Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 15.04

Конспект уроку

з біології

11 клас

15.04.2020 рік

Тема. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами

 

Тканина – це сукупність клітин, не обов’язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Найкращий розвиток тканин притаманний тришаровим тваринам і наземним рослинам. Головною перевагою наявності тканин є їх спеціалізація для виконання певних функцій. Це допомагає організмам більш ефективно виживати в складних умовах.

    Так, після виходу на сушу рослинам довелося вирішувати кілька завдань, які потребували протилежних властивостей організму. З одного боку, їм треба було надійно закріплюватися у грунті й ефективно одержувати з нього воду й мінеральні речовини. З іншого – їм треба було ефективно здійснювати фотосинтез для забезпечення своїх потреб у органічних речовинах. Ці завдання вдалося виконати шляхом спеціалізації окремих тканин, які створили певні органи. Фотосинтезуюча тканина знаходиться в листках або стеблі й пристосована для ефективного фотосинтезу, хоча добувати мінеральні речовини не може. А покривна тканина коренів утворює кореневі волоски й ефективно забезпечує організм водою та мінеральними речовинами, хоча й не здатна до фотосинтезу. Для успішної кооперації цих тканин задіяні провідні тканини, а для створення резерву поживних речовин – запасаючі.

   Аналогічна ситуація й у тварин. їх м’язові тканини забезпечують рухи тіла, сполучні – створюють опорні структури організму, резерви потрібних речовин і виконують захисні та транспортні функції. Нервова тканина спеціалізується на функціях управління, а епітеліальна – на покривних і секреторних функціях.

Типи тканин рослин:

Меристематичні

Забезпечують ріст

Покривні

Захищають від зовнішніх впливів і забезпечують водою й мінеральними речовинами

Основні

Виконують функції фотосинтезу, опори та запасання резервних речовин

Провідні

Забезпечують зв’язок між різними тканинами й органами рослини

 

Типи тканин тварин

Сполучна

Створюють опорні структури організму, резерви потрібних речовин і виконують захисні й транспортні функції

Нервова

Виконують функції управління і координації роботи тканин і органів, а також забезпечують взаємодію з іншими організмами

М’язова

Забезпечують рухову активність тіла та його окремих частин і органів

Епітеліальна

Виконує покривні й секреторні функції.

 

1. У яких груп організмів і чому найкраще розвинені тканини?

2. Які типи тканин є характерними для рослин і які функції вони виконують?

3. Які типи тканин є характерними для тварин і які функції вони виконують?

 

 

Фізика

Cамостійна робота

Всі матеріали для повторення доступні за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/172utE2fBNsetAn7xDBYMoDSFImZhEXPw?usp=sharing

(приклад переходу по силці: https://youtu.be/8N8cTUZat4Q)

 

Д/з Пройти тест «Основи термодинаміки» (фото звіт відправляти не потрібно):

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScRE8zn9X19DpVzTkil4s_wrVKrRBNWHVAw9AUTbKq9G0kRMw/viewform?usp=sf_link

 

 

11 клас Всесвітня історія

Тема. Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр.

І. Вивчення нового матеріалу

1. ПІДТРИМКА РАДЯНСЬКИМ СОЮЗОМ ГІТЛЕРІВСЬКОГО РЕЖИМУ В 1933 - НА ПОЧАТКУ 1941 рр.

Прихід до влади нацистів у Німеччині в 1933 р. поклав кінець довголітньому співробітництву СРСР і Німеччини, визначеному Раппальським договором 1922 р. Радянсько-німецькі відносини значно погіршилися. СРСР у нових умовах дотримувався нейтралітету і невтручання в будь-які воєнні конфлікти. Встановлення дипломатичних відносин із США (1933) і прийняття СРСР до Ліги Націй (1934) дещо зміцнило становище країни на міжнародній арені.

З іншого боку, СРСР уже після 1933 р. неодноразово робив спроби нормалізувати відносини з Німеччиною, фінансові і промислові кола якої були зацікавлені в продовженні вигідного для них економічного співробітництва. Але в Німеччині сприйняли дипломатичні кроки радянського керівництва, зокрема підписання радянсько-французького договору 1935 р., як загрозу інтересам Німеччини і проникнення більшовизму в Європу.

У 1938-1939 рр. міжнародна обстановка різко змінилася. У Москві найгіршим варіантом розвитку подій вважали можливе зближення Великої Британії і Франції з Німеччиною, Італією і Японією, і вирішення всіх їхніх проблем за рахунок СРСР. Загострення відносин з Японією і збройний конфлікт у районі озера Хасан між радянськими і японськими військами робили ці побоювання обґрунтованими.

Важливою ознакою змін у зовнішній політиці СРСР стало усунення М. Литвинова з посади наркома закордонних справ і призначення на цю посаду В. Молотова. Литвинов був прихильником створення системи колективної безпеки і зміцнення відносин з Великою Британією і Францією, а його єврейське походження виключало можливість його участі в переговорах з Берліном.

Зближення з Німеччиною, як розраховували в Кремлі, виводило б СРСР із міжнародних конфліктів, допускало можливість поліпшення відносин з Японією, створювало умови для активізації радянської зовнішньої політики в Прибалтиці, Фінляндії, Румунії. Навесні і влітку 1939 р. контакти радянського і німецького керівництва значно пожвавились.

2. АНГЛО-ФРАНКО-РАДЯНСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ 1939 р.

Поряд з радянсько-німецьким зближенням, яке особливо чітко почало виявлятися з травня 1939 р., у Москві продовжували шукати можливі контакти з Великою Британією і Францією. Зближення СРСР із Великою Британією і Францією на спільній платформі протистояння агресивним діям нацистської Німеччини в Європі було останнім шансом запобігти світовій катастрофі.

Однак і в Лондоні, і в Парижі, і в Москві прагнули передусім відвести удар від себе.

У квітні 1939 р. у Москві почалися переговори. СРСР запропонував укласти тристоронній договір про взаємну допомогу, включаючи військову, у випадку нападу агресора на кожну зі сторін.

Потенційні союзники повинні були надати військову допомогу всім східноєвропейським державам — від Балтії до Румунії. Крім того, на переговорах чітко виявилося прагнення СРСР включити країни Балтії до сфери своїх стратегічних інтересів. Тим більше що в травні 1939 р. Естонія і Латвія разом з Данією відповіли згодою на пропозицію Німеччини укласти разом з ними пакт про ненапад.

Велика Британія і Франція погоджувалися включити балтійські країни у сферу «східної гарантії» СРСР за умови західних гарантій для Голландії, Бельгії і Люксембургу.

Радянський уряд дорікав західним країнам у затягуванні переговорів і запропонував почати переговори про укладання військової конвенції. 25 липня 1939 р. англо-французька сторона відповіла згодою, але до складу англійської і французької делегацій були включені другорядні особи, які не мали повноважень для підписання документів.

На переговорах, що почалися, учасники не змогли вирішити ключове питання: пропуск Червоної армії через територію Польщі і Румунії. СРСР заявив, що може розгорнути для спільних дій 120 стрілецьких, 16 кавалерійських дивізій, 9-10 тис. танків, 5,5 тис. бойових літаків, але західні країни були добре інформовані про військово-технічні можливості СРСР і зустріли ці запевнення без ентузіазму.

Переговори були приречені. В учасників переговорів було достатньо сил і засобів для приборкання агресора і запобігання світовій катастрофі. Але вони віддали перевагу керуватися лише своїми миттєвими інтересами.

Політика сталінської дипломатії полягала в тому, щоб спробувати лавірувати, грати на протиріччях між Великою Британією і Францією, з одного боку, і Німеччиною — з іншого, а при нагоді нейтралізувати і японську загрозу.

Проводячи таку політику, сталінське керівництво віддавало перевагу таємній дипломатії, тим більше що в серпні 1939 р. відкривалися реальні перспективи для переговорів з Німеччиною.

3. ПАКТ МОЛОТОВА - РІББЕНТРОПА

12 серпня 1939 р. німецький уряд був сповіщений про те, що СРСР готовий обговорити з Німеччиною характер нових відносин.

Контакти між Берліном і Москвою набули інтенсивного характеру. 18 серпня в столиці Німеччини була підписана радянсько-німецька торгово-кредитна угода про надання СРСР позики в 200 млн. марок терміном на 7 років і закупівлі Німеччиною радянських товарів на суму 180 млн. марок.

Гітлер поспішав. 20 серпня він звернувся до Сталіна з особистим посланням, у якому наполягав на приїзді Ріббентропа до Москви 22 або, найпізніше, 23 серпня, на що була отримана згода. Переговори з Ріббентропом 23-24 серпня вели Сталін і Молотов.

Договір про ненапад між Німеччиною і СРСР був підписаний 23 серпня 1939 р. На церемонії його підписання був присутній Сталін, який підняв тост за здоров’я фюрера.

Договір, підписаний терміном на 10 років, передбачав, що СРСР і Німеччина зобов’язуються утримуватися від усякого насильства, від будь-якого агресивного впливу стосовно один одного як окремо, так і разом з іншими країнами.

До договору додавався секретний додатковий протокол, який відображував злочинну сутність цього документа.

Фактично два диктатори розподілили Європу на сфери впливу:

• До радянської сфери належали Фінляндія, Естонія, Латвія і Бессарабія.

• До німецької — Литва.

• Польща була розділена між СРСР і Німеччиною по лінії Нарев — Вісла — Сян.

Через декілька днів договір почав реалізовуватися на практиці. 1 вересня 1939 р. німецькі війська вторглись у Польщу.

28 вересня 1939 р. Німеччина і СРСР підписали договір «Про дружбу і державний кордон». Він уточнив розмежування сфер впливу в Східній Європі. СРСР уступив Німеччині деякі польські території й обмежився рубежем, який збігався з «лінією Керзона». Як компенсація за це в сферу впливу СРСР повністю переходила Литва.

Так розпалювалось вогнище Другої світової війни.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 34 параграф

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1185-vsesvitnya-istoriya-10-klas-sorochynska.html

2. Скласти хронологічну таблицю подій.

 

Українська мова, 15.04.20р.

Тема. Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку.

Теоретичний матеріал:

Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни

Уваги до відмінкових форм третьої відміни в орудному відмінку (О.в. Ким? Чим?) однини іменники третьої відміни мають закінчення  (графічно ), причому: ... якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, щ, то подовження не відбувається: верф'ю, вісс, матір, радіст, а у  множині закінчення ами.

 

або теоретичний матеріал на ст. 201 підручника  (10_ukrmova_g_2018 Підручник.pdf).

Вправи на закріплення:

  1. Вправа 401

  2. Поставте іменники III відмін в орудному відмінках однини та поясніть їх правопис.

Наприклад, (Ким? Чим?) галуззю

Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, смерть, відповідь, галченя, гуся, хлоп'я, далечінь, мідь, голуб'я, коліща.

Домашнє завдання:

Вправа 402

 

Українська література, 15.04.20р.

Тема. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.

Симбіоз (від гр. співжиття) — поширене в живій природі явище закономірного, не випадкового, співжиття живих істот, що належать до різних систематичних груп.

Прагматизм — здатність задовольнити свої потреби та інтереси. Прагматик — людина, яка все робить з точки зору доцільності, вигоди.

На думку Лісовика, людина, яка відвернулася від високих ідеалів вільного, духовно багатого життя, стає подібною до вовкулаки  і мусить вовкулаком залишатися. Він не міг пробачити Мавці її легковажності, адже  застерігав : «Минай людські стежки, дитино, там неволя тягар свій носить»

Для Мавки воля – природний стан. В її запитанні – наївне здивування і водночас віра в те, що воля не може зникнути: «Ну як-таки, щоб воля та пропала? Се так колись і вітер пропаде?»

Отже, ми бачимо, що якщо вільна Мавка просто не уявляє життя без волі, то для людей і в тому числі для Лукаша її відсутність є головною причиною всіх нещасть.

В самому загальному розумінні свобода – це відсутність тиску, обмежень. Свобода людини виражається в свободі вибору.  Вона поруч із іншими чинниками (спадковість, виховання, оточення) впливає на формування характеру людини, зокрема на її ставлення до людей, до роботи, формує власні погляди, переконання та навіть своєрідні неповторні зовнішні риси індивідуальності людини, зокрема жести, мову.        

Ще в першій дії Мавка дізнається від Лукаша, що люди часто не мають права на вільний вибір супутників життя, адже дядько обіцяв підібрати наречену й оженити його. Отже, Мавка починає розуміти, що з Лукашем вони представляють два різні світи.

Лукаш не мав свободи вибору ще й через тиск, який на нього чинила мати, змушуючи відмовитися від Мавки і одружитися з Килиною.

Отже, Мавка починає розуміти, що з Лукашем вони представляють два різні світи. 

Здогадуючись, що вони з Лукашем представляють два різні світи, вільна Мавка все ж намагається боротися за своє щастя, на відміну від Лукаша.

Вільна, позбавлена будь-якої дріб’язковості, Мавка не може зрозуміти суті життя людей і тому спочатку не протистоїть їм, навіть поступається власними принципами – міняє пишні шати на бідняцький одяг Лукашевої сестри.

Поступаючись, Мавка хоче врятувати своє щастя, над яким нависають темні хмари буденщини. Вона готова на все, щоб зрозуміти людей і бути з ними.

 Для вільної людини поступка не є приниженням чи поразкою. Невільна людина буде сперечатися до хрипоти, вимагаючи, щоб їй поступилися дорогою, а вільна завжди поступиться, тому що для вільної людини не є базисною цінністю першість на перехресті.

Мавка перебуває в повній гармонії з природою. Для неї робота – це не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, діяння, нероздільне з красою. Вона насаджує квіток попідвіконню, живучи з Лукашем.

Лукашева мати почала постійно дорікати синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мавкою, бо це нібито відриває їх від роботи. Її повністю підкорив вбогий світ міщанства.

Лукаш намагається захистити себе і Мавку. Але й він скоро «захворів», заразившись від матері породженими роками невільницького життя пороками: робота і краса – несумісні;  невістка в сім’ї – невільниця, гірша наймички. І цінують її за придане. «Їм невістки треба, бо треба помочі – вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає. Наймички – не дочки».

 Домашнє завдання:

Аналізувати конфлікт драми-феєрії, знати визначення «Симбіоз», «Прагматизм».

Трудове навчання

Тема. Підготовка  презентації «Засоби для зміцнення нігтів та обробки кутикули»

Сьогодні я пропоную вам попрацювати самостійно. Використовуючи інтернет ресурси створити коротеньку презентацію на дану тему.

Підказки можете знайти за посиланням https://allreferat.com.ua/uk/perykarska_sprava/referat/5595/page/5

Домашнє завдання

  1. Складіть коротеньку презентацію.

  2. Відправите її на мою електронну адресу steculan@gmail.com

Бажаю вам наполегливості і здоров’я!