Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 16.03

Конспект уроку

з географії

8  – А клас

16. 03. 2020 р.

Чорна та кольорова металургія.

Значення чорної та кольорової металургії в розвитку господарства України.  Чорна металургія: сировинна база, географія виробництва чорних металів, металургійні райони.

Вивчення нового матеріалу.

  1. Чорна металургія України — галузь народного господарства України. Україна є одним із лідерів країн-виробників металів у світі і займала до 2008 року 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Країна входить до десятки найбільших виробників і експортерів металу. Частина продукції, яку виробляють металургійні підприємства, становить 30 % загалом у промисловому виробництві і 42 % від загальних обсягів експорту України. Понад 80 % металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки.

Україна є одним із світових лідерів виробників металів і займала до 2008 року 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Країна входить до десятка  найбільших виробників і експортерів металу. Частина продукції, яку виробляють металургійні підприємства, становить 30% загалом у промисловому виробництві і 42% від загальних обсягів експорту України. Понад 80% металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки. В Україні на 2013 р. найбільшими є Криворізький залізорудний басейн та Нікопольський марганцевий басейн.

Найбільші підприємства галузі в Україні: «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», «Дніпроспецсталь», Харцизький трубний завод, Авдіївський коксохімічний завод, Дніпропетровський металургійний завод, Дніпропетровський металургійний комбінат, Єнакіївський металургійний завод, Макіївський металургійний комбінат, Нікопольський південнотрубний завод та ін.

За підсумками 2013 Україна скоротила експорт чорних металів на 6,4% порівняно з 2012 роком, до $ 14,3 млрд (близько 8% ВВП), при цьому їх частка в експорті країни становить близько чверті. У кращі часи, наприклад у 2008 році, Україна експортувала чорних металів на $ 25 млрд, а частка в експорті досягала 40%.

Станом на 2016 р. Україна входить до 10-и світових виробників сталі.

  1. Кольорова металургія — галузь промисловості, що охоплює добування і збагачення руд кольорових металів, виробництво та обробку кольорових металів та їх сплавів.
  2. Значення кольорової металургії.

Кольорова металургія України продовжує залишатися досить потужним промисловим утворенням. За даними статистики, в галузі налічується більше 70 підприємств різних форм власності, на яких працює понад 50 тис. чол. Останніми роками, завдяки позитивній кон’юнктурі світового ринку кольорових металів, положення в галузі стабілізувалося.

 

Слід зазначити, що майже 80% продукції підприємств кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання. Однак з кожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

 

 

8 – А клас                  Історія України

Тема. Воєнні дії 1654 – 1655 р. р.

І. Вивчення нового матеріалу.

 Воєнні дії в 1654—1655 рр. У січні 1654 р., після отримання повідомлень про події в Переяславі, уряд Речі Посполитої став готуватися до нової великої війни. Московська держава розірвала дипломатичні відносини з Річчю Посполитою і вступила у війну з нею на боці Гетьманщини.

У лютому 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля і Брацлавщину. Так, місто Немирів було взяте в облогу, але ніхто з мешканців у полон не здався, і воно було знищене поляками. Проте, дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення і протидію козацьких військ полковників В. Томиленка та І. Богуна, поляки були змушені відступити.

Тим часом головні воєнні дії розгорталися на території Білорусі та Смоленщини. Хмельницький на вимогу царя у травні 1654 р. направив туди 18-тисячне козацьке угруповання, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. Унаслідок успішних воєнних дій на кінець 1654 р. від польсько-литовських військ було звільнено південь Білорусі і всю Смоленщину.

Кримське ханство негативно поставилося до рішень Переяславської ради. Після того як Хмельницький проігнорував вимогу Мехмед Гірея розірвати союз із Московією, татари пішли на союз із поляками. 10 липня 1654 р. між ними було укладено «Вічний договір», що передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога».

У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом Стефаном Потоцьким вторглося на Поділля. Поляки діяли з надзвичайною жорстоко, знищуючи все населення.

На початку грудня 1654 р. в Україну вторглася і приєдналася до польської армії 20-тисячна татарська орда на чолі з ханом Мехмед Гіреєм. Болісно переживаючи спустошення поляками й татарами Поділля, Хмельницький очікував прибуття московських військ. 13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. вояків війська воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман поспішив із 40—42-тисячною україно-московською армією під Умань.

Вирішальна битва відбулася 19—21 січня неподалік від Охматова. Під час запеклої битви, що відбувалася посеред поля у лютий мороз, з обох сторін загинуло до 30 тис. осіб. Ніхто з противників не здобув переваги, але одночасно не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Наступ польсько-татарського війська вглиб України було зупинено.

Намагаючись зруйнувати кримсько-польський союз, гетьман повідомив турецькому султану, що згодний прийняти його протекцію. У відповідь Мехмед IV наказав кримському хану утримуватися від нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Українські війська наказного гетьмана І. Золотаренка захопили Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Ґродно. Із півночі на Польщу рушив шведський король Карл Х Густав, що претендував на польську корону, і швидко здобув Варшаву і Краків.

Хмельницький вирішив використати сприятливу для себе ситуацію і звільнити з­під польської влади західноукраїнські землі, 19 вересня україно-московська армія взяла в облогу Львів. Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши в окремих місцях до Вісли і за Сян. Однак це не сподобалося шведському королю, який став вимагати від Хмельницького зняти облогу Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що Мехмед Гірей, порушивши заборону турецького султана, разом з ордою вдерся в Україну й просувається до Львова. У цих умовах наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав відступати. Перед цим він зустрівся з послом польського короля й заявив про готовність укласти мир й надати допомогу в боротьбі з ворогами. В обмін на це він пропонував полякам відмовитись від претензій на володіння «усім Руським князівством» та визнання входження до нього західноукраїнських земель. Хоча, на думку гетьмана, польська шляхта на це ніколи не погодиться, а козаки не відступлять від цієї умови.

Відступаючи, україно-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбилися. З огляду на це, 12 листопада 1655 р. під Озерною Мехмед ­Гірей уклав угоду з Хмельницьким про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московії з Річчю Посполитою, відновлення україно-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

ІІ. Домашнє завдання

1. Скласти хронологічну таблицю подій

2. Підготуватися до тематичного оцінювання:

1. Коли відбулися битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями?

2. Описати етапи утворення Гетьманщини.

3. Охарактеризувати діяльність гетьмана Богдана Хмельницького.

 

Тема. Інтимні й пейзажні в поезіях Володимира Сосюри «Васильки»  й «Осінь»

 

   ТЛ: громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика.

 

Основний зміст уроку

 

Володимир Михайлович Сосюра — талановитий поет-лірик, співець боротьби і кохання, неперевершений майстер чарівного слова. Він співець червоних, суворих осінніх вітрів: важких років, замріяний живописець світанків, журавлиних перельотів і голубих далей. Поет був ніжний, мов пісня солов’їна і тривожний, наче грози революції. Сила його поезії в емоційності

1. Теорія літератури.

 

До інтимної лірики належать ті поезії, в яких виявляються найрізноманітніші почуття, зв’язані з особистими переживаннями людини (кохання, радість, дружба, сум).

  До громадянської лірики належать  вірші патріотичної тематики. У творах громадянської лірики митець порушує важливі суспільні питання.

   До пейзажної лірики належать вірші, в яких йдеться про художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.

 

Опрацювання йдейно-художнього змісту поезії В.Сосюри «Васильки»  (1938)

 

  Улюблений колір письменника — голубий. Голуба ріка поезії Сосюри напуватиме ще не одне покоління шанувальників його таланту.

  Лірична героїня любовної лірики Сосюри при всій її варіантності завше зберігає зовнішню і внутрішню красу. Це неодмінно — красуня з блакитними очима.

   Вірш «Васильки» написаний поетом під впливом однойменної народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцать рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.

 

Виразне й осмислене читання поезії.

Тема. Оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі закоханих.

 Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини.

 

Основна думка: «…і синіє щастя у душі моїй».

Жанр: інтимна лірика.

 

 Зміст вірша.

  Сині васильки автор порівнює з кольором очей коханої. Цю барву художники-живописці вважають холодною. А під пером поета вона наповнюється теплом: «І синіє щастя у душі моїй».

   Природа у вірші одухотворена, вона радіє і сумує разом з ліричним героєм, у душі якого панує оптимістичний настрій навіть тоді, коли він усвідомлює конечність людського життя. На зміну одному поколінню приходить інше, а вічними й нетлінними зостаються краса кохання, теплота людських сердець, єднання людини з природою:

    Так же буде поле, як тепер, синіти і хмарки летіти в невідомий час,і другий, далекий, сповнений привіту,з рідними очима порівняє нас.

    У вірші немає суму, що таке недовговічне людське буття. Оптимістична і філософська в своїй основі поезія вічно молодого співця допомагає людям жити й любити.

 

Художні особливості твору.

Повтори: «Васильки у полі»

Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі…», «осіяють роки», «синіє           

                    поле», «хмарки летять».

Порівняння: «Васильки у полі… — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов            

                     хмарки на небі».

Епітет: «рідні очі».

 

Аналіз поезії

Бесіда за питаннями:

— Про що свідчить початок вірша?

— Чому поет порівнює очі коханої з васильками?

— Що, на ваш погляд, уособлюють васильки?

— Яким чином краса коханої і природи пов’язані між собою? Для чого В.Сосюра порівнює ці образи?

— У чому поет вбачає щастя? Від чого воно залежить?

— Вмотивуйте, що васильки — символ щастя, кохання, посилаючись на факти з вірша.

— Чому кохані можуть перетворитися на квіти?

— Що відбуватиметься з героями впродовж життя?

— Що символізує плинність часу?

— Яким чином внутрішні почуття героя гармоніюють з красою василькового поля?

— Чи буває кохання перешкодою до щастя? Наведіть переконливі приклади з художніх творів, кінофільмів, власного життя.

— З якою метою написана дана поезія? Над чим вона змушує задуматися читача?

 

Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії В.Сосюри «Осінь»

 

Осінь

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

Синьоока осінь їде навмання.

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

Золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

І берізка гола мерзне під вікном.

(В. Сосюра)

 

Осені присвячує, мабуть, найбільше віршів.В.Сосюра. Осінь у природі… Осінь життя… Поет сприймає сумну красу осені як час збирання плодів. Його цикли осінніх мелодій здебільшого пройняті глибоким оптимізмом, вірою у вічну молодість. Про причину, яка зумовлює оптимістичне звучання віршів на кожному новому етапі життя і творчості, він щиро зізнається перед читачем

Мов два мене: один ще юний, юний,

а другий, що й казать, уже старий,

Та їх серця одні єднають струни,

І тому я незмінно молодий.

     Поетична книжка В. Сосюри «Осінні мелодії» — це пісня щирого й відданого серця, що бринить на найтоншій струні. Осінні настрої найглибше відбились саме у віршах цієї збірки:

Од дум ніяк я не засну, —

вони біжать, нема їм краю…

Блажен, хто осінь на весну в

натхненній пісні обертає.

  Поезія Сосюри щира, дивовижно тонка і ніжна. Він пише про осінній сад, про багряну печаль жоржин, про осінні дерева, на яких так мало листя, про вітер, що тихо пролітає садами, розносячи запізнілі жалі. Автор любить осінь в її печалі, і ніхто не вб’є його любов:

 Люблю світань твоїх холодні роси,

стрічки зорі, садів твоїх блакить.

Ти — як любов моя золотокоса,

Що біля мене з квітами стоїть.

Багато віршів зі збірки «Осінні мелодії» покладено на музику, і вони стали відомими піснями.

   Поет творив багато й натхненно, і його голос нагадував собою криницю, якої не вичерпнути ні влітку, ні восени.

  Поезія Володимира Михайловича є відгуком щирим і простим на почуття людини, на ніжність і пристрасність і людського серця.

    Чарівне багатство лірики Володимира Сосюри яскраво промовляє про те, що їх автор увійшов у поезію як натхненний співець життя, він поруч із нами, він житиме вічно.

 

Основною думкою поезії є:

    Надзвичайно мелодійні, красиві поетичні рядки, у яких відтворено картину природи в кольорах і звуках, у відчуттях. Мабуть, лише у В. Сосюри тиша «синя», а пелюстки — «печальні». Осінь жовтокоса гордовито залишає свою печатку на всьому — золотить дерева, в’ялить квіти й трави, роздягає берізку

 

Бесіда за прочитаним:

- Які картини виникали у вашій уяві під час прослуховування поезії?

 - Яким настроєм пройняті рядки поезії? Чому?

 - Який зоровий образ зафіксувався у вашій уяві найяскравіше?

- • Знайдіть епітети у поезії. Яку роль вони виконують?

- Знайдіть і зачитайте уособлення. Чи допомагають вони у створенні зорових образів? - Випишіть кольори, згадувані у віршах.

 - Які епітети на позначення кольору зустрічаються неодноразово?

- Якби ви були художниками, якими б зобразили осінь ?

- Чому “тишина синя”?

- Чому осінь “синьоока” і “жовтокоса”?

- Чому копита ”золоті”? - Чому осінь”золота”?

 

     Багаторічні дослідження вчених свідчать:сонячні промені, проходячи крізь скло різних кольорів, корисні для лікування багатьох захворювань. Стимулюючий червоний колір використовують для лікування запальних процесів, синій знімає психози, поліпшує зір. Ефективним для лікування очей є також зелений колір, а жовтий цілюще діє при кишкових захворюваннях, пурпуровий корисний для лікування крові. Як бачимо, вірші Володимира Сосюри мають заспокійливий вплив на нервову систему слухачів.

 

Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірші В.Сосюри, намалювати кольорові ілюстрації до них.

 

 

 

 

 

 

Продукція кольорової металургії широко використовується у точному машинобудуваннілітакобудуванніелектроніціробототехніці і т. д.