середа 22.04
Хімія 7 клас 22.04.
Тема. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують.
Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції. Спостерігаючи за перебігом хімічних реакцій, можна зафіксувати:
• появу, зникнення чи зміну забарвлення https://www.youtube.com/watch?v=txhYVmap7GU
• виділення газу https://www.youtube.com/watch?v=43wgz2rd2f4
• утворення чи розчинення осаду https://www.youtube.com/watch?v=xKpCqJLiKLc
• появу, зникнення чи зміну запаху
• виділення чи поглинання теплоти https://www.youtube.com/watch?v=Wg-lqx9fuHs
• появу полум’я , іноді — світіння.
Щоб визначити, яке явище відбувається — фізичне чи хімічне, слід уважно спостерігати за ним, а також ретельно дослідити речовини до і після проведеного експерименту.
https://www.youtube.com/watch?v=oC-m947P5Ac
завдання.
-
Знайдіть відповідність:
Явище Тип явища
1) вибух динаміту; а) фізичне явище;
2) тверднення розплавленого парафіну; б) хімічне явище.
3) підгоряння їжі на сковороді;
4) утворення солі при випаровуванні морської води;
5) розшарування струшеної суміші води та олії;
6) вицвітання забарвленої тканини на сонці;
-
Якими зовнішніми ефектами супроводжуються такі хімічні перетворення: а) горіння сірника; б) іржавіння заліза; в) бродіння виноградного соку?
-
Мінерал малахіт має синьо-зелений колір, не розчиняється у воді, при нагріванні не плавиться, а перетворюється на чорну тверду речовину, виділяючи вуглекислий газ і водяну пару. Які властивості мінералу є фізичними, а які — хімічними?
7-Б, укр. л-ра дата 22.04.2020
Тема. Василь Симоненко. „Гей, нові Колумби й Магеллани…”. Загальнолюдські цінності та ідеї.
Основний зміст уроку
«Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?», — із покоління в покоління повторюють молоді мрійники, романтики думку поета Василя Симоненка. Багато що відкрито вже на землі, у космосі, а ще більше — залишилося незвіданим. І, як не дивно, найбільшою загадкою є сама людина, її неповторність, внутрішній, духовний світ, вибір нею пріоритетів та цінностей. Пропоную поміркувати про це сьогодні на уроці
Ознайомлення із аудіозаписом твору
https://www.youtube.com/watch?v=kIW2cP-g9wg
Ознайомлення із текстом твору
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6319
-
Словникова робота
Вітрила — паруси;
жага — сильне бажання, пристрасть;
нидіє — сумує, не знаходить собі місця;
тужаві — міцні, чіпкі;
каравела — корабель;
шкварити — смажити.
-
Обговорення змісту вірша:
-
Прочитайте першу строфу вірша. До чого закликає ліричний герой своїх сучасників? Що означає метафора «Напнемо вітрила наших мрій!»?
-
Знайдіть і назвіть у першій строфі протиставлення. Поясніть. («Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій». Протилежні метафори «мандри» - «бухта» означають активну та пасивну життєві позиції).
-
Прочитайте другу строфу вірша. Чому у цій строфі так багато питальних речень? Про що це говорить? (Питальні речення створюють відчуття дискусії, яку ліричний герой веде з тими, хто вважає, що «все вже відкрито» і нема для чого мріяти, прагнути чогось).
-
Поясніть метафору «Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді»? («Корито» – обмежене, приземлене життя без мрії і руху вперед).
-
Прочитайте третю строфу вірша. Чому, на вашу думку, у цій строфі так багато окличних речень? (Ліричний герой закликає мріяти, відкривати «духовні острови» «в океані рідного народу»).
-
Прочитайте четверту строфу вірша. Що символізують «якорі іржаві»? Як ви розумієте метафору «Нидіє на якорі душа!..»? («якорі іржаві» – буденність, байдужість, пасивність; те, що гальмує «сподівання молоді»). Що протиставлено у строфі «якорям іржавим», на яких «нидіє душа»? («Б’ються груди об вітри тужаві, Каравела в мандри вируша»).
-
Прочитайте п’яту строфу вірша. Поясніть, як ви її зрозуміли.
-
Прочитайте останню строфу вірша. Назвіть дієслова у перших двох рядках. Чому вони вжиті в неозначеній формі? (Дієслова в неозначеній формі у рядках: «Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!..» з одного боку допомагають чітко окреслити життєву позицію ліричного героя, з іншого – сприймаються як заклик «нових Колумбів й Магелланів» до небайдужості, мрій і пошуків).
-
Літературознавча майстерня
-
Колективне заповнення таблиці
Назва твору |
Жанр |
Тема |
Ідея |
|
«Гей, нові Колумби й Магеллани...» |
вірш |
звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче |
смисл життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності |
|
Можна відкрити нову землю, новий острів чи протоку, врешті-решт – нову зірку в небі. А якщо ти не мандрівник і не астроном? Не втрачай надії: найбільша загадка – це сама людина. І перш, ніж мріяти про далекі чужі землі, хай і прекрасні, подивися навколо, відкрий для себе синяву безмежного неба, квітку в росі, невтомну мурашку. Відкрий друга, якусь гарну рису у товариша, захопися книгою Зроби добрий вчинок, допоможи комусь. Оце й буде той «духовний острів», який ти відкриєш.
Увесь вірш «Гей, нові Колумби й Магеллани...» В. Симоненка — пристрасний заклик до роботи душі, до мрій і пошуків, до нових звершень
Домашнє завдання
-
Повтрити вивчені поезії Л. Костенко та В.Симоненка
-
Підготуватися до характеристики ліричних героїв поезій В.Симоненка.
-
Записати відео де ви розповідаєте вірш напам’ять і надіслати на ел.пошту galjysik@inbox.ru або у приватні повідомлення messenger чи у Viber – групу класу
Українська мова, 22.04.20р.
Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми „Прислівник”.
Вправи на закріплення вивченого матеріалу:
-
Випишіть прислівники, поясніть їх правопис, визначте до якого розряду вони належать.
Вдень, зелень, зелено, радіти, униз, добре, сюди, довгий, день, потихеньку,
вранці, ранок, втретє, подекуди, троє, поставити, пліч-о-пліч, без кінця,
чесний, навесні, пролісок, день у день, боротьба, тихо,абикуди.
2. Поговоримо по темі:
- Які є ступені порівняння прислівників і як вони творяться?
- Чи всі прислівники утворюють ступені порівняння? Які саме?
- Як пишуться прислівники?
- Коли пишуться через дефіс? разом? окремо?
- Утворіть від поданих прислівників ступені порівняння.
Глибоко, важко, вузько, красиво.
-
Укажіть у поданих прислівниках спосіб творення.
Скрізь – крізь -
гладенько – гладко -
змолоду – молодий -
рано – ранній -
взимку – зима -
тяжко-важко -
босоніж – босі ноги -
їздити весною -
-
Запишіть слова, розподіляючи їх у три колонки: разом, окремо, через дефіс.
На/впочіпки, в/далечині, по/моєму, на/пам’ять, ні/на/гріш, по/іншому, втри/дорога, в/нагороду, де/небудь, з/ранку, на/ніщо, як/не/як, за/видна, в/затишку, хтозна/звідки, з/гарячу, день/у/день, на/весні, в/заперті, в/низу, до/вподоби, ін/коли, в/цілому, у/восьме, до/діла, що/найкраще.
Домашнє завдання:
Визначте, яким членом речення виступають прислівники, зробити морфологічний розбір прислівників (2 прислівника на вибір учня)
Сонце яскраво освітлювало галявину. У його променях особливо принадно виглядала кожна ягідка, гордо і непорушно красувалася кожна квітка. Мені було добре.