Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Понеділок

ГЕОГРАФІЯ

11 – А клас

25. 05. 2020 р.

Різноманітність країн Латинської Америки ( за розмірами території,

кількістю населення, формою правління).

Вивчення нового матеріалу.

                    Сучасні державице колишні колонії, що досягли незалежності від своїх метрополій. Зараз тут налічується 46 країн. Із них 33 – це незалежні держави, іншіволодіння (в основному острівні) Великої Британії, Франції, Нідерландів і США. Країни регіону дуже відрізняються за площею. Великі держави перева жають у Південній Америці, середні й невеликі – у Центральній Америці, а маленькі – на островах Вест-Індії.

                Для країн Латинської Америки характерний ІІ тип відтворення населення. Але порівняно з країнами Африки природний приріст є не дуже високим. У статевому складі дещо переважають жінки. Найнижчою є частка чоловіків у ряді країн Вест-Індії. Густота населення в Латинській Америці є невисокою – 25 осіб/км2 . При цьому великими є відмінності в людності окремих країн і районів. Найбільша густота в Центральній Америці (разом із Вест-Індією). Так, у Барбадосі, ПуертоРико, Сальвадорі, Гаїті вона перевищує 300 осіб/км 2 . Для Південної Америки найбільш типовими є показники в 15–ЗО осіб/км2 . Найменша густота в північносхідній і східній частинах континенту. Загалом для значної кількості країн світу характерним є те, що більшість населення проживає на рівнинних територіях, а от у ряді латиноамериканських держав найгустіше заселені плоскогір'я Анд (внутрішня системи розселення). Яскравим прикладом країни з таким розселенням є Болівія. Тут більше половини жителів зосереджено на плоскогір'я Альтиплано (ви сота 3300–3800 м), а фактична столиця – Ла-Пас – є єдиним містом мільйонером, розташованим на висоті понад 3500 км. Чим би ви пояснили формування такої системи розселення, що склалася задовго до початку євро пейської колонізації?(Висока густота населення в плоскогір'ях Анд пояснюється тим, що індіанські племена надавали перевагу порівняно сприятливим кліматичним умовам жаркому узбережжю.) У другій половині XX ст. Латинська Америка стала ареною «вибуху» міського населення. Середньорічні темпи його приросту становили 3–5%. У результаті загальна кількість городян у Латинській Америці збільшилася з 67 млн осіб у 1950 р. до 360 млн у 2008 р. До найбільших міських агломерацій світу належать Мехіко (Мексика) і СанПаулу (Бразилія), у кожній із яких проживає приблизно по 18–19 млн осіб. До 25 найбільших міст також входять Буенос-Айрес (Аргентина) і Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Варто зауважити, що в Буенос-Айресі живе третина населення Аргентини. Етнічний і расовий склад населення Латинської Америки є різноманітним. Це пов'язане з особливостями її історії. Тут живуть представники трьох великих рас (монголоїдної, європеоїдної, екваторіальної) і трьох мішаних (метиси, мулати, самбо). На відміну від народів Старого Світу, багато народів Латинської Америки сформувалися вже в Новий час за участю емігрантів із країн Європи, корінного індійського населення та чорних невільників, що вивозилися з Африки. Заразу 18 державах офіційна моваіспанська, у Бразиліїпортугальська, у 14 невеликих державах Вест-Індії переважає англійська; представлені французька (Гаїті) і голландська (Суринам). Бразилія та Мексика входять до 15 найбільших держав світу, як за кількістю населення, так і за площею. Різке переважання серед жителів тих, хто розмовляють іспанською, португальською та французькою мовамиоснові цих мов лежить мова давніх римлян – латина) і стало підставою для появи терміна «Латинська Америка».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

  1. Опрацювати ( вивчити) даний конспект уроку.

  2. Як поділяють Латинську Америку?.

  3. Охарактеризуйте склад території  материка.

 

 

Фізика

Узагальнення і систематизація знань з теми «Молекулярна фізика та термодинаміка»

 

Опрацювати презентацію:

https://ppt-online.org/397526

 

11 клас Історія України

Тема. Практичне заняття. «Волею українського народу…»

Історичний напрям, спрямований на відтворення минулого з уст безпосередніх учасників, свідків великих історичних подій, отримав назву «усна історія», оскільки її джерелом є усна розповідь людини біографічного характеру, зафіксована істориком на паперовому чи електронному носії.

1. Прочитайте уривок інтерв’ю Кондратьєва Івана Захаровича, 1925 р. н., с. Мирне Бобринецького р-ну. Дайте відповіді на запитання.

• Як радянська влада інформувала громадян про фронтові події?

• Чи враховувала радянська авіація можливі жертви в населених пунктах, зайнятих німцями?

• Якою в пам’яті оповідача залишилася поведінка німецьких окупантів?

• Як функціонували громадянське господарство, школа та домашній побут?

• Поміркуйте, чому оповідач сухо й поверхово розповів про прихід «наших», мобілізацію та службу в Червоній армії.

«...Про наближення німців нас ніхто не попереджав, щоб не було ніякої паніки серед населення. А хто сказав, що там десь поблизу німець, то отримав би кулю, власті говорили: “Не панікуйте!” Німці вже коло села стріляють, а передають, що вони на території Західної України. Проводилася евакуація техніки й великої рогатої худоби, були такі, що й до Сталінграда догнали скот, а дехто — до Дніпра. Коли німці зайняли село, то наші літаки його бомбардували, тільки прорахувалися й не влучили в німецький штаб. Бомбардували школу в Глазові, а штаб був у Новоолександрівській школі. Німці зупинялися по хатах, а ми ховалися на горищі. Приходжу я додому, а там повна хата німців, батько каже: “Тікай!” А в хаті повно німців... То мені ледве вдалося втекти — через ставок перебрів. Німці примушували населення села працювати на різних роботах. Я був у трудовому таборі в місті Миколаєві, бо трохи говорив по-їхньому. Що німці не доїдали, те ми забирали в них і їли. Ставлення німців до нас було більш-менш нормальним. У селі за головного стояв комендант (хазяїн). У селі було утворено громадські двори, бо пан сказав: “Працюй та не зважай на втому, бо так написано у Святому Письмі”. Ми привчилися красти. Євреїв у селі було небагато, але вони виїхали ще до приходу німців. Бувало таке, що поліцай спіймає й запитає: “Бумага є?” Далеко пересуватися ти не мав права (не було паспортів). Ще на початку окупації школа в селі працювала, але потім її швидко закрили. Німці вивозили багато людей із села на роботу до Німеччини. Мій брат Петро та двоюрідна сестра були також на примусових роботах. З Німеччини вже через деякий час люди поверталися, але частково. Ухилитися від вивезення не можна було, але деяким усе ж таки це вдавалося. У період окупації робота в полі не припинялася. Оце пара воликів — і ми оремо, боронуємо, сіємо озиму пшеницю. Старалися, звісно, трохи вкрасти додому. Наше повсякденне життя було майже незмінним: так само гнали самогон з буряка (“бурячку”), дівчата ворожили, коли яка заміж вийде, відзначали всі празники (пам’ятаю, як калиту хватали). У мене була мандоліна, а в брата — балалайка, то ми грали, але їх потім поліцаї забрали собі. Також справляли весілля. Ми оце з товаришем ще два роки встигли попарубкувати, а потім мене забрали в армію в 1944 році. До лав Червоної армії мобілізовували всіх, хто міг носити зброю, і дурних, то тепер комісія, а тоді всіх брали. З тих, яких забрали ще в першу мобілізацію, ніхто в село не повернувся, присилали похоронки (загинув), от і все».

ІІ. Домашнє завдання

1. Дати відповіді на запитання