Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 15.04

Конспект уроку

з біології

13 клас

15.04.2020 рік

Тема. Погляди різних вчених на виникнення життя на Землі.

 

Перша гіпотеза «Креаціонізм».

    Теологічні і світоглядна концепція, в рамках якої основні форми органічного світу (життя), людство, планета Земля, а також світ в цілому, розглядаються як безпосередньо створенні Богом.

Що таке теологія?

    Сам термін «креаціонізм» став популярним з кінця ХІХ століття. Накопичення даних різних наук, особливо в кінці 19 століття теорії еволюції, призвело до виникнення суперечності між новими поглядами в науці і біблійної картини світу. У 1932 році у Великобританії засновано «Рух протесту проти еволюції», в цілі якого входило поширення «наукової інформації» і фактів, які доводять хибність еволюційного вчення, істинність біблійної картини світу. В США досить впливовими організаціями креаціоністів вдалося добитись тимчасової заборони на викладання еволюційної біології в публічних школах декількох штатів. Витоки креаціонізму сягають найдавніших часів безпосередньо пов’язані з міфологічними уявленнями та відповідним типом мислення. Є різні течії К., і кожна відрізняється одна від одної своїми ідеями, так наприклад християнський К. – повністю підтримую ідею створення життя Богом, а Еволюційний К. – визнає теорію еволюції, проте стверджують, що еволюція – це знаряддя Бога.

Друга гіпотеза «Самозародження».

Що таке самозародження?

   Ця гіпотеза отримала своє поширення ще за Стародавнього Світу. Є відомості про те як різні живі організми з’являються з води, гнуту, бруду і гниючих залишків (Древній Китай  та індійські рукописи), єгипетські ієрогліфи. Стародавній Єгипет – вважали що жаби, змії, крокодили з’являлись із шару мулу на берегах Нілу, а у Вавилоні взагалі вважали що черв’яки самі утворюються.  Ці переконання про самозародження сприйняли філософи Давнього Риму та Греції, як щось само по собі зрозуміле.

  Емпедокл «Химери» вважав, що перші в світі живі організми, зародились в річковому мулі під впливом внутрішнього тепла в річковому мулі під впливом внутрішнього тепла Землі. Слідом за рослинами з’являються частини тварин «голови виходили без ушей, рухались руки без ніг, очі блукали без лобів» із з’єднання яких згодом з’являлися перші тварині організми. З’єднання відбувалося: вабленні силою Любові ці частини шукали один одного і складалися в цілі живі істоти, причому з’єднання були випадкові, і утворювалися чудовиська «тварини з людськими головами, багатоголові тварини», але ці тварини були нездатні до тривалого існування і волею Ворожнечі повинні були загинути, поступившись місцем більш гармонійно влаштованим організмам.

    Ван – Гельмонт «Експеримент з мишами»(Абіогенез)

   Вченим був проведений експеримент, в якому він за три тижні створив мишей. Для цього йому були потрібні: шафа, брудна сорочка та зерно. Активізацією початку життя вважалося – людський піт.

    ФранческоРеді 1688 рік «сире м’ясо»(Біогенез)

    Піддав сумніву теорію самозародження. Він показав, що життя не може з’явитися із неживого, а тільки може бути походженням із попереднього життя.

    Луї Пастер 1860 рік довів, що не існує «живої сили». Своїми дослідами він показав, що бактерії всюди сущі, і що неживі матеріали, легко можуть бути зараженні живими, якщо їх не стерилізувати. Вчений кип’ятив у воді різні середовища, в яких могли б утворитися мікроорганізми. При додатковому кип’ятінні мікроорганізми і їх спори гинули. Пастер приєднав S-подібну трубку до колби. Повітря проходило через цю трубку, і спори що проходили з повітрям залишались і осідали в коліні трубки. Добре кип’яченна вода залишилася стерильною, в ній не виявлялось зародження життя, хоч і повітря та нібито «жива сила» вільно потрапляли до колби. Але цей дослід не може свідчити, що самозародження не могло відбутися мільйони років тому назад в тих умовах, адже Пастер проводив експеримент в умовах не характерних для того світу - по-перше він працював з одним типом мікроорганізмами, по – друге поживне середовище він використовував – м’ясний та дріжджовий бульйони, яких в ті часи не могло існувати в принципі.

Третя гіпотеза – панспермія.

    Ще в V столітті Анаксагор висунув припущення, що життя виникло з «насіння», що існує завжди і скрізь. Ця ідея після довгого сну, була розбуджена в 1865 році Х.Ріхтером – він говорив що зародки життя занесенні на Землю метеоритами або космічними тілами. Сванте Арреніус в 1884 році – життя на Землі відбулося від спор рослин або мікроорганізмів, що перенесенні з інших планет. Але в той час П.Беккерель довів неможливість переносу в життєздатному стані зародків життя через космічні простори, адже там самі найжорсткіші умови. Сучасні апостоли цієї гіпотези є відомий англійський учений, лауреат Нобелівської премії Френсіс Лемент, він  із американським дослідником Ленслі Оргелом опублікували статтю «Керована панспермія» - якийсь примітивна форма життя була занесена Свідомо до нашої планети іншою цивілізацією:

     - На борті космічного корабля знаходяться всі позитивні умови для існування «зачатків» живих організмів.

    - Якщо припустити, що життя виникло на Землі самостійно й одночасно на різних місцях, то залишається неясним, як сформувався єдиний генетичний код.

    - Присутність украй рідких елементів у зелених організмах означає, що вони мають неземне походження (Мо – у земні корі його незначна частина, але японський вчений Ф.Егані привів новий факт, що в морській воді вміст Мо в декілька разів більше Cr, а це свідчить про появу життя з первинного океану).

Четверта гіпотеза – теорія стаціонарного стану

    Згідно цієї теорії, життя завжди існувало, види ніколи не з’являлись, а вічно існували, для них характерно тільки два шляхи – або розвиток, або загибель. Ця теорія має більш філософський або історичний інтерес, адже за сучасними технологіями визначено абсолютний вік Землі – 4,5млрд.років, а якщо він визначений то неможна говорити про вічне існування життя і Всесвіту.

П’ята гіпотеза – біохімічна або Опарін-Холдейн, або «первинний бульйон».

    Існувала думка, що після того як відбувся Великий вибух, утворилися зірки та планети, їх системи. На планеті Земля не існувало життя, на ній панував морок, темнота, через відсутність озонового шару, пагубні сонячні проміння проникали на поверхню Землі, цим створюючи великі температури. Атмосфера була розрідженна, безліч грозових розрядів, на планеті були такі хімічні сполуки – аміак, водень, вуглекислий газ, метан.

    В 1924 році в світ виходе стаття «Походження життя», а у 1938 році знову відновлюється інтерес до Теорії про самозародження життя. За Опаріним життя виникло в розчинах високомолекулярних сполук, які можуть мимовільно утворювати зони підвищеної концентрації, які відносно відокремлюються від зовнішнього середовища і можуть підтримувати обмін з ним – коацервати.

      Етапи створення життя за Опаріним:

- Виникнення органічної речовини;

- Виникнення білка;

- Виникнення білкових тіл.

 

Чи одразу з’явилися ссавці, птахи?

Які рослини були першими на планеті Земля?

Коли з’явилася людина розумна?

Фізика

Отримання і застосування радіонуклідів.

 

Всі матеріали доступні за посиланням

(копіюєте посилання і вставляєте в адресний рядок)

https://drive.google.com/drive/folders/1Ik49y3Agv-GukUj5OY-wBbjZPbatLNhq?usp=sharing

 

Д/з Опрацювати презентацію «Отримання і застосування радіонуклідів.», дати відповіді на запитання:

1. Що означає поняття радіонуклід?

2. Як утворюються радіонукліди?

3. Де використовуються радіонукліди?

 

13- А, укр. література                                               Дата 15.04.2020

Тема. Григір Тютюнник.  Коротко про письменника. «Вічна» тема «любовного трикутника»  в новітній інтерпретації

 

Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Короткий життєвий і творчий шлях Григора Тютюнника

https://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tyutyunnik-grigir/909-grigir-tyutyunnik-biografiya 

 

Григір Тютюнник — майстер "малої прози". Сюжети своїх творів він брав із життя, із власних спогадів. Письменник був надзвичайно спостережливим, тому він легко знаходив тему для чергової оповіді. Кожну новелу митець спершу довго виношував у думках. Не раз він говорив своїм друзям: "Мені здається, що спочатку йде робота душі. Часом напружена, інколи прихована. Але постійна робота душі. І колись настає мить, що вигострилась думка до краю, біль серця такий, що воно обкипає кров’ю, а напруга така, ніби кожен нерв, як напнута струна на скрипці, ледь-ледь торкни, і він застогне словом. Цей процес схожий, як ото лінза збирає сонячні промені в один пучок. Так і тут: думка, серце й нерви повинні сконцентруватися в слові". Саме так народився і найкращий твір Гр. Тютюнника — "Три зозулі з поклоном".

Хвилює він душі читачів своєю глибокою щирістю, відвертістю і трагізмом. Поштовхом до написання твору стала пісня, яку почув Григір Тютюнник у Будинку творчості в Ірпені. 1976 р. сюди завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника пісня "Летіла зозуля через мою хату...". Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Можливо, рядки з народної пісні викликали у письменника асоціацію і долею батька, з питанням кохання у його житті.

Новела присвячена "любові всевишній". В українській мові епітет "Всевишній" використовується у сполученні зі словом "Бог", він є синонімічним до слів християнський, вселенський. У часи написання новели в суспільстві велася активна антирелігійна пропаганда. Можливо, автор новелою прагне повернути своїх читачів до основ християнської духовності, підкреслює велич і святість найкращого людського почуття — кохання. Головними героями новели Гр. Тютюнника є Михайло, Марфа Яркова і Софія, стосунки між якими характеризуються поняттям "любовний трикутник".

Тема "любовного трикутника" не нова в українській літературі. З любовним трикутником ми зустрічаємося в таких творах, як "Украдене щастя" І. Франка, " Маруся Чурай" Л. Костенко.

Чим же ситуація, зображена в названих творах, відрізняється від описаної в новелі Гр. Тютюнника? У новелі зображено складний духовний конфлікт. Нашу увагу автор зосереджує не на подіях твору, а на почуттях героїв, їхніх пристрастях, переживаннях, які й рухають сюжет твору, розширюють його часові, просторові межі. Конкретна життєва ситуація, описана у новелі, змушує читача замислитись над питанням, які ж цінності людського життя є насправді вічними, тому він разом із героями починає шукати гармонійного розв’язання конфлікту. Герої такі різні, але єднає їх страждання, чиста любов як найвище мірило вартості людини. Ця любов не має нічого спільного з тілесним потягом. Вона піднеслася значно пише від земного. Співчуття, любов до ближнього, милосердя і всепрощення є визначальними для персонажів новели. Ці риси характерні для української людини, яка сповідує християнську мораль.

 

 

Домашнє завдання.

 

1.Законспектувати біографію Григора Тютюнника

2. Вивчити запропонований теоретичний матеріал про «тему любовного трикутника»

 

(Виконане завдання надсилати на  ел. пошту   Ivannashengera@gmail.com  )

 

 

 

Технології

Тема: Опоряджувальні та оздоблювальні роботи.

Опрацюйте посилання

https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-ekonomicne-obgruntuvanna-virobu-227441.html