Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Середа

Конспект уроку

з біології

11 клас

08.04.2020

Тема. Колоніальні організми.

  1. Хто такі колоніальні організми?

      Колоніа́льні організми — біологічні системи, що складаються з однотипних клітинних або багатоклітинних організмів, слабо диференційованих один з одним, які зазвичай мають однаковий генотип, спільний обмін речовин та системи регуляції.

  1. Які є групи колоніальних органзмів?

Термін об'єднує дві групи організмів:

    Організми, які складаються з невеликої кількості клітин, не розділених на тканини; на відміну від багатоклітинних організмів, клітини колоніальних організмів зберігають здатність функціонування незалежно одна від одної.

     Багатоклітинні організми, які утворюють колонії з декількох особин, більш чи менш тісно пов'язаних між собою, які зазвичай мають однаковий генотип, спільний обмін речовин та системи регуляції.

  1. Яка характеристика колоніальних організмів?

    При безстатевому (вегетативному) розмноженні колоніальні організми залишаються сполученими з дочірнім і подальшими поколіннями та утворюють більш-менш складне об'єднання — колонію.

     До колоніальних рослин належать різні одноклітинні водорості: синьо-зелені, зелені, золотисті, жовто-зелені, діатомові, пірофітові, евгленові. За способом утворення колоній їх ділять на зооспорові і автоспорові (розмножуються зооспорами або автоспорами).

    До колоніальних тварин належать переважно морські тварини — безхребетні та нижчі хордові. З одноклітинних  — деякі джгутикові, радіолярії, інфузорії; з інших безхребетних — багато губок, більшість кишковопорожнинних, у тому числі сифонофори, майже всі гідроїди, багато коралових поліпів і поліпоїдні покоління деяких сцифоїдних, мохуватки. З нижчих хордових  — сальпи і доліоліди (Doliolida). Сюди ж належатьвимерлі граптоліти.

    Частина колоніальних тварин (мохуватки, гідроїди, коралові поліпи, синасцидії та ін.) веде прикріплений спосіб життя; колонія зазвичай непорушно укріплена на субстраті і має більш-менш розвинений скелет. Колоніальні радіолярії, сифонофори, піросоми боченочники і сальпи мешкають в товщі води. Зазвичай вони напівпрозорі, скелет у них не розвинений. Для багатьох характерний метагенез: колоніальне покоління, що вегетативно розмножується, чергується з поодиноким, статевим.

    Колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних тварин з одноклітинних.

 

Фізика

Коефіцієнт корисної дії теплових машин

 

Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна — це фізична величина, що характеризує економічність теплового двигуна й показує, яка частина всієї енергії, що «запасена» в паливі, перетворюється на корисну роботу.

 

— коефіцієнт корисної дії двигуна;

 — корисна робота;

— теплота, яка виділяється в процесі повного згоряння палива.

 

Зазвичай ККД подають у відсотках:

 

 

 

1. Під час згоряння порції палива у двигуні виділилася кількість теплоти 150 МДж. Двигун при цьому виконав роботу 50 МДж. Обчисліть ККД двигуна.

Дано Розв’язання

50 МДж =
 = 50 106 Дж = 

= 150 МДж=
  = 150106 Дж

= ? Відповідь: =

 

Д/з Під час згоряння порції палива у двигуні виділилася кількість теплоти 30МДж. Двигун при цьому виконав роботу 90 МДж. Обчисліть ККД двигуна.

 

11 клас Всесвітня історія

Тема. Політика «умиротворення агресора». Задоволення територіальних претензій Німеччини: «аншлюс» Австрії та Мюнхенська угода.

І. Вивчення нового матеріалу

Відразу після поразки Німеччини у Першій світовій війні військові кола країни виношували план реваншу. Заклики до нього знаходили відгук і серед частини німців, які й стали живильним середовищем для встановлення нацистської диктатури в країні. Адольф Гітлер, що прийшов до влади під гаслом «звільнення нації від пут Версалю», від самого початку вважав, що війна – єдиний спосіб розширення «життєвого простору» для Німеччини.

Ревізію Версальських угод Адольф Гітлер розпочав із приєднання Саарського вугільного басейну, згодом розпочалась мілітаризація економіки та нарощування військової могутності Німеччини, що суперечило Версальським угодам.

Велика Британія та Франція, прагнучи зберегти мир в Європі проводили політику «умиротворення», тобто свідомо йшли на поступки експансіонізму Гітлера, не приймаючи штрафних санкцій. Примара комуністичної навали зі Сходу лякала колишню Антанту набагато сильніше, ніж сильна Німеччина. Тому Західні демократії прагнули зіштовхнути двох диктаторів.

Після «аншлюсу» Австрії наступною жертвою Німеччина стала Чехо-Словаччина, Гітлер як привід використав «судетську проблему». Кульмінацією політики «умиротворення» та вирішенням чехословацької кризи стала Мюнхенська конференція 29 – 30 вересня 1938 р., яка була скликана на пропозицію Б. Муссоліні за участю керівників Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Особливістю було те, що представники самої ЧСР не були допущені на конференцію.

Мюнхенська конференція та обговорення шляхів вирішення міжнародної кризи 1938 р. виявили зовнішньополітичні пріоритети країн-учасниць.

Німеччина була найбільш зацікавленою у відторгненні Судетської області та розчленуванні Чехо-Словаччини. Судети належали до найбільш промислово розвинутих районів Чехословаччини. У регіоні 3,3 млн населення становили компактно проживаючі етнічні, так звані судетські німці. Гітлер із самого початку своєї політичної діяльності вимагав їхнього возз'єднання з Німеччиною, неодноразово робив спроби здійснити цю вимогу.

Дестабілізуючим інструментом нацистів в Німеччині стала Судето-німецька партія, яка відкрито виступала проти Праги, вимагаючи автономії Судетської області, яка всупереч Версальського договору урядом ЧСР не була надана. Вже 13 вересня гітлерівське керівництво інспірувало заколот судетських фашистів, а після його придушення чехословацьким урядом стало відкрито загрожувати Чехословаччині збройним вторгненням.

Італія як головний союзник Німеччини повністю підтримувала її територіальні претензії до Чехо-Словаччини, виходячи з розподілу сфер впливу в Європі, за якими Балкани відходили до Італії. Саме тому Б. Муссоліні, як «незацікавлена» сторона виступив з ініціативою проведення Мюнхенської конференції.

Велика Британія прагнула зберегти рівновагу сил на континенті та уникнути нового світового конфлікту, саме тому Н. Чемберлен 22 вересня зустрівся з А. Гітлером та де-факто погодився на відторгнення Судетської області ЧСР.

Франція також проводила політику «умиротворення» агресора, намагаючись не залишитись сам-на-сам з Гітлером, у випадку його порозуміння з Англією. Тому вона також підтримала ідею проведення конференції як шлях вирішення конфлікту дипломатичним шляхом.

Таким чином, зовнішньополітичні пріоритети зазначених країн призвели до розчленування Чехословаччини, Західні демократії за висловом В. Черчилля маючи вибір між війною та ганьбою вибрали ганьбу та отримали війну.

 

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 33 параграф

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1185-vsesvitnya-istoriya-10-klas-sorochynska.html

2. Скласти хронологічну таблицю подій.

Українська мова, 08.04.20р

Тема. Паралельні закінчення іменників місцевого відмінка однини (на коні – на коневі, в ліжку – на ліжкові, в гаї – в гаю, на торзі – на торгу).

Теоретичний матеріал:

Місцевий відмінок

(На кому? На чому?)

У формі місцевого відмінка однини паралельні закінчення -ові, еві (-єві) або -у (-ю),  -і (-ї): мають:

назви істот чоловічого роду: на батьковіна батьку, на вчителевіна вчителю;

назви істот середнього роду із суфіксом -к-: на телятковіна телятку, на поросятковіна поросятку, на хлоп’ятковіна хлоп’ятку;

назви неістот чоловічого та середнього роду із суфіксами -ик-, -ак-, -ок-, -к-, -к(о): у будинкуу будинкові, на літакуна літакові, на ліжкуна ліжкові, у підрахункуу підрахункові;

  • назви істот (але не осіб): на коневіна коні, на ословіна ослі, на тигровіна тигрі.

АЛЕ: для позначення часу — тільки закінчення -і: по обіді, по закінченні.

У формі місцевого відмінка множини іменники І відміни мають закінчення -ах (-ях): по воротах, по сім’ях (не по воротам і не по сім’ям).

Вправи на закріплення:

Запишіть іменники у місцевому відмінку:

  1. Товариш, почуття, питання, весілля, кінь, плече, піддашшя, поле — у родовому відмінку множини.

  2. Сіль, радість, гладь, кіновар, бязь, кров, міць, мати, задача, відповідальність, Об, нехворощ, Прип’ять, галузь, груша — в орудному відмінку однини.

  3. Робітник, гай, добродій, малятко, ведмідь, поле, дівчатко, сніг, товариш, директор, немовлятко, степ, стиліст, обличчя — у місцевому відмінку однини.

Домашнє завдання:

Виконати вправу 385

 

Українська література, 08.04.20р.

Тема. УРЗМ-1. Презентація пошукової роботи: «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа» (усно).

Теоретичний матеріал:

Переглянути презентацію за темою, перейшовши за посиланням https://naurok.com.ua/prezentaciya-folklorno-mifologichna-osnova-syuzhetu-drami-feeri-lisova-pisnya-lesi-ukra-nki-46961.html.

Домашнє завдання:

Читати та аналізувати драму-феєрію.