Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 2 13.04

Українська мова, 13.04.20р.

 Тема. Паралельні закінчення іменників місцевого відмінка множини (кістьми – костями, крильми – крилами, чобітьми – чоботями тощо).

Теоретичний матеріал:

Місцевий відмінок множини

У цьому відмінку іменники всіх відмін мають закінчення -ах (-ях) незалежно від прийменника, з яким вони вживаються.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни (І в.) мають закінчення -ах для твердої та мішаної груп і -ях — для м’якої групи:

у мріях, на машинах, при сусідах, у доповідях, на вікнах, по вікнах, на полях, по полях, в областях, по областях (порівняйте із закінченнями російської мови: на окнах, по окнам, на полях, по полям, в областях, по областям).

Окремі іменники, що мають тільки форму множини, виступають у місцевому відмінку в двох варіантах: на воротах і на воротях, на штанах і на штанях. Більш уживаними є перші з наведених форм.

Вправи на закріплення:

1. Від поданих іменників утворіть форму місцеврого відмінка множини. Виділіть закінчення.

Капці, вінця, двері, діти, люди, сани, штани, ворота, гроші, дріжджі, гордощі, сходи, радощі, меблі.

Наприклад: капці – (На кому? На чому?) НА КАПЦЯХ

2. Від поданих іменників утворіть форму місцевого відмінка множини. Виділіть закінчення.

Баби, губи, легені, статті, мрії, долоні, війни, поверхні, назви, надії, сім'ї, дороги.

Наприклад: баби (На кому? На чому?) НА БАБАХ

Домашнє завдання:

Від поданих іменників утворити форму М.в. множини. Виділіть закінчення.

Книжки, машини; кручі, межі; статті, сім’ї.

Українська література, 13.04.20р.

Тема. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці.

Теоретичний матеріал:

Антипод  Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або ж соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.

Образ Мавки:

Через образ Мавки письменниця розкриває мрію про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину, утверджує думку, що людина – творець краси.

В Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке і глибоке сприйняття дійсності, вразливу і добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові, любов до квітів свідчать про неабиякий естетичний смак, нестримний потяг до прекрасного.   Мавка – це символ кохання і вічно молодої весни. Все прекрасне в неї асоціюється з чудовою музикою весни, яку почула від Лукаша. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі.   Мавка – це маленька часточка природи, яка вимагає до себе дбайливого ставлення. Леся Українка наділила Мавку співучою, подібною до дзюрчання струмка, мовою, дала їй прекрасну вроду. Вона розуміє мову дерев, квітів.

Образ Мавки є символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має «в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, гарного, світлого, є втіленням вимріяного щастя.

Образ дядька Лева:

Цей образ з реального волинського селянина Лева Скулинського з с. Немічного. Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід. Він людина честі, йому вірять як реальні, так і казкові образи. Таку повагу він заслужив тим, що був людиною слова, порядною і мудрою.

  Дядько Лев "дуже добрий з виду", у нього "довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки", на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.  Змальований світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармоніює з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка. 

  В образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев — це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.

Образи  матері Лукаша й Килини: 

Зображено їх духовне обмеження, дисгармонію з природою.

Мати Лукашева - рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.

Ця ж біда  спіткала й Килину. Залишившись вдовою з вдома дітьми, вона піклувалась перш за все про те, як їх нагадувати, одягнути, як утвердити для них "авторитет" серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також загубила свої духовні скарби, а може. навіть не змогла їх і придбати за тієї безперервної турботою про хліб насущний.

   Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб'язковими турботами, не почуваються їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна  порівняно з рабством, Леся Українка "посилає" до людей Мавку.

Риси характеру Мавки та Килини:

               Мавка                                                       Килина

1.Міфічна істота                                     1. Молода вдовиця

2.Романтична                                          2. Заздрісна

3.Волелюбна                                           3. Хазяйновита

4.Гармонійна                                          4. Хитра й підступна

5.Щира                                                    5. Жадібна

6.Вірна                                                    6. Бідність духовного світу

          7.Добра та чемна                                    7. Прагнення до збагачення.

8.Благородна натура                              8. Дріб’язкова та нещира

 

Домашнє завдання:

Продовжувати читати драму-феєрію, характеризувати головних героїв.