Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

Конспект уроку

з географії

8 – А клас

06. 04. 2020 р.

Лісозаготівельна і деревообробна промисловість.

ТЕМА.  Значення лісозаготівельної і деревообробної промисловість в господарстві України. Структура галузі.

Вивчення нового матеріалу.

Лісова і деревообробна промисловість об'єднує підприємства, які займаються заготівлею і переробкою деревини та інших лісових багатств ; основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целю­лозно-паперова і лісохімічна.

Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задовольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировинною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу.

 

Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19 %) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).

ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 12–15 млн м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення.

ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меблеву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісопильна промисловість постачає пиломатеріали й тяжіє у своєму розміщенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель – на Поліссі).

Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів).

 

Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промисловості переважно в лісових районах. Найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.

МЕБЛЕВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Меблева промисловість виробляє майже половину продукції деревообробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробництва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.

 

ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВА ГАЛУЗЬ. Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — картонно-паперовий комбінат у Жидачеві (Львівська область), картонні фабрики у Рахові (Закарпатська область) і Корюківці (Чернігівська область), паперові фабрики в Понінці (Хмельницька область), Малині (Житомир­ська область), Дніпропетровську, целюлозні заводи в Херсоні та Ізмаїлі.

 

Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій продукції тільки наполовину.

 

Запам’ятайте:

  • Назвіть основні галузі промисловості.

 

  • Лісова і деревообробна промисловість об'єднує підприємства, які займаються заготівлею і переробкою деревини та інших лісових багатств.

 

  • В Україні розвинені різні галузі хімічної промисловості — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова, лісохімічна.

 

  • Найбільші обсяги виробництва дає меблева промисловість.

 

Запитання і завдання:

 

1. Як забезпечені сировиною галузі лісової і деревообробної промисловості України?

 

2. Назвіть принципи розміщення галузей деревообробної, целюлозно-паперової та лісохімічної промисловості й основні центри їх розвитку.

 

3. Проаналізуйте проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості. Назвіть шляхи їх подолання.

4. Нанесіть на контурну карту райони, області  розміщення лісової , деревообробної промисловості.

 

8 – А, українська література                  Дата 06.04.2020

Тема. Контрольна робота №2 . Поетичні твори Л.Українки, В.Сосюри, В.Підпалого, В.Голобородька

 

Основний зміст уроку

Знайти відповіді на питання

1. У творі Лесі Українки «Давня весна»:

а) передається любов до природи рідного краю;

б) поетеса засуджує своїх сучасників, які нічого не роблять;

в) висловлюється думка про те, що любов і пошана до рідного слова завжди жила в помислах українського народу;

г) возвеличується краса весняної природи, за сприяння якої людина забуває про свою хворобу, самотність.

 

2. До якого ліричного жанру належить поезія «Давня весна»?

а) інтимного;

б) філософського;

в) пейзажного;

г) громадського.

3. Укажіть, що викликає особливе занепокоєння в ліричного героя поезії Тараса Шевченка «Мені однаково…».

а) його «не пам’яне батько з сином»;

б) він непобачить Україну;

в) ніхто не згадає сироту;

г) Україну «злії люди присплять» й ошукають.

 

4. Хто з вивчених письменників є автором поезії «Зимовий етюд»?

а) Тарас Шевченко;

б) Василь Голобородько;

в) Володимир Підпалий;

г) Володимир Сосюра. 

 

5. Виберіть правильне визначення метафори як засобу художньої виразності.

а)  перенесення ознак одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення;

б) зіставлення предметів на основі їх подібності;

в) поетичне перебільшення; 

г) художнє означення.

6. Хто з поетів у своєму вірші «Любіть Україну» стверджував «Всім серцем любіть Україну свою, – І вічні ми будемо з нею»?

а) Василь Голобородько;

б) Володимир Підпалий;

в) Володимир Сосюра

г) Леся Українка.

 

7. Установіть відповідність між художніми засобами, стилістичними прийомами й прикладами:

 

а) «Любіть Україну, як сонце, любіть»;

б) «…хто набігається,

Хто нахитається,

Хто насидиться на горі…»;

в) «В’яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита чорного коня».

 

1. Епітет.

2. Порівняння.

3. Анафора.

 

8. Пейзажна лірика – це …

9. Визначте тему вірша Лесі Українки "Хотіла б я піснею стати".

 

8 – А Історія України

Тема. Гетьман Іван Виговський, його зовнішня і внутрішня політика. Гадяцька угода 1658

І. Вивчення нового матеріалу

Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити передусім інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Внутрішня політика І. Виговського ігнорувала інтереси селянства й міщан, рядового козацтва, запорожців: гетьман спробував відновити шляхетське землеволодіння на Лівобережжі, поширив на козацтво практику оренд і збільшення поборів, змістив кошового на Січі.

Щедрі дарунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення незаможного козацтва й селянства. Загальне незадоволення такими діями влади з березня 1658 р. переросло у масовий рух суспільних низів, що набув виразних рис анархії і громадянської війни. Десятки тисяч селян, міщан, козацької сіроми громили й грабували маєтки шляхти й старшини, вбивали їх власників, орендарів, урядовців, а сам гетьман був “у всіх у ненависті”. Зростанням внутрішнього напруження скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар, який сам прагнув гетьманської булави, та запорозький отаман Яків Барабаш.

Після придушення заколоту московський уряд відверто втручався в українські справи, надаючи противникам гетьмана матеріальну підтримку.

У внутрішній політиці І.Виговський спочатку виступив за пріоритетну роль шляхти, ігноруючи давні принципи соціальної організації України, засновані на традиціях козацтва. Серйозні зміни вніс він і у зовнішню політику.

У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.

Уже на Генеральну козацьку раду в Корсуні 25 жовтня 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансільванії, Молдавії, Валахії.

Там було остаточно оформлено договір зі Швецією. Він передбачав створення українсько-шведського військово-політичного союзу, який мав забезпечити незалежність і територіальну цілісність України. Рада ухвалила також відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир'я з Польщею.

Російський уряд з недовірою поставився до І. Виговського, адже союз зі Швецією міг бути використаний і проти Росії. До того ж активна зовнішня політика І. Виговського, спрямована на зміцнення міжнародного авторитету України, викликала занепокоєння московського уряду, який, намагаючись посилити свій вплив в Україні, почав за допомогою своїх агентів активно формувати протигетьманську опозицію.

Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою. До царя було відправлено посольство з повідомленням про обрання нового гетьмана. У Москві довго зволікали з визнанням Виговського гетьманом, вимагаючи від нього багатьох поступок, насамперед введення до найбільших міст - Переяслава, Ніжина й Чернігова московських залог на чолі з воєводами.

У вересні 1658 р. у Гадячі був підписаний договір із польськими представниками, що дістав назву Гадяцького. За цим договором Україна (в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств) ставала незалежною державою під назвою Великого князівства Руського та переходила під протекторат Речі Посполитої.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 22

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/807-istoriya-ukrainy-8-klas-vlasov-2016.html