Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 2 25.05

Українська мова, 25.05.20р.

Тема. РЗМ. Формулювання запитань суперникові.

Теоретичний матеріал до уроку:

Щоб розраховувати на успіх у полеміці, потрібно також мати чітке уявлення про логічну структуру і види запитань та відповідей.

Відомо, що проблеми формулюються у вигляді запитань.

Перший вид — це запитання, що уточнюють, або закриті запитання, які спрямовані на з’ясування істинності чи хибності висловленого в них судження. Граматичною ознакою закритих запитань є наявність у реченні частки «чи»: «Чи правильно, що...?». 

Закриті запитання мають значний вплив і добре заміняють усі констатації і ствердження: «Чи слід призначити нашу зустріч вже на цей тиждень, чи перенесемо її на наступний?» Така форма запитання пропонує співрозмовнику і третю можливість — довгу відстрочку. У постановці подібних питань криється небезпека, що в співрозмовника складається враження, мовби його допитують, центр навантаження бесіди зміщується в наш бік, а співбесідник не має можливості висловлювати розширену думку.

Другий вид — запитання, що заповнюють прогалини знань, або відкриті запитання. Вони спрямовані на з’ясування нових властивостей і якостей предметів та явищ, які цікавлять слухачів. Граматична ознака таких запитань міститься в наявності в них запитальних слів: хто, що, де, коли, як і т. ін. На ці питання неможливо відповісти «так» чи «ні», вони потребують пояснення. Вони містять слова «що», «хто», «як», «скільки», «чому». Приклади таких запитань:

· Яка Ваша думка з цього питання?

· Яким чином Ви дійшли такого висновку?

· Чому Ви вважаєте, що...?

Риторичні запитання. Їх мета — активізувати аудиторію, указати на нерозв’язані проблеми чи забезпечити підтримку нашої позиції з боку учасників бесіди шляхом мовчазної згоди.

Переломні питання. Наведемо приклади: «Як Ви уявляєте собі...?», «Як Ви вважаєте, чи потрібно радикально змінювати.?», «Як насправді у Вас справи з.?».

Запитання для обмірковування. Вони спонукають співбесідника розмірковувати, ретельно аналізувати і коментувати те, що було складно. Прикладами є такі запитання: «Чи правильно я зрозумів Ваше повідомлення про те, що.?», «Чи вважаєте Ви, що.?». 

Домашнє завдання:

Опрацювати теоретичний матеріал на ст..201 (таблиця 1). Вивчити матеріал про два види запитань при полеміці.

 

Українська література, 25.05.20р.

Тема. «Образне слово поетичного модернізму» («Загальнолюдське, національне, особисте»)» (тестування)

Матеріал для перевірки засвоєних знань учнів:

  1. Справжнє прізвище Олександра Олеся:                                                        

  2. П. Рудченко;

  3. О. Кандиба; 

  4. О. Ольжич; 

  5. П.Губенко

2. До патріотичної лірики Олександра Олеся належить твір                                                                         

  1. «Чари ночі»

  2. «З журбою радість обнялась»

  3. «О слово рідне! Орле скутий!...»

  4. "По дорозі в Казку"

  5. Справжнє ім’я Лесі Українки

  6. Марія Олександрівна Вілінська

  7. Наталія Іванівна Кобринська

  8. Ольга Юліанівна Кобилянська

  9. Лариса Петрівна Косач

  10. Рядки з поезії:

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні! –

  1. «Слово, чому ти не твердая криця…»

  2. «Сontra spem spero!»

  3. «Мріє, не зрадь»

  4. «Стояла я і слухала весну…».

  5. Жанр твору «Лісова пісня»

  6. поема

  7. казка

  8. драма-феєрія

  9. драматичний етюд

  10. У якій із нижче наведених назв творів присутня антитеза ?

  11. «О слово рідне! Орле скутий!..» 

  12. «Чари ночі»

  13. "Лісова пісня"

  14. «З журбою радість обнялась…» 

  15. У поезії Л.Українки "Contra spem spero" використано символ античної міфології:

  16. Сізіфова праця

  17. вогонь Прометея

  18. нитка Аріадни

  19. Геркулесів подвиг

  20. Що зробила Мавка для того, аби не жати жито?

  21. Накликала дощ

  22. Поламала серп

  23. сказала, що вона хвора

  24. Порізала собі серпом руку

  25. У творі М. Вороного "Блакитна панна" звучить мотив

  26. цілісної, багатогранної людини

  27. краси перших почуттів

  28. возвеличення краси природи навесні

  29. захоплення красою жінки

  30.  Літературний рід твору "Блакитна панна"

  31. епос

  32. лірика

  33. драма

  34. ліро-епос

  35.  У драмі-феєрії «Лісова пісня» порушено всі проблеми, ОКРІМ 

  36. кохання і зради

  37. війни і миру

  38. людини і мистецтва

  39. людини і природи

12. Прийом обрамлення (початок і кінець - однакові) використано в такому творі Олександра Олеся, як:

  1. «З журбою радість обнялась»

  2. «О слово рідне! Орле скутий!»

  3. «Чари ночі»

  4. «По дорозі в казку»

 

Домашнє завдання:

Виконати тестові завдання та надіслати вчителю  або за посиланням, яке буде надіслане у групу з класом.

 

Хімія 11 клас 26.05

Узагальнення й закріплення знань з теми «Металічні елементи»

  1. Розв’яжіть кросворд: https://learningapps.org/1252848

  2. Виконайте завдання на відповідність: https://learningapps.org/1268363

  3. Гра хімічний «Перший мільйон»: https://learningapps.org/2136270

  4. Пройдіть он-лайн тест за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2546211

 

11 клас Історія України

Тема. Практичне заняття. «Волею українського народу…»

Історичний напрям, спрямований на відтворення минулого з уст безпосередніх учасників, свідків великих історичних подій, отримав назву «усна історія», оскільки її джерелом є усна розповідь людини біографічного характеру, зафіксована істориком на паперовому чи електронному носії.

1. Прочитайте уривок інтерв’ю Кондратьєва Івана Захаровича, 1925 р. н., с. Мирне Бобринецького р-ну. Дайте відповіді на запитання.

• Як радянська влада інформувала громадян про фронтові події?

• Чи враховувала радянська авіація можливі жертви в населених пунктах, зайнятих німцями?

• Якою в пам’яті оповідача залишилася поведінка німецьких окупантів?

• Як функціонували громадянське господарство, школа та домашній побут?

• Поміркуйте, чому оповідач сухо й поверхово розповів про прихід «наших», мобілізацію та службу в Червоній армії.

«...Про наближення німців нас ніхто не попереджав, щоб не було ніякої паніки серед населення. А хто сказав, що там десь поблизу німець, то отримав би кулю, власті говорили: “Не панікуйте!” Німці вже коло села стріляють, а передають, що вони на території Західної України. Проводилася евакуація техніки й великої рогатої худоби, були такі, що й до Сталінграда догнали скот, а дехто — до Дніпра. Коли німці зайняли село, то наші літаки його бомбардували, тільки прорахувалися й не влучили в німецький штаб. Бомбардували школу в Глазові, а штаб був у Новоолександрівській школі. Німці зупинялися по хатах, а ми ховалися на горищі. Приходжу я додому, а там повна хата німців, батько каже: “Тікай!” А в хаті повно німців... То мені ледве вдалося втекти — через ставок перебрів. Німці примушували населення села працювати на різних роботах. Я був у трудовому таборі в місті Миколаєві, бо трохи говорив по-їхньому. Що німці не доїдали, те ми забирали в них і їли. Ставлення німців до нас було більш-менш нормальним. У селі за головного стояв комендант (хазяїн). У селі було утворено громадські двори, бо пан сказав: “Працюй та не зважай на втому, бо так написано у Святому Письмі”. Ми привчилися красти. Євреїв у селі було небагато, але вони виїхали ще до приходу німців. Бувало таке, що поліцай спіймає й запитає: “Бумага є?” Далеко пересуватися ти не мав права (не було паспортів). Ще на початку окупації школа в селі працювала, але потім її швидко закрили. Німці вивозили багато людей із села на роботу до Німеччини. Мій брат Петро та двоюрідна сестра були також на примусових роботах. З Німеччини вже через деякий час люди поверталися, але частково. Ухилитися від вивезення не можна було, але деяким усе ж таки це вдавалося. У період окупації робота в полі не припинялася. Оце пара воликів — і ми оремо, боронуємо, сіємо озиму пшеницю. Старалися, звісно, трохи вкрасти додому. Наше повсякденне життя було майже незмінним: так само гнали самогон з буряка (“бурячку”), дівчата ворожили, коли яка заміж вийде, відзначали всі празники (пам’ятаю, як калиту хватали). У мене була мандоліна, а в брата — балалайка, то ми грали, але їх потім поліцаї забрали собі. Також справляли весілля. Ми оце з товаришем ще два роки встигли попарубкувати, а потім мене забрали в армію в 1944 році. До лав Червоної армії мобілізовували всіх, хто міг носити зброю, і дурних, то тепер комісія, а тоді всіх брали. З тих, яких забрали ще в першу мобілізацію, ніхто в село не повернувся, присилали похоронки (загинув), от і все».

ІІ. Домашнє завдання

1. Дати відповіді на запитання