Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Співачка зорі провідної

Співачка зорі провідної

Європейська інтелектуалка, яка знала 10 мов, читала іноземні дисертації, вивчала в оригіналі давні літературні пам’ятки…

Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав творіння української поетеси, пройняті філософськими роздумами про людину очікуваного майбуття, сповнені незборимої сили заперечення зла і ствердження добра. Ця поетеса – Леся Українка.

Сьогодні їй 150… З цієї нагоди у актовій залі Теребовлянського НРЦ відбувся поетичний вернісаж «ЇЇ вірші, як перла многоцінні, як дивний скарб серед земних століть».

Відеоілюстрованарозповідь вчителів української мови та літератури провела нас стежками життя поетеси, розширила і доповнила її образ.

Поміж цим у виконанні учнів з особливими освітніми потребами звучали вірші Лесі, сповнені глибокого ліризму, віри в життя, любові до рідного краю. Перед нами – маленька дівчинка, яка сумує за тіткою, і має надію, що вона повернеться із заслання, сумує за зірваною і зів’ялою конвалією, бачить маленьких діточок, що хочуть дістати вишеньок, цікавиться,чи всі пташки відлітають у теплі краї.

Глядачі заслухалися ніжною колисковою «Місяць яснесенький…» у виконанні учениці 5 класу Пилипів Вікторії.

А далі – поезії про хворобу, прощання з фортеп’яно, радість від весни, яка завітала до хворої у вікно розквітлою яблуневою гілкою, прощання з любою її серцю Волинню, зустріч з морем, захоплення його красою і сім струн, перша з яких озивається до України, а також сміх крізь сльози, утвердження віри у життя, звернення до слова, як до зброї, що «здійма вражі голови з плеч».

І, нарешті, найвищий титанічний злет Лесі Українки –«Лісова пісня». Радість відкриття неповторного світу української міфології, природи, звичаїв, самої душі народуподарували присутнім старшокласники, інсценізувавши уривки незабутньої драми-феєрії. Образ Мавки, Лукаша, їх чистого, вічного кохання торкнувся серця кожного, спонукав замислитися над справжніми цінностями життя.

Разом з педагогічним та учнівським колективами НРЦ уклін Великій Українці,з нагоди її славного ювілею, віддав голова районного товариства «Просвіта» Йосип Кацан, який був запрошений на шкільні урочистості. Йосип Петрович підтримав добру традицію колективу закладу і на завершення свята зачитав вірш геніальної поетеси «Сон», який закінчується словами: «Все буде добре…рідний мій край…»

Поезія Лесі - цвіт душі, котрий чудо творить. Вона йде з самих глибин її серця, торкається інших сердець, стає многоціннимиперлами, «дивним скарбом серед земних століть». Поетеса – Мавка, що буде вічно жити, бо «в серці має те, що не вмирає…»