Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 04.05

Образотворче мистецтво

Тема: Дизайн – графіка. Тренувальні вправи.

Опрацюйте презентацію

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-dizajn-172181.html

створіть ескіз дизайнерської шкільної форми, фото малюнка надішліть на поштову скриньку

petro_rod@ukr.net

 

7 – А клас Історія України

Тема. Суспільне і церковне життя. Юрій Дрогобич

І. Вивчення нового матеріалу

Соціальна структура суспільства. За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова (підпорядкованості одних станів іншим), виражена в нерівності становища (правах та обов’язках) і привілеях. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта (князі, пани, зем’яни, бояри), духовенство («церковні люди»), міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).

       Найвищим станом суспільства була шляхта. Її складали князі — найзаможніша титулована знать, які поділялися на «княжат головних» і «княжат-повітовників». Перші не підлягали місцевій владі, входили до великокнязівської ради, а у військові походи йшли зі своїми загонами під родовими гербами. Другі, навпаки, підпорядковувалися місцевій владі, не входили до великокняжої ради, а у військові походи йшли в складі повітового ополчення.

          Другий стан суспільства — духовенство — складали «церковні люди» — окремий привілейований стан українського суспільства. Вони не підлягали світському суду, а в разі потреби потрапляли під суд єпископів. Духовенство поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів. Найбільшу частину складали приходські священики.

           До міщан входили патриціат найзаможніша частина міщанства, що складалася з найбагатших і найвпливовіших купців, ремісників-майстрів, бюргерство — середня частина міщанства, яку складали цехові майстри та торговці середнього достатку, та плебс — дрібні ремісники, торговці та інші жителі міст.

           До найбезправнішого стану суспільства — селянналежали слуги —                    особисто вільні селяни, які перебували на службах, отримуючи за це земельні наділи й звільнення від повинностей, данники — особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грішми, та тяглові — селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам. За користування землею вони відпрацьовували повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільні, так і прикріплені до своїх наділів тяглові селяни.

Від середини 14 ст. в Україні починає поширюватись магдебурзьке право. Уперше право самоврядування 1339 р. галицько-волинський князь Болеслав-Юрій ІІ надав місту Сянок, 1356 р. магдебурзьке право надав Львову польський король Казимир ІІІ.

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У ХV столітті український учений Юрій Дрогобич був широко відомий у Європі як автор одного з перших у світі астрономічних календарів, як доктор медицини і філософії, ректор Болонського університету та професор Ягеллонського університету в Кракові, де його лекції слухав Микола Копернік.

       Словникова робота

Магнати — це феодали, що володіють великим земельним володінням та мають вплив на політичне життя країни.

Шляхта — це привілейований шар населення, дрібні землевласники в Польщі, Литві, Білорусі, Україні.

Міщани — це жителі міста, представники податкових верств населення.

Селяни — це жителі сільської місцевості, що перебувають у різних формах залежності від феодалів.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 24 - 25 параграф

2. Записати словникову роботу в зошит.

Посилання на підручник:

https://4book.org/uchebniki-ukraina/7-klass/1899-istoriya-ukrajini-7-klas-vlasov-2015-ukr/ss-24-suspilne-ta-gospodarske-zhittya/page-172

 

7- А, укр.мова                               Дата 04.05. 2020

Тема. Письмовий твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю.

 

Основний зміст уроку

 

Розкриття змісту основних мовленнєвознавчих понять

Роздум — це текст, що містить логічно послідовне доведення чи пояснення чогось, низку думок, міркувань, висновків з певної теми.

Дискусія — широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання.

Публіцистичний стиль — це стиль суспільної комунікації, громадського життя.

 

Робота з текстом-зразком

Чи потрібне сьогодні мистецтво ґречності?

Приписи етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спілкування людей. Та й досі істинним є твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами, вони втратять людську подобу. Цих правил, вироблених багатьма поколіннями, надзвичайно багато.

У кожного народу свої правила й традиції, зумовлені національною історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються на особистісній манері поведінки. Попри це законодавці норм етикету англійці запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, й гарні манери породжуються здоровим глуздом і добросердністю.

Людина викликає повагу, коли вона вміє поводитися в товаристві. До етикету входять і манери поведінки вдома, на роботі, у гостині, у театрі, кіно, музеї, бібліотеці, готелі, магазині, ресторані, літаку, поїзді, метро, таксі й просто на вулиці, і мистецтво одягатися, користуватися косметикою, дарувати, і правила мовленнєвої поведінки тощо.

Звичайно, важко перелічити всі існуючі форми етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. Тим паче, останнім часом наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер. Людство отримало змогу вільно подорожувати світом і знайомитися з культурою інших країн. А хіба легко у цьому туристичному потоці дотримуватися правил етикету іншої держави? Чи хтось із японців здивується емоційній розмові двох італійців? І чи можливо зараз здивувати англійця відмовою від обіднього чаю? А як щодо мовного етикету? Сьогодні соціальні мережі та месенджери замінили традиційне листування, а тому етика написання листів дотримується лише у діловому спілкуванні. Багато правил поведінки взагалі можуть скоро канути в лету, а тому, чи погодитеся ви із твердженням, що й досі оволодіння «кодексом ввічливості» має неабияке значення? Варто все ж пам’ятати:  скориставшись ним, ми зможемо правильно поводитися у товаристві, зажити слави ґречної людини, зрештою, ми нічого не втрачаємо, а виховуємо у собі особистість.

(За О. Корніякою)

      Доведіть, що текст належить до публіцистичного стилю. Які мовні ознаки яскраво підтверджують публіцистичний характер тексту?

      Яка основна думка тексту? Що виражає заголовок: тему чи основну думку?

       Чи містить текст відповідь на питання, сформульоване в заголовку?

      Виокремлення мікротем тексту, складання плану.

Словникова робота.

  1. Поясніть значення слів: психологія, кодекс ввічливості, законодавці.

  2. Доберіть синоніми до слів:

Манери - __________ (поводження, дії, діяння);

Етикет - ___________ (правила ввічливості, звичаї, кодекс добропри-стойності);

Традиції - __________(звичаї, правила);

Устрій - ____________ (уклад, лад, порядок);

Ґречний - ___________ (шанобливий, вічливий).

Повторне читання тексту. Підготовка учнями чорнового варіанта переказу й редагування написаного. Написання докладного тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі.

 

Домашнє завдання. Інструктаж щодо виконання.

На думку Павла Загребельного, «людину навчити можна всього. Бо вона ж – цар природи, вона володіє найвищими розумовими здібностями».

У формі твору-роздуму викласти власний погляд на цю проблему. Сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргументи, які спростовують або підтверджують слова письменника. Проілюструвати міркування випадками з життя.

 

Завдання надсилати на ел.пошту galjysik@inbox.ru, у Viberгрупу класу або у Messenger  в особисті повідомлення