Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

Образотворче мистецтво

Тема: Декоративність оформлення.

Зробіть замальовки фасаду будинку, фото малюнка надішліть на поштову скриньку

petro_rod@ukr.net

7 – Б Історія України

Тема. Історія рідного краю. Теребовля (Трембовля)

І. Вивчення нового матеріалу

1 серпня 1934 р. утворено сільську ґміну Трембовля, до якої увійшли навколишні давніші ґміни. У Теребовлі був адміністративний центр ґмінної влади, проте саме місто утворювало окрему міську адміністративну одиницю і не належало до цієї ґміни.

У 1930-х рр. Теребовля залишалася порівняно відсталим містечком у економічному та культурному плані. Тут діяли дрібні кустарні майстерні, каменоломня, цегельний завод; швидко розвивалися кооперативний рух, торгівля. Було споруджено 3-поверхові будинки, де розмістилися близько 10 крамниць, у т. ч. чеської фірми взуття “Батя”. 1933 р. відкрито стадіон і музей, 1938 р. – 7-річну школу і басейн відкритого типу. До Другої світової війни у місті діяли “Музей Теребовлянський” та повітовий музей у монастирі кармелітів.

До вересня 1939 р. у Теребовлі дислокувався 9-й полк Малопольських уланів, який був розбитий після нападу Третього рейху на Другу Річ Посполиту у вересні 1939 р. Командував полком майбутній керівник Армії Крайової Таудеш Коморовський.

Від вересня 1939 р. Теребовля – під радянською владою. Місто стало центром Теребовлянського району. Закрито українську гімназію, політичні й культурно-освітні організації та установи; репресовано діячів українського національно-визвольного руху, гімназистів.

Під час Другої світової війни місто зазнало бомбових ударів німецької авіації, зокрема 7 вересня 1939 р. – по залізничному вокзалові й мосту біля села Плебанівка22 червня 1941 р. німецька авіація знову бомбила аеродром неподалік Теребовлі, де базувався 86-й бомбардувальний авіаполк Червоної армії. До березня 1944 р. місто – під нацистською окупацією. 3а час окупації понад 1000 жителів Теребовлі вивезено на примусові роботи до Німеччини. У місті було організовано ґетто для 3-х тисяч євреїв Теребовлі й навколишніх сіл; на початку червня 1943 р. їх розстріляв у яру під залізничним віадуком біля с. Плебанівка.

Після другого приходу радянська влада здійснювала репресії проти діячів українського націоналістичного підпілля, зокрема в жовтні 1947 р. відбулися масові вивезення до Сибіру теребовлянців, запідозрених у зв’язках із ОУН і УПА. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 78 чоловіків загинули, 35 – пропали безвісти; із с. Сади 17 – загинуло, 28 – пропали безвісти.

Від 1944 р. розпочалося відновлення господарства міста: запрацювали цегельня, маслозавод, дві промислові артілі, МТС, відтак – промкомбінат, електростанція, взуттєва фабрика, заклади охорони здоров’я, кінотеатр, технікум. Згодом побудовані завод сухого знежиреного молока, корпуси взуттєвої та фабрики ялинкових прикрас, універмаг, гастроном, критий плавальний басейн, приміщення райсанепідемстанції та побуткомбінату, дві ЗОШ, школа-інтернат (нині НВК), новий навчальний корпус школи для глухонімих дітей, три дитсадки, понад 20 багатоквартирних житлових будинків; завершена газифікація міста.

Від 1990 р. у місті діють районні організації товариств “Просвіта”, “Союз Українок”, “Меморіал”, Національної спілки краєзнавців України, Спілки політв’язнів і репресованих, Братства ОУН-УПА, Всеукраїнського об’єднання ветеранів та інші. У 1996 р. Теребовлі надано статус державного історико-архітектурного заповідника.

Словникова робота

 Ґміна — адміністративна одиниця в Польщімістосело або група сіл і міст. 

Ґетто в період Другої світової війни — це житлові зони на контрольованими нацистами і їх союзниками територіях, куди насильно переміщували євреїв з метою ізоляції їх від неєврейського населення.

ІІ. Домашнє задання – підготувати повідомлення про історію свого міста, села СМТ.

 

Українська мова, 26.05.20р.

Тема. РЗМ. Вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно).

Матеріал до уроку:

 

Читання тексту.

Вишивка

Вишивка - вид народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами.

Основним матеріалом для вишивки є нитки (льняні, конопляні, бавовняні, шовкові, металеві та інші), в окремих випадках - різні, часом дорогі, матеріали (золото, срібло, самоцвіти, намистинки, бісер, блискітки, монети тощо).

Вишивка застосовується для прикрашання одягу (жіночі блузи, чоловічі сорочки, корсетки, кептарі, кожухи, плаття тощо); речей побутового вжитку (рушники, скатерті тощо); інтер'єрів житлових і громадянських приміщень (декоративні панно)...

Народна вишивка відзначається багатством і різноманітністю геометричних елементів, зображенням тварин і рослин. В Україні є близько 100 видів і різноманітних технічних прийомів вишивання. Основні - мережання, вирізування, низь, гладь, хрестик та інші. Багатий колорит і складні геометричні узори, що часто заповнюють тло тканини, властиві вишивкам Галичини, Буковини, Закарпаття; рослинний орнамент червоного, чорного й синього кольорів, інколи в поєднанні із зображенням тварин, характерний для Полтавщини, Київщини, Чернігівщини...

Серед найвідоміших майстрів вишивки - заслужені майстри народної творчості України Г. Герасимович, П. Березовська, О. Василенко, а також Л. Вандальська, Г. Гринь, Г. Кравченко... (З журналу, 158 сл.).

Бесіда за текстом:

До якого стилю належить даний текст? Аргументувати свою відповідь.

(Текст належить до наукового стилю. У ньому точно, детально розповідається про один із видів народного мистецтва - вишивку, про матеріал, використання, технічні прийоми вишивки, її особливості, кращих майстринь).

У тексті багато наукової лексики (повсть, льняні, конопляні, геометричні елементи, інтер'єр тощо).

Речення, як правило, складні. Майже відсутня емоційна лексика).

-Що таке вишивка?

-Для чого застосовують вишивку?

-Які є види та технічні прийоми вишивання?

-Яких ви знаєте майстрів народної вишивки?

-Хто із вас вміє вишивати і вже зробив не одну річ власними руками?

 

Пояснити значення слів:

повсть - виготовлений з вовни способом валяння цупкий матеріал;

бісер - дрібне різнокольорове скляне намисто, що застосовується у вишиванні;

корсетка - верхній жіночий одяг, безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини;

кептар (у гуцулів) - верхній хутряний одяг без рукавів;

панно - картина, барельєф і т. ін., декоративного характеру, що кріпиться, звичайно, до стіни.

 

Складання плану до тексту:

1. Що називається вишивкою?

2. Основний матеріал для вишивки.

3. Орнаментальне зображення.

4. Багатство української вишивки.

5. Народні майстрині.

 

Переказ тексту за планом.

 

Домашнє завдання:

Усний переказ тексту за складеним планом.

7 – Б Історія України

Тема. Історія рідного краю. Теребовля (Трембовля)

І. Вивчення нового матеріалу

1 серпня 1934 р. утворено сільську ґмінуТрембовля, до якої увійшли навколишні давніші ґміни. У Теребовлі був адміністративний центр ґмінної влади, проте саме місто утворювало окрему міську адміністративну одиницю і не належало до цієї ґміни.

У 1930-х рр. Теребовля залишалася порівняно відсталим містечком у економічному та культурному плані. Тут діяли дрібні кустарні майстерні, каменоломня, цегельний завод; швидко розвивалися кооперативний рух, торгівля. Було споруджено 3-поверхові будинки, де розмістилися близько 10 крамниць, у т. ч. чеської фірми взуття “Батя”. 1933 р. відкрито стадіон і музей, 1938 р. – 7-річну школу і басейн відкритого типу. До Другої світової війни у місті діяли “Музей Теребовлянський” та повітовий музей у монастирі кармелітів.

До вересня 1939 р. у Теребовлі дислокувався 9-й полк Малопольських уланів, який був розбитий після нападу Третього рейху на Другу Річ Посполиту у вересні 1939 р. Командував полком майбутній керівник Армії Крайової Таудеш Коморовський.

Від вересня 1939 р. Теребовля – під радянською владою. Місто стало центром Теребовлянського району. Закрито українську гімназію, політичні й культурно-освітні організації та установи; репресовано діячів українського національно-визвольного руху, гімназистів.

Під час Другої світової війни місто зазнало бомбових ударів німецької авіації, зокрема 7 вересня 1939 р. – по залізничному вокзалові й мосту біля села Плебанівка.  22 червня 1941 р. німецька авіація знову бомбила аеродром неподалік Теребовлі, де базувався 86-й бомбардувальний авіаполк Червоної армії. До березня 1944 р. місто – під нацистською окупацією. 3а час окупації понад 1000 жителів Теребовлі вивезено на примусові роботи до Німеччини. У місті було організовано ґетто для 3-х тисяч євреїв Теребовлі й навколишніх сіл; на початку червня 1943 р. їх розстріляв у яру під залізничним віадуком біля с. Плебанівка.

Після другого приходу радянська влада здійснювала репресії проти діячів українського націоналістичного підпілля, зокрема в жовтні 1947 р. відбулися масові вивезення до Сибіру теребовлянців, запідозрених у зв’язках із ОУН і УПА. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 78 чоловіків загинули, 35 – пропали безвісти; із с. Сади 17 – загинуло, 28 – пропали безвісти.

Від 1944 р. розпочалося відновлення господарства міста: запрацювали цегельня, маслозавод, дві промислові артілі, МТС, відтак – промкомбінат, електростанція, взуттєва фабрика, заклади охорони здоров’я, кінотеатр, технікум. Згодом побудовані завод сухого знежиреного молока, корпуси взуттєвої та фабрики ялинкових прикрас, універмаг, гастроном, критий плавальний басейн, приміщення райсанепідемстанції та побуткомбінату, дві ЗОШ, школа-інтернат (нині НВК), новий навчальний корпус школи для глухонімих дітей, три дитсадки, понад 20 багатоквартирних житлових будинків; завершена газифікація міста.

Від 1990 р. у місті діють районні організації товариств “Просвіта”, “Союз Українок”, “Меморіал”, Національної спілки краєзнавців України, Спілки політв’язнів і репресованих, Братства ОУН-УПА, Всеукраїнського об’єднання ветеранів та інші. У 1996 р.Теребовлі надано статус державного історико-архітектурного заповідника.

Словникова робота

 Ґміна — адміністративна одиниця в Польщімістосело або група сіл і міст. 

Ґетто в період Другої світової війни — це житлові зони на контрольованими нацистами і їх союзниками територіях, куди насильно переміщували євреїв з метою ізоляції їх від неєврейського населення.

ІІ. Домашнє задання – підготувати повідомлення про історію свого міста, села СМТ.