Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 01.04

01.04                                 11-А клас                             Алгебра

Тема. Розвязування вправ

Пригадайте

  1. Ознаку сталості функції.

  2. Ознаку зростання, спадання функції.

  3. Алгоритм дослідження функції на зростання і спадання.

Задача. Знайти проміжки зростання і спадання функції

у = 2х3 + 6х2 + 3.

Розвязання.

  1. D(у): хR.

  2. уˈ= 6х2 + 12х = 6х(х + 2).

  3. Похідна існує в усіх точках області визначення. Щоб знайти критичні точки, розвяжемо рівняння уˈ= 0. Маємо:

(х + 2) = 0, х1 = 0; х2 = -2.

  1. Отримали проміжки: (-∞;-2), (-2;0), (0;+).

уˈ(-3) = 6 • (-3) (-1) › 0

уˈ(-1) = 6 • (-1) • 1  0

уˈ(2) = 6 • 24 › 0

  1. Отже, функція зростає на проміжках (-∞;-2) та (0;+∞) і спадає на проміжку (-2;0).

Відповідь. (-∞;-2) та (0;+∞) – проміжки зростання; (-2;0) – проміжок спадання.

Домашнє завдання.

Задача. Знайти проміжки зростання і спадання функції

у = х3 - 9х2 + 5.

 

Українська мова, 01.04.20р

Тема: паралельні закінчення іменників чоловічого роду давального відмінка

(-ові, -еві (-єві), -у(-ю).

 

Теоретичний матеріал:

Опрацювати матеріал у таблиці на ст..197 (підручник 10_ukrmova_g_2018 Підручник.pdf)

Вправи на закріплення:

  1. Вправа 380

2) Запишіть речення, розкриваючи дужки, визначте відмінок цих іменників, зосередивши увагу на їх закінченнях.

1. Дарованому (кінь) в зуби не заглядають. 2. Лихо (вовк) — зачинили його межи вівці. 3. Всякому (овоч) свій час. 4. Хто (вітер) служить, тому димом платять. 5. Дай (серце) волю, заведе в неволю. 6. Чого не може громада, того й (козак) зась. 7. Незваному (гість) місце за дверима.

Домашнє завдання:

Вправа 381

 

 

Конспект уроку

з біології

11 клас

01.04.2020 рік

Тема. Профілактика бактеріальних захворювань людини.

  1. Які існують шляхи поширення бактеріальних захворювань?

Шляхи поширення бактеріальних захворювань

 

 

  1. Яка профілактика бактеріальних захворювань та особиста гігієна?

Правила профілактики інфекційних захворювань та особиста гігієна

  • мити руки з милом після роботи і перед уживанням їжі;

  • регулярно обмивати тіло в бані, під душем зі зміною натільної і постільної білизни;

  • систематично чистити і струшувати верхній одяг та постільні речі;

  • уживати лише перевірені продукти харчування, кип'ячену воду й молоко, промиті кип'яченою водою овочі й фрукти, ретельно проварені м'ясо й рибу;

  • підтримувати чистоту в житлових і робочих приміщеннях;

  • чистити меблі та предмети інтер'єру від бруду й пилу, витирати взуття перед входом у приміщення.

 

  1. Які існують правила застосування антибіотиків?

Правила застосування антибіотиків.

 

  • тільки лікар може дібрати антибіотик з урахуванням імовірного збудника і ступеня його чутливості;

  • потрібно застосовувати антибіотики в суворій відповідності до інструкції;

  • завжди виконувати рекомендації лікаря і не відмовлятися від призначеного препарату.

 

      Під час кожної інфекційної хвороби оздоровчі заходи проводять диференційовано. Якщо в боротьбі з дифтерією та іншими хворобами дихальних шляхів вирішальну роль відіграло щеплення, то при туберкульозі - лікування спеціальними препаратами в поєднанні з гігієнічним режимом і створення спеціалізованих лікарень, диспансерів і санаторіїв. Боротьба з кишковими інфекціями (бактеріальна дизентерія, сальмонельози тощо) полягає в лікуванні хворих, охороні навколишнього середовища від забруднення збудниками хвороб та підвищення санітарної культури населення. У разі кров'яних інфекційних хвороб ( висипний і поворотний тифи та ін.) оздоровчі заходи спрямовані на виявлення й лікування хворих людей і тварин та знищення переносників.

Тести.

  1. Щоб уникнути поширення інфекційних хвороб застосовують

 

Заходи профілактики

Щеплення

Дезінфекцію

 

 

  1. Для запобігання захворюванню бактеріальних хвороб проводять

 

Заходи профілактики

Щеплення

Дезінфекцію

  1. Бактеріальні хвороби  не можуть передаватися через

 

Предмети побуту

Неякісну питну воду

Будь – які тварини.

Українська література, 01.04.20р.

Тема: призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»). Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…».

Опрацювання поезії («Слово, чому ти не твердая криця…»).

Поетична спадщина Лесі Українки не тільки належить українському народові, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. А поетичним маніфестом письменниці, її мистецьким кредо став вірш „Слово, чому ти не твердая криця?”. Письменниця звертається до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, а отже, „здіймати вражі голови з плеч”. З іменем Лесі Українки в українську літературу ввійшов співець осяйних ідеалів людства, письменник-громадянин.

Виразне читання поезії „Слово, чому ти не твердая криця?”

Слово, чому ти не твердая криця,
 Що серед бою так ясно іскриться?
 Чом ти не гострий, безжалісний меч,
 Той, що здійма вражі голови з плеч?
 
 Ти, моя щира, гартована мова,
 Я тебе видобуть з піхви готова,
 Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
 Вражого ж серця клинком не проб'єш...
 
 Вигострю, виточу зброю іскристу,
 Скільки достане снаги мені й хисту,
 Потім її почеплю при стіні
 Іншим на втіху, на смуток мені.
 
 Слово, моя ти єдиная зброє,
 Ми не повинні загинуть обоє!
 Може, в руках невідомих братів
 Станеш ти кращим мечем на катів.
 
 Брязне клинок об залізо кайданів,
 Піде луна по твердинях тиранів,
 Стрінеться з брязкотом інших мечей,
 З гуком нових, не тюремних речей.
 
 Месники дужі приймуть мою зброю,
 Кинуться з нею одважно до бою...
 Зброє моя, послужи воякам
 Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
 
 25/ХІ 1896

Жанр

Громадянська лірика

Тема

Звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини

Ідея

Уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості

   У першій строфі поезії письменниця звертається до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, а отже, „здіймати вражі голови з плеч”. А наступна строфа — це по суті аналіз „своєї письменницької громадянської позиції”, поетеса ніколи не видобувала фальшивих нот зі своєї ліри для боротьби з ворогом, гартувала слово кров'ю власного серця. Це добре передано за допомогою алітерації — звукових повторів. Третя строфа — переконання в доцільності своєї письменницької праці, адже її слова приносять людям утіху. У наступній строфі — думка, що її „слово” може стати „кращим мечем на катів”. Дві останні строфи сповнені радісним переконанням: гартоване кров'ю серце, щире, вистраждане всім життям, художнє слово стає міцною зброєю лише тоді, коли його візьмуть дужі месники, задля яких вона й гартує цю свою зброю.

Опрацювання поезії («Мріє, не зрадь»).

  Твір „Мріє, не зрадь” написаній у Грузії 1905 року. Вірш подається в тій частині 12-томника, що називається „Поза збірками”. Образ мрії персоніфікований, але, хоч він є таким від самого початку вірша, слід зазначити, що авторка опирається на усталену (широко вживану) структуру підміни я / в мені на я / ти, яку поети використовують як поетичну формулу жанру „розмови із музою”. Оптимізмом пройнятий вірш. Леся Українка протиставляє критерій краси критерію правди. Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі. Іде туга за вимовленим, об'єктивним „певним” словом. Леся Українка намагається відірватися від заангажованого дискурсу.

Виразне читання поезії «Мріє, не зрадь».

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,

Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,

А тепера я в тебе остатню надію вложила.

О, не згасни, ти, світло безсонних очей!

 

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари

В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,

Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари,

І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

 

Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.

Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.

Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,

І тепер вже немає мені вороття.

 

Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!

Слово, коли ти живе, статися тілом пора.

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,

Той не вмре, не здобувши нового добра.

 

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –

Дай мені крила свої, хочу їх мати сама,

Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,

А як прийдеться згинуть за теє – дарма!

3.08.1905

   Оптимізмом пройнятий вірш „Мріє, не зрадь”. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ — це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці.

Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке треба боротися до останньої краплі крові та вірити у перемогу.

Ідея: уславлення тих, хто не зрадив свою мрію, хто йде до неї, долаючи всі труднощі.

Основна думка: „Мріє хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє — дарма!”

Опрацювання поезії «Стояла я і слухала весну…».

   Наше життя — це не рівна, устелена трояндовими пелюстками дорога, на нашому життєвому шляху трапляються злети й падіння, часом буває дуже складно й здається, що виходу немає, що ти вже не в змозі йти далі. І як добре, коли поряд є людина, яка підтримає тебе у важку хвилину, подарує свою любов і ніжність, дасть мудру пораду й ніколи не зрадить.

  Творчість будь-якого поета чи прозаїка — це передусім історія його кохання, інтриг і пристрастей. Така історія була й у житті Лесі Українки. Небагато — усього лише кілька поезій — розповідають про її інтимні почуття. Найбільше значення в житті поетеси мали двоє чоловіків. Удалося встановити, що її ноктюрн „Стояла я і слухала весну”, на який, уважалося, її надихнув Мержинський, насправді був присвячений Максимові Славінському. Саме в чарівному куточку Полісся, серед замріяних верб на березі спокійного озерця, прийшло до юної поетеси перше світле почуття. Максимові було вісімнадцять, Лесі — п'ятнадцять. То було перше, ще дівоче кохання волинянки. Так чи не так, а з іменем Славінського пов'язано чимало перлин Лесиної інтимної лірики: „Горить моє серце”, „Стояла я і слухала весну”, „Хотіла б я піснею стати”, „Сон літньої ночі”... Але після того, як Славінський раптово одружився, Леся Українка зняла присвяту йому зі свого ноктюрна.

Виразне читання поезії «Стояла я і слухала весну…».

Стояла я і слухала весну,
 Весна мені багато говорила,
 Співала пісню дзвінку, голосну
 То знов таємно-тихо шепотіла.
 
 Вона мені співала про любов,
 Про молодощі, радощі, надії,
 Вона мені переспівала знов
 Те, що давно мені співали мрії.

Жанр “Стояла я і слухала весну”: Пейзажна лірика

Ідея “Стояла я і слухала весну”: возвеличення почуття кохання,що дає людині радість,мрію,надію;уміння ліричної героїні жити в гармонії зі світом природи. 

Тема “Стояла я і слухала весну”: зображення весняного відродження природи, сподівання ліричної героїні на щастя і сум через його недосяжність, через утому від життєвих змагань.