Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 27.04

Фізика

Змочування. Капілярні явища.

Д/з Опрацювати §46 (ст.180-183), дати відповіді на запитання 1,2,3 після нього.

Підручник:

https://drive.google.com/file/d/1hwpuCEW2mo_PhanvXQdalL0lPBrZWu84/view?usp=sharing

 

Конспект уроку

з географії

11 – А клас

27. 04. 2020 р.

Тема. Розміщення населення і господарства в Індії. 

Роль країни в світі.

Вивчення нового матеріалу.

  1. Кожний шостий житель планети – індієць. Населення країни можна порівняти з сумарною кількістю людей, які проживають в Африці та Австралії. Щорічний абсолютний природний приріст населення Індії залишається найбільшим у світі (у 2,5 раза перевищує Китай).

  Демографічна політика спрямована не лише на зменшення рівня народжуваності, а й на поліпшення матеріального забезпечення родини. За останні півстоліття показник народжуваності знизився майже удвічі. Нині він становить 19,3  осіб/тис. Рівень смертності скоротився до 7,3  осіб/тис. Природний приріст – 12,0 осіб/тис. Зросла й середня тривалість життя: з 27 років (у 30-х рр. ХХ ст.) до 68,13 року (у 2016 р.). Індійці почали пізніше брати шлюб у середньому на 8 – 10 років: чоловіки – у 28 років, жінки – у 22 роки. На одну жінку припадає 2,5 дитини (в минулому було 5 – 6). У країні наявні ознаки ІІ типу відтворення населення. Населення Індії значно молодше, ніж Китаю або Японії: його середній вік 27,6 року.

Індія є густозаселеною країною (406,1  особи/км²). Через природні причини найбільше заселена Індо-Ґанґська низовина – понад 500 осіб/км², найменше – гірські райони півночі – 2 – 4 осіб/км².

     Рівень урбанізації – середній: 31,3 %. Нині в країні є понад 300 міст. Темпи урбанізації – високі. Населення концентрується здебільшого у великих містах. Якщо на початку ХХІ ст. в Індії було 35 міст-мільйонерів, то нині їх 54, з них 4 міста-мультимільйонери: Мумбай (12,5 млн осіб), Делі (11,0 млн осіб), Бангалор (8,4 млн осіб) та Ахмадабад (5,6 млн осіб). До категорії світових належать 6 містМумбай, Нью-Делі, Бангалор, Ченнай, Колката та Хайдарабад. Найбільші з міських агломерацій – Делійська (26,5 млн осіб), Мумбайська (22,9 млн осіб), Колкатська (15,0 млн осіб). Витіснене з перенаселеної сільської місцевості незайняте населення осідає насамперед у великих міських агломераціях, утворюючи на околицях міст великі квартали нетрів. Понад 2/3 населення Індії живе в селах.  

2.  Основу економіки країни становить багатоукладне сільське господарство, в якому в землеволодінні переважає приватний сектор. У сільському господарстві Індії й дотепер існують великі контрасти: великі поміщицькі плантації, що забезпечують товарне виробництво, розташовані поряд із дрібними селянськими господарствами, в яких вирощують продукцію для власного споживання. Багато селян змушені орендувати землю в поміщиків і віддавати за землекористування від 1/2 до 2/3 урожаю. У сільському господарстві зайнято 49 % робочої сили, а воно забезпечує 19,9 % ВВП. Частка сільгосппродукції продукції в експорті Індії становить 15 %. В аграрному секторі широко проводилася «зелена революція», яка сприяла значному зростанню виробництва основних зернових і технічних культур.

   У виробничій структурі сільського господарства Індії яскраво виражена рослинницька спрямованість, що пов’язана з вегетаріанством та релігійними причинамиРослинництво забезпечує понад 75% всієї вартості сільськогосподарської продукції. Індія увійшла до першої трійки країн світу за вирощуванням пшениці, рису, чаю, цукрової тростини, арахісу, тютюну, картоплі. Вона випереджає всі держави світу за збором просу, джуту, бавовника та бананів. Рослинництво в Індії вирізняється високою працемісткістю. Незважаючи на проведені аграрні реформи та піднесення аграрного виробництва, механізація все ще недостатня. У більшості сіл немає електрики. Проте позитивними наслідками «зеленої революції» стали застосування високоврожайних сортів, добрив, спеціальної техніки, зрошуваних земель. За їх площами Індія поступається лише Китаю. Продовольчими культурами зайнято ¾ посівних площ.

     Основними споживчими культурами Індії є рис, пшениця та просо. Важливе місце у продовольстві належить також картоплі та кукурудзі. Основними технічними культурами в Індії є волокнисті: бавовник та джут. Низькоякісні сорти бавовнику культивують на плоскогір’ї Декан, високоякісні – на поливних землях Індо-Ґанґської низовини. Джут росте в дуже вологій дельті Ґанґу. Із цукристих переважає цукрова тростина. Країна посідає 2-ге місце в світі (після Бразилії) за виробництвом цукру. Важливе значення мають олійні, що їх культивують практично повсюдно: арахіс, ріпак, гірчиця, соя, соняшник. З тонізуючих культивують чай (майже 1/3 його світового збору) та каву, з каучуконосних – гевею. Окрім того, вирощують та експортують багато видів тропічних фруктів: апельсини, манго, папайю, ананаси, банани. Разом з тим їх споживання в країні невелике.

   На території Індії виділяють три основні сільськогосподарські райони: північний, східний та центральний. У північному головною рослиною є пшениця, а також вирощують цукрову тростину та олійні культури (арахіс, гірчицю, ріпак). У східному районі основні площі зайнято рисом, а також велике значення має культивування джуту та чаюЦентральний сільськогосподарський район спеціалізується на вирощуванні проса та бавовнику, на морському узбережжі – прянощів і кокосової пальми.

     Роль тваринництва є другорядною. За поголів’ям великої рогатої худоби (15 % світу) Індія є безперечним лідером через релігійні догмати індуїзму, однак за споживанням м’яса – посідає одне з останніх місць у світі. Велика рогата худоба використовується головним чином як тяглова сила на польових роботах. 

2.  Зовнішні економічні зв’язки

   Роль Індії у світовій торгівлі постійно зростає. Мала вартість робочої сили зробила індійські товари досить конкурентоспроможними. Імпортовані з Індії товари часто витісняють із ринків місцеві товари. Так, на індійські тканини настільки зріс попит у США та країнах Європи, що там довелося вживати спеціальних заходів щодо скорочення споживання текстилю з Індії.

 Основу індійського експорту становлять сільськогосподарська й промислова сировина, продовольчі товари, тканини та одяг, фармацевтика, коштовне каміння та ювелірні вироби, машини й устаткування, побутова техніка, сталь та металовироби, а також продукція програмового забезпечення. Провідні статті індійського імпорту – це нафта й нафтопродукти, машини та устаткування, транспортні засоби, прокат кольорових металів, електронні комплектуючі, мінеральні добрива. Найбільші торговельні партнери Індії – Китай, США, ОАЕ, Сінгапур, Велика Британія, Швейцарія.

Місце країни у світі та регіоні

       Індія є однією з країн-велетнів світу в географічному та демографічному сенсі. Водночас вона є достатньо типовою країною, що розвивається, з притаманними їй контрастами розвитку. З одного боку, Індія посідає 7-ме місце у світі та 3-тє в Азії (після Китаю та Японії) за ВВП, 6-те місце в світі та 4-те в Азії – за золотовалютними резервами. За військовою потужністю Індія – четверта держава світу, а в Азії – друга після Китаю. З іншого боку, країна перебуває у другій сотні за ВВП на душу населення, значна частина її населення залишається неписьменною та перебуває за межею бідності. Реформи, що почалися в Індії у 1991 р., перетворили економіку країни на одну з тих, що розвиваються найбільш швидкими темпами у світі. 

     У ХІХ – першій половині ХХ ст. Індія разом з Пакистаном та Бангладеш входили до складу великої колонії Британська Індія. Після її розпаду у 1947 р. було утворено дві держави за релігійною ознакою. До 1950 р. Індія була домініоном Великої Британії, а потім проголошена республікою, яка стала членом Співдружності Націй.

    Сучасна Індія є важливим регіональним економічним та політичним лідером. У 1974 р. Індія здійснила підземні випробовування ядерної зброї й стала, таким чином, новим членом «ядерного клубу», а у 1980 р. приєдналася до світового «космічного клубу». Особливості індійської економіки забезпечено дією низки чинників, які визначають місце країни в міжнародному поділі праці. 

 

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

  1. Опрацювати ( вивчити) даний конспект уроку.
  2. Як розміщене населення по території Індії.
  3. Назвіть міста, де проживає найбільше населення? Нанесіть їх на контурну карту.
  4. Чим займається індійський народ по відношенні до господарства країни?
  5. Назвіть основні сільськогосподарські райони Індії? Дайте коротку характеристику. Нанесіть їх на контурну карту.
  6. Місце країни у світі та регіоні.
  7. Зовнішні економічні зв’язки країни з країнами світу.

 

11 клас Історія України

Тема. Політичне та соціально – економічне становище в Україні на передодні німецько-радянської війни.

І. Вивчення нового матеріалу

Соціально-економічне становище України напередодні нападу Німеччини на СРСР було складним.

1. Репресії 30-х років негативно позначилися на розвитку економіки: на заводах майже не залишилося дипломованих інженерів, випускали продукцію низької якості.

2. Не вирішено економічних проблем і в сільському господарстві: селянство було позбавлене ініціативи і зацікавленості в результатах своєї праці.

3. На виробництві перед війною введено надзвичайний стан. У 1940 р. підприємства перейшли на семиденний робочий тиждень, було скасовано вихідні, робітникам і службовцям заборонялося самовільно залишати підприємства, поширювалося використання примусової праці. Передбачалося суворе покарання за прогули, запізнення на роботу, за випуск недоброякісної продукції. Посилилися репресії.

4. На початку квітня 1940 р. указом «Про державні трудові резерви СРСР» запроваджувалася мілітаризація молоді країни через мережу спеціальних училищ і шкіл.

5. Значно зросли витрати на військові потреби: якщо у 1939 р. на оборону виділялося 25,6% державного бюджету, то в 1940 р. — 32,6%, а на 1941р. планувалося витратити 54,4% бюджету.

6. Створювалися державні запаси продовольства, але розташовані вони були невдало, а тому використати їх під час війни змогли лише частково, оскільки більшість було захоплено фашистами.

7. У зміцненні обороноздатності Радянського Союзу значну роль відігравала Україна. Нарощувався економічний, потенціал, на який спиралася оборонна промисловість:

• зріс видобуток вугілля з 69,1 млн тон у 1937 р. до 83,8 млн тон у 1940 р.;

• виробництво електроенергії за цей час зросло з 9,5 млрд кВт/год до 12,4 млрд кВт/год;

• продукція машинобудування за цей час зросла в 1,7 разу;

• в Україні було зосереджено велику кількість заводів, які виготовляли продукцію оборонного значення;

• продукція всієї промисловості України зросла в 7,3 разу проти 1913 р., а великої — майже в 10 разів;

• Україна давала більшу частину спеціальних сталей, які використовували на виготовлення військової техніки та зброї.

Промисловість України переведено на воєнний лад. Перебудовано підприємства транспорту, машинобудування, суднобудування, підприємства хімічної промисловості тощо.

Значним був внесок у зміцнення обороноздатності держави науковців.

У 1940 р. в Україні працювало 163 науково-дослідних інститути і відділення.

Плідно працювали:

• науковці Інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона розробили новий спосіб швидкісного автоматичного зварювання, який широко використовувався в авіаційній, танковій і машинобудівній промисловості;

• конструктори і вчені Харкова створили нову модель танка Т-34, який став кращим у роки війни;

• український вчений І. Гвай взяв активну участь у розробленні установки реактивних мінометів «Катюша»;

• важливих здобутків досягнуто в галузі хімічних наук, що сприяло виробництву міді, калію, натрію, антикорозійних покритів, рафінованих металів тощо.

У грудні 1940 р. Гітлер затвердив план «Барбаросса», загроза Україні ще більше посилилася.

Прорахунки радянського керівництва напередодні Великої Вітчизняної війни

Піклуючись про посилення обороноздатності країни, радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним припустилося багатьох прорахунків.

1. Підписання радянсько-німецьких договорів 1939 р. сприяло розв’язанню Другої світової війни.

2. СРСР надавав значну економічну допомогу Німеччині, сприяючи цим зміцненню її військово-промислового комплексу.

3. Зближення й співробітництво СРСР і Німеччини у військових справах дало можливість гітлерівському воєнному режимові мати досить чітку інформацію про стан обороноздатності СРСР.

4. Незважаючи на численні попередження, Й. Сталін до самого кінця не міг повірити, що Гітлер нападе на Радянський Союз влітку 1941 р. Це негативно позначилося на бойовій готовності прикордонних, а також Київського та Одеського округів.

5. Напередодні війни в ході репресій було знищено кваліфіковані й досвідчені військові кадри (20% командного складу Червоної армії). 90% командних посад посіли люди без вищої військової освіти. Серед вищого командного складу армії склалася атмосфера страху і недовіри. До цього треба додати бездарність наркома оборони СРСР К. Ворошилова.

6. У 1940 р. за наказом Й. Сталіна розпочалося роззброєння і демонтаж укріплень на старому державному кордоні, а нових укріплень на новому кордоні не було побудовано.

7. Війська прикордонних округів були недоукомплектовані, їм бракувало військової техніки, особливо нових модифікацій, і підготовлених офіцерських кадрів.

8. Пропагувалася доктрина, що майбутня війна вестиметься на ворожій території, а противника буде розгромлено «могутнім ударом» і «малою кров’ю».

Висновки

1. Становище в українських землях напередодні війни було складним.

2. Суспільству не вдалося вирішити багатьох економічних та соціальних проблем.

3. Складне становище у значній мірі поглиблювалося кривавим сталінським терором.

4. Великої шкоди завдали грубі прорахунки державного керівництва у сфері як внутрішньої, так і зовнішньої політики.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 31

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/1228-istoriya-ukrainy-10-klas-vlasov-kulchyckyy.html

 

 Українська мова, 27.04.20р.

Тема. Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен, по батькові.

Матеріал для засвоєння:

Підручник (10_ukrmova_g_2018 Підручник.pdf) ст..211

Виконати вправу 414,

вправа 415 (за зразком у таблиці вище).

Домашнє завдання:

Опрацювати таблицю на ст..212, виконати вправу 420.

 

Українська література, 27.04.20р.

Тема. Контрольний твір за літературною спадщиною Лесі Українки.

Матеріал до написання твору:

План

1. Родина письменниці.

2. Дитинство Лесі.

3. Перші поетичні спроби. Літературна діяльність.

4. Боротьба Лесі Українки зі своєю хворобою.

5. Вшанування пам'яті поетеси.

   Написати твір за літературною спадщиною письменниці на чернетках.

 

Домашнє завдання:

Написати твір у чистовому варіанті за планом (зазначений вище).

(Результати усіх виконаних робіт надіслати на електронну адресу вказану класним керівником!!!)