Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 18.03

6 – Б клас               Всесвітня історія

Тема.  Римська республіка V – І ст. до Різдва Христового. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права.

 

     І. Вивчення нового матеріалу

1. Боротьба між плебеями й патриціями

Вигнавши останнього царя Тарквінія Гордого, римляни проголосили, що відтепер управління Римом має стати «суспільною справою». Так, у 509 р. до н.е. в Римі було утворено республіку. Найвищим органом управління республіки були народні збори, на яких приймали рішення про найважливіші справи держави, наприклад: обрання на керівні посади та ухвалення законів.

    Після створення республіки всі виборні посади прибрали до своїх рук патриції. З них обирали двох консулів терміном на один рік. Консул – найвища державна посада в Римі. Під час воєн один з консулів перебував у Римі, інший – керував військом. Консули скликали народні збори й засідання сенату. Короткий термін їхнього перебування на посаді, а також одночасне правління двох осіб мало запобігти тиранії.

    Становище ж плебеїв погіршилося. Вони були зобов’язані служити в лавах римської армії, проте не тільки не брали участі в управлінні республікою, а й потрапляли в рабство за борги. Прагнення плебеїв мати ті самі права, що їх мали патриції, зумовило багатовікову боротьбу між ними.

    Для тиску на патриціїв плебеї скористалися тим, що на них трималася армія: одного разу вони зібрали свій домашній скарб і разом із сім’ями залишили місто. Оскільки Рим у цей час воював, такий відхід був небезпечним для всіх його мешканців. Патриції вирішили поступитися. Насамперед плебеї отримали право обирати двох представників для захисту своїх інтересів. Цих представників називали народними трибунами. Трибун мав право вето (заборони), яке він міг накласти на будь-який закон або розпорядження представника влади. Особу трибуна вважали недоторканною, він не мав права виїздити за межі Рима більш ніж на 24 години.

   У 5 ст. до н. е. було ухвалено писані закони. Їх складали представники плебеїв і патриціїв. Через те що записали ці закони на таблицях-дошках, їх стали називати Законами 12 таблиць. Поступово плебеї домоглися нових поступок. У 4 ст. до н. е. закон заборонив за борги перетворювати римського громадянина на раба. Так остаточно завершено формування Римської республіки.

  Словникова робота

  Республіка (з латини - «республіка» - «суспільна справа», «справа народу») - держава, якою керують люди, обрані народом на певний термін.

  Трибун – представник, обраний плебеями для захисту їхніх інтересів.

2. Підкорення Римом Італії

    Від початку існування Рим постійно вів війни з племенами, що населяли Апеннінський півострів. Перші війни точилися з етрусками, до яких звернувся по допомогу вигнаний цар Тарквіній Гордий.

   У 390 р. до н. е. Рим захопили галльські племена. Трималася лише фортеця на пагорбі Капітолій. Коли захисники поснули, галли почали штурм. Гуси почули ворога і своїм криком розбудили варту. Так з’явився вислів «гуси Рим урятували». Галли погодилися звільнити місто за викуп. Римляни принесли золото й почали важити. Галли почали хитрувати: відхиляли стрілку терезів на свою користь. На протести римлян їхній вождь кинув свій меч на ту шальку терезів, де лежали гирі, мовивши: «Горе переможеним». На зворотному шляху на галлів напав римський полководець Камілл, який, відібравши золото, заявив: «Батьківщину захищають залізом, а не золотом».

    На початку 3 ст. до н. е. Римська держава запанувала на Апеннінському півострові. Італійські племена мусили віддавати частину своїх земель, посилати солдатів до римського війська, їх було позбавлено політичних прав. Незавойованою залишалася тільки Південна Італія. Грецька колонія Тарент на допомогу у війні проти римлян покликала талановитого полководця з Греції Пірра. Спочатку у двох битвах Пірр переміг римлян. У його армії було 20 слонів, яких римляни ще не бачили. Перемога дісталася Пірру ціною таких втрат, що він навіть сказав: «Ще одна така перемога, і мені не буде з ким повернутися до Греції!». Із цією перемогою пов’язаний крилатий вислів «Піррова перемога». У 275 р. до н. е. біля містечка Малевентум Пірр зазнав поразки. Після перемоги римляни влаштували тріумф. Вони провели по місту тисячу полонених та чотирьох захоплених слонів. До 265 р. до н. е. Римська держава підкорила всю Середню та Південну Італію.

    Римська держава й римське суспільство загалом були дуже воєнізованими. У Римі існувала загальна військова повинність. Кожен римський громадянин віком від 17 до 46 років міг бути взятий до війська. Воєнний досвід (участь у 10 воєнних кампаніях) був неодмінною умовою для всіх кандидатів на державні посади.

   Тріумф – урочистий в’їзд і хода Римом полководця та армії. Менш урочистий спосіб пошанування – овація.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 43 (Історія інтегрований курс; авт.: О. Г. Бандровський, В. С. Власов)

2. Дати відповіді на запитання:

 

1. Чому спалахнула боротьба між патриціями та плебеями? Якими були її результати?

2. З чим пов’язано виникнення слів: республіканський, тріумфальний, консультувати?

3. Що означають крилаті вислови: «Піррова перемога», «гуси Рим урятували», «горе переможеним», «Батьківщину захищають залізом, а не золотом»? Які події лежать в їх основі?

4. Яких меж сягала територія Риму на середину З ст. до н. е.?

 

 

 

 

Українська мова, 18.03.20р.

Тема: прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Прикме́тник

 — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання якийякаякеякічийчиячиєчиї?

   Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми властивостями (білявий, стрункий, веселий), за просторовими й часовими відношеннями (далекий, ранній).

Морфологічні ознаки прикметника

Прикметник має 3 розряди за значенням:

1.  Якісні (ознаки предмета, що можуть проявлятися більшою чи меншою мірою):

    кмітливий – кмітливіший — найкмітливіший.

2.  Відносні (ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин):

    бурштинове (намисто), осінній (день), перелітні (птахи).

3.  Присвійні (вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чийчиячиє?:

    мамина (казка), батьків (сміх), ведмежий (барліг).

Якісні прикметники мають повну та коротку форму (рясний — рясен).

Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.

1.Вищий ступінь.

    Проста форма (за допомогою -іш-, -ш-).

      добрий — добріший.

    Складена форма (за допомогою слів більш або менш).

добрий — більш добрий.

2.  Найвищий ступінь.

    Проста форма (за допомогою най-, ок-, що- та прикметника вищого ступеня).

      щонайдобріший.

    Складена форма (за допомогою слів найбільш, найменш або від усіхнад усе та прикметника вищого ступеня).

      найбільш добрий,

добріший над усе.

Синтаксична роль

У реченні прикметник виконує синтаксичну роль:

1) узгодженого означення: Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз;

2) іменної частини складеного присудка: Яка важка у вічності хода. І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна. Світле безмежжя здавалось крихким.

Вправи на закріплення:

Записати речення, вказати в них прикметники.  Визначити рід та число прикметників.

Все називається Україною: універмаг, ресторан, фабрика. Хліб український, телебачення теж українське. На горілчаній етикетці експортний гетьман з булавою. (Л. Костенко.) …Та летить полями українська пісня і до злуки кличе український рід. (І. Яворський.) Наші душі вкраїнські жили і живуть, наші душі вкраїнські ніколи не мруть. (Є. Гуцало.)

Розподільний диктант. Словосполучення прикметник+іменник записати у три колонки за родами. Усно поставити кожне словосполучення у формі множини. 

Український народ, героїчна історія; славетне місто; звитяжний гетьман; запорозьке військо; мудрий політичний діяч; рідна земля; волелюбний дух; щасливе майбуття.

Якісні та відносні прикметники записати у дві колонки.

Зимовий, просторий, смачний, військовий, дерев’яний, учорашній, наполегливий, український, ліричний, сердечний, цегляний, винятковий, пізній, працьовитий, шкільний, дрібний, вишневий,  буряковий, сонячний, твердий, приміський, звітний.

Визначити, до якої групи належить кожен з прикметників у словосполученнях.

Лебединий пух, лебедина вірність; ведмежа шкура, ведмежа послуга; оксамитова стрічка, оксамитова шкіра; механічний пристрій, механічні рухи; ослина вуздечка, ослина впертість; солов’їне гніздо, солов’їний голос.

Підкреслити прикметники, визначити, до якої групи за значенням належить кожен з них.

Хлібне батьківське поле за поліським селом розляглось. Сіячеве дихання воно чує щодня. (М. Сингаївський.) Як були колоски молодими, то дивилися в небо, у простір. Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над ними. (І. Савич.) В кімнаті свіжий хліб запах… І я вже у херсонськім краю, у ваших опинивсь степах. (О. Ющенко.)

Домашнє завдання:

Прикметники підкреслити, визначити рід, відмінок та  число кожного.

Коло нас на сторожі лишилось Тарасове слово. Народу пісенну долю нехай обмина біда. (Г. Білоус.)  Козацькому роду нема переводу. (Нар. творч.) Сурмачі засурмлять, і ревнуть гармати, кинеться сірома у кривавий вир, на яснії зорі і на тихі води верне із неволі християнський мир. (М. Олійник.)

 

 

Конспект уроку

 

з географії
6 – Б клас
17. 03. 2020 р.
Озера, їх різноманітність. Найбільші і найглибші озера Землі.
Вивчення нового матеріалу.
  1. Що таке озеро?
    На суходолі існує чимало заглиблень (улоговин) різного походження, в які стікають поверхневі і підземні води. Якщо в заглиблення надходить води більше, ніж за той самий час випаровується, вода накопичується і утворюється    озеро.   Від річки озеро відрізняється тим, що вода в ньому не тече, як потік у руслі. На відміну від моря озеро не є частиною Світового океану.
  2. Озера надзвичайно різноманітні. Є озера - моря і озера - калюжі. Глибина озер коливається від кількох сантиметрів до понад 1,5 км! В одних озерах вода прісна, в інших – солона. Бувають озера, скуті кригою протягом сотень років, і, навпаки, озера з гарячою водою. Одні озера дуже багаті організмами, інші являють “водні пустелі”. 
  3. Найбільшим за площею озером на Землі є  Каспійське море. Воно в 4 рази більше за Біле і в 3 рази за Адріатичне моря. За величезні розміри і воду, схожу за складом солей на морську, його називають морем. Найглибше озеро земної кулі – Байкал (1620 м).   Озеро значно глибше за Баренцове та Карське моря.  Найглибше озеро в Україні – Світязьке (58 м), воно в 4 рази глибше за Азовське море.
                 
 
 
Озера – окраса природи. Завжди милують око синява води і біле латаття на ній! Береги озер є прекрасними місцями відпочинку. Воду озер використовують для водопостачання і зрошення. Великими озерами на суднах перевозять різноманітні вантажі. Із солоних озер видобувають кам’яну сіль, у невеликих – розводять рибу.
Цікава географія
Дивовижне озеро-мандрівник
Озеро Лобнор, що в Центральній Азії, часто змінює не тільки обриси, а й місце розташування.  Дивовижна здатність озера “мандрувати” на відстань понад 100 км пояснюється тим, що воно лежить серед пустелі і живиться водами кількох річок. В залежності від того, яка річка наповнює озеро, там воно і опиняється. Часом Лобнор розпадається на кілька озер або навіть зовсім пересихає.
 
 
 

6 – Б клас                  Всесвітня історія

Тема. Виникнення міста Рима. Царська доба в історії стародавнього Риму.

І. Вивчення нового матеріалу

Плутарх про процес заснування Риму

Поховавши Рема, Ромул заходився будувати місто… На нинішній площі для Народних зборів вирили яму і поклали усе те, що люди вважали для себе корисним, а потім кожний кинув туди жменю землі, принесеної з тих країв, звідки він прийшов, і всю цю землю перемішали. Звідси, ніби з центру, немов описуючи коло, провели межу міста.

Царська доба в історії Стародавнього Риму

Усе давнє суспільство Риму складалося з родів. Кожний рід мав власну назву і складався з великих патріархальних сімей. Вони об’єднувалися у три триби (племені), кожна з яких складалася з десяти курій. Курії — це союзи чоловіків-воїнів, які становили основу армії. Курія складалася зі 100 піших воїнів та 10 вершників. Триби поступово перетворювалися на райони міста.

Спочатку кожен рід спільно обробляв землю. Але з розпадом роду кожна сім’я отримала у володіння власну ділянку. Земля розподілялася між найбагатшими сім’ями — патриціями. Крім землі, вони мали рабів, могли брати участь в управлінні державою.

Населення, яке переселилося до Риму з інших місць (плебеї), не мало права володіти землею, брати участь у Народних зборах, одружуватися з патриціями.

Патриції та плебеї служили у війську.

Суспільний устрій Стародавнього Риму

За критерієм форми правління історію Стародавнього Риму можна поділити на два періоди: царський (753—509 рр. до н. е.) та період республіки (509—30 рр. до н. е.).

Діонісій Галікарнаський про владу царя

«...Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював священнодійства і жертвопринесення, щоб зберігав закони та звичаї батьків, тяжчі злочини розбирав сам, а легші доручав сенатові; збирав сенат і скликав народ та мав вищу владу під час війни...»

Понад два століття Римом правили царі, першим з яких став Ромул. Царі не передавали владу у спадок, їх обирали. Символами влади царя були трон, прикрашений слоновою кісткою, 12 охоронців — лікторів, золота корона, що імітувала вінок із дубового листя, скіпетр з орлом, пурпурна туніка (сорочка), гаптована золотом. Особливим символом влади царя був пучок різок, у який вставлялася сокира — символ могутності.

 

До складу сенату входили 300 патриціїв із найдавніших родів, тому сенаторів називали «батьками». Їх призначали довічно, вони користувалися пошаною. Коли цар помирав, то до обрання нового правителя сенат щодня шляхом жеребкування визначав «виконувача обов’язків». Голосували сенатори у незвичний для нас спосіб: ті, хто підтримував одне рішення, відходили в один бік, решта — в інший.

Останній, сьомий правитель Риму Тарквіній Гордий не визнавав думку сенату, вдавався до страт та вигнань, тому був скинутий сенатом.

Після вигнання Тарквінія Гордого в Римі було встановлено республіку.

ІІ. Домашнє  завдання.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

А  заснування міста Рим

Б  царський період Риму

В  період республіки в Римі

Г  вплив етруських правителів на Рим

2. Дайте відповідь на запитання

1. Що спільного та відмінного було в правлінні Риму царського періоду та Греції у VIII—VII ст. до н. е.?

6Б

Theme.     Climate of Ukraine

The Geography and Climate of Ukraine

Ukraine is one of the largest countries in Eastern Europe. It covers an area of 603,700 square kilometers. Its territory stretches for 893 kilometres from the north to the south and for 1,316 kilometres from the east to the west. Ukraine borders on Russia, Belarus, Moldova, Czech Republic, Poland, Slovakia, Hungary and Romania. On the south it is washed by the Black Sea and the Sea of Azov. The major part of Ukraine is flat and only 5% (per cent) of the whole territory is mountainous.

The two mountainous areas in Ukraine are the Catpathians and the Crimean Mountains, but they are not high. The main rivers are the Dnieper, the Dniester, the Buh, the Donets and others.

The climate is mild and soft in the west and in the centre, warm and dry in the east and hot in the south. The flora of Ukraine is rich in a great variety of plants, which number up to 16, 000. The animal life is also unusual and specific.

The population of Ukraine is 47 million inhabitants. Many nationalities inhabit our country: Ukrainians, Russians, Jews, Poles, Belarusians, Moldovians, Bulgarians, Hungarians, Czechs, Greek, etc.