Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок 30.03

30.03                             7-А клас                 Алгебра

Тема. Розв´язування вправ

Вправа. Чи є лінійною функція:

  1. у = 2х – 5;

  2. у = 2х – 5х2;

  3. у = 8?

Вправа. Лінійну функцію задано формулою у = 0,5х + 3. Знайдіть:

  1. значення у, якщо х = 1,5; -4; -6,5;

  2. при якому значенні х значення у дорівнює -4; 8; 2,5.

Наприклад.

  1. Якщо х = 1,5, то у = 0,5 ˑ 1,5 + 3 = 0,75 + 3 = 3,75.

  2. Якщо у = -4, то 0,5х = -4 – 3; 0,5х = -7; х = -7 : 0,5; х = -14.

Вправа. Заповніть у зошиті таблицю та побудуйте графік лінійної функції:

  1. у = + 2

 

х

0

4

у

2

-2

 

у = 0 + 2 = 2;

у = -4 + 2 = -2.

 

  1. у = 2х – 3.

 

х

 

 

у

 

 

 

Домашнє завдання.

  1. Лінійну функцію задано формулою у = -2х + 3. Знайдіть:

  2. значення у, якщо х = -12; 0; 18.

  3. при якому значенні х значення у дорівнює 5; 0; -8.

  4. Заповніть у зошиті таблицю та побудуйте графік лінійної функції:

у = х – 3.

 

 

Конспект уроку

з біології

7- А клас

30.03.2020 рік

Тема. Риби: особливості будови, способу життя.

 

  1. Хто такі риби?

Риби – це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до водного способу життя.

  1. Які особливості зовнішньої будови риб?

Зовнішня будова

1. Відділи тіла: голова, тулуб, хвіст, кінцівки у вигляді парних плавців (грудні та черевні). Є ще непарні плавці – спинний, хвостовий, під хвостовий. Плавці – складки шкіри, всередині яких розміщені опорні промені зі сполучної тканини.

2. Покриви: шкіра з одноклітинними слизовими залозами і лускою – твердими шкірними утворами, що виконують захисну функцію.

3. Які особливості внутрішньої будови риб?

Внутрішня будова

1. Опорно-рухова система:

• скелет: череп кістковий або хрящовий, з 2 відділів – мозкового і вісцерального; у вісцеральному відділі є щелепи, які забезпечують активне захоплення здобичі; хребет – з кісткових або хрящових хребців, які утворюють 2 відділи: тулубовий і хвостовий; скелет парних кінцівок – плечовий і тазовий пояси та хрящові або кісткові промені;

• м'язи – в основному сегментовані, але є і диференційовані на окремі мускули.

2. Травна система слабо диференційована на відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонка кишка з протоками печінки і підшлункової залози, задня кишка з анальним отвором.

3. Дихальна система представлена зябрами, у яких зяброві пелюстки ектодермального походження.

4. Кровоносна система замкнена, серце двокамерне, одне коло кровообігу (за винятком дводишних риб). Холоднокровні, або пойкілотермні, тварини.

5. Видільна система має тулубові нирки.

6. Нервова система поділяється на центральну і периферичну; головний мозок поділений на відділи: передній, проміжний, середній, мозочок і довгастий мозок.

7. Органи чуттів представлені органами зору, слуху, нюху, смаку, дотику, рівноваги та бічною лінією. Бічна лінія – орган чуття, який розміщений у шкірі по боках тіла, має вигляд канальців і сприймає рухи та течію води.

8. Розмноження статеве, за якого спостерігається, як правило, роздільностатевість. Запліднення внутрішнє (у хрящових риб) або зовнішнє (у кісткових риб).

9. Розвиток прямий (у хрящових риб) або непрямий (у кісткових риб).

 

Дати відповіді на питання.

• Хто такі риби?

• Де живуть риби?

• За якими ознаками тварин відносять до риб?

• Як розмножуються риби?

 

7а, укр.мова                                                         Дата 30.03.2020

Тема. Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична.

 

Основний зміст роботи

Переглянути відеопрезентацію
 https://www.youtube.com/watch?v=tFnLhMq-Q0Y

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка називає водночас дію й ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?: уторований шлях, прибрана кімната, зів’яле листя, здивовані діти.

 

Опрацювання таблиці «Дієприкметник як особлива форма дієслова».

Дієприкметник як особлива форма дієслова

Значення

Відповідає
 на питання

Морфологічні ознаки

прикметника

дієслова

Ознака предмета за дією

Який?

яка?

яке?

які?

Має залежні від іменника форми роду, числа, відмінка; у реченні виступає означенням

Має доконаний і недоконаний вид, теперішній і минулий час, активний і пасивний стан; може мати залежні слова: іменник, прикметник, прислівник; у реченні виступає присудком

 

Виконання вправ і завдань

 

Завдання 1. Утворіть від дієслів дієприкметники, що вказують на ознаки діючого предмета та предмета, з яким щось роблять або робили.

Співати, відчинити, колоти, розквітнути, купати.

 

Завдання 2. Запишіть речення, підкресліть дієприкметники, визначте їх рід, число та відмінок.

Лозиночка заплакана стоїть, а дуб поламаний лежить. (Л. Глібов) Сонячний промінь ронить сяючу стягу. (Марко Вовчок) Буде бите царями сіянеє жито. (Т. Шевченко) Роздягнуті дерева також мерзлякувато зіщулились. (Є. Гуцало) Осінь позолоченим свічадом опустилась на сади старі. (О. Ющенко)

 

Завдання 3. Розподільний диктант.

Запишіть слова у два стовпчики: І — прикметники; ІІ — дієприкметники.

ВарЕний, печЕний, вАрений, почервонілий, плакучий, просіяний, прілий, нездОланий, стиглий, позеленілий, нездійснЕнний, нездолАнний, зелений, потерпілий, терплячий, здоровенний, достиглий, червоний, підписний, посівний, перекладний, сіяний, посіяний, холодний, пЕчений, плачучий, зіпрілий, нездІйснений, поздоровілий, підписаний, перекладений, охолоджений.

Домашнє завдання

  1. Вивчити теоретичний матеріал

Що виражає дієприкметник?

Які морфологічні ознаки дієслова він має?

Які морфологічні ознаки прикметника має дієприкметник?

Яким членом речення він найчастіше буває?

 

2) Виконати завдання

 

Запишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени, визначте дієприкметники.

З путі далекої вернувся укритий порохом, пропахлий димом машиніст. Навесні люди радіють розквітаючим садам. В уяві поставало перед нами недавно бачене й пережите. Кошеня кидає на дівчину винуватий благаючий погляд. Коні дружно тюпали по замерзлій кризі.