Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

Підсумкова контрольна робота з хімії 13 клас

Оберіть правильну відповідь

  1. Мило – це:

а) Продукт взаємодії гліцерину і лугу

б) Продукти взаємодії карбонової кислоти і лугу

в) Продукт взаємодії спирту і карбонової кислоти

г) Продукт взаємодії гліцерину і карбонової кислоти

2. До СМЗ належить:

          а) Мило

          б) Пральний порошок

          в) Кухонна сіль

          г) Кальцинована сода

3. До органічних розчинників належать:

         а) вода;

         б) тваринний жир;

         в) бензин;

         г) оцет.

4. Формула твердого мила:

        а) С17Н35СООН;

        б) С17Н35СООК;

        в) С17Н33СООNa;

        г) С17Н31СООН;

5.Формула рідкого мила:

        а) С17Н35СООН;

        б) С17Н35СООК;

        в) С17Н33СООNa;

        г) С17Н31СООН.

6. Джерелом енергії людського організму є:

а) білки;

б) жири;

в) вуглеводи;

г) вітаміни.

Оберіть правильні відповіді:

7. До засобів хімічного захисту рослин належать:

а) детергенти;

б) ПАР;

в) інсектициди;

г) гербіциди.

8. До засобів особистої гігієни відносяться:

а) зубна паста;

б) поліроль;

в) ацетон;

г) шампунь.

9. Що означає:

СМЗ_______________________________;

ГМО_______________________________;

ПАР_______________________________.

10. Закінчить речення: 

Мийна дія мила полягає у______________________________________________.

11. Розв’яжіть задачу.

Обчисліть масу гліцерину (С17Н35СООН ), яку необхідно взяти для виготовлення мила (С17Н35СООNа ) масою 200грам.

12. Здійсніть перетворення:

СН4 → С2Н2→ С6Н6 → С 6Н 5СІ

 

Фізика

Розв’язування задач

1. Що таке дозиметрія?

Дозиметрія- це область прикладної фізики, в якій вивчаються фізичні величини, що характеризують дію іонізуючого випромінювання на об'єкти живої та неживої природи, зокрема дози випромінювання, а також методи і прилади для вимірювання цих величин.

2. Які є типи радіації?

Альфа-промені — потік альфа-часток, тобто ядер гелію-4. Альфа-частки, що створюються при радіоактивному розпаді.
 Бета-промені — це потік електронів, що виникає при бета-розпаді; для захисту від бета-часток енергією до 1 МЕВ достатньо алюмінієвої пластини завтовшки декілька мм.

Гамма-промені мають набагато більшу проникну здатність, оскільки складаються з високоенергійних фотонів, що не мають заряду; для захисту від гамма-променів ефективні важкі елементи (свинець тощо).

3. Які застосовують заходи захисту від іонізуючого випромінювання?

Організаційні заходи від іонізуючого випромінювання передбачають забезпечення виконання вимог норм радіаційної безпеки. Приміщення, які призначені для роботи з радіоактивними ізотопами повинні бути ізольовані від інших і мати спеціально оброблені стіни, стелі, підлоги. Відкриті джерела випромінювання і всі предмети, які опромінюються повинні знаходитись в обмеженій зоні, перебування в якій дозволяється персоналу у виняткових випадках, та й то короткочасно. На контейнери, устаткування, двері приміщень та інші об'єкти наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки (на жовтому фоні - чорний схематичний трилисник).

4. Якими двома способами може опромінюватися людина?

Людина піддається опроміненню двома способами:

зовнішнім - радіоактивні речовини можуть знаходитися поза організмом і опромінювати його

внутрішнім – радіоактивні речовини можуть опинитися в повітрі, яким дихає людина, в їжі або у воді і потрапити всередину організму.

5. Назвіть елементарні частинки, які ви знаєте.

Фотон, електрон, протон і нейтрино.

Підготовка  до  державної  кваліфікаційної  атестації  (консультації)

ОХОРОНА ПРАЦІ

ОСНОВИ  ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Поже́жа, також пожар — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Знищує матеріальні цінності, створює загрозу для життя людейтварин, негативно впливає на навколишнє природне середовище. Спричинюється в основному необережним поводженням з вогнем, порушенням правил і норм експлуатації електричних приладів та виробничого устаткування, самозайманням матеріалів (речовин), кліматичними чинниками.

Характерні причини виникнення пожеж

За даними щорічних аналізів, які проводить Міністерство внутрішніх справ України, основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

• порушення пожежних норм і правил у технологічних проце­сах виробництва;

• неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

• порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

• порушення правил користування електрообладнанням;

• невиконання протипожежних заходів щодо обладнання по­жежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;

• використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, па­ління у заборонених місцях;

• погане знання персоналом основ пожежної безпеки;

• порушення вимог протипожежного інструктажу під час ви­конання робіт.

ОСНОВИ  ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

Промислова електрика — це електричний струм, який вироб­ляється промисловими установками та індивідуальними дже­релами струму для використання на виробництві та в побуті. Промислова електрика виробляється електричними генерато­рами на електростанціях та гальванічними елементами спеціаль­них приладів — акумуляторів.

Основними параметрами струму є напруга і сила струму. Розглянемо деякі величини напруги та де вони використовуються: • 0-42 В — для індивідуального освітлення і ручного електро­інструменту при роботі в небезпечних виробничих зонах;

• 127, 220 В — для освітлення і ручного інструменту в про­мисловості та побуті;

• 380 В — величина напруги, яка використовується для про­мислового устаткування;

• 380 В — 6 кВ — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань та про­мислового устаткування;

• 10—750 кВ — величина напруги, що застосовується для пе­редачі електричного струму електролініями на далеку відстань.

Статична електрика — це заряди електрики, що накопичу­ються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини як на виробництві, так і в побуті.

У виробничих умовах накопичення зарядів статичної елект­рики відбувається під час:

• наливання електризуючих рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуа­ри, цистерни та інші ємкості;

•               протікання рідини по трубах, ізольованих від землі, або по гумових шлангах (зі збільшенням швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшуються);

•               очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами, та подібних процесів;

•                перемішування речовин у змішувачах.

Фізіологічна дія статичної електрики залежить від звільненої під час розряду енергії й може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх.

Ці уколи й поштовхи безпечні, тому що сила струму статичної електрики дуже мала. Але такий вплив може призвести до тяж­ких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху поблизу незахищених рухомих частин устаткування або падіння з висоти.

Засоби захисту в електроустановках

Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби:

•                 захисне заземлення;

•                 занулення;

•                 вирівнювання потенціалів;

•                 мала напруга;

•                 захисне відімкнення;

•                 ізоляція струмопроводів;

•                 огороджувальні пристрої;

•                 попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки;

•                 засоби захисту та запобіжні пристрої.

        Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне за­землення чи занулення.

Захисне заземлення — навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.

Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

Занулення — це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

 

ОСНОВИ ГІГІЄНИТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРИ

Під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщен­ні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо.

До хімічних факторів відносяться токсичні пил, пара і газ. Біологічними факторами вважають вплив мікроорганізмів, бактерій рослин та тварин, що спостерігається під час переробки натуральних волокон, шкіри, хутра.

До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервово- психічні перевантаження, які пов’язані з тяжкою, монотонною працею.

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.

Зір дає людині майже 90 % інформації про довкілля. Недостатність освітлення призводить до втоми не тільки органів зору, а й орга­нізму людини в цілому, підвищується травмонебезпека. Надто яскраве світло осліпляє. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, що створюється безпосередньо сонцем; штучне, що здійснюється електричними лампами; змішане, що створюється одночасно природним та штучним освітленням.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває:

•                робоче;

•                аварійне;

•                евакуаційне;

•                охоронне;

•                 чергове.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги. Дії у важких випадках.

У багатьох випадках наслідки нещасного випадку залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому пер­шу медичну (долікарську) допомогу.

Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуван­ні, інвалідності, навіть смерті потерпілого.

 

Не відмовляйте потерпілому у наданні допомоги за відсутності ознак життя (дихання та пульсу).

Травма, як правило, трапляється раптово і викликає в оточу­ючих почуття безпорадності, розгубленості. Не всі знають, як швидко визначити характер і тяжкість травми.

Але за будь-яких обставин потрібно зберігати спокій, уміло, швидко і правильно організувати необхідну допомогу до при­буття медичних працівників. Швидкість і якість надання долі­карської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які зна­ходяться поруч потерпілого, їх умінням використовувати під­ручні та спеціальні засоби.

Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати до­лікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихан­ня та непрямий масаж серця, накласти шину при переломі, пере­в’язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо.

Розроблена відповідна схема послідовності надання першої долікарської допомоги. З певними варіаціями вона придатна у більшості ситуацій. Складніше надавати допомогу, якщо біля по­терпілого тільки одна людина. В такому випадку не завжди по­трібно одразу бігти за лікарем, часом це просто неможливо зро­бити (в полі, лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження елек­трикою, утеплення, численні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя потерпілого.

Наприклад, у потерпілого може бути відсутнім дихання, порушено серцево-судинну діяльність, внаслідок чого серце зу­пинилося. Тому той, хто надає допомогу, повинен негайно роз­почати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже потім вирішувати питання з транспортуванням.

Розглянемо схему послідовності надання першої долікарсь­кої допомоги.

1.              Усунути дію небезпечних та шкідливих факторів на орга­нізм потерпілого (звільнити його від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити одяг, що горить, витягти з води тощо).

2.              Надати потерпілому найбільш зручне положення, що за­безпечує спокій.

3.               Оцінити стан потерпілого.

4.              Визначити характер травми, що становить найбільшу загро­зу життю потерпілого, а також послідовність дій його рятування.

5.              Вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, непрямий масаж серця, зупинити кро­вотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язки).

6.              Підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу.

7.              Викликати швидку медичну допомогу, лікаря або транспор­тувати потерпілого до найближчої медичної установи.

8.               Повідомити керівників установи про те, що трапилось.

Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які

спонукали до її виникнення, та час — годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий знепритомнів. Знання цього може до­помогти не тільки розпізнати характер пошкоджень, правильно підібрати засоби надання допомоги, але і в умовах лікувального закладу допоможе встановити діагноз.

Перше, що необхідно зробити для надання допомоги — винести (вивести) потерпілого з місця події (витягти з-під машини або будівельних матеріалів, зупинити дію електричного струму, вивести з приміщення, в якому чадний газ тощо). Робити це по­трібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпі­лого, особливо коли є значні пошкодження (переломи хребта, травма голови тощо). У таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це посилює біль, може спричинити шок, сильну кровотечу з пошкодженням судин.

За деяких пошкоджень з переломами, кровотечею, термічних опіків, поранень необхідно зняти з потерпілого одяг. Краще це зробити у приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з пошкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. У разі кровотечі одяг досить розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолод­ження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на значну відстань.

Здійснити це не важко, для цього використовують прости­радла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого.

В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пропускають воду.

Потерпілий потребує морально-психологічної підтримки ото­чуючих. Увага, щирість, турбота допоможуть йому подолати на­слідки травми, нещастя.

Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необереж­ності, недотриманні правил безпеки праці тощо.

Правильна поведінка тих, хто оточує потерпілого, їхня під­тримка — важлива складова долікарської допомоги.

13 клас  Історія України

Тема. Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти

І. Вивчення нового матеріалу

Відповідно до закріпленого в українському законодавстві курсу на європейську інтеграцію, з 2007 р. велася підготовка до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Вона мала замінити Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським співтовариством 1994 р. Проведено кілька десятків раундів переговорів, а українське законодавство зусиллями Верховної Ради України частково адаптовано до європейського. Підписання угоди неодноразово гальмувалося. На заключному етапі суттєвою перешкодою на шляху до асоціації України з ЄС стала політика президента Віктора Януковича. Утім лідери ЄС не виходили з переговорів, уважаючи, що європейська перспектива поверне Україну до демократії. В Україні діяла спеціальна моніторингова місія Європарламенту.

Європейські лідери разом з проєвропейськи налаштованою частиною українського суспільства до останнього сподівалися, що на саміті ЄС у Вільнюсі 28-29 листопада 2013 р. Янукович таки підпише Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, та В. Янукович таки цього не зробив. Напередодні вони відхилили пропозицію уряду Азарова провести переговори у тристоронньому форматі Україна-ЄС-Росія. Євромайдан і Революція гідності вразили багатьох європейців, привернули увагу до України у світі.

21 березня 2014 р. у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 27 червня 2014 р. Президент України Петро Порошенко підписав економічну частину угоди. Після ратифікації угоди в усіх країнах з 1 вересня 2017 р. вона набула чинності, а до того часу окремі статті мали статус тимчасового застосування. В Європарламенті й Верховній Раді України Угоду було ратифіковано синхронно. Україна розглядає Угоду про асоціацію як крок до набуття повноцінного членства в ЄС.

Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом складається з преамбули й семи розділів.

Під час російсько-української війни Європейський Союз висловив чітку й однозначну підтримку суверенітету й територіальній цілісності України. Проти Росії запроваджено економічні санкції. 

 

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 29;

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/1262-istoriya-ukrainy-11-klas-sorochinska.html