Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

Фізика

Контрольна робота. Молекулярна фізика та термодинаміка

 

Пройти тест:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeDl56vKf9xdKA_B6vNOq3c2dY5-B6v0nbdxBqWaW6NgT5kyg/viewform?usp=sf_link

Українська мова, 18.05.20р.

Тема. Полемічні прийоми.

Теоретичний матеріал для кращого засвоєння теми:

Зі слів побудуйте прислів’я.

А, думає, У, хто, перемагає, суперечці, не, хто, той, той, гарячкує 

- Діти, а у вас теж так вийшло?

(«У суперечці перемагає не той, хто гарячкує, а той, хто думає»!).

(10_ukrmova_g_2018 Підручник.pdf), опрацювати теоретичний матеріал на ст..199 підручника.

Словничок:

Полеміка (грец. πολεμικά від πολέμιον, «ворожнеча») – це зіткнення різних поглядів під час обговорення важливих питань.  Стан суперечки, 

диспут при обговоренні або вирішенні проблем.

Диспут (від лат. Disputare міркувати, сперечатися) — різновид дискусії, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників.

Диску́сія — це форма колективного обговорення, мета якого — виявити істину або знайти правильний розв'язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему. 

Фронтальна бесіда:

· Отже, що таке полеміка?

· Чим відрізняється полеміка від диспуту, дискусії?

· Що розуміють під тезою і аргументом?

  1. Прочитайте. Свою думку аргументуйте. Які проблеми порушуються в тексті? Знайдіть у тексті недотримання мовних норм і виправте помилки.

Лінкольн якось висловив догану молодому офіцеру за те, що той

дозволив собі занадто палко сперечатися з товаришами по службі.

«Людина, яка твердо вирішила найкращим чином використовувати свої можливості,— сказав Лінкольн,— не може витрачати час на особисті суперечки. І не може дозволити собі допустити наслідки, які включають в себе втрату самоконтролю. B тих питаннях, де ви бачите, що ваші шанси рівні, поступайтеся більше і, навпаки, де ясно усвідомлюєте свою перевагу, поступайтеся менше. Краще дати дорогу собаці, ніж, вступивши з нею  в суперечку за право першим пройти, бути укушеним нею (помилка – тавтологія). Навіть убивши її, ви не зцілите цим отриману рану».

Полеміка – це зіткнення різних поглядів під час обговорення важливих питань.  

Тавтологія — у риториці, використання повторювання або надлишковості у мові, коли одна частина висловлювання повністю або частково дублює зміст іншої. Мимовільне повторювання слів під час мовлення.

Прочитайте інформацію «Прийоми полеміки» або ж опрацюйте ст..200-201 (10_ukrmova_g_2018 Підручник.pdf)

Виділяють такі полемічні прийоми:

  • спростування помилкового твердження фактами.

  • Критика доказів опонента.

  • Атака запитаннями(перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента).

  • «Відтягнути заперечення»  (заперечення можна, хоча і не бажано, трохи відтягувати, якщо з якихось причин (розгубленість, непідготовленість) у цей момент немає сил одразу заперечити і необхідний деякий час, щоб зібратися з думками)

  • «заковтування гачка» (суть якого полягає в наведенні доказів на користь супротивника). 

  • Прийом бумеранга (теза чи аргумент обертається проти того, хто їх висловив). 

Усі ці прийоми вважають припустимими, їх можна використовувати в публічній суперечці. Їх застосування не заважає з’ясуванню істини, не компрометує опонента.

2. Прочитайте текст. Поясніть, як захиснику вдалося вплинути на суд присяжних і схилити їх на свою сторону. Завдяки якому прийому полеміки було посилено вплив захисної промови?

СИЛА ПЛЕВАКО

Старенька вкрала бляшаний чайник, вартістю дешевше п’ятдесяти копійок. Вона... підлягала суду присяжних. Захисником старенької виступив Плевако (адвокат). Обвинувач вирішив завчасно паралізувати вплив захисної промови Плевако й сам висловив усе, що нібито можна було сказати на захист старенької: бідна старенька, тяжкі злидні, крадіжка незначна, підсудна викликає не обурення, а лише жаль.

Але — власність є священною, весь наш громадянський благоустрій тримається на власності, якщо ми дозволимо людям хитати її, тоді країна загине.

Устав Плевако (адвокат):

— Багато лиха, багато випробувань довелося вистраждати Росії за її понад тисячолітнє існування. Печеніги мордували її, половці, татари, поляки. Багато мов звалилися на неї, захопили Москву. Усе витерпіла, все подолала Росія, лише міцніла й зростала від випробувань. Але тепер, тепер... Старенька вкрала старий чайник ціною в тридцять копійок. Цього Росія вже, звичайно, не витримає, від цього вона загине безповоротно.

Стареньку виправдали (За В. Вересаєвим).

Обвинувач використав метод «заковтування гачка», адвокат - «Прийом бумеранга». 

Домашнє завдання:

Скориставшись джерелами Інтернету, відшукайте зразок полеміки. З’ясуйте, якими прийомами скористались полемісти.

Українська література, 18.05.20р.

Тема. «Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»).

Теоретичний матеріал для кращого засвоєння матеріалу:

Олександр Олесь — один з найталановитіших співців кохання, пристрасті, радості від земної любові закоханої людини. Його вірш „Чари ночі” став однією з найулюбленіших у народі пісень „Сміються, плачуть солов'ї”.

Виразне читання поезії «ЧАРИ НОЧІ»

 

ЧАРИ НОЧІ

Сміються, плачуть солов'ї
 І б'ють піснями в груди:
 "Цілуй, цілуй, цілуй її, —
 Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,
 Чи забуття, чи зрада:
 Весна іде назустріч вам,
 Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши
 Свій сум, думки і горе —
 І струмінь власної душі
 Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя!
 Чаруйсь, хмелій, впивайся
 І серед мрій і забуття
 В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить
 В палких обіймах ночі,
 Лист квітці рвійно шелестить,
 Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,
 Летять до хмар тумани...
 Тут ллються пахощі густі,
 Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить
 І згаснути не вспіла, —
 Гори! Життя — єдина мить,
 Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти,
 Коли ввесь світ співає?
 Налагодь струни золоті:
 Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок
 З вогнем, з піснями в гості
 На свято радісне квіток,
 Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття:
 Що візьме час, що люди,
 Погасне в серці багаття,
 І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,
 Як Фауст, дні минулі...
 Та знай: над нас — боги скупі,
 Над нас — глухі й нечулі…"
 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сміються, плачуть солов'ї
 І б'ють піснями в груди:
 "Цілуй, цілуй, цілуй її —
 Знов молодість не буде!"

1904

 

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Чари ночі»: інтимна лірика,

Жанр «Чари ночі»: романс,

Мотиви «Чари ночі»: захоплення красою життя і красою кохання

Ця поезія — заклик не забувати, що життя — мить, яка так швидко спливає, тому треба насолодитися кожним прожитим днем, кожною хвилиною. Ключовими у вірші є слова «Лови летючу мить життя!», «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла», що символізують молодість, кохання, весну. Вірш побудовано на наскрізному паралелізмі «людина - природа». Автор використовує традиційні для любовної лірики образи, сим­воли: солов’ї, зорі, ніч, квіти. Передаючи красу кохання, поет уживає мета­фори («палкі обійми ночі», «бенкет весна справляє», «летять до хмар тума­ни», «свято радісне квіток»). Солов’ї, зорі, квіти — традиційні для любовної лірики і фольклору образи. Цим твір близький до народного.

Виразне читання поезії „О слово рідне! Орле скутий!”.

«О слово рідне! Орле скутий!..»

 

О слово рідне! Орле скутий!
 Чужинцям кинуте на сміх!
 Співочий грім батьків моїх,
 Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
 Музика зір блакитнооких,
 Шовковий спів степів широких,
 Дніпра між ними левій рев…

О слово! Будь мечем моїм!
 Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
 Осяй мій край і розлетися
 Дощами судними над ним.

1907

 

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: патріотична лірика.

Жанр: вірш-медитація (історико-філософське осмислення ролі рідного слова, зага­лом митця в історичній долі народу).

Мотиви: щире захоплення рідним словом; гнівне картання тих, хто його нищить ізневажає; заклик любити й берегти рідне слово.

 

Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились вікова історія України, краса і ніжність природи, духовне багатство рідного народу. Перегукуючись із творами Лесі Українки, вірш передає прагнення поета, щоб рідне слово стало його мечем і сонцем у боротьбі за визволення рідного краю.

Домашне завдання:

Виразно читати поезії, характеризувати кожну із них.

11 клас Історія України

Тема. Бойові дії 1942-1943 рр.

З перших днів війни на західних кордонах України розгорілися кровопролитні бої. Головний удар німці завдали в напрямку Львова і Луцька. У тяжких умовах раптового нападу німецьких військ прикордонники і війська Південно-Західного фронту чинили відчайдушний опір.

У прикордонних битвах гітлерівська Німеччина завдала першої поразки Червоній армії. За короткий час німці захопили Галичину, Західну Волинь, Буковину, Бессарабію.

23-29 червня 1941 р. — найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк — Броди — Рівне — Дубно. З обох боків брало участь 2 тис. танків. Війська Південно-Західного фронту втратили в боях і на марші понад 80% бойових машин.

7 (11) липня — 19 вересня 1941 р. — Київська оборонна операція радянських військ.

У перші дні листопада почалися вирішальні бої за Київ. Сталін віддав наказ узяти Київ до річниці Жовтневої революції. Цей наказ було виконано. 6 листопада 1943 р. було визволено столицю України – Київ. За успішне форсування Дніпра 2438 радянським бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, близько 10 тисяч одержали бойові ордени.

Штурм Дніпра супроводжувався надзвичайно великими, часто не виправданими жертвами. Десятки і десятки тисяч новобранців, так званих “піджаків” – неозброєних, ненавчених юнаків, наспіх мобілізованих у придніпровських областях України, були жертвами штурму. Їх тіла вкривали плацдарми на Правобережжі. Пояснювалося це тим, що в ставленні вищого радянського керівництва і військового командування відчувалася недовіра до визволених від нацистів жителів України. Вона нерідко переростала в мстивість, прагнення примусити жителів республіки “спокутувати кров’ю” своє перебування в окупації. Це був один з виявів жорстокості війни, яка помножувалася на жорстокість і несправедливість тоталітарного режиму, що керував воєнними діями.

В результаті героїчного форсування Дніпра, ціною значних втрат (за різними оцінками від 417 тис. до 1 млн чол.), радянські війська 14 жовтня звільнили Запоріжжя, 25 жовтня — Дніпропетровськ, 6 листопада — Київ.

Таким чином, пізньої осені 1943 р. радянські війська вийшли на правий берег Дніпра, закріпилися там, відбили контрнаступ німецьких військ в районі Житомира і підготували умови для подальшого наступу і визволення території СРСР.

20 вересня 1941 р. у нерівному бою на Полтавщині загинули командувач Південно-Західного фронту М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко та багато інших командирів і рядових бійців. Новим командувачем Південно-Західного фронту призначили С. Тимошенка.

Навесні 1944 р. радянська влада повернулась у Крим й відразу вдалася до масових репресій проти категорій населення, які виявили хоча б найменшу непокору сталінському режиму в період війни. До числа «неблагонадійних» потрапили громадяни, репресовані раніше за політичними мотивами, а також представники «нелояльних народів».

Досвід масових «етнічних чисток» у Криму в перші роки німецько-радянської війни (зокрема виселення з півострова 61 тис. 184 німців у серпні-вересні 1941 р. та 438 італійців у січні 1942 р.) знадобився відразу після повторного захоплення півострова військами 4-го Українського фронту та Окремої Приморської армії. Вже шостого дня після початку Кримської операції, 13 квітня 1944 р., нарком внутрішніх справ СРСР Л. Берія та нарком держбезпеки СРСР В. Меркулов підписали наказ «Про заходи щодо очищення території Кримської АРСР від антирадянських елементів»

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 34

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/1228-istoriya-ukrainy-10-klas-vlasov-kulchyckyy.html