Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

 

ГЕОГРАФІЯ

8 – А клас

25. 05. 2020 р.

Тема. Особливості природи, населення, господарства свого регіону. Економічні, соціальні, екологічні проблеми і перспективи розвитку свого регіону.

Вивчення нового матеріалу.

                  Нинішня екологічна ситуація в Україні, яка формувалась впродовж тривалого часу через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природних геосистем, характеризується як кризова. Територія України відзначається надмірним техно- і антропогенним навантаженням на природне середовище та високим ступенем його забруднення.

Промислове навантаження на довкілля від викидів підприємств у розрахунку на 1 кв. км площі країни становить близько 6,5 тонн, на душу населеннябільше ніж 80 кг на рік. В Україні ще не напрацьований серйозний досвід у сфері утилізації відходів: переробляється всього 5-10% сміття, решта накопичується у вигляді захоронень на полігонах, які стають об’єктами екологічної небезпеки.

Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення.  Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: воду, ґрунт, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення.

У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо негативно впливає на стан здоров’я та тривалість життя людей: за даними ВООЗ українці живуть в середньому на 10 років менше, ніж європейці та жителі багатьох інших країн світу.

Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і населення загалом. Дієвим наочним інструментом для накопичення знань про закономірності розвитку та функціонування природних комплексів (екосистем), формування екологічної культури є картографічні документи та науково-популярна література. На основі проведених еколого-географічних досліджень в Україні видано низку карт і атласів як території держави в цілому, так окремих її регіонів. В них проаналізовано загальний екологічний стан довкілля та його важливих компонентів: атмосферного повітря, водних об’єктів, ґрунтів.

      Запитання і завдання:     

  1. Опрацюйте конспект ( уважно прочитайте, вивчіть).

  2. Що вам відомо про екологічні проблеми свого регіону.  .

  3. Дайте характеристику екологічній кризі в Україні.

8 – А Історія України

Тема. Слобідська Україна в другій половині З XVІІ ст. Заснуваня слобідських міст

Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині проживало 100 тис. українців і 20 тис, росіян.

Колонізація — заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни (внутрішня колонізація), заснування поселень за межами своєї країни (зовнішня колонізація).

Займанщина — вільні простори родючих земель, які могли займати й обробляти всі, хто бажав, і які ставали їхньою приватною власністю.

Заснування слобідських міст

Переселенці засновували села і міста.

У 60-х роках XVII ст. на Слобожанщині вже існувало 57 міст і містечок.

У 1652 р. полковник Іван Дзиковський прибув на нові землі з-під Острога на Волині і привів із собою тисячу козаків разом з жінками і дітьми, а також полкову старшину. Так було закладено місто Острогозьк.

Переселенці із м. Ставища Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим того самого року заснували м. Суми.

Сотник Харко заснував місто Харків. Сюди прибуло 600 чоловік, які побудували Харківську фортецю (1656 p.). Виникали й інші міста як центри ремесла і торгівлі.

Суми славилися виробами ткачів, гончарів, кравців, ювелірів. Харкові виготовляли килими.

Міста адміністративно підпорядковувалися царським воєводам і козацькій старшині і не користувалися магдебурзьким правом.

Адміністративно-політичний устрій Слобідської України

Протягом другої половини XVII ст. Слобожанщина користувалася автономними правами в межах Московської держави.

Слобідська Україна мала подібний до Гетьманщини козацький устрій.

Острогожський, Харківський, Сумський, Охтирський, Балаклійський, який згодом був розформований, а землі приєднані до Харківського полку.

У 1685 р. з Харківського слобідського полку виділився Ізюмський.

Основною функцією слобідських полків була охорона південних кордонів Московської держави від нападів татар. Вони також брали участь у воєнних походах разом з московськими військами, будували укріплення над Дніпром.

На чолі кожного полку стояв полковник, якого спочатку обирала старшина і затверджував Бєлгородський воєвода, а пізніше полковник уже не обирався, а призначався московським урядом. Слобідським полкам видавалися царські жалувані грамоти.

Полки поділялися на сотні на чолі з сотником, які самі вибирали собі старшину.

Слобідські полки не були об'єднані від керівництвом однієї особи (наприклад, гетьмана, як на Лівобережжі). Кожен полковник самостійно будував свої відносини з царським урядом.

Паралельно із полковницькою владою у другій половині XVII ст. на Слобожанщині існувала влада московських чиновників, яких призначав Бєлгородський воєвода.

Масова колонізація Слобожанщини здійснювалася українським населенням і була зумовлена воєнним лихоліттям другої половини XVII ст. Українці обжили величезні незаселені простори земель "дикого поля", захищали південні кордони Російської держави від нападів татар, разом з російськими військами брали участь у воєнних походах.

І. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 26

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/807-istoriya-ukrainy-8-klas-vlasov-2016.html

 

Трудове навчання

Тема: Презентація та оцінка проектної діяльності.

  1. Огляд домашніх меблів, предметів побуту

  2. Виявіть можливі пошкодження чи поломки

  3. Обдумайте, спільно з батьками, способи ремонту

  4. З дозволу батьків, або спільно з дорослими, виправте неполадки

Звіт про виконану роботу надішліть на поштову скриньку

petro_rod@ukr.net

8 – А Історія України

Тема. Слобідська Україна в другій половині З XVІІ ст. Заснування слобідських міст

Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині проживало 100 тис. українців і 20 тис, росіян.

Колонізація — заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни (внутрішня колонізація), заснування поселень за межами своєї країни (зовнішня колонізація).

Займанщина — вільні простори родючих земель, які могли займати й обробляти всі, хто бажав, і які ставали їхньою приватною власністю.

Заснування слобідських міст

Переселенці засновували села і міста.

У 60-х роках XVII ст. на Слобожанщині вже існувало 57 міст і містечок.

У 1652 р. полковник Іван Дзиковський прибув на нові землі з-під Острога на Волині і привів із собою тисячу козаків разом з жінками і дітьми, а також полкову старшину. Так було закладено місто Острогозьк.

Переселенці із м. Ставища Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим того самого року заснували м. Суми.

Сотник Харко заснував місто Харків. Сюди прибуло 600 чоловік, які побудували Харківську фортецю (1656 p.). Виникали й інші міста як центри ремесла і торгівлі.

Суми славилися виробами ткачів, гончарів, кравців, ювелірів. Харкові виготовляли килими.

Міста адміністративно підпорядковувалися царським воєводам і козацькій старшині і не користувалися магдебурзьким правом.

Адміністративно-політичний устрій Слобідської України

Протягом другої половини XVII ст. Слобожанщина користувалася автономними правами в межах Московської держави.

Слобідська Україна мала подібний до Гетьманщини козацький устрій.

Острогожський, Харківський, Сумський, Охтирський, Балаклійський, який згодом був розформований, а землі приєднані до Харківського полку.

У 1685 р. з Харківського слобідського полку виділився Ізюмський.

Основною функцією слобідських полків була охорона південних кордонів Московської держави від нападів татар. Вони також брали участь у воєнних походах разом з московськими військами, будували укріплення над Дніпром.

На чолі кожного полку стояв полковник, якого спочатку обирала старшина і затверджував Бєлгородський воєвода, а пізніше полковник уже не обирався, а призначався московським урядом. Слобідським полкам видавалися царські жалувані грамоти.

Полки поділялися на сотні на чолі з сотником, які самі вибирали собі старшину.

Слобідські полки не були об'єднані від керівництвом однієї особи (наприклад, гетьмана, як на Лівобережжі). Кожен полковник самостійно будував свої відносини з царським урядом.

Паралельно із полковницькою владою у другій половині XVII ст. на Слобожанщині існувала влада московських чиновників, яких призначав Бєлгородський воєвода.

Масова колонізація Слобожанщини здійснювалася українським населенням і була зумовлена воєнним лихоліттям другої половини XVII ст. Українці обжили величезні незаселені простори земель "дикого поля", захищали південні кордони Російської держави від нападів татар, разом з російськими військами брали участь у воєнних походах.

І. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 26

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/807-istoriya-ukrainy-8-klas-vlasov-2016.html