П'ятниця

Зміст поняття «охорона праці»

Поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці — це сис­тема правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному ро­бочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації облад­нання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небез­печних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Основні законодавчі акти з охорони праці

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. У Конститу­ції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно обирають, або на яку погоджуються.

Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-техніч­ного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, ви­кладених у законодавчих актах щодо охорони праці, а саме:

•     Кодексі законів про працю;

•    Законі «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

•     Законі «Про охорону праці»;

•     Законі «Про пожежну безпеку»;

•     Законі «Про охорону здоров'я»;

•     Законі «Про охорону навколишнього природного середовища»;

•     Законі «Про колективні договори і угоди»;

•     Законі «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

•     Законі «Про поводження з радіоактивними відходами»;

•     Законі «Про дорожній рух».

Охорона праці жінок та підлітків

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Законодавством про працю неповнолітні у трудових правовід­носинах прирівнюються до повнолітніх. Це означає, що вони ма­ють право самостійно укладати трудові договори, розпоряджати­ся заробітною платою, звертатися до судових та інших органів за захистом своїх прав та інтересів тощо.

Законодавство забороняє також залучати осіб, молодших 18 ро­ків, до нічних та надурочних робіт, праці у вихідні дні.

Для неповнолітніх норми виробітку встановлюються так са­мо, як і для дорослих робітників, пропорційно скороченому робочому часу.

Для молодих робітників, які приходять на підприємство після закінчення школи, ПТУ, курсів, а також для тих, які пройшли навчання безпосередньо на виробництві, можуть затверджуватися знижені норми виробітку.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.

Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладе­них в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у ди­сциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збит­ків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни — суб’єкти під­приємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здо­ров’ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідаль­ності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці пору­шення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.

Навчання, інструктування і перевірка знань з питань охорони праці

Закон України «Про охорону праці» вимагає, щоб усі праців­ники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності про­ходили на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є важливою складовою системи управління охороною праці.

Навчання та інструктаж проводяться:

•     з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти;

•     з працівниками у процесі їх трудової діяльності.

Вивчення основ охорони праці та безпеки життєдіяльності проводиться в усіх закладах освіти.

Навчання студентів і учнів з питань охорони праці стосов­но конкретних робіт проводиться на підприємствах, де ці ро­боти виконуються.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охоро­ни праці поділяються на такі:

•     вступний;

•     первинний;

•     повторний;

•     позаплановий;

•     цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

•    з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу неза­лежно від їхньої освіти та стажу роботи;

•    з працівниками інших організацій, які прибули на підприєм­ство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

•    з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на під­приємство для проходження виробничої практики;

•    під час екскурсії на підприємство;

•    з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особа­ми, які навчаються у середніх, позашкільних, професійно-тех­нічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття пра­цівника на роботу (додаток 3).

Вступний інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробницт­ва. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу наведено у додатку 4.

Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводиться:

•    з новоприйнятим на підприємство працівником;

•   з працівником, який переводиться з одного цеху виробницт­ва до іншого;

•    з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу;

•    з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на виробництві.

Первинний інструктаж також проводиться з вихованцями, уч­нями та студентами середніх, позашкільних, професійно-техніч­них, вищих закладів освіти:

•    на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де на­вчальний процес пов’язаний із небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при здійсненні заходів за межами території закладу освіти;

•    перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

•    на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) — із загальних вимог безпеки, по­в’язаних з тематикою та особливостями проведення цих занять.

Усі робітники, у тому числі випускники професійних навчальних закладів, навчально-виробничих (курсових) комбінатів, після пер­винного інструктажу на робочому місці мають протягом 2—15 змін (залежно від характеру роботи та кваліфікації працівника) пройти стажування під керівництвом досвідчених кваліфікова­них робітників.

Первинний інструктаж проводиться за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та технічної документації. Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу наведено у додатку 6.

Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз у квартал, на інших роботах — 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться:

•   при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

•   при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, мате­ріалів, інших факторів, що впливають на охорону праці;

•   при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

•   при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

•   якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад ЗО календарних днів — для робіт з підвищеною небезпе­кою, а для решти робіт — понад 60 днів;

•    з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лаборато­ріях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, пе­редбачених навчальним планом (додатки 8, 9).

Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхід­ність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

•    за виконання разових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом (вантажно-розвантажувальні роботи, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо);

•    за ліквідації авари, стихійного лиха;

•    за проведення робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл;

•    проводиться з вихованцями, учнями, студентами закладів освіти у разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спор­тивні змагання тощо).

Цільовий інструктаж фіксується документом, що дозволяє проведення робіт, наприклад, нарядом-допуском (додаток 7).

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробницт­ва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Первинний, повторний, цільовий та позаплано­вий інструктажі завершуються перевіркою знань усним опиту­ванням, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж. Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особа, яка проводила інструк­таж, робить запис до відповідного журналу. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інс­труктував. Працівники підприємств, а також його керівники (власники) повинні проводити навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці у тому порядку і в ті терміни, які передба­чені відповідними нормативними документами.

Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання

Виробничий травматизм — це явище, що характеризується су­купністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма — це травма, отримана працюючим на ви­робництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або ін­шого раптового погіршення здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор — це фактор, вплив якого на працюючого призводить до професійного захворювання.

Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов’яза­ний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професій­ним захворюванням.

Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працю­ючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виник­нення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилою,  послаблення  зору  або  сліпота  внаслідок  поганого  освітлення.

Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинни­ків: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.

До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.