Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 18.03

Конспект уроку
з  географії
8  – А клас
18. 03. 2020 р.
Кольорова металургія: сировинна база, географія виробництва кольорових металів, найбільші підприємства.
 
Вивчення нового матеріалу.
                      Кольорова металургія в Україні розвинута недостатньо через брак власної сировини.
Виробництво кольорових металів переважно енергоємне (потребує багато електроенергії), тому підприємства розташовують поблизу джерел дешевої електроенергії. Так, виробництво алюмініютитанумагнію зосереджено в Запоріжжі й базується на дешевій енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод переробки кольорових металів.
Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний (виготовлення металевого магнію) і Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (збагачення руд титану).
На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем — сировина для виготовлення алюмінію).
Підприємства кольорової металургії є одним з основних стаціонарних джерел забруднення середовища. Вони викидають в атмосферу оксиди азотусірчистий газҐрунти забруднюються свинцемцинкомхромомміддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.
Складність розвитку галузей кольорової металургії зумовлена їх високою енергоємністю, водоємкістю і матеріаломісткістю. Тому виплавка кольорових металів в Україні зменшується.
 
     
 
 
 
 
Рудна база
 
Україна має потужну мінерально-сировинну базу і належить до групи найбільших мінерально-сировинних країн світу. На її території виявлено понад 20 тис. родовищ і рудних проявів, 114 видів корисних копалини, з яких 7835 родовищ, 96 видів корисних копалини мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. За своїм мінерально-ресурсним потенціалом рідкісних металів Україна посідає перше місце в Європі і відома як велика провінція світу.
 
Що стосується рудної бази кольорової металургії України, то в країні видобуваються уран, титан, цирконій, германій, графіт, нікель, золото, скандій і гафній. Знайдені і вивчені родовища таких нетрадиційних для України копалин, як берилій, ніобій, тантал, рідкі землі, мідь, свинець, цинк і молібден.
 
В Україні є потужна мінеральна база титану, розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси ільменіту. Всього відомо 40 родовищ, з яких 12 детально розвідані і розробляються. Найбільш значущими з них є родовища Іршавське, Стремигородське (Житомирська обл.) і Самотканське (Дніпропетровська обл.).
 
Перспективи створення власної ресурсної бази міді пов’язані, в першу чергу, з самородною міддю в базальтах трапової формації Волині. Україна має можливість частково забезпечити свої потреби в свинцю і цинку за рахунок супутнього оруднення на Мужиєвському, що вже розробляється, і сусідньому Біганському родовищах в Закарпатті, а також Біляєвському родовищі в Західному Донбасі.
 
Найважливіше значення мають для України руди алюмінію, що на даний час імпортуються. В Придніпров’ї відоме Високопільське родовище залізистих бокситів (Дніпропетровська обл.), Смілянське родовище (Черкаська обл.).
 
Наявність багатої мінеральної бази і розвиненого добувного комплексу дозволяє Україні експортувати значні обсяги руд і концентратів. Водночас потрібно зазначити, що зміна кон’юнктури ринка в 2007 р. призвела до деякого коригування структури експорту порівняно з 2006 р. Так, частка експорту титанових руд і концентратів зменшилася до 80,4% проти 86,0% в попередньому році, а марганцевих, навпаки, збільшилася з 6,3% (2006 р.) до 9,5%.
 
Серед імпортованих руд і концентратів в 2007 р. лідируюче положення займають алюмінієві (63,2%), марганцеві (21,4%) і нікелеві (14,8%). Крім того, Україна ввозить для власних потреб хромові руди і концентрати, титанові, молібденові, цирконієві, ванадієві.
 

6а клас, українська мова                                               Дата 18.03.2020

ТЕМА. Букви –а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду II відміни

Основний зміст

Закінчення  мають іменники, які означають:

  1. назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Дмитра, Івана, Ліса, Мороза, професора, студента

  2. назви тварин і дерев: ведмедя, вола, дуба, зайця, коня, ясеня

  3. назви предметів: ножа, олівця, стола́ (сто́лу)

  4. назви населених пунктів: Києва, Львова, Лондона, Нью-Йорка, Харкова

  5. географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та з суфіксами -ов-ев (-єв), -ин (-їн): Дністра́, Іртиша́, Орла́, Пскова, Тетерева

  6. назви мір довжини, ваги, часу, місяців і днів тижня, грошових знаків: кілометра, грама, місяця, вівторка, жовтня, долара; а також зменшені форми на ліска, ставка́, майданчика

  7. назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора

  8. терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, квадрата, радіуса, ромба, сектора; а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника

Закінчення  мають іменники, які означають:

  1. назви речовини, маси, матеріалу: бензину, граніту, піску, каменю, льоду, спиртуале: хліба

  2. збірні поняття: батальйону, капіталу, колективу, лісу, то́му, товару

  3. назви кущових і трав'янистих рослин і сорти плодових дерев: барвінку, гороху, наливу, ренету, щавлю

  4. назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, клубу, коридору, магазину, палацу, тинуале: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, карниза, еркера, портика

  5. назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, штабу

  6. слова із значенням місця, простору: краю, лиману, абзацу, світу, лугу

  7. явища природи: вітру, грому, дощу, снігу

  8. назви почуттів: болю, сорому, страху

  9. назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: винятку, галасу, звуку, моменту, принципу, руху, світогляду, спорту, шумуале: ривка, стрибка

  10. терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі, літературознавчі терміни: аналізу, синтезу, образу, памфлету, нарису, стилю, сюжету

  11. назви ігор і танців: вальсу, краков'яку, хокею, тенісуале: гопака

  12. назви складних безсуфіксних слів: живопису, трубопроводу

  13. префіксальні іменники (крім назв істот): вибою, опуху, прибою, прибутку, сувою, успіху

  14. географічні назви: Алтаю, Бугу, Донбасу, Дону, Криту, Китаю, Нілу, Сибіру

 

Завдання 1. Записати іменники у дві колонки: у першу ті, що мають закінчення –а(-я), у другу -у(-ю). 

Клен, лісок, дощ, жовтень, грім, іній, вересень, туман, листопад (місяць), обрій, листопад (явища природи), падолист, холод, багрянець.

Завдання 2 . Утворіть від поданих іменників форму родового відмінка однини.

Телефон, напій, хокей, розум, тиждень, вишняк, відсоток, ситець, інститут, келих, грім, Ніл, успіх, аркуш, цемент, об’єм, нікель, Крим

 

Бліц – опитування.

  • Які закінчення мають іменники II відміни?

  • Коли пишеться –а(-я) в іменниках II відміни в родовому відмінку? Наведіть приклади.

  • Коли вживаємо закінчення - у(-ю)? Проілюструйте відповідь прикладами.

Домашнє завдання.

Скласти й записати зв’язне висловлювання про весняні явища природи, використовуючи іменники II відміни.

 

6а клас, українська мова                                               Дата 18.03.2020

ТЕМА. Букви –а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду II відміни

Основний зміст

Закінчення  мають іменники, які означають:

  1. назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Дмитра, Івана, Ліса, Мороза, професора, студента

  2. назви тварин і дерев: ведмедя, вола, дуба, зайця, коня, ясеня

  3. назви предметів: ножа, олівця, стола́ (сто́лу)

  4. назви населених пунктів: Києва, Львова, Лондона, Нью-Йорка, Харкова

  5. географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та з суфіксами -ов-ев (-єв), -ин (-їн): Дністра́, Іртиша́, Орла́, Пскова, Тетерева

  6. назви мір довжини, ваги, часу, місяців і днів тижня, грошових знаків: кілометра, грама, місяця, вівторка, жовтня, долара; а також зменшені форми на ліска, ставка́, майданчика

  7. назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора

  8. терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, квадрата, радіуса, ромба, сектора; а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника

Закінчення  мають іменники, які означають:

  1. назви речовини, маси, матеріалу: бензину, граніту, піску, каменю, льоду, спиртуале: хліба

  2. збірні поняття: батальйону, капіталу, колективу, лісу, то́му, товару

  3. назви кущових і трав'янистих рослин і сорти плодових дерев: барвінку, гороху, наливу, ренету, щавлю

  4. назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, клубу, коридору, магазину, палацу, тинуале: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, карниза, еркера, портика

  5. назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, штабу

  6. слова із значенням місця, простору: краю, лиману, абзацу, світу, лугу

  7. явища природи: вітру, грому, дощу, снігу

  8. назви почуттів: болю, сорому, страху

  9. назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: винятку, галасу, звуку, моменту, принципу, руху, світогляду, спорту, шумуале: ривка, стрибка

  10. терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі, літературознавчі терміни: аналізу, синтезу, образу, памфлету, нарису, стилю, сюжету

  11. назви ігор і танців: вальсу, краков'яку, хокею, тенісуале: гопака

  12. назви складних безсуфіксних слів: живопису, трубопроводу

  13. префіксальні іменники (крім назв істот): вибою, опуху, прибою, прибутку, сувою, успіху

  14. географічні назви: Алтаю, Бугу, Донбасу, Дону, Криту, Китаю, Нілу, Сибіру

 

Завдання 1. Записати іменники у дві колонки: у першу ті, що мають закінчення –а(-я), у другу -у(-ю). 

Клен, лісок, дощ, жовтень, грім, іній, вересень, туман, листопад (місяць), обрій, листопад (явища природи), падолист, холод, багрянець.

Завдання 2 . Утворіть від поданих іменників форму родового відмінка однини.

Телефон, напій, хокей, розум, тиждень, вишняк, відсоток, ситець, інститут, келих, грім, Ніл, успіх, аркуш, цемент, об’єм, нікель, Крим

 

Бліц – опитування.

  • Які закінчення мають іменники II відміни?

  • Коли пишеться –а(-я) в іменниках II відміни в родовому відмінку? Наведіть приклади.

  • Коли вживаємо закінчення - у(-ю)? Проілюструйте відповідь прикладами.

Домашнє завдання.

Скласти й записати зв’язне висловлювання про весняні явища природи, використовуючи іменники II відміни.

 

ТЕМА УРОКУ:        ПОДОРОЖ. МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ВИД ТРАНСПОРТУ

 

 

 

 

T. Hello, dear boys and girls. Glad to see you. I see you are all fine, so let's get started.

Travelling in England Before Railways

There were no railways in England before 1825, and if people wanted to travel, they had to go by road, either on foot, on horseback, or in a coach. In the days before the railways, however, people did not travel as much as they do now. The roads were few, and most of them were bad, especially when it rained.

A journey by coach took a long time. Two hundred years ago passengers from Edinburgh to London were two weeks on the road – if the weather was good. A hundred years later, however, the journey was often done in about two days, and today the “Flying Scotsman” can take you from London to the capital of Scotland in about eight hours. Today many people prefer to go to Edinburgh by air.

People could not travel much in the past as the fares were high. A coach could not take many people, and the fares were high, because the coach-owners had to pay for the use of the horses that were kept at the inns (hotels) all along the road. Travelling in the mail coaches cost still more, because they carried the mail and did not travel so slowly.

Even walking cost money in those days. On every highway (main road) and also on many of the side roads, there were gates called toll-gates. When a traveler came to one, he had to pay a toll. This money was used to make the roads better.

But the greatest danger on the road two hundred years ago were the highwaymen. A highwayman was a man who took money and jewels from travelers on the roads. Highwaymen stopped coaches and cried: Your money or your life!” and the passengers had to give them all they had. Sometimes a highwayman had friends at the inns. If some rich people stayed a night at an inn, the highwayman was soon told about it and he then stopped their carriage the next day.

That's why travelling in the days of the coaches was dangerous and not very comfortable.