Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

понеділок2 27.04

8 – А Історія України

Тема. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України

Після П. Тетері гетьманом Правобережної України було обрано Петра Дорошенка

Петро Дорошенко народився в Чигирині в козацькій родині. Його батько був полковником у війську Б. Хмельницького, а дід, Михайло Дорошенко, — гетьманом, який прославився хоробрими походами на Крим. Загинув він 1625 р. під Кафою, і голову його, настромлену на спис, як "дорогоцінний трофей носили татари на вулицях, показуючи всім".

Послідовний, впертий і наполегливий у своїх діях, спрямованих на досягнення великої мети — створення власної держави, хоробрий і здібний полководець. Таким проявив він себе, ставши гетьманом Правобережної України (1665—1676 pp.).

Ставши гетьманом, проводив політику на зміцнення своє влади на Правобережжі.

Щоб позбутися залежності від старшини, прагнув запровадити довічну гетьманську владу. Послідовно захищав інтереси козацького стану. Виступав за звільнення від податків тих козаків, які брали участь у воєнних діях. Почав систематично скликати загальну військову раду, аби забезпечити своїм діям народну підтримку.

Створив постійне наймане військо, щоб забезпечити свою незалежність від козацької старшини. Сприяв заселенню спустошених південних районів Правобережжя.

Виступав за створення окремого Українського патріархату, вбачаючи в ньому важливий політичний чинник утвердження самостійної козацької України. Створив нову митну лінію на кордоні, організував карбування власної монети.

19 вересня 1676 р. П. Дорошенко зрікся булави на користь лівобережного гетьмана Івана Самойловина. Російський цар зажадав приїзду П. Дорошенка до Москви. Його було призначено воєводою В'ятки (1679-1682 pp.).Згодом жив у наданому йому маєтку в с. Ярополче неподалік Москви, в якому і помер 9 (19) листопада 1698 р.

Великий українець, який боровся за інтереси України, за її самостійність, похований на чужині у с. Ярополче Волоколамського повіту Московії.

Боротьба П. Дорошенка за об'єднання України

Зміцнивши свою владу на Правобережжі, П. Дорошенко домагається возз’єднання козацької України. Для цього:

1 Спираючись на підтримку татар і турків, намагається витіснити поляків з Правобережної України. 2. Задля цього укладає союз з Кримом і Туреччиною (1669 p.). 3. Одночасно проводить переговори з Московською державою, метою яких було повернення прав і вільностей Війську Запорозькому, возз'єднання в кордонах єдиної держави всіх українських земель. Однак ці переговори закінчилися безрезультатно.

Вересень 1667 р. Об’єднане козацько-татарське військо, очолюване П. Дорошенком, розпочало в Галичині воєнні дії проти Польщі. Було укладено перемир'я.

Тоді ж в Лівобережній Україні спалахнуло антимосковське повстання і до початку березня 1668 р. більшість міст було очищено від московських залог.

Події на Лівобережжі вплинули на подальші дії П. Дорошенка. Він вирішив скористатися антимосковським повстанням для об’єднання країни.

Червень 1668 р. П. Дорошенко переправився через Дніпро.

У таборі під Опішнею його обрали гетьманом обох боків Дніпра, тобто всієї України. Але перебування його гетьманом всієї України було недовгим, лише до 1669 р.

На Лівобережжі наказним гетьманом залишився чернігівський полковник Дем’ян Многогрішний, який незабаром став повноправним гетьманом на Лівобережжі (березень 1669 р.)

Боротьба П. Дорошенка з Польщею

Березень 1669 р. Корсунська рада, яка ухвалила союз із Туреччиною, сподіваючись за турецької допомоги визволити всю Україну.

Кінець травня 1672 р. 100—120-тисячне військо, очолюване султаном Мухаммедом IV, вирушило в похід на Брацлавщину.

Липень 1672 р. Українсько-татарське військо розгромило польське військо на Поділлі.

Серпень 1672 р. Об'єднані українсько-турецько-татарські сили здобули фортецю Кам'янець і рушили в Галичину.

Початок вересня 1672 р. Оточили Львів.

18 жовтня 1672 р. Польський уряд, не маючи засобів для продовження війни, уклав у Бучачі мирний договір.

Бучацький мирний договір між Польщею і Туреччиною 18 жовтня 1672 р.

1. Подільське воєводство Польща віддавала Туреччині. 2. Польща зобов'язувалася заплатити Туреччині контрибуцію. 3. Визнавалася влада П. Дорошенка на Брацлавщині і південній Київщині. 4. З цих земель виводилися всі залоги.

Висновки

• Цим договором було закріплено поразку Речі Посполитої.

• Польський сейм не ратифікував договору й обидві сторони продовжували перебувати в стані війни.

• Договір змінив міжнародне становище.

Визнання Річчю Посполитою незалежності Української держави, відмова її від Правобережної України дали підставу Московській державі вважати, що вона має право відновити боротьбу за Правобережжя, не порушуючи Андрусівського перемир'я 1667 р.

Війна проти П. Дорошенка

1674 р. Заручившись підтримкою Москви, І. Самойлович на чолі козацько-московського війська переправився через Дніпро в Правобережну Україну. На бік І. Самойловича перейшли Канівський і Черкаський полки.

17 березня 1674 р. Переяславська рада проголосила І. Самойловича гетьманом обох боків Дніпра.

І. Вивчення нового матеріалу

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 24

Посилання на підручник:

https://pidruchnyk.com.ua/807-istoriya-ukrainy-8-klas-vlasov-2016.html