Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

П'ятниця 29.05

9 – А правознавство 29.05

Тема. Демократія у шкільному житті

Сучасна школа – це щось значно більше, ніж традиційна передача знань. Школа відіграє ключову роль у вихованні громадян, які мають бути готові до життя у демократичному суспільстві і до конструктивної взаємодії з іншими. Адже саме в школі кожен отримує перший досвід суспільного життя, тож вкрай важливо, щоб цей досвід формував активну громадянську позицію. Зростання дискримінації і нетерпимості в суспільстві, збільшення випадків порушення прав людини, спад громадянської активності свідчать про кризу демократії в Європі та в Україні зокрема.

Демократичним відносинам та повазі до прав людини складно навчити лише через вивчення основ державної політики, економіки та права. Повага до людської гідності, рівність і партнерство - це насамперед цінності, якими ми керуємося у стосунках з іншими. Щоб демократичні засади працювали у суспільстві , у школі також важливо розвивати практичні навички співпраці, демократичної участі, критичного мислення. Крім того, важливо пропагувати й відповідні норми поведінки, демократичний стиль життя, демократичну культуру.

Демократична школа – це не ідеальна школа, де немає жодних проблем. Це школа, де всі суб’єкти шкільного життя слухають і поважають один одного, а всі важливі рішення обговорюються і приймаються усіма сторонами, яких ці рішення стосуються. Це школа, у якій не бояться говорити про виклики та труднощі, а разом шукають шляхи виходу з проблематичних ситуацій. Це школа, у якій за жодних обставин не забувають демократичні принципи і не нехтують ними. При цьому важливо пам’ятати, що демократія – це насамперед процес, а не результат. Проведення низки окремих заходів не може забезпечити міцнішої демократії. Школі варто постійно намагатися покращити якість відносин між усіма учасниками освітнього процесу. При цьому, якщо ми прагнемо зробити школу більш демократичною, нам потрібно багато часу й готовність змінюватися.

 

9 – А, укр.л-ра                                                   Дата 29.05.2020

Тема. ЛРК. «Рідна земля у поезії поетів-краян ( С.Будного, В. Вихруща, Г. Костів-Гуски, Я. Бензу)

 

Основний зміст уроку

Перша сторінка. Степан Будний. “Земля”

Біографічна довідка.

Повідомлення учня. Степан Франкович Будний народився 23 серпня 1933 року в селі Струсів Теребовлянського району. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1957, нині - національний університет). Перші твори опублікував в газеті "Радянська Буковина", підготував до друку збірку поезій "Пелюстки кохання". Працював учителем у с. Кровинка Теребовлянського району, кореспондентом Струсівської районної газети "Червоні зорі". У 1958 захворів на меланобластому. За неповних півроку створив у лікарні цикл поезій "Щоденний бій" і підготував до друку збірку "Людина до сонця йде" (1961, вийшла в Києві з благословення П. Тичини).  Досить рано пішов із життя (помер 22 червня 1958 року). Проте залишив нащадкам свою творчість – збірки “Людина до сонця йде” (1961) та “Поезії” (1972), наскрізний мотив яких – любов до життя, до своєї рідної землі.

Аналіз поезії С. Будного “Земля”.

Виразне читання поезії вчителем.

Земля

 

Буду палко землю цілувати,

Де вітри, і сонце, і блакить,

Коли я промовлю тихо: мати!

То вона, кохана, не мовчить.

Чистою росою враз заб’ється,

До грудей колоссям припаде,

Забренить, заквітне, засміється,

Рідна і пахуча, як ніде.

І любить її не можна трошки,

Ту, що, дише в серце за селом

Світло-синім вогником волошки,

Молодим гречаним молоком.

Відкривай для неї навстіж груди,

Для вітрів і гомону дібров,

Це на ній робочі чесні люди

Сіють вічно трудову любов.

А земля росте зеленим житом

І дубами у гаю шумить.

Я без неї дня не міг би жити,

А із нею вічно буду жить.

 

Бесіда.

— За що ліричний герой любить свою землю?

— Які картини ви уявляли, слухаючи поезію? У яких барвах ви б їх зобразили?

— Назвіть використані художні засоби, що передають думки і почуття автора.

— Який настрій вони створюють?

— Опишіть свій настрій, навіяний віршем.

«Паспорт твору».

Тема: розповідь про любов людини до рідної землі, до землі, на якій вперше було сказане слово «мати», до землі, де чудова природа і працьовиті люди.

Ідея: уславлення любові до Батьківщини; рідна земля – це частинка душі людини, яка постійно з нею, куди б життєві дороги її не завели.

Жанр: громадянська (патріотична).

Володимир Вихрущ “Рідна хата”

Біографічна довідка.

Доповідь учня. Володи́мир Ви́хрущ (псевдонім — Володимир Українець; * 4 березня 1934, с. Августівка Козівського районуТернопільської області — † 23 червня 1999, м. Тернопіль),поетдоктор економічних наук (1991 р.), профе-сор(1991 р.), заслужений економіст України (1990 р.), член науково-професійного товариства ім. М. Міхновського, член Спілки письменників України (1976).  Народився у сім'ї селянина. Навчався у Конюхівській 8-річній школі, у 1952 році закінчив Львівський фінансово-кредитний технікум, відтак — Одеський кредитно-економічний інститут (1959 р.), Інститут управління (м. Москва), Інститут менеджменту (м. Київ), аспірантуру. Від 1965 р. — завідувач Заліщицьким райфінвідділу, від 1968 р. — в Тернопільському фінансово-економічному інституті (нині ТНЕУ): старший викладач кафедри фінансів, декан.

Автор понад 100 наукових праць, у тому числі кількох монографій, навчальних посібників, більше 25 збірок поезій та пісень. Низку віршів Вихруща перекладено болгарськоюпольською та іншими мовами.

Поетичні збірки: Барви сонця" (1972), "Утверджую день" (1975), "Чебрець" і 1977), "Веління серця" (1979), "Мамина світлиця", "Світло душі" (обидві - 1991), "Квіти надії", "Шлях до волі" (обидві - 1992), "Козачок", "З розумової криниці", "Дороги долі" (усі - 1994), "Світ починався з любові" (1995), "Україночка" (1996), "З висоти літа" (1997), "Троянди на мечах" (1998) та ін.

Композитори  Микола    КолессаЮлій  МейтусВолодимир  Верменич,        Анатолій ГорчинськийЯрослав СмеречанськийТеодор ХмуричЮрій КіцилаВладислав ТолмачовЯрослав Дуб та інші написали музику до багатьох його поезій. Вони звучать у виконанні Ніни Матвієнкосестер БайкоАлли Кудлай, а також самодіяльних співаків та вокальних ансамблів.

Аналіз  поезії В. Вихруща “Рідна хата”.

Виразне читання поезії.

Рідна хата

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми,

Найкраща в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

Тут батьків труд і труд матусі,

Поліття чесне, не рясне,

А хліб домашній на обрусі –

Неначе сонце весняне.

Йдемо додому, як на свято

Любуємося ворітьми:

Найкраща в світі рідна хата

Під ясеновими крильми.

Бесіда.

З чим у вас асоціюється поняття “рідна хата”?

— Які речі, що є символом ваших домівок, ви принесли на урок? (Діти принесли вишивки, фотографії, хліб, деякі речі своїх бабусь.)

— Про що ця поезія?

— Чим для автора є рідна хата?

— Для ліричного героя цього твору батьківщиною є “рідна хата під ясеновими крильми”. Які риси вдачі поета виявилися у вірші?

— Назвіть художні засоби, які використані у вірші. Який настрій вони створюють?

— Опишіть свій настрій, навіяний віршем.

«Паспорт твору».

Тема: розповідь про любов до рідної хати, прагнення завжди повертатися до рідної домівки, де батьки завжди зустрінуть із відкритою душею.

Ідея: уславлення любові до рідного краю та рідної домівки; «Найкраща в світі рідна хата під ясеновими крильми».

Жанр: громадянська (патріотична) лірика.

 

Домашня завдання

Читати й аналізувати ідейно – художній зміст поезій

 

ГЕОГРАФІЯ

9 – А  клас

29. 05. 2020 р.

Тема. Міжнародна інтеграція та Україна.

Вивчення нового матеріалу.

                   Економічна інтеграція являє собою об’єктивний процес розвитку стійких економічних зв’язків і поділу праці національних господарств, що близькі за економічним рівнем.  Основою інтеграції є вимоги високорозвинутих продуктивних сил, що переросли межі національних господарств. Інтеграційний процес у своєму розвитку проходить декілька стадій, у тому числі: створення єдиного ринку з уніфікацією юридичних та економіко-технічних умов торгівлі, спрямування капіталу і робочої сили, утворення валютного та економічного союзів. На даний час велику роль у розвитку інтеграції в Україні відіграє її співпраця з такими міжнародними організаціями як Європейський Союз, Митний союз, країни СНД, СОТ, ООН, а також такими фінансовими інституціями як МВФ та Світовий Банк. Щодо ЄС, то в останні роки відбулися позитивні зміни в співпраці даного об’єднання з Україною. ЄС виступає найбільшим надавачам двосторонньої підтримки Україні. Сфера співробітництва між ЄС та Україною дуже різноманітна: наука і технологія, вища освіта, промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт, телекомунікації тощо. Європейський Союз надає гранти, економічну, технічну та фінансову допомогу у формі позик для підтримки платіжного балансу, а також виступає найбільшим інвестором в Україні. Заходи, що здійснюються у сфері інституційної реформи і розвитку, зосереджуються на адаптації інституційної структури, яка сприяє розвитку суспільства на базі демократичних принципів та ринкової економіки

Суть таких заходів полягає в наступному:

  • сприяння адаптації українського законодавства до вимог світового ринку;
  • забезпечення підтримки процесу реформ шляхом підготовки державних службовців на центральному і місцевому рівнях;
  • сприяння розробці всебічної політики зайнятості і вирішенню питань безпеки праці, а також перепідготовки та перекваліфікації працівників;
  • забезпечення підтримки в посиленні соціального захисту населення;
  • сприяння розвитку системи кваліфікаційного навчання менеджменту для підтримки підприємництва в Україні.

Позитивним у співпраці України з ЄС є укладення угоди про Партнерство і Співробітництво, яка передбачає допомогу Співтовариства у справі поступового зближення валютної політики України з політикою Європейської валютної системи. Інтеграція у світові валютні системи має стати для України стратегічно важливим напрямом, оскільки для економічних та соціальних зрушень непотрібні доступ до Міжнародного капіталу та валютна стабільність.

Нині ЄС є другим найбільшим торговим партнером України після Росії, в торгівлі з якою, як відомо, переважає імпорт енергоносіїв. Україною підписана Угода про торгівлю з країнами ЄС, але для повної її реалізації потрібно укласти цілу низку домовленостей, зокрема у сфері стандартизації і сертифікації товарів. Україна ще не досягла такого рівня конвергенції з економікою країн Західної Європи і не може відповідати висунутим критеріям (обмеження щодо темпів інфляції, банківських процентних ставок, процентів за державними цінними паперами, обмінних курсів валют, основних параметрів податкової політики), необхідним для майбутньої валютної інтеграції на найближчий період.

Стратегічною метою України є її приєднання до Європейського Союзу. Це сприятиме повній інтеграції України у Світову економіку, основою якої є урядом підписана угода про співробітництво з ЄС. Однак, на сьогоднішній день існує низка недоліків співпраці України та Європейського Союзу

Світові аналітики виділяють можливі негативні наслідки, які можуть зробити Україну ще слабкішою на світовій арені, ніж вона є зараз.

Перш за все, це є наслідки дотаційної політики Євросоюзу, адже, видача великих сум для держави, може призвести до втрати місцевої економіки свого державного суверенітету, оскільки управління фінансами та економікою буде здійснювати Євро Союз.

По-друге, висока конкуренція на європейському ринку продовольчих та промислових товарів залишають українську продукцію без шансів, зокрема для України дістануться дорогі європейські продукти, які не зможуть конкурувати з вітчизняними продуктами.

Найвагомішою втратою України стануть стосунки з Росією. Російський ринок є основним споживачем української продукції, закриття митних меж неминуче призведе до посилення російської політики відносно експорту нафти, а також попиту на українську продукцію.

Неабияку роль у зовнішньоекономічних зв’язках відіграють економічні відносини з країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД). Міжнародні зв’язки України з країнами СНД здійснюються як у зовнішній торгівлі, так і в економічному, науково-технічному і культурному співробітництві, в міжнародному туризмі, військово-стратегічному співробітництві та інших формах. Політична й географічна близькість до пострадянських держав, підкріплена угодами СНД майже з усіх глобальних питань багатостороннього співробітництва, зумовлює орієнтацію української зовнішньої торгівлі на ринки саме цих країн. Втім, роки існування СНД засвідчили, що Співдружність у передбачуваному вигляді остаточно так і не відбулася, оскільки її координуючі органи практично не мали впливу на розвиток економік країн-учасниць.  Елементи інтеграції виникали переважно за рахунок двосторонніх угод [8].

На сьогоднішній день в Україні нестабільна економічна та політична ситуація. Головною причиною є те, що країна розділилась на дві частини, перша  частина бажає вступити до ЄС, друга до Митного Союзу.

Основним мотивуючим фактором приєднання до Митного союзу для України наряду з іншими можливими привілегіями є зниження ціни на російський газ, наявність великого ринку збуту товарів, скасування митних зборів на імпортовані товари, розвиток зовнішньоторговельних відносин, вирішення проблеми транзиту товарів та послуг через Україну. Не зважаючи на очевидні переваги від спрощення торгівельних відносин між Україною та Митним союзом, процес інтеграції у східному напрямку значно гальмується політичними суперечностями та численними економічними проблемами притаманними національній економіці: низька конкурентоспроможність та якісь продукції, застарілі технології, високий рівень безробіття, нераціональна структура експорту та імпорту, висока енергоємність виробництва у країнах Митного Союзу, а також використання України як сировинної бази. Щодо Світової організації торгівлі, то приєднання до неї України було результатом концентрації величезних політичних зусиль і глибокого усвідомлення можливостей, які випливають з інтеграції в світову торговельну систему.

Україна бере також участь у багатьох підрозділах ООН: МОП — Міжнародній організації праці; ВОЗ — Всесвітній організації охорони здоров’я; ФАО — продовольчій та сільськогосподарській організації; MATATE — міжнародній комісії з атомної енергетики та ін. Україна є активним учасником у роботі європейських політичних організацій: Раді Європи та Парламентській Асамблеї Ради Європи.

                      Запитання.

  1. Що ви запам’ятали з прочитаного ?
  2. Що таке міжнародна інтеграція?