Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

Образотворче мистецтво

Тема: Фасад і планування будівель.

Зробіть замальовки планування будинку, фото малюнка надішліть на поштову скриньку

petro_rod@ukr.net

Українська мова, 18.05.20р.

Тема. Тренувальні вправи на визначення частин мови в реченнях.

Матеріал на закріплення вивченого:

  1. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Зясувати, якою частиною мови виражено кожен з членів речення. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення й речення? Який розділ вивчає частини мови?

 

Наприклад, Два брехуни однієї правди не скажуть. 

Два (скільки? Числівник) брехуни (хто? Іменник) однієї  (якої?(ознака)  означення) правди (чого? Додаток) не скажуть (що зроблять? Дієслово).


 Язик до Києва доведе, але там його доведеться прикусити.

Не всі клепають молотком, дехто й язиком.

Узяв близько до серця.

  1. Виділити в словах орфограми.

РождаєтЬся мЕлодія осін..я і м’яко на пл..че кладе кр..ло. (Б.Олійник.) Сипл..т..ся, ос..па..т..ся листя, горблят..ся б..рези, плаче і посміха..т..ся крізь сл..ози осінь. (М.Стельмах.) Є щастя в кожній боро..ьбі, коли м..та бл..зька, ясна. (П.Воронько.)

  1. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки.

 

Ти в нас грамотний такий! – хвалить мене мама. – Тільки ж хто чита книжки догори ногами?” (О.Орач.) «ПМ!-а.-ПМ

 

Чим би це мені солодким закусить? буркотить незадоволено ведмідь. (Н.Забіла.) 

Кріт кротові говорив Ти дарма город порив. Краще вирив би криничку хай хлюпоче в ній водичка! (І.Гущак.)

  1. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. У першому реченні підкреслити члени речення.

Слухай, діброво (звертання), що ліс говорить.

Певне у лісі щось велике здохло  що ви до нас прийшли. Жди грибе може й тебе хтось здибле. Кізоньконе бороню тобі лісу але тебе вовк стріне. Знай кобило де брикатися. Мабуть не бути козі на торзі а свині на ярмарку. Як прийшла Покрова сиди чумаче вдома. Підождіть діти поки на киселі шкура виросте.

 

 

Домашнє завдання:

Виконати тестові завдання за темами: «Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник».

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=497196

  1. Граматичну помилку допущено в реченні

  2. Не розчесавши коси, заплелася (Л. Костенко).

  3. Потрапивши під холодний осінній дощ, стало холодно.

  4. Зима тікає, підібравши поли (Л. Костенко).

  5. Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти? (Л. Костенко).

  6. А він сидів, зіщуливши ті плечі і звісивши ту голову тяжку (Л. Костенко).

2. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку

спитий, зів’явший, розкрившийся, нагороджен

перевірений, ухвалений, малюючий, читаємий

 зроблен, умерший, тримавшийся, з’їдений

 промокший, звенящий, сходячий, атакуємий

лежачий, умитий, збентежений, завмираючий

3. Граматичну помилку допущено в реченні

Умившись, одягнув чисту сорочку й вийшов з двору.

Розкривши вікно, вдихав аромат осені.

Роздивлялася довкола, зрідка поглядаючи на двері.

Вдягнувши віночок, довго крутилася перед дзеркалом.

  1. Неправильно утворені форми дієприкметників є в рядку

заквітчаний, вишитий, вибілений, згасаючий

осяяний, розкритий, наїжджений, усміхнений

оповитий, задуманий, заґратований, заплетений

просмолений, розказаний, усміхаючийся, стоящий

виміряний, визволений, потрачений, забутий

  1. Дієприслівник є в реченні

 

  1. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем як вияв цілковитої зневаги до них (О. Довженко).

  2. Навколо неясно окреслювались приплюснуті клапті села, обведені сивою імлою дерева (М. Стельмах).

  3. Від вологих зморшок потрісканої кори тремтить ледве помітний абрис відпару (М. Стельмах).

  4. Але перший, хто трапився назустріч подорожнім, був запорожець, що спав посеред самої дороги, розкинувши руки й ноги (О. Довженко).

  5. Поруч молоді запорожці витягли на берег волок, повен величезної риби (О. Довженко).

  6. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку

митий, закінчений, заплачений, умившийся

 привітаний, збентежен, наповнен, заплющен

прибраний, розвішений, напрасований, виконуємий

розплющений, розвинений, розвинутий, зсохлий

закінчений, запрограмований, з’їден, спрощен

7. Усі дієслова дійсного способу в рядку

гриміло, присіла б, влаштуєтеся, згасає

поглядаємо, не засиджуйтесь, звикли, заглянете

 відлякали, будемо складати, приховали б, підрізаємо

не погасили, спалюватимемо, прилаштовується, не втручаймося

приземлилися, виграватимете, будуть тренуватися, підкачаєте

8. Допущено помилки в правописі особових закінчень у рядку

стелимо, цінуємо, цікавимося, допитуєшся

знаєш, накотиш, оборониш, бачиш

белькочеш, захищаєш, бачимось, каяться

стелеш, в’ялиш, розмовлятиму, нервуємся

писатиму, знатимеш, зустрічатимемося, вчитимете

9. Правильно вжито дієслівну форму в реченні

 Приходіть частіше до старих.

 Сидю зазвичай на одному місці.

 Робе як мокре горить.

 Блука осінній вечір по діброві.

Ходімо до університету.

10. Допущено помилки в правописі особових закінчень у рядку

хвилюємося, клопочешся, сваримося, мирився

белькочеш, стелим, сваримося, вчитимете

перемагає, доводимо, співаєш, їси

дмеш, робить, читає, димить

даси, повідаєш, спимо, мрієш

11. Допущено помилки в правописі особових закінчень у рядку

збираємося, оцінюю, белькотиш, вважатимуть

хоче, бачимось, купається, бояться

зажурився, переборемо, розважу, захищаїш

гуркочеш, хропимо, дзвенітимуть, горітиме

знаємо, перекладаєш, переказую, працюють

12. Від усіх дієслів дієприслівники утворюють за допомогою суфікса -ачи- (-ячи-) в рядку

терпіти, ненавидіти, лежати, оживати

платити, ловити, возити, казати

ходити, косити, стежити, шаманити

летіти, білити, кликати, не любити

чистити, полоти, волочити, належати

7 – Б Історія України

Тема. Історія рідного краю. Князь Василько Теребовлянський

І. Вивчення нового матеріалу

Теребовля – одне з найдавніших міст України, яке належало до групи Червенських городів (VII – IXст.) на західному порубіжжі Русі-України. У 1084 р. Теребовля стала столицею удільного князівства. За часів князя Василька Ростиславича місто розташовувалося в підніжжі Замкової гори.

Перша літописна згадка про Теребовлю належить до 1097 р. у літописі “Повість минулих літ”, коли в Любечі, що неподалік Києва, зібралися князі руських земель: Святополк Ізяславич, Володимир Всеволодович Мономах, Давид Ігорович, Василько Ростиславич, Давид і Олег Святославовичі, щоб об’єднатись для спільної боротьби проти печенігів. На цьому з’їзді за князем Васильком Ростиславовичем (1067–1124) була закріплена Теребовельська волость для князювання. Проте його того ж року осліпили. Після смерті Василька правити у Теребовлі почав його син Іван.

Коли Теребовлянським князем став ВолодимиркоВолодаревич, він об’єднав Перемишлянське, Звенигородське, Галицьке і Теребовлянське князівства зі  столицею у Галичі. Після смерті у 1205 р. видатного князя Романа Мстиславовича Галицько-Волинська держава розпалася, Теребовлянське князівство знову відокремилось і потрапило тимчасово під владу Угорщини.

 У 1340 р.  Галичина була приєднана до Польського королівства. Проте місто Теребовля зберегло свій високий статус і стало одним із центрів королівської влади. У 1366  р. польський король Казимир III Великий побудував у Теребовлі перші дерев’яні замкові укріплення замок. Теребовля була тоді містом на кордоні між Червоною Руссю та Поділлям, яке належало татарам. У 1389  р. король Яґайло надав місту Маґдебурзьке право.

У 1415 р. король Яґайло дозволив теребовлянському шляхтичевіБартошеві Головацькому за військові заслуги у Грюнвальдській битві 1410 року заснувати на лівому березі річки ГнізниНове місто. В 1434 році Теребовля стала центром староства Галицької землі, яка належала до Руського воєводства; тут засідали земський суд та сеймики

Через своє прикордонне розташування Теребовля зазнавала нападів від моноголо-татарів у 1453, 1467, 1503, 1508, 1515, 1575, 1624 роках. Для підтримки міста король звільняв його від сплати податків; у 1518 і 1530 рр. король Сиґізмунд II надав Теребовлі привілей на проведення щосуботи ярмарки, а з 1555 р. –  право брати мито з мостів і доріг.

В складі Королівства Польського та Речі Посполитої  Теребовля була центром гродового староства, а з 1569 р. –  один з повітових центрів Галицької землі Руського воєводства.

Під час селянсько-козацьких повстань у середині XVI століття  (1594 р.)  укріплене місто і замок здобув Северин Наливайко, захопив великі запаси зброї, пороху, продовольства, одягу і 150 коней. Мешканців міста обкладали непосильними податками і численними повинностями, що викликало опір і повстання. У 1616 р. королівські загони придушили бунтівників, а керівників К. Шуцького і Д. Малиша – стратили.

До 1625 р. замок перетворився в руїни, відновлювати які було недоцільно. Будівництво нового замку розпочав у 1631 р. теребовлянський староста Олександр Балабан, у 1632 р. завершено спорудження мурованого кам’яного замку, руїни якого збереглись до сьогоднішніх днів. У середині 17 ст. Теребовлю обнесли валом і частоколом із брамами: Кам’янецькою, Галицькою та Львівською.