Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

П'ятниця 3

Конспект уроку

з біології

7-Б клас

15.05.2020 рік

Тема. Подразливість тварин. Органи чуття, їх значення. Поняття про регуляцію діяльності організму тварин.

Лабораторне дослідження органів чуття тварин.

    Подразливість – це універсальна властивість усього живого реагувати на впливи середовища.

     Подразливість у тварин проявляється в здатності відповідати на впливи середовища своєю активною діяльністю. Наприклад, на ранковий схід сонця птахи прокидаються й починають співати, або дотик до равлика виноградного заставляє його ховатися в перепашку. У цих прикладах світло чи дотик будуть подразниками, процес дії цієї сили – подразненням, а відповідь птахів чи равлика на дію чинників – біологічною реакцією. Подразниками для тварин можуть бути світло, механічні впливи, температура, сольовий склад води, їжа, вологість, вода, звуки, хімічні речовини та багато інших чинників.

   Ознакою подразливості на рівні клітин є позитивний електричний заряд на поверхні клітини та негативний заряд усередині клітини. Ця різниця зарядів може змінюватися під впливом дії різних чинників, що і є початком внутрішньоклітинних процесів. Зміни клітинного обміну речовин зумовлюють відповідну реакцію клітини на вплив чинника. Подразливість характерна й для цитоплазми клітин, яка здатна сприймати впливи середовища й реагувати на них виникненням чи припиненням руху. У багатоклітинних тварин у здійсненні подразливості беруть участь тканини, яким властива збудливість. Це нервова, м’язова й окремі види епітеліальної. Проведення збудження для забезпечення рухів, виділення секретів пов’язане з такими органами, як нерви, спинний і головний мозок, м’язи, залози секреції. У формуванні реагування тварини на впливи середовища визначальне значення мають нервова й ендокринна системи.

      Отже, ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТВАРИН – здатність переходити із стану спокою в діяльний стан у відповідь на дію чинників середовища, яка реалізовується на різних рівнях їх організації.

Які форми подразливості в тварин?

      Біологічні реакції-відповіді тварин на впливи середовища проявляються у вигляді таксисів та рефлексів. На відміну від ростових чи гігроскопічних рухів рослин і грибів, у тварин ці реакції є руховими.

      Таксиси – рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами. 

      Рефлекси – рухова реакція організму на певний пусковий подразник, яка здійснюється за обов’язкової участі нервової системи. Рефлекси можуть бути вродженими безумовними (стискання тіла гідри у грудочку після механічного впливу) або набутими умовними (харчові рефлекси риб, які формуються при годуванні в один і той самий час).

     ОРГАНИ ЧУТТЯ – анатомічні утвори організму тварин, що сприймають інформацію із зовнішнього чи внутрішнього середовища. Ця інформація надходить у вигляді впливів звуку, світла, хімічних речовин і є важливою для вмикання й вимикання різних біологічних реакцій.

     Основними органами чуття в тварин є органи зору, слуху, нюху, смаку й дотику. Для рухливих тварин велике значення мають органи рівноваги. В окремих груп тварин можуть бути специфічні органи чуття, пов’язані з їхнім способом життя.

Яке ж значення органів чуття для тварин?

      Відрізняти світло від темряви дозволяють найпримітивніші органи зору, якими є світлочутливі вічка (медузи, плоскі вільноживучі черви). Розрізняти силу й напрямок світла, вловлювати переміщення об’єктів дозволяють прості очі (павуки). Такі очі вже розрізняють форму, об’єм та колір об’єктів. Завдяки органам зору тварини орієнтуються в середовищі, успішно здобувають їжу у світлий час доби й захищаються від ворогів.

      Звук – коливання повітряного чи водного середовища або твердого субстрату – відіграє в житті тварин подвійну роль. З одного боку, це сигнал про небезпеку, а з другого – це спосіб спілкування. Найбільше значення орган слуху має для наземних хребетних, тому в них спостерігається ускладнена слухова система: у амфібій з’являється барабанна перетинка, у рептилій – зовнішній слуховий прохід, у птахів і окремих ссавців – зовнішнє вухо, у ссавців – вже є всі три слухові кісточки.

      Чутливість до хімічних подразників є одним із найдавніших видів чуття. Її в тварин забезпечують органи нюху та смаку, які відіграють важливу роль у пошуках їжі, особин іншої статі, розпізнаванні особин свого виду, уникненні хижаків й шкідливих впливів. Серед наземних безхребетних найбільшого розвитку органи хімічного чуття досягли в членистоногих, особливо в комах, а серед хребетних – у ссавців.

     Механічні впливи середовища (дотик, тиск, вібрація) в безхребетних сприймають чутливі утвори покривів у вигляді війок, волосків, вусиків, а е хребетних – рецептори шкіри.

Отже, інформація середовища є дуже різноманітною, тому різноманітними є й органи чуття в тварин.

Лабораторне дослідження

ОРГАНИ ЧУТТЯ ТВАРИН

Мета: закріпити знання про органи чуття тварин; формувати уміння характеризувати органи чуття різних груп тварин на прикладі конкретних представників.

Обладнання: малюнки, колекції комах, вологі препарати рака й риб.

Хід роботи

1. Розгляньте тіло річкового рака і визначте назву, особливості та розташування органів зору, дотику, нюху та смаку.

2. Розгляньте тіло травневого хруща і визначте назву, особливості та розташування органів зору, дотику, нюху та смаку.

3. Розгляньте тіло окуня річкового і визначте назву, особливості та розташування органів зору, нюху, смаку та бічної лінії.

4. Дані занесіть у таблицю.