Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

П'ятниця 2

13 клас Всесвітня історія

Тема. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства

Ще на початку XIX ст. французький аристократ А. де Сен-Симон описав новий тип суспільства, у якому керуватимуть промисловці, технократи й учені. Таке суспільство отримало назву постіндустріальне (інформаційне) суспільство. На відміну від індустріального суспільства з його переважанням традиційного виробництва товарів і сфери послуг, до якої належать лікарі, педагоги, юристи, продавці тощо, у постіндустріальному суспільстві на перший план виходять технології, інформація та послуги. Вони стають важливішими та прибутковішими за виробництво реальних товарів.

З другої половини ХХ ст. інтерес до інформаційних технологій почали виявляти держави та великі компанії, які прагнули впровадити нові, ефективні й конкурентоспроможні на міжнародних ринках виробництва. Крім економічних розрахунків, існували також військові потреби. Протистояння між Організацією Варшавського договору й НАТО в перші десятиліття «холодної війни» зумовило пришвидшення військових досліджень і розроблення наступальних та оборонних озброєнь.

Потреба в постійному технологічному вдосконаленні військової техніки сприяла впровадженню технологічних інновацій, а також забезпечувала великі прибутки. Військова галузь стала вигідною не тільки для приватних інвестицій, а й для державних капіталовкладень. Після Другої світової війни в розвинених країнах держава активно включилась у процес планування економіки, зокрема розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.

Економіку можна умовно поділити на сферу матеріального виробництва та сферу нематеріального виробництва. Переважання в економіці послуг не завжди вказує на її розвиненість. Необхідно оцінювати показники в комплексі, зокрема галузеву структуру економіки, обсяг і структуру експорту й імпорту, ВВП на одну особу та розподіл витрат домогосподарств. Наприклад, у «сировинній державі» частка сфери послуг у валовому внутрішньому продукті також може бути високою. Класичний приклад — «сировинне прокляття», коли завдяки високим цінам на сировину відбувається зростання непродуктивних секторів економіки, пов'язаних з обслуговуванням населення, яке одержує ренту від сировинних надприбутків. Однак економіка такої країни певною мірою спотворена.

Одним з проявів науково-технічного прогресу є збільшення частки працездатного населення, зайнятого у сфері послуг. Така тенденція зумовлена зміною суспільних потреб. Ускладнення техніки, технологій, підвищення життєвого рівня населення, удосконалення самої людини завдяки освіті приводять до того, що людина прагне отримати нематеріальні види продукції, виражені у формі послуг. Зокрема, у XXI ст. значно зросла міграція населення: багато людей виїжджає за кордон у пошуках вигідної роботи, здобуття освіти, отримання медичної допомоги або з метою туризму. Оскільки попит породжує пропозицію, розширюється ринок відповідних послуг. Дедалі більше послуг надається в електронному вигляді через мережу Інтернет (придбання квитків, бронювання місць у готелі, укладення угод тощо).

У сфері надання послуг у світі зайнята майже чверть працездатного населення, а в США — дві третини. Це пояснюється насамперед розвитком науки й наукового обслуговування, освіти, культури та мистецтва, охорони здоров'я й фізичної культури, житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, соціального забезпечення, індустрії відпочинку. У наш час обсяги торгівлі новими знаннями й технологіями (патентами, ліцензіями, технічним досвідом) зростають швидше, ніж торгівля товарами.

Друга половина ХХ — початок XXI ст. — період стрімкого розвитку науки й технологій, який також називають науково-технічною революцією (НТР). Наука в епоху НТР стала важливою сферою діяльності, адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху до розв'язання глобальних проблем: екологічних, продовольчих, сировинно-енергетичних та ін. НТР змінює умови, характер і зміст праці, впливає на всі сфери життя суспільства, зокрема на культуру, побут, психологію людей, взаємовідносини людини й природи.

Значний внесок у науково-технічну революцію зробили представники української діаспори. Ігор Сікорський (1889-1972) — київський авіаконструктор, який емігрував до США, винайшов гелікоптер.

 

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф  26. Послання на підручник: https://pidruchnyk.com.ua/445-vsesvtnya-storya-ladichenko-11-klas.html

 

15.05.2020 р.

Захист Вітчизни

13-А клас

Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезінфекцію.

Порядок та способи їх проведення.

Знезаражування території та об’єктів у формі дезактивації, дегазації та дезінфекції, порядок та способи проведення.

З виникненням аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах, від застосування засобів масового ураження населення техніка, майно, обладнання та споруди уражаються радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами. Для їх знешкодження проводиться спеціальна обробка.

Спеціальна обробкаце захід із ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, біологічного зараження. Вона включає в себе: дезактивацію, дегазацію й дезінфекцію території та будівель, транспорту та іншої техніки, одягу й взуття, засобів колективного та індивідуального захисту, а за необхідності — і санітарну обробку людей.

Дезактивація є процесом видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих норм зараження, безпечних для людини. Дезактивація здійснюється механічним способом (змітанням, здуванням стиснутим повітрям, змиванням), зрізанням зараженого шару ґрунту.

Дегазаціяце процес знезаражування забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи видалення отруйних речовин.

Дегазацію здійснюють хімічним, фізико-хімічним та механічним способом. Хімічний спосіб полягає в руйнації отруйних речовин та перетворенні їх у нетоксичні продукти (унаслідок хімічних реакцій).

Фізико-хімічний спосіб полягає у видаленні отруйних речовин шляхом розчинення, випаровування або сорбції. В основі механічного способу — видалення отруйних речовин шляхом ізоляції або зрізанням шару ґрунту.

Дезінфекція є процесом знищення заразних мікробів, вірусів, грибків, рикетсій, руйнування токсинів на заражених об’єктах. Способи дезінфекції: хімічний, фізико-хімічний та механічний.

Відповідно дезінсекція знищення комах і кліщів, а дератизація — знищення гризунів.

Часткову або повну спеціальну обробку проводять залежно від обставин, наявності часу й засобів. Часткова спеціальна обробка особового складу формувань цивільного захисту та населення здійснюється в осередках ураження або біля них. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних спеціалізованих формувань цивільного захисту за межами уражених районів.

 

Заходи з ліквідації наслідків зараження. Санітарна обробка людей. Заходи санітарної обробки та порядок їх проведення.

У залежності від обставин та ступеня зараження санітарна обробка проводиться з метою запобігання ураженню людей небезпечними речовинами частково або в повному обсязі.

Часткова санітарна обробка. Після зараження радіоактивними речовинами часткова санітарна обробка включає механічне видалення цих речовин із відкритих частин тіла, зі слизових оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження та засобів індивідуального захисту.

Із зараженням небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами, не знімаючи протигаза, негайно проводять обробку відкритих ділянок тіла, одягу, взуття, спорядження й шолома маски протигаза з використанням індивідуального протихімічного пакета. За відсутності пакета обробку здійснюють 3-відсотковим розчином перекису водню, 3-відсотковим розчином їдкого натрію, водою та милом.

Алгоритм часткової санітарної обробки: •

  • вилучення радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу, засобів захисту, окрім того – витрушуванням або збирання пилососом

  • знезаражування (вилученні ОР та БЗ) на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу та засобів захисту з використанням ІПП-8.

Увага! Під час проведення часткової санобробки в зоні радіоактивного зараження, засоби індивідуального захисту не знімають.

Алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості:

  • спочатку знімають засоби захисту (окрім протигазу), витрушують їх, або протирають ганчір’ям змоченим водою (дезактивуючими розчинами),

  • не знімаючи протигазу змітають РР з одягу, пальто чи верхній одяг знімають і вибивають.

  • спорядження і взуття обмітають чи потирають зволоженим ганчір’ям (дезинфікуючим розчином).

  • чистою водою змивають відкриті ділянки тіла, зовнішню частину протигазу та знімають його.

  • миють чистою водою лице, полощуть рот та горло. У разі недостатньої кількості води ділянки тіла та протигаз протирають тампоном (рушником, носовою хусткою) змоченими водою. Взимку одяг та взуття можна знезаражувати протираючи незараженим снігом. При зараженні людей капельно-рідкими ОР необхідно не знімаючи протигаз негайно здійснити обробку відкритих ділянок тіла (шкіри), заражених ділянок одягу та взуття, а також зовнішньої сторони протигазу. Таку обробку необхідно здійснювати з використанням індивідуального протихімічного пакету.

Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ 

  • не знімаючи протигаз, змітаючи та струшуючи вилучити БЗ, що осіли на одязі та взутті. Якщо сприяють обставини пальто і піджак знімають і струшують (роздягатися потрібно так, щоб відкритими ділянками тіла не торкатися зовнішньої (зараженої) сторони одягу).

  • за допомогою ІПП-8 обробляють зовнішню частину протигазу. При одночасному зараженні РР, ОР, БЗ в першу чергу знезаражують ОР, що потрапили на шкіру та одяг, а потім вживають заходів, що передбачені з знезараження РР та БЗ.

  • у разі відсутності ІПП-8 під час часткової санобробки потрібно використовувати воду та мило.

Часткова спеціальна обробка техніки, транспорту, одягу та взуття, а також ЗІЗ складається:

  • при зараженні РР з вилученням останніх з усієї зараженої поверхні (змітання, змивання);

  • при зараженні РВ (БЗ) – з обробки тих ділянок поверхні, до яких доводиться торкатись в процесі роботи.

 

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом та обов’язковому знезараженні білизни та одягу. Повна санітарна обробка проводиться за межами осередку ураження. Район проведення повної санітарної обробки включає в себе:

  • ділянку очікування;

  • контрольно-розподільчий пункт;

  • пункт здачі документів та цінностей;

  • приміщення для роздягання;

  • обмивальне приміщення;

  • приміщення для одягання й утримування документів і цінностей; пункт збору після проведення санітарної обробки.

Повна спеціальна здійснюється в усіх випадках зараження людей та техніки капельно-рідинними ОР, після проведення РіНР або інших робіт на заражених ділянках місцевості, при зараженні або підозри у зараженні населення БЗ і складається з:

  • повної санітарної обробки людей;

  • повної дезактивації, дегазації, дезинфекції техніки, транспорту, одягу, взуття та ЗІЗ.

Повна санітарна обробка здійснюється на санітарно-обмивочних пунктах (СОП) або на майданчиках санобробки, що розгортається у польових умовах.

Повна спецобробка техніки та транспорту здійснюється на станціях знезараження транспорту (СЗТ) і включає в себе:

  • При зараженні РР у змиванні останніх дезактивуючими розчинами або водою з одночасною обробкою поверхні щітками дезактивуючих комплектів, обробка продовжується до досягнення встановлених норм (200 Мр/год);

  • При зараженні ОР і БЗ – у повному знезараженні поверхні спеціальними розчинами з частковою, або повною розробкою техніки з наступною чисткою та її змащенням.

Алгоритм знезаражування транспортних засобів:

А.Ппід час дезактивації:

  • Змиванням струмом води (15 л/м2 поверхні автомобіля) і витирання внутрішнім поверхонь ганчір’ям змоченим у паливі;

  • Обробка автомобіля дезактивуючим розчином (3 л/м2) з бронстбойтів зі щітками та витиранням внутрішньої поверхні ганчір’ям змоченим у паливі;

  • Обробка автомобілів паро-газо-рідинним струмом теплових машин;

  • Витирання ганчір’ям змоченим у паливі або дезактивую чому розчині.

Б. під час дегазації (дезинфекції):

  • Обробка заражених автомобілів дегазуючими (дезинфікуючими) розчинами за допомогою розпилювачів з щітками (0,5 л/м2). Вся поверхня обробляється однаково.

  • Змиванням ОР з зараженої поверхні за допомогою палива (у разі відсутності дегазуючих розчинів).

Увага! При одночасному зараженні техніки ОР і РР спочатку здійснюється дегазація, а дезактивація здійснюється після контролю на радіоактивне зараження. Якщо зараження буде більше 200 мр/год – дезактивують, при меншій зараженості РР дезактивацію не проводять.

агрегатів та вузлів, закріплюються сидіння або завантажується вантаж, надягається тент і т.п. З чистої половини машина надходить до виконання розпоряджень і завдань

Після обробки техніка поступає в район очікування, звідти вона надходить до своєї автоколони.

Алгоритм повної спецобробки автотранспорту:

Підготовчи роботи

  • автомобіля становлять на естакаду радіатором проти вітру

  • з автомобіля знімають тент і відправляють на ділянку знезаражування тентів

  • звільняють автомобіль від вантажу або ослонів (у разі необхідності їхнього знезаражування).

  • кузов і ходову частину за допомогою лопат і скребків чистять від брухту.

Після виконання вищенаведених підготовчих робіт:

  • автомобіль обробляють спеціальними (дезактивуючи ми, дегазуючими чи дезинфікуючими) розчинами, чистою водою або розчинниками (бензином, керосином, дизпаливом).

  • поверхня автомобіля обробляється таким чином: спочатку радіатор, капот, кабіна (зверху і по боках), кузов автомобіля і в останню чергу ходова частина.

Увага! У зв’язку з тим, що обробку здійснюють 2 людини (ланка), то кожний обробляє свою половину.

Після завершення спецобробки, машина переміщується на чисту половину майданчика, де здійснюється контроль повної спецобробки, витирання, чистку, змащування окремих