Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

П'ятниця

10доп, укр.л-ра                                                Дата 20.03.2020

Тема. «Дума про невмирущого». Відповіді на запитання. Визначення теми та головної думки твору.

Основний зміст уроку

Ой жито, жито, зеленеє жито! Сховатися б вiд ворожих очей у твоїх нетрях, впасти на землю мiж солодкими стеблами, що пахнуть весняними водами, вдихати силу, яку ти береш у землi, щоб згодом вiддати її людям, слухати твiй тихий шелест, твiй шепiт i не чути громiв вiйни.

Дума про невмирущого… Це простий твір, в якому автор розповідає про непросту тему. Він не придумає нові світи, він торкає таку болючу і вічну тему війни, яка стала для мільйонів людей – справжнім пеклом. А в цьому пеклі зустрічалися герої, серед яких в своєму творові Павло Загребельний показує головного героя – Андрія Коваленка.

Андрій – шістнадцятирічний юнак, здоровий тілом і душею, з щирим і світлим серцем. Мріючи стати вченим, він тягнеться до знань. Але воєнкомат відправляє його в військове училище, а війна – на фронт. Далі: перша перемога, перше поранення і зустріч з коханням, яка швидко закінчується і відносить нашого героя знову на фронт. Далі танки, гармати, знову поранення. Страждання, голод і полон. Який забирає останні шанси і надію на врятування, волю… І цей полон затягує все сильніше і сильніше, своїми жорстокими лещатами немов у бездонну прірву. І від цього стає боляче на душі.

Вiсiмнадцять рокiв тому мати народила його в полi, бiля чумацької могили, пiд копою пшеницi. Чи знала ти, мамо, як важко буде твоєму синовi, твоїй дитинi?

Автор дав можливість подивитися на війну очима головного героя, з самої його душі. І в результаті, читаючи ці рядки, ми відчуваємо кожен біль Андрія Коваленка. Відчуваємо його нестерпні страждання, тугу і відчайдушну спрагу до життя!..

У фіналі книги, головний герой з простріляною грудиною, лежить в лазареті концтабору. Лежить, ледве дихає і не може надихатися, бо повітря просковзає повз поранені легені. Але тут, на смертному одрі він знаходить свого названого брата, якого чекає смертна ін'єкція. І згодом, після задушевної останньої в його житті бесіди, Андрій, пожертвував останні години, а може хвилини свого життя, щоб дати можливість вижити своєму другу, поляку. А сам – знаходить тут, у концтаборі, свою останню могилу. Але він не вмирає, а продовжує жити в душі його нового брата.

Простiть, мамо й тату, свого сина за те, що вiн вмер так далеко вiд вас, за те, що вмер ранiше од вас. Ви ще довго пам'ятатимете його. Згадуватимете свого сина вранцi, як сходить сонце, i в безсоннi ночi, в горi i в радостi, взимку й повеснi, поки й живi будете ви журитися за своїм сином — єдиною дитиною i проклинатимете вiйну. I ще будете ви тужити й нарiкати на долю за те, що не поклала вона вашому синовi пiд голову пахучого снопа пшеницi, не постелила йому в боки бiлих, м'яких снiгiв, не заквiтчала йому могили червоною калиною.

  1. Які наслідки для Андрія мала бесіда зі сліпим полковником Мартиненком?

  2. Розкажіть про подальше Андрієве життя в полоні? Які риси вдачі хлопця проявилися тут?

  3. З ким познайомився Андрій в табірному лазареті?

  4. - Чому твір названо „Дума про невмирущого”?

 

Домашнє завдання

  1. Читати й аналізувати ідейно – художній зміст «Думи про невмирущого»

10доп, укр.мова            Дата 20.03.2020

Тема. Читання прозових творів. Розрізнення їх жанрів.

 

Основний зміст уроку

Про́за ) — мовлення не організоване ритмічно, не вритмованелітературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою.

Іноді термін проза вживається як протиставлення художньої літератури взагалі літературі науковійпубліцистичній чи технічній, тобто літературі, яка не належить до мистецтва.

До числа літературних жанрів, які традиційно відносяться до прози, входять:

  • Роман — великий за обсягом оповідний твір зі складним та розвиненим сюжетом.

  • Повість — рід епічної поезії, близький до роману, зображує якийсь епізод з життя; від роману відрізняється меншою повнотою і широтою картин побутузвичаїв.

  • Новела , або коротка повість — літературний малий оповідний жанр, проміжний за розміром між повістю та оповіданням, через близкість за обсягом до оповідання іноді дає привід для їх ототожнення, проте відрізняється від нього генезисом, історією та структурою.

  • Оповідання — мала епічна жанрова форма художньої літератури — невелика за обсягом зображених явищ життя, а звідси і за обсягом свого тексту.

  • Есе — прозовий твір невеликого об'єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і точно не претендує на визначальне або вичерпне трактування предмета.

  • Епопея — монументальний за формою епічний твір, що відрізняється загальнонародною проблематикою.

  • Біографія — твір, у якому викладається історія життя і діяльності будь-якої особи.

Читання прозових творів Лесі Українки за посиланням

https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/lesya-ukrayinka/prozovi-tvory-lesi-ukrayinky/

Домашнє завдання

  1. Скласти план до улюбленого прозового твору

Переказати улюблений прозовий твір за планом