Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Середа 2

9 – А клас Історія України

Тема. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 – 1849р. в Австрійській імперії

Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів».

Питання про революційні події в Галичині вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та одночасного складання хронологічного ланцюжка історичних подій після опрацювання історичних джерел.

Революційні події в Галичині

Березень 1848 р. — повстання робітників, ремісників, студентів у Відні. До них приєднуються селяни. Повстанці вимагають скасування кріпосного права, поліпшення економічного становища

15 березня 1848 р. — проголошення Конституції в Австрійській імперії, яка передбачала скликання парламенту й проголошення демократичних прав та свобод. Населення Львова вітає прийняття Конституції, відбувається формування національної гвардії.

17 березня 1848 р. — створення нового уряду.
 Протягом березня повстання поширюється на території Угорщини, Чехії, Західної України

13 квітня 1848 р. — створення поляками у Львові Центральної Народної Ради. Поляки вимагали перетворення Галичини на польську автономну провінцію. Вважали, що українці Галичини повинні до них приєднатися й відмежуватися від решти українців, бо вони є гілкою польського народу

16 квітня 1848 р. — указ про скасування панщини. Панщина в Галичині скасовувалася на 5 місяців раніше, ніж в усій Австрійській імперії, — з 15 травня 1848 р.

19 квітня 1848 р. — львівські українці надіслали петицію імператору з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері (запровадження в школах української мови, видання законів на українській мові, знання української мови чиновниками). Невдовзі почала виходити перша газета українською мовою «Зоря Галицька»

Травень 1848 р. — українці Галичини створюють Головну Руську Раду, яку очолив Г. Яхимович. Їхні програмові вимоги: відстоювати інтереси українців; поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (польську); проголошення автономії Східної Галичини; надання українцям права доступу в усі державні установи; забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини; проведення демократичних виборів; навчання в усіх закладах рідною мовою; зрівняння в правах духівництва усіх віросповідань. Вони доводили, що галицькі українці й українці в Росії — то один народ. В Галичині зароджується українсько–польське протистояння

Обидві ради створюють місцеві ради, випускають газети. Австрійський уряд автономії Галичини не проголосив.

У Львові частина української ополяченої шляхти створює Руський собор, який підтримує ЦНР. Мета цієї організації — внести розкол в український національний рух, відстояти незалежність Польщі, до складу якої повинна увійти і Галичина

Червень 1848 р. — Слов’янський конгрес у Празі намагався примирити поляків та українців і вирішити долю Галичини. Вироблено програмовий документ «Вимоги українців в Галичині»: рівноправність української мови в школах і державних установах, рівноправність представників усіх національностей і віросповідань, створення україно-польської гвардії і керівних органів. Але ці рішення так і залишилися на папері

10 липня 1848 р. — розпочинає роботу австрійський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів, які виступили з вимогою про поділ Галичини на Східну і Західну. Але ця вимога не була виконана

9 серпня 1848 р. — розповсюдження в Північній Буковині указу про скасування кріпосного права

7 вересня 1848 р. — рейхстаг затвердив скасування феодальних повинностей за викуп: 2/3 сплачують еляни, 1/3 – держава

19 жовтня 1848 р. — перший з’їзд діячів української культури і науки у Львові.

25 жовтня 1848 р. — у Львові заснована «Галицько-Руська матиця» — товариство, яке відало виданням підручників українською мовою 1–2 листопада 1848 р. — Львівське збройне повстання придушене австрійським урядом

1848–1849 рр. — велике повстання селян на Буковині під керівництвом Лук’яна Кобилиці, який повернувся сюди після виступу в австрійському парламенті

1849 р. — придушення всіх революційних виступів. Настання періоду реакції:
 • скасування демократичних свобод та Конституції, відновлення старої системи управління;
 • розпуск парламенту та Головної Руської Ради

Революційні події на Буковині

Березень 1848 р. — початок революційних подій у Чернівцях та інших містах. Створення Національної гвардії

Вісім депутатів у австрійському парламенті були від Буковини, в тому числі й Лук’ян Кобилиця. Діяли спільно з депутатами від Галичини

1848–1849 рр. — селянське повстання під керівництвом Лук’яна Кобилиці, який повернувся на Буковину невдоволений рішенням австрійського парламенту. Повстанці організували вибори місцевого самоврядування та розподіл майна поміщиків серед селян. Повстання було придушено. Лук’яна Кобилицю заарештовано

Революційні події в Закарпатті

Повсталі спочатку вимагали автономії Закарпаття в межах Угорщини, а потім об’єднання з українцями Галичини. Вони не підтримали збройне повстання угорців проти Австрії, бо ті не враховували інтереси українців. Керівник революційного руху — Адольф Добрянський.

ІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 9.

Посилання на підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1008-istoriya-ukrainy-sorochinska-9-klas.html

 

9- А, укр.мова                               Дата 13.05.2020

Тема. УРЗМ. Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням).

 

Основний зміст уроку

Обрамлення - композиційний прийом. Власне, це початкова й остання частини  в композиції твору, яка, інби в рамку, вкладає розповідь про події, про які йдеться.

Найчастіше саме з обрамлення читач дізнається  про джерело викладеної в оповіданні інформації (з ким коли, де, за яких обставин трапилося, хто це розказав чи записав і т. ін.) або про подальшу долю персонажів. Буває так, що  розважальний зміст сюжету твору сполучаться із повачльним завданням «рамкової» історії, сприяючи цілісності твору. Крім того, обрамлення може розмежовувати автора й оповідача.

 

Читання оповідання.

 

Татари спинилися в степу біля могили, щоб поділити між собою ясир – захоплених під час набігу на села бранців. Не могли вони знати, що в землі на могилі закопаний козацький дозорець.

Виставляючи в степу сторожу, запорожці були змушені враховувати татарську спостережливість і хитрість. Тому в могилаїх, поблизу місць, де вороги могли спинитися на довгий спочинок, козаки часом викопували  простору яму для свого дозорця і, засипаючи її, лишали «продуви» («душники») –отвори для дихання. Верст за 30 від кожного закопаного дозорця чатував, чекаючи на умовний сигнал, дозорець-вершник. Отримавши такий сигнал, він чимдуж мчав до війська.

…Закопаний у землі дозорець чує крики ворогів, дівоче ридання, вигуки полонених чоловіків. Як хочеться йому  вийти з ями, допомогти й оборонити, але – не можна.

Ближче до ночі козак  почув, що хтось вовтузиться  в нього над головою. Стало душно в ямі: котрийсь татаин, влягаючись спати, затулив  «душники». Якби хтось не покликав чи злякав вузькоокого, задихнувся б наш запорожець!

Дочекавшись, поки вороги поснуть,  козак викресав вогонь, запалив просякнуту  спеціальною сумішшю губку й на списі підняв її  через «душник». Запалала губка, розсипаючи яскраві іскри. Це – умовний знак  для побратима вершника. Та чи помітив він? Удруге, а тоді втретє підносить  козак запалену губку на списі через отвір.

Прокинулися од сну татари, заметушилися, кинулися до місця, де горіло. Запорожець спис утягнув назад у яму – і слід запав. Шукають татари – ніде й нікого. Перенишпоривши все, як закричать не своїм голосом: «Шайтан! Шайтан!»(Чорт).

Вершник же, побачивши сигнал, швидше поскакав до своїх. Налетіли козаки, розметали орду, визволили нещасних бранців.

Тільки битка скінчилася – кинулися козаки до мгили. Дивляться, місце, де азкопаний козак, запалося. Відкидали землю, але пізно. Ледт дивого винесли з ями безталанного чоловіка, а на другий день віддав сміливець душу Богові (Сюжет О.Кузьмича).

Складання плану оповідання.

Зразок.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ОПОВІДАННЯ

Основні елементи в сюжетному ланцюгу подій

 

Завязка

1. Закопаний на могилі козацький дозорець

Позасюжетний елемент

Степовий пейзаж або портрет козака

Розвиток дії

Паювання здобичі татарами. Уночі хтось затулив «душники». Дозорець подає сигнал.

Кульмінація

Вогонь розбудив татарву. Шайтан!

Розвязка

Перемога козаків над ворогами. Смерть відважного дозорця.

 

Добирання обрамлення.

Варіанти:

  • розповідь постарілого побратима вершника про загибель героя-дозорця;

  • розповідь котрогось зі звільнених бранців односельчанам;

  • розповідь учителя школярам під час екскурсії біля могили в степу.

 

Домашнє завдання. Написати оповідання з обрамленням.

 

Завдання надсилати на ел.пошту galjysik@inbox.ru, у Viberгрупу класу або у Messenger  в особисті повідомлення

 

9 – а, ритміка                         Дата 13.05.2020

Тема. Прослуховування музичних творів Обговорення їх, опис (ритм, настрій, характер, темп.

 

Основний зміст уроку

Розминка в колі:

- марш по колу, на пів пальцях (руки на поясі), на п’яточках, з поворотом тулуба, підскоком, приставним кроком;

- вправи для голови: нахил голови вправо-вліво, вперед-назад, кругові повороти голови вліво-вправо.

- вправи для плечей: почергове  піднімання  плечей вгору, піднімання обох плечей разом, кругові рухи плечима вперед-назад.

- вправи для тулуба: нахили тулуба вправо-вліво, вперед-назад.

- присідання .

  Вправи в сидячому положенні:

- нахили тулуба вправо вліво (руки на поясі),

Нахили тулуба вперед ( ноги - на-пів розведені , руки-поличкою, дістаючи до підлоги),

- нахил тулуба вперед(руками достаючи носочки пальців ніг),

- почергове підняття ніг вперед,

- вправа «чайка» лежачи на животику почергове  підняття ніг (руки на ліктях).

 

Дихальні  вправи 

https://www.youtube.com/watch?v=GAsSSHGQQ-Y

Прослуховування музичних творів

 https://www.youtube.com/watch?v=Xz3pT-90h3g

https://www.youtube.com/watch?v=L--BMgJjaXU

https://www.youtube.com/watch?v=iW71-sVyMzM 

 

Опис (ритм, настрій, характер, темп)  прослуханих  мелодій. Імпровізація  танцювальних  рухів.