Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

Середа 3

Тема. Насінина.

Лабораторне дослідження будови насінини.

    Насінина – це вкритий покривом-шкіркою зародок рослини із необхідним для його розвитку запасом речовин.

    Насінини всіх рослин мають різні розміри, форми, забарвлення. Але, не дивлячись на різні зовнішні ознаки, мають схожу будову.

     За будовою все насіння поділяють на дві групи: односім’ядольні та двосім’ядольні. Головна відмінність у їх будові – кількість сім’ядолей, що відбивається у назві. Цю ознаку вчені використовують в класифікації квіткових рослин, виділяючи два класи: Однодольні та Дводольні. До класу Однодольні відносять жито, пшеницю, цибулю, тюльпани. До класу Дводольні – горох, квасолю, гарбуз, соняшник.

Сім’ядолі – перші листки зародка насінних рослин.

Протягом 1 – 6 місяців у насінні протікають процеси, у результаті яких воно набуває здатності проростати. Це явище дуже важливе для рослини. Якби насіння проростало відразу, то молоді проростки не змогли б пережити суворі зимові умови. Стан коли рослина чекає сприятливих умов для проростання називається станом спокою. В різних рослин він має різну тривалість від 3 тижнів до 3 – 4 місяців.

Умови проростання насіння

  1. Наявність певної температури;

  2. Вода;

Проростати може лише добре зволожене насіння. Потреба у воді для набрякання насіння залежить від складу поживних речовин. Найбільшу кількість води поглинає насіння, багате на білки (горох, квасоля), найменшу — багате на жири (соняшник).

  1. Повітря.

Під час дихання виділяється теплота. У зволоженого насіння дихання активніше, ніж у сухого. Якщо сире насіння скласти товстим шаром, воно швидко нагріється і може зіпріти, що призведе до руйнування зародка. Тому для зберігання засипають лише сухе насіння і зберігають його в добре провітрюваних приміщеннях.

Які ж ознаки характерні при проростанні насінини? Давайте опрацюємо параграф і дамо на це запитання відповідь. (учні опрацьовують параграф і знаходять потрібну інформацію)

Отже, насінина набрякає, посилюється дихання. Розтягується підсім’ядольне коліно, яке виштовхує через розрив шкірочки зародковий корінець. І з цього моменту зародок перетворюється на проросток.

 

Лабораторне дослідження будови насінини.

1. Розгляньте сухе та набубнявіле після замочування насіння квасолі.

2. За допомогою препарувальної голки зніміть шкірку з набубнявілого насіння.

3. Розділіть насіння на дві сім’ядолі, знайдіть та роздивіться зародок за допомогою лупи.

4. Розгляньте сухе та замочене насіння пшениці.

 

5. Чи можна зняти шкірку з намоченого насіння? Чи вдається розділити насінину на сім’ядолі?

6. За допомогою лупи роздивіться розрізану насінину пшениці. Знайдіть ендосперм, зародок.

7. У зошитах замалюйте схеми будови однодольних та дводольних рослин. Позначте насінну шкірку, ендосперм, зародок, зародковий корінець, стебельце, брунечку.

8. На основі дослідження зробіть висновок.