Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 13.04

Хімія  13 клас 13.04

Органічні розчинники, їх застосування.

Розчинники – рідини, які  застосовують для розчинення різних речовин, здебільшого твердих. Всі розчинники поділяють на дві групи: неорганічні й органічні.

Переважна більшість органічних розчинників є горючими й леткими, тому з повітрям вони утворюють вибухові суміші. Майже всі вони є отруйними.

Використання органічних розчинників

Органічні розчинники широко застосовують  у різних галузях промисловості – лакофарбовій, текстильній, виробництві пластмас, вибухових речовин, медицині, у сільському господарстві та інших.

У лакофарбовій промисловості застосовуються для доведення до робочої в’язкості різних оздоблювальних матеріалів – грунтівок, шпаклівок і лаків. Крім того, вони використовуються для миття апаратури, інструментів і рук працюючого.

Скипидар. Розрізняють скипидар живичний і пеньковий. Кращим вважається живичний скипидар; він є безбарвною або жовтуватою рідиною. Температура кипіння від 152-155 до 180 °С. Пеньковий скипидар має більш різкий запах і темніше забарвлення. Застосовується для розведення масляних лаків, фарб, ґрунтівок і шпаклювань.

Вайт-спірит (лаковий гас). На вигляд прозорий. Температура кипіння не вище 165 °С. Леткий, нейтральний. Як розчинник масляних фарб і лаків дещо поступається скипидару.

Бензин. Летка фракція, яку отримують шляхом перегонки нафти. Вогненебезпечний. Здатний утворювати з повітрям вибухові суміші (у разі вмісту пари 2,4 % і вище). Зважаючи на високу леткість і вогненебезпечність в обробці меблів обмежено вживається як розчинник воску й масел.

Бензен. Є легкорухомою, леткою й безбарвною рідиною. у воді нерозчинний; добре розчиняє каніфоль і плавлені копали, а також віск, каучук, камфору й інші речовини; дуже вогненебезпечний; утворює з повітрям вибухові суміші. Пари бензену отруйні. Застосовується у виробництві масляних лаків (знижує загустіння), а також як розчинник у композиції з розчинниками для нітролаку.

Етиловий спирт. Безбарвна легкорухома рідина. У виробництві лаків використовується спирт міцністю не нижче 90 %. Розчиняє ряд смол.

Бутиловий спирт. Є гарним розчинником для лаків нітроцелюлози.

Метиловий спирт. Безбарвна, легкорухома рідина. Зазвичай містить домішки ацетону, вищих кетонів і етерів. Отруйний. Розчиняє деякі смоли й масла.

Етиленгліколь. Безбарвна рідина, без запаху, високої в’язкості. З водою змішується в будь-яких співвідношеннях. Хороший розчинник для нітроцелюлози. Характеризується низькою швидкістю випаровування.

Метилацетат. Низькокипляча рідина високої леткості. Температура кипіння 56-58 °С, температура спалаху — від 13 до 16 °С. Вогненебезпечна й отруйна.

Етилацетат. Рідина, що менше випаровується. Температура кипіння — 77-82 °С. Має приємний запах. Змішується в будь-яких співвідношеннях зі спиртом, етерами, жирами й маслами. Добре розчиняє смоли, віск і церезин.

Ацетон. Дуже летка рідина, добре розчиняє нітроцелюлозу, смоли й масла. Вогненебезпечна. Змішується в будь-яких співвідношеннях зі спиртом, етерами й водою. Має неприємний запах.

https://www.youtube.com/watch?v=sLHd9znDv8I

Техніка  безпеки

Токсична дія органічних розчинників пов’язана з їх здатністю розчинятися в жирах, а також їх леткістю. Вони легко надходять до організму через дихальні шляхи і шкіру. Чинять наркотичну дію, викликають роздратування шкіри, слизової оболонки органів дихання, травної системи, викликаючи запалення. Дія деяких органічних розчинників має винятково наркотичний характер. Інколи в разі гострого отруєння наркотичним симптомам передує шум у вухах, солодкуватий присмак у роті, підвищене слиновиділення, нудота, відчуття оніміння в пальцях, прискорене серцебиття, пітливість.

У разі потрапляння органічних розчинників усередину перша допомога зводиться до заходів, спрямованих на відновлення основних життєвих функцій організму (дихання і кровообігу).

Не можна провокувати блювоту, оскільки це спричинить серйозне пошкодження легенів. 

терміново викликати лікаря (транспортувати можна лише в присутності й під наглядом лікаря, оскільки в разі важких отруєнь є вірогідність порушення серцевої і дихальної діяльності).

Обов’язково потрібно з’ясувати всі обставини й подробиці отруєння для подальшого забезпечення правильного процесу лікування.

 

 

Завдання: заповніть  таблицю.

Назва розчинника

Зовнішній  вигляд

Застосування

Отруйність

Метиловий спирт.

 

Безбарвна, легкорухома рідина.

Розчиняє деякі смоли й масла.

Отруйний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’яжи задачу

  • Плями від трави на бавовняних, льняних і шовкових тканинах витримують в гарячій воді з додаванням 1 столової ложки (30 г) кухонної солі на 1 склянку води – 200г. Обчисліть масову частку солі в такому розчині.

 

  • Для виведення застарілої плями із чаю використовують розчин щавлевої кислоти масою 3 г на склянку води. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в такому розчині.

Фізика

Закон радіоактивного розпаду.

 

Всі матеріали (підручник) доступні за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1Ik49y3Agv-GukUj5OY-wBbjZPbatLNhq?usp=sharing

 

Д/з Опрацювати параграф 49, дати відповіді на питання 4,5.

13 -  а , українська мова                     Дата 13.04.2020

Тема.  Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічні прийоми

 

Основний зміст уроку

 

Полеміка у спілкуванні

Полеміка – суперечка, переважно під час з'ясування питань у політичній, діловій, літературній чи художній сферах. Це різновид суперечки, що вирізняється тим, що основні зусилля її учасників спрямовані на утвердження свого погляду на обговорюване питання. У полеміці завжди має бути визначена теза, що виступає предметом суперечки, певна змістовна зв'язність, яка передбачає увагу до аргументів протилежної сторони, черговість виступів учасників суперечки.

Полеміка як різновид спілкування, що відбувається у формі інтелектуального двобою, виконує соціальну (механізм прийняття рішень), інформаційну (інтенсивний обмін інформацією) та інтелектуальну (суперечка – єдиний тренажер людського розуму) функції.

 

Основне завдання полеміки – утвердження однієї з протилежних позицій, проте необхідно пам'ятати, що головним у суперечці є досягнення істини. У полеміці неприпустимі некоректні прийоми (підміна тези, аргумент до сили чи до невігластва, використання хибних і недоведених аргументів). У полеміці важливе значення мають, зокрема, ініціатива, нав'язування свого сценарію обговорення теми, раптовість у використанні доведення, вибір найбільш вдалого часу для викладення вирішальних аргументів.

 

Полемічні прийоми

Гумор та Іронія посилюють емоційний вплив на слухачів, допомагають "розрядити" напружену атмосферу.

 

Прийом бумеранга – "бий ворога його ж зброєю": полягає в тому, що теза чи аргумент обертається проти того, хто їх висловив.

Зведення до абсурду. Демонструється хибність тези, оскільки наслідки, що випливають з неї, суперечать дійсності.

Атана запитаннями. У суперечці важливо ставити запитання: відповідати завжди складніше, ніж запитувати. Мета цього прийому – перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента.

У багатьох сферах професійної діяльності людини, що проходить у системі "людина – людина", можливе проведення полеміки, учасники якої послуговуються загальноприйнятими полемічними прийомами й дотримуються визначених правил.

 

 

 

Правила проведення полеміки

1. Не слід сперечатися без особливої необхідності. Якщо ε можливість досягти згоди без суперечки, треба її використовувати.

2. Суперечка може виникнути лише за наявності несумісних уявлень про один і той самий об'єкт, явище.

3. Можна обговорювати тільки те питання, яке добре знають обидві сторони.

4. Будь-яка суперечка повинна мати свою чітко визначену тему й предмет.

5. Необхідно узгодити з опонентом предмет суперечки й порядок ведення полеміки.

6. Не відхилятися від обговорюваної теми й не змінювати предмет обговорення.

7. Не допускати переходу "на особистості". Замість обґрунтування тези не намагатися звернутися до почуттів і настрою слухачів: оцінюють не вчинки людини, а її позитивні й негативні риси.

8. Не приписувати опонентові використання некоректних прийомів ведення суперечки.

9. Виявляти принциповість, але не впертість.

10. Дотримуватися етики ведення полеміки: спокій, витримка, доброзичливість, повага й толерантне ставлення опонентів один до одного.

 

Дайте відповідь на запитання за текстом:

• Про які полемічні прийоми йдеться в тексті?

• Яку функцію запитань вказано в тексті?

• Які різновиди запитань описано?

 

Організуйте полеміку з питання «Вибір професії. Що важливіше: поради близьких та сторонніх чи власний розсуд?»

Використайте різні полемічні прийоми.

 

 Домашнє завдання.

 

Дібрати аргументи на користь різних позицій у полеміці з питання «Чому людина повинна бути щасливою в професії?».

 

(Виконане завдання надсилати на  ел. пошту   Ivannashengera@gmail.com  )

 

13 клас  Історія України

Тема. Загострення відносин із Російською Федерацією. Революція Гідності. Небесна Сотня

І. Вивчення нового матеріалу

1. Євромайдан

21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України  призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У  відповідь на це, уже ввечері цього ж дня люди, переважно студентство, зібралися на Майдані Незалежності на підтримку європейської інтеграції. Такі ж самі акції розгорнулися в інших областях України (Євромайдан). Однак навіть під тиском суспільства В. Янукович на саміті у Вільнюсі, що відбувався 29 листопада відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС. А 30 листопада «Беркут» жорстоко розігнав протестувальників.

Протистояння  тривали  від  листопада 2013 р. до лютого2014 р. 107 героїв загинуло у боротьбі проти диктатури, їх назвали Небесною Сотнею. А події отримали назву Революція Гідності. 

Не отримавши підтримки В. Янукович 22 лютого утік до Росії.

За даними Українського інституту національної пам’яті, однією з основних рушійних сил Революції було українське студентство. Зрив підписання Угоди та побиття студентів виявились не єдиними, а можливо, і не головними причинами соціального напруження. Інші аспекти соціального напруження були обумовлені невдоволенням через політичну корупцію та цинізм щодо власного народу. 

2) Україна в умовах Російської військової агресії

Російське керівництво сприйняло перемогу Майдану і втечу Януковича як власну катастрофу. Плани поглинути Україну й використати її ресурси для цілей імперії зазнали краху. Успішна модернізація України ставила б хрест на імператорських амбіціях Росії. Тому Кремль вирішив задіяти заздалегідь розроблений план військової окупації Криму, щоб «покарати» Україну та відвернути увагу російського суспільства від власної неефективності.

До Криму було надіслано додаткові спецпідрозділи російських військ та членів націоналістичних організацій.

На мітингу в Севастополі «мером» без виборів проголошений громадянин Росії. Але мітинг кримських татар за єдність з Україною був більш масовим.

Тоді в ніч на 27 лютого 2014 р. будівлі парламенту та уряду Криму були захоплені військовими без розпізнавальних знаків, які вивісили прапор Росії. Пуд дулами автоматів зібрали депутатів, заявили про призначений референдум.

1 березня Державна Дума Росії офіційно дозволила російському Президенту В. Путіну військову агресію проти України. При цьому Путін не зізнавався цілий рік у російській агресії. 18 березня 2014 р. у військовій частині в Сімферополі був вбитий перший український військовий.

16 березня в Криму відбувся псевдо референдум, результатом якого було оголошено вхід до складу Росії.

Росія хотіла загарбати ще більше територій, і під гаслами «Новоросії» та «Руського міра» намагалася виправдати агресію. 3 березня проросійські сепаратисти за підтримки спецслужб почали вуличні акції на Донбасі й у інших регіонах.

Завдяки діям правоохоронців місцевих та громадських активістів російські плани з роздмухування сепаратизму провалилися на Харківщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, Херсонщині, Миколаївщині, Одещині.

Проте в Донецькій та Луганській областях почався терор, убивства прихильників єдиної України. Сюди почали прибувати загони російських диверсантів, оскільки кордон не був перекритий.

У відповідь Україна розпочала Антитерористичну операцію (АТО), яка фактично стала українсько-російською війною.

З квітня 2014 р. за сприяння РЄ та США ведуться переговори щодо врегулювання ситуації, але поки що безрезультатно.

Українська армія і добровольчі підрозділи набираються бойового досвіду, відновлюються. А Росія з серпня почала вторгнення в тил України.

Агресія Росії проти України триває ще до сьогоднішнього дня і супроводжується небаченою безсоромною брехнею в російських ЗМІ та спробами очорнити Україну за кордоном.

Враховуючи військову перевагу Російської Федерації, позицію її керівництва щодо класифікації зовнішньої військової агресії Росії як внутрішньої загрози України, з метою недопущення подальшого введення регулярних російських військ на територію України, що прикривались «миротворчою місією» та реалізації «абхазько-осетинського сценарію», 14 квітня 2014 року в Україні була розпочата антитерористична операція без введення воєнного стану. Зоною проведення антитерористичної операції було оголошено Донецьку і Луганську області (з 14 квітня 2014 року), а також Ізюмський район та м. Ізюм Харківської області (з 14 квітня до 7 вересня 2014 року та з 2 грудня 2015 року до сьогодні). Зміна формату Антитерористичної операції (АТО) на Операцію об'єднаних сил (ООС) передбачена в законі про деокупацію Донбасу, який Верховна Рада прийняла у 2018 р.

 

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 29;

Посилання на підручник:

 https://pidruchnyk.com.ua/1262-istoriya-ukrainy-11-klas-sorochinska.html

2. Використовуючи інформацію з Інтернет-джерел, підготувати презентацію про події весни 2014 року в Криму та на сході України.