Понеділок 2

Конспект уроку

з біології

9-Б клас

18.05.2020 рік

Тема. Ферменти, їх роль у клітині.

Лабораторне дослідження властивостей ферментів.

Одночасно в організмі людини відбуваються мільйони різних хімічних взаємодій. Всі ці реакції протікають при температурі, близькій до 37°С, і малих коливаннях кислотності.

Ферменти – це спеціальні білкові молекули, що прискорюють протікання хімічних реакцій в організмі. Ферменти також називають біологічними каталізаторами.

Механізм дії ферментів.
Є дві гіпотези, що пояснюють, як діють ферменти. Одна з них називається гіпотезою «ключа і замка», а інша — гіпотезою «руки і рукавички».
Згідно з періною, субстрат є «ключем», який точно підходить до «замка» — ферменту. Найважливішою частиною «замка» є активний центр.
Згідно з гіпотезою «руки і рукавички» активний центр не жорстко підходить до субстрату. Субстрат викликає якісь зміни в активному центрі, як рукавичка дещо змінюється, будучи на ді-тою на руку. Цю гіпотезу називають ще гіпотезою індукованої (тобто викликаної) відповідності.

Деякі чинники, що впливають на активність ферментів:
Концентрація ферменту.
Концентрація субстрату.
pH-середовище.
Температура.

Інгібітори, активатори.
Зі збільшенням концентрації ферментів швидкість реакції зростає. Швидкість реакції також залежить від:
- pH- середовища. Для більшості ферментів визначено оптимальне pH-середовище при якому вони максимально активні (виняток - пепсин в шлунку pH 1,5-2,2).
-Температури – найважливіший фактор зміни швидкості реакції. Оптимальна температура для реакції ферментів (приблизно 37°C).

Роль ферментів в організмі людини

Ферменти за рахунок своєї каталітичної активності дуже важливі для нормальної роботи систем нашого організму. Ферменти необхідні для:

- синтезу білків;

- перетравлення і засвоєння поживних речовин;

- реакцій енергетичного обміну;

- м’язового скорочення;

- нервово-психічної діяльності;

- розмноження;

- процесів виведення речовин з організму і т. д.

Лабораторне дослідження: властивостей ферментів.

Мета: практично виявити та дослідити різні властивості ферментів та вплив на них різноманітних фізичних факторів.

Обладнання й матеріали: пробірки, невеликі кубики сирої і вареної картоплі, гідроген пероксид з холодильника, гідроген пероксид, що має кімнатну температуру, підручники і зошити.

Хід роботи

В даній роботі властивості всіх ферментів розглядаються на прикладі ферменту пероксидази, який міститься в клітинах картоплі. В випадку контакту пероксидази із гідроген пероксидом проходить розклад пероксиду на воду і кисень, який виділяється в вигляді невеликих пухирців газу.

1. Для початку візьміть 3 пробірки та помістіть в них невеликі кубики картоплі. В перші 2 помістіть кубики сирої картоплі, а в 3-тю — вареної.

2. Після чого залийте 1-шу пробірку розчином гідроген пероксиду, що перед цим знаходився в холодильнику.

3. Уважно спостерігайте виділяються пухирці газу чи ні. Зазначте інтенсивність їхнього виділення.

4. Залийте 2-гу та 3-тю пробірки розчином гідроген пероксиду, що має кімнатну температуру.

5. Уважно спостерігайте, виділяються пухирці газу чи ні. Відзначте інтенсивність їхнього виділення.

6. Зробіть відповідний висновок, в якому зазначте результати спостережень і поясніть, яким чином вплинули низька температура і теплова обробка на роботу ферменту пероксидази. (Внаслідок кипятіння чи охолодження ферменти неактивні).

9 – Б клас Історія України

Тема. Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священників. «Руська трійця»

І. Вивчення нового матеріалу

Імперська політика на західноукраїнських землях викликала опір українців, які розгорнули боротьбу за збереження своєї самобутності, за свої національні права. У першій третині XIX ст. там почалося національне відродження.

У 1805 р. початкові школи були поставлені під контроль римо-католицької церкви. Руський інститут при Львівському університеті в 1809 р. закрили. У 1812 р. влада скасувала обов’язковість освіти.Однак підавстрійська Україна мала свої переваги. Унаслідок імператорських реформ тут виросла суспільна верства, здатна не лише ослабити негативні наслідки реакції, а й очолити національне відродження. Нею стали греко-католицькі священики, роль яких наприкінці XVIII - на початку XIX ст. швидко зростала і які стали носіями української національної ідеї.

Національне відродження українців починалося під впливом європейського Просвітництва, яке, хоча й з деяким запізненням, на початку XIX ст. прийшло в Україну. Осередком першої хвилі відродження став Перемишль. Там під покровительством перемишльського єпископа Михайла Левицького (1774-1858) зібрався гурт патріотично налаштованих греко-католицьких священиків: Іван Могильницький (1777-1831), Йосип Левицький (1801-1860), Йосип Лозинський (1807-1889), Іван Лаврівський (1773-1846) та ін. Вони розгорнули боротьбу за впровадження української мови в систему початкової освіти й розширення мережі початкових шкіл. За ініціативи Й. Левицького помічник єпископа у шкільних справах І. Могильницький у 1816 р. у Перемишлі заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священиків. Воно ставило своїм завданням удосконалити українську мову, друкувати нею різноманітні брошури для народу. Товариство видало кілька підручників, зокрема перші граматики української мови. Завдяки зусиллям членів товариства у краї протягом 15 років відкрили майже 400 шкіл. У 1830-ті роки центр українського відродження в Галичині перемістився до Львова.

«Руська трійця». Переломною подією в історії національного відродження стала діяльність «Руської трійці», до якої належали молоді студенти богослов’я Маркіян Шашкевич (1811-1843), Іван Вагилевич (1811-1866) і Яків Головацький (1814-1888). Головною постаттю в цій групі став М. Шашкевич. Син сільського священика, він зріс у гущі українського народу й був добре обізнаний з його становищем, розумів його потреби. Вони читали й обговорювали прочитане, дискутували й завжди говорили лише українською мовою. Саме за це спольщені товариші назвали їх «Руською трійцею». Це було на початку 1830-х років.