Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 13.04

Конспект уроку

з географії

8 – А клас

13. 04. 2020 р.

Сільське   господарство.

ТЕМА.  Відмінності сільського господарства від інших видів матеріального виробництва. Сільськогосподарські угіддя, їх структура. Географія рослинництва.

Вивчення нового матеріалу.

  1. Відмінності сільського господарства від інших видів матеріального виробництва.

              Сільське господарство - найдавніша галузь матеріального виробництва і особлива галузь економіки. Адже воно займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) і розведенням і вирощуванням домашніх тварин (тваринництво). Тим самим сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування і, водночас, промисловість - сировиною.

У сільськогосподарському виробництві зайнята приблизно половина економічно активного населення світу. Але в країнах, що розвиваються, цей показник становить 2/3 і більше, тоді як у розвинутих країнах - менше 10 %, а у США і деяких країнах Західної Європи - тільки 2-3 %.

Сільське господарство так чи інакше розвивається майже в усіх країнах. Найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції є найбільші за розмірами й кількістю споживачів країни, як-от: США, Канада, Бразилія, Китай, Індія. Однак у країнах, що розвиваються, переважає внутрішнє споживання продукції, тоді як економічно розвинуті країни є найбільшими експортерами сільськогосподарських товарів. Водночас економічно розвинуті країни є найбільшими імпортерами сільськогосподарської продукції, оскільки мають надзвичайно місткий споживчий ринок.

2.  Сільськогосподарські угіддя, їх структура.

             Серед сільськогосподарських угідь найважливіше значення мають орні землі, або рілля (11 %), та природні луки й пасовища (23 %).

     Найбільшу площу під ріллею мають США, Індія, Росія, Китай, Канада, Казахстан, Україна. Максимально розорані землі в Бангладеш (понад 3/4), а також в Індії, Україні, Данії, Молдові, Угорщині (понад 1/2). Природні луки й пасовища в усіх регіонах світу, за винятком Європи, значно домінують над орними землями. Найбільші їх площі мають Австралія, Китай, США, Казахстан, Бразилія. Рослинництво є одним з найдавніших видів людської діяльності. У ньому культивують понад 1,5 тис. видів культурних рослин. Вони дають близько 30 % продукції, що безпосередньо використовується людиною, решта йде на відгодівлю тварин (кормові трави, солома, відходи переробки рослин).

 

  1. Географія рослинництва.

              Рослинництво є одним з найдавніших видів людської діяльності. У ньому культивують понад 1,5 тис. видів культурних рослин. Вони дають близько 30 % продукції, що безпосередньо використовується людиною, решта йде на відгодівлю тварин (кормові трави, солома, відходи переробки рослин).

     До складу рослинництва входять два виробництва:

рільництво – вирощування на ріллі переважно одно­ та дворічних культур

садівництво й виноградарство – культивування багаторічних рослин

  У рільництві вирощують різноманітні сільськогосподарські рослини, які за призначенням умовно об’єднуються в такі групи: зернові, технічні, бульбоплідні, овоче­баштанні та кормові.

Зернові культури

 

 

 

 

Нині у світі культивують понад 100 зернових рослин. Їх вирощують заради одержання насіння, яке називають зерном.

     За призначенням зернові культури поділяють на:

хлібні (пшениця, жито) зернофуражні – насіння яких зазвичай йде на відгодівлю худобі (овес, ячмінь, кукурудза) круп’яні – цільне або подрібнене зерно яких використовується для приготування каш (рис, просо, гречка)

зернобобові, насіння яких багате на рослинний білок (горох, квасоля).

        Технічні культури

   Всі технічні культури вирощують як сировину для подальшої переробки в різних галузях промисловості. За призначенням технічні культури поділяють на кілька груп: волокнисті, олійні, ефіроолійні, цукристі, тонізуючі, каучуконосні, наркотичні, лікарські та інші.

До цукристих рослин, які мають промислове значення, належать дві: 60 % солодкого продукту людям дає цукрова тростина та 40 % – цукрові буряки.

Рослини, екстракти листя або плодів яких мають стимулювальну та загальнозміцнювальну дію на організм людини, називають тонізуючими. У природі їх відомо багато, але використовують у харчовій промисловості лише кілька. Основні з них: чай, кава та какао. Вони багаті на речовину кофеїн.

З каучуконосних рослин відомим є каучукове дерево, або гевея. Її молочний сік (латекс), що збирають, зробивши зріз на корі дерева, містить натуральну гуму.

Рослини, які містять речовини, що спричиняють збудження, а потім – сильне пригнічення центральної нервової системи, відносять до наркотичних. Більшість з них отруйні, тому вкрай небезпечні для здоров’я людини. Використовуються у медицині як сильний снодійний та знеболювальний засіб, наприклад опійний мак. До наркотичних рослин також відносять тютюн.

Існують господарства, які вирощують лікарські рослини: валеріану, ромашку, нагідки тощо.

     Бульбоплідні культури

    З-поміж бульбоплідних культур помірного поясу найпоширенішою є картопля. У тропічних країнах вирощують інші бульбоплідні культури, які мають там основну продовольчу функцію: батат (солодку картоплю), таро, ямс, маніок.

 

      Запитання і завдання:

  1. Опрацюйте конспект ( уважно прочитайте, вивчіть).

  2. Дайте коротку характеристику сільському господарству.

  3. Що ви знаєте про сільськогосподарські угіддя та їх структуру?

  4. Рослинництво – що це?

 

.

 

8 -  а , українська література                         Дата 13.04.2020

Тема.  Глибинний зміст і  символіка «Чоловічого танцю» Василя Герасим’юка 

 

Основний зміст уроку

Василь Дмитрович Герасим’юк (народився 18.09.1956 р.). Літературна екскурсія «Сторінками життя і творчості В. Герасим’юка»

https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/gerasymyuk-vasyl-biografiya/
 

Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії «Чоловічий танець» 
 https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/virshi-vasylya-gerasymyuka/gerasymyuk-vasyl-cholovichyj-tanets/

Бесіда за питаннями:

  • Чи знаєте ви, що таке аркан?

Перегляд відео – виконання танцю гуртом «Квіти України».
 Режим доступу – https://www.youtube.com/watch?v=3P6leo9N5OA

Аркан – це український народний чоловічий танець, поширений серед гуцулів, є елементом обряду посвячення гуцульського 20-річного юнака у легіні (після проходження обряду він отримував право танцювати, носити бартку (топірець), вбивати ворогів та підперезуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком). Аркан має дві групи рухів 1) «прибий» і «зміни», 2) «підківка», «тропачок», «гайдук» (перша властива тільки аркану, друга зустрічається також в коломийкових танцях). Танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках.

  • Яке значення, на вашу думку, вкладає поет у слова «чоловічий танець»? Чому?

  • Для чого кожен чоловік хоч раз у житті повинен станцювати аркан?

  • Які почуття, на вашу думку, охоплюють тих, хто виконує цей танець?

  • З якою метою автор вводить біблійну історію про Христа і двох розбійників?

Аналіз

Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю, який перетворюється на таємничий ритуал.
 Ідея: возвеличення аркану як стихії родової єдності.

Визначення художніх особливостей твору
 Повтори: «Хоч раз…», «як тяжко», «ти…»
 Епітети: «древнє чоловіче коло», «найтісніше заповітне коло», «грішний світ».
 Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших», «щоб не випасти із цього світу».
 Звертання: «Сину людський».

  • Якою є форма вірша?

  • Чому саме верлібр обрав поет?

Домашнє завдання

  1. Скласти сенкан до слова «Аркан»

  2. Вивчити біографію Василя Герасим’юка

  3. Читати й аналізувати «Чоловічий танець» Василя Герасим’юка

(Виконане завдання надсилати на  ел. пошту   Ivannashengera@gmail.com  )

8 – А Історія України

Тема. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободященської угоди. Боротьба за владу на лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667 р.

І. Вивчення нового матеріалу

Ставши гетьманом,  Ю.Хмельницький вирішив укласти мир із Москвою.

Під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір на основі Березневих статей, що отримав назву Переяславські статті 1659 р.

Згідно з договором:

  • без дозволу царя старшина була позбавлена права перебирати гетьмана;

  • гетьман втрачав право самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину й полковників;

  • московське військо, крім Києва розміщувалося в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані;

  • київська метрополія підпорядковувалася московському патріарху;

  • українському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати походи без дозволу Москви.

Наслідки:

  • ставили козацьку Україну під жорсткий  контроль Московської держави, політично послабляли гетьманську  владу; 

  •  спираючись на ці статті, царський уряд повів подальший наступ на автономію України, закладену Березневими статтями (1654 р.) Б. Хмельницького;

  • спричинили велике незадоволення старшини, особливо на Правобережжі.

Нові обмеження, що містилися у Переяславських статтях викликали обурення в більшості козаків.

Знову Річ Посполита та Московська держава готувалися до нової війни, щоб остаточно завершити боротьбу за українські землі.

1660 рік біля м.Чуднів відбулася Чуднівська битва, в результаті якої польсько-татарська армія завдала поразки українсько-московській. Політичним наслідком став перехід Ю. Хмельницького на бік поляків і підписання Слободищинського трактату на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами.

Слободищенський трактат скасовував невигідні для України,продиктовані Москвою Переяславські статті 1659 року, розривав союз із московським царем і відновлював державний зв'язок України з Річчю Посполитою. Хоч український уряд наполягав на повному відновленні Гадяцького договору 1658 року, сторона Речі Посполитої, репрезентована гетьманом Станіславом Потоцьким і Єжи-Себастьяном Любомирським, не погодилася на реституцію Великого князівства Руського, залишаючи в силі інші пункти Гадяцького договору.

Підписання Слободищинського трактату 1660 р призвело до політичного розколу українського суспільства на Лівобережну та Правобережну Україну.

1662 р. зневірившись в об’єднанні України під свою булаву Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці.

  1663 р. в обох частинах козацької держави було встановлено окремих гетьманів.

Правобережна: гетьман П. Тетеря  1663-1665 рр.; Лівобережна: гетьман Яким Сопка 1662 р. якого не визнала Москва; гетьман І. Брюховецький 1663-1668 рр.

В козацькій державі виникла глибока криза. Кожен гетьман покладався на силу, щоб об’єднати Україну.

У вересні 1665 р І. Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав нові статті – «Московські статті», що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду, тому що був не впевнений у своєму становищі, шукав підтримки.

У цей період тривала війна між Московською державою і Річчю Посполитою, виснажившись обидві сторони схилялися до примирення.

Коли про початок переговорів довідався П. Дорошенко то за допомогою татар розгромив польське військо під Браїловом 19 грудня 1666 р, тим самим не давши йому переміститись на Правобережжя.

30 січня 1667 р під час переговорів у с. Андрусово, що під Смоленськом між Росією та Польщею було досягнуто угоди про перемир’я на 13, 5 років.

На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка, що засвідчило ставлення до України як Москви так і Польщі.

Згідно за умовами перемир’я закріплювався поділ України: Правобережна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишився за Москвою. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 24

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/807-istoriya-ukrainy-8-klas-vlasov-2016.html