціально-економічний та духовний розвиток суспільства.

Виходячи із сучасних вимог можна визначити основні шляхи розвитку професійної компетентності педагога:

  • робота в методичних об’єднаннях
  • дослідницька діяльність
  • інноваційна діяльність
  • участь у професійних конкурсах

Освіченість, здатність змінюватися, самовдосконалюватися, а також інтелект, професіоналізм значною мірою залежить від якісної, плідної роботи методичного об’єднання, тому що методичне об’єднання вчителів – домінантна форма роботи з педагогічними кадрами . Саме під час засідань МО відбувається ознайомлення з новими інструктивними документами, новітніми методиками, технологіями, альтернативними програмами та підручниками. Враховуючи те, що вчитель мусить постійно вчитися, поповнювати й поновлювати свої знання методики, на засіданнях методичного об'єднання обов'язково заслуховуються питання теоретичної підготовки з актуальних проблем навчання та виховання.

Робота методичного обєднання передбачає:

  • Діагностику утруднень учителів і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб.
  • Розробку рекомендацій про зміст, методи та форми організації освітньо- виховної діяльності; підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу.
  • Розробку основних напрямів і форм активізації пізнавальної, науково-практичної діяльності учнів у позаурочний час (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань тощо).
  • Вдосконалення змісту освіти, рецензування, первинну експертизу підручників, навчальних програм, технологій, методик тощо.
  • Вивчення, узагальнення, пропаганду кращого педагогічного досвіду, створення банку даних актуального досвіду.
  • Проведення  моніторингу якості освіти та ефективної діяльності членів методичного обєднання.
  • Удосконалення педагогічної майстерності вчителів,керівництво роботою школи молодого вчителя, педагогічними майстернями.
  • Участь в атестації педагогічних працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з підвищення  професійного рівня працівників

 

Не соромся вчитися і в зрілому віці.
Краще навчитися пізно, ніж ніколи.

Езоп

Методична робота – важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу. Участь у методичній роботі є  професійним обов’язком кожного педагогічного працівника.

Головна мета роботи з педагогічними кадрами– забезпечення неперервного і цілеспрямованого професійного розвитку педагогічних працівників відповідно до сучасних вимог.

Завдання визначаються як прогнозовані результати методичної роботи:

  • збагачення знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, психологічних);
  • розвиток мотивів творчої діяльності (потреба в новизні, у творчому підході до праці);
  • розвиток педагогічної техніки, виконавчої майстерності, артистизму;
  • розвиток емоційно-вольової саморегуляції;
  • організація діагностики і самодіагностики реальних навчальних можливостей учнів, колективів груп, професійних можливостей, потреб і запитів педагогів;
  • стимулювання групової творчості й ініціативи членів педагогічного колективу;
  • залучення до науково-дослідної, дослідно-експериментальної роботи, до цілеспрямованого формування нового досвіду свого навчального закладу;
  • впровадження і використання досягнень психолого-педагогічної науки, інших наукових дисциплін;
  • поширення перспективного досвіду, набутого в колективі.

Найголовнішим та найістотнішим у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам у розвитку їхньої майстерності – поєднання професійних знань, навичок та вмінь і необхідних для сучасного педагога рис особистості.

Зміст методичної роботи

Напрями роботи:

  1. аналіз стану викладання;
  2. створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, підвищення їхньої психологічної компетентності;
  3. проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду;
  4. залучення педагогів до пошуково-дослідної роботи;
  5. апробація та введення нових освітніх технологій і систем;
  6. створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання методичного фонду літератури, аудіо- та відеоматеріалів.

 

Організація методичної роботи

Організація методичної роботи розпочинається з планування, а насамперед – з педагогічного діагностування. Це дає можливість виявити кращий досвід, а також недоліки в організації навчально-виробничої діяльності і на цій основі спланувати методичну роботу з педагогами. Педагогічне діагностування проводиться анкетуванням, результати якого заносяться до діагностичної карти навчального закладу (методичних комісій).

На основі результатів аналізу діагностичної карти визначають шляхи, спрямовані на подолання виявлених проблем, використання прогресивного педагогічного досвіду педагогів, проведення індивідуальних консультацій, рекомендують опрацювати відповідну психологічну, педагогічну, методичну літературу, журнальні статті, визначають форми підвищення кваліфікації, залучення до роботи в школі прогресивного досвіду,  в творчих групах тощо.

Таке педагогічне діагностування дає змогу організувати методичну роботу, всебічно враховуючи індивідуальні особливості та рівень підготовки кожного педагога.

 

12.2. Функції та структура методичної роботи з педагогічними кадрами у 2017-2018 н.р.

 

У процесі методичної роботи можуть використовуватись як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи: ділові педагогічні ігри, лекції, доповіді, практичні заняття, мозкові штурми, тренінги, диспути, огляд та обговорення навчально-методичної літератури, участь педагогів у підготовці і проведенні масових заходів (педагогічних читань, науково-практичних конференцій, семінарів, виставок, конкурсів тощо).

Нова організаційно-функціональна модель методичної роботи у навчальному закладі полягає в застосуванні модульного підходу за трьома напрямами:

  1. Пізнавальна діяльність – формування свідомості педпрацівників, вивчення нових педагогічних технологій.
  2. Тематична діяльність – опрацювання отриманої інформації, визначення шляхів вирішення актуальних проблем, розроблення нових педагогічних ідей.
  3. Практична діяльність – впровадження в педагогічну практику результатів пізнавальної та тематичної діяльності. Педагогічні працівники оволодівають практичними навичками щодо використання інноваційних педагогічних та виробничих технологій.

Модульний підхід у діяльності передбачає впровадження нетрадиційних індивідуальних та групових форм методичної роботи.

Індивідуальні

Групові

Аналіз

Бенефіс педагога

Анкетування

Бесіда

Атестація

Бібліографічні огляди, обговорення

Бесіда-інтерв'ю

Відкритий урок

Дистанційне навчання

Взаємовідвідування уроків

Доповідь

Взаємоконтроль

Звіт

Групова консультація

Індивідуальний план

Дебати

Консультація

Ділові ігри

Курсова перепідготовка

Дискусія

Курсова робота

Захист авторських проектів і розробок

Лекція

Захист планів МК

Методичні рекомендації

Ігрове конструювання

Наставництво

Оперативна методична нарада

Презентація

Інтернет-конференція

Портрет викладача

Колективні презентації

Портфоліо

Коло ідей

Проблемний стіл

Конференції з обговорення найбільш значущих проблем

Реферат

Майстер-клас

Розробка уроку

Методична естафета

Розробка позаурочного заходу

Методична панорама

Самоаналіз

Методичний бенефіс

Самоосвіта

Методичний ринг

Стажування

Методичний тиждень

Творча робота

Обговорення в групі

Творчий звіт

Обмін досвідом

Творчий портрет

Педагогічна виставка

 

Педагогічна майстерня

 

Педагогічний брифінг

 

Педагогічні читання

 

Презентації

 

Рольова гра

 

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв уроків, позаурочних заходів

 

Творчий звіт

 

Фестиваль методичних ідей

 

Школа молодого фахівця

 

Школа педагогічної майстерності

 

Школа комп'ютерної грамотності

 

Школа професійної майстерності

Колективні (групові) форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань щодо організації навчально-виробничого процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації. Вони є найдієвішими для поширення та демонстрації кращих надбань педагогів.

 

 

 

Організація роботи методичних об'єднань

 

За змістом теоретична і методична робота методичних об'єднань вчителів і вихователів спрямована на поглиблення знань вчителів та вихователів з питань методики, педагогіки, психології. Протягом навчального року з вчителями та вихователями проводиться різнорівнева методична робота, яка поєднує в собі колективні, групові та індивідуальні форми.

В роботі методичних об'єднань приділяється велика увага:

  • вивчення та обговорення директивних та нормативних документів в галузі освіти;
  • планування роботи на навчальний рік;
  • коригування та обговорення навчальних програм;
  • заходи щодо посилення позитивної мотивації навчання учнів, підвищення якості знань та рівня навчальних досягнень учнів з начальних базових дисциплін;
  • методична допомога молодим педагогам;
  • підвищення фахового рівня вчителів та вихователів з урахуванням особистісних можливостей кожного;
  • обговорення та підведення підсумків методичної роботи методичних об'єднань за І семестр, ІІ семестр, за рік;
  • затвердження змісту контрольних робіт;
  • стан позакласної роботи з предмету;
  • огляд новинок методичної літератури;
  • підсумки атестації вчителів та вихователів;
  • організація повторення вивченого матеріалу в кінці навчального року, перевірка виконання навчальних програм;
  • творчий звіт молодих вчителів та вихователів, вчителів, які мають педагогічні звання, вчителів-наставників.