Теребовлянський навчально-реабілітаційний центр
Тернопільська область

середа 22.04

Хімія 7  клас 22.04.

Тема. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують.

Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції. Спостерігаючи за перебігом хімічних реакцій, можна зафіксувати:

• появу, зникнення чи зміну забарвлення https://www.youtube.com/watch?v=txhYVmap7GU

• виділення газу https://www.youtube.com/watch?v=43wgz2rd2f4

• утворення чи розчинення осаду https://www.youtube.com/watch?v=xKpCqJLiKLc

• появу, зникнення чи зміну запаху

• виділення чи поглинання теплоти https://www.youtube.com/watch?v=Wg-lqx9fuHs

• появу полум’я , іноді — світіння.

Щоб визначити, яке явище відбувається — фізичне чи хімічне, слід уважно спостерігати за ним, а також ретельно дослідити речовини до і після проведеного експерименту.

https://www.youtube.com/watch?v=oC-m947P5Ac

завдання. 

  • Знайдіть відповідність:

Явище                                                           Тип явища

1) вибух динаміту;                                              а) фізичне явище;

2) тверднення розплавленого парафіну;         б) хімічне явище.

3) підгоряння їжі на сковороді;

4) утворення солі при випаровуванні морської води;

5) розшарування струшеної суміші води та олії;

6) вицвітання забарвленої тканини на сонці;

  • Якими зовнішніми ефектами супроводжуються такі хімічні перетворення: а) горіння сірника; б) іржавіння заліза; в) бродіння виноградного соку?

  • Мінерал малахіт має синьо-зелений колір, не розчиняється у воді, при нагріванні не плавиться, а перетворюється на чорну тверду речовину, виділяючи вуглекислий газ і водяну пару. Які властивості мінералу є фізичними, а які — хімічними?

7, укр. л-ра                                       дата 22.04.2020

Тема. Василь Симоненко. „Гей, нові Колумби й Магеллани…”. Загальнолюдські цінності та ідеї.

 

Основний зміст уроку

 

«Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?», — із покоління в покоління повторюють молоді мрійники, романтики думку поета Василя Симоненка. Багато що відкрито вже на землі, у космосі, а ще більше — залишилося незвіданим. І, як не дивно, найбільшою загадкою є сама людина, її неповторність, внутрішній, духовний світ, вибір нею пріоритетів та цінностей. Пропоную поміркувати про це сьогодні на уроці

 

Ознайомлення із аудіозаписом твору

https://www.youtube.com/watch?v=kIW2cP-g9wg

 

Ознайомлення із текстом твору

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6319

 

  • Словникова робота

Вітрила — паруси;

жага — сильне бажання, пристрасть;

нидіє — сумує, не знаходить собі місця;

тужаві — міцні, чіпкі;

каравела — корабель;

шкварити — смажити.

  • Обговорення змісту вірша:

  1. Прочитайте першу строфу вірша. До чого закликає ліричний герой своїх сучасників? Що означає метафора «Напнемо вітрила наших мрій!»?

  2. Знайдіть і назвіть у першій строфі протиставлення. Поясніть. («Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій». Протилежні метафори «мандри» - «бухта» означають активну та пасивну життєві позиції).

  3. Прочитайте другу строфу вірша. Чому у цій строфі так багато питальних речень? Про що це говорить? (Питальні речення створюють відчуття дискусії, яку ліричний герой веде з тими, хто вважає, що «все вже відкрито» і нема для чого мріяти, прагнути чогось).

  4. Поясніть метафору «Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді»? («Корито» – обмежене, приземлене життя без мрії і руху вперед).

  5. Прочитайте третю строфу вірша. Чому, на вашу думку, у цій строфі так багато окличних речень? (Ліричний герой закликає мріяти, відкривати «духовні острови» «в океані рідного народу»).

  6. Прочитайте четверту строфу вірша. Що символізують «якорі іржаві»? Як ви розумієте метафору «Нидіє на якорі душа!..»? («якорі іржаві» – буденність, байдужість, пасивність; те, що гальмує «сподівання молоді»). Що протиставлено у строфі  «якорям іржавим», на яких «нидіє душа»? («Б’ються груди об вітри тужаві, Каравела в мандри вируша»).

  7. Прочитайте п’яту строфу вірша. Поясніть, як ви її зрозуміли.

  8. Прочитайте останню строфу вірша. Назвіть дієслова у перших двох рядках. Чому вони вжиті в неозначеній формі? (Дієслова в неозначеній формі у рядках: «Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!..» з одного боку допомагають чітко окреслити життєву позицію ліричного героя, з іншого – сприймаються як заклик «нових Колумбів й Магелланів» до небайдужості, мрій і пошуків).

  • Літературознавча майстерня

  • Колективне заповнення таблиці

Назва твору

Жанр

Тема

Ідея

«Гей, нові Колумби й Магеллани...»

вірш

звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче

смисл життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності

 

 

Можна відкрити нову землю, новий острів чи протоку, врешті-решт – нову зірку в небі. А якщо ти не мандрівник і не астроном? Не втрачай надії: найбільша загадка – це сама людина. І перш, ніж мріяти про далекі чужі землі, хай і прекрасні, подивися навколо, відкрий для себе синяву безмежного неба, квітку в росі, невтомну мурашку. Відкрий друга, якусь гарну рису у товариша, захопися книгою Зроби добрий вчинок, допоможи комусь. Оце й буде той «духовний острів», який ти відкриєш.

Увесь вірш «Гей, нові Колумби й Магеллани...» В. Симоненка — пристрасний заклик до роботи душі, до мрій і пошуків, до нових звершень

 

 

Домашнє завдання

 

  1. Повтрити вивчені поезії Л. Костенко та В.Симоненка 

  2. Підготуватися до характеристики ліричних героїв поезій В.Симоненка.

  3. Записати відео де ви розповідаєте вірш напам’ять і надіслати на ел.пошту galjysik@inbox.ru або у приватні повідомлення  messenger чи у Viber – групу класу

Українська мова, 22.04.20р.

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми „Прислівник”.

Вправи на закріплення вивченого матеріалу:

  1. Випишіть  прислівники, поясніть їх правопис, визначте до якого розряду вони належать.

Вдень, зелень, зелено, радіти, униз, добре, сюди, довгий, день, потихеньку,

вранці, ранок, втретє, подекуди, троє, поставити, пліч-о-пліч, без кінця,

чесний, навесні, пролісок, день у день, боротьба, тихо,абикуди.

2. Поговоримо по темі:

- Які є ступені порівняння прислівників і як вони творяться?

- Чи всі прислівники утворюють ступені порівняння? Які саме?

- Як пишуться прислівники?

- Коли пишуться через дефіс? разом? окремо?

- Утворіть від поданих прислівників ступені порівняння.

Глибоко, важко, вузько, красиво.

  1. Укажіть у поданих прислівниках спосіб творення.

Скрізь – крізь -

гладенько – гладко -

змолоду – молодий -

рано – ранній -

взимку – зима -

тяжко-важко -

босоніж – босі ноги -

їздити весною -

  1. Запишіть слова, розподіляючи їх у три колонки: разом, окремо, через дефіс.

На/впочіпки, в/далечині, по/моєму, на/память, ні/на/гріш, по/іншому, втри/дорога,  в/нагороду, де/небудь, з/ранку, на/ніщо, як/не/як, за/видна, в/затишку, хтозна/звідки, з/гарячу, день/у/день, на/весні, в/заперті, в/низу, до/вподоби, ін/коли, в/цілому, у/восьме, до/діла, що/найкраще.

Домашнє завдання:

Визначте, яким членом речення виступають прислівники, зробити морфологічний розбір прислівників (2 прислівника на вибір учня)

Сонце яскраво освітлювало галявину. У його променях особливо принадно виглядала кожна ягідка, гордо і непорушно красувалася кожна квітка. Мені було  добре.